Справа №11-41Головуючий у І інстанціїКриворучко
Категорія42Доповідач у 2 інстанції Миколюк
28.07.2011
Іменем України
02 лютого 2011 року колегія суддів судової палати з кримінальних справ Апеляційного суду Київської області в складі:
головуючого -Миколюка О.В.,
суддів - Сливи Ю.М., Полосенка В.С.,
з участю прокурора -Скрипки І.М.,
засудженого -ОСОБА_1,
потерпілої -ОСОБА_2,
захисника -ОСОБА_3
розглянула у відкритому судовому засіданні в м. Києві кримінальну справу за апеляцією прокурора, який брав участь у розгляді справи судом першої інстанції (далі прокурор), засудженого ОСОБА_1 та його захисника - адвоката ОСОБА_3 на вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2010 року, яким засуджено
ОСОБА_1, ІНФОРМАЦІЯ_1, уродженця
Кіровоградської обл., Бобриницького району, с. Коржева, мешканця АДРЕСА_1, Бориспільського району, Київської області, раніше не судимого,
за ч.2 ст.286 КК України на 5 років позбавлення волі з позбавленням права керувати транспортними засобами на 3 роки.
На підставі ст.75 КК України звільнено від відбування основного покарання з випробуванням з іспитовим строком 3 роки.
На підставі ст. 76 КК України покладено на ОСОБА_1 обов'язки:
- не виїжджати за межі України на постійне місце проживання без дозволу кримінально -виконавчої інстанції;
- повідомляти кримінально -виконавчу інстанцію про зміну місця проживання, роботи та навчання;
- періодично з'являтися до кримінально -виконавчої інстанції для реєстрації;
Судом вирішено питання судових витрат, речових доказів та цивільного позову, який було задоволено частково та стягнено з засудженого на користь потерпілої ОСОБА_4 3 543 (три тисячі п'ятсот сорок три) грн. 39 коп. на відшкодування завданої матеріальної шкоди та 100 000 (сто тисяч) грн. на відшкодування моральної шкоди.
Згідно вироку, ОСОБА_1 20.01.2005 року, біля 20-00 год., керуючи технічно справним автомобілем «Мазда 626», д.н.з. НОМЕР_1, рухався в м. Борисполі по вул. Київський шлях, в напрямку м. Києва. В районі Бориспільської середньої школи №4, проїжджаючи нерегульований пішохідний перехід, не врахував дорожню обстановку, не зупинився біля автомобіля, який стояв перед пішохідним переходом, пропускаючи пішохода, не впевнився в тому, що на пішохідному переході немає пішоходів, об'їхав стоячий автомобіль та допустив наїзд на пішохода ОСОБА_5, який переходив проїжджу частину дороги по пішохідному переходу справа наліво по ходу руху автомобіля.
В результаті ДТП пішохід ОСОБА_5 від отриманих тілесних ушкоджень помер на місці пригоди.
Невиконання водієм ОСОБА_1 вимог п.1.3, 1.4, 15., 18.1 ПДР знаходиться в прямому причинному зв'язку з заподіянням смерті потерпілому ОСОБА_5
В апеляції засуджений ОСОБА_1 вирок вважає незаконним і неправосудним, висновки суду про його винуватість не відповідають фактичним обставинам справи, досудове та судове слідство, яке продовжувалось майже шість років, було неповним, необ'єктивним, однобічним, з явним обвинувальним ухилом, просить вирок скасувати та закрити кримінальну справу за відсутністю в його діях складу злочину.
Зазначає, що дані протоколу огляду місця події не несуть доказів його вини, а тільки говорять про фальсифікацію: план -схема слідчими була виправлена, після її підписання засудженим, висновки судово -медичних експертиз, крім експертизи проведеної ОСОБА_6 не ґрунтуються на матеріалах справи, судом безпідставно було взято до уваги покази свідка ОСОБА_7, який збив двох пішоходів і не може давати покази проти себе, в показах свідка ОСОБА_8 є суттєві протиріччя і тому вважає, що вони не можуть бути використані для обвинувачення, звертає увагу на покази чотирьох свідків, які знаходились на місці пригоди в перші 2 хвилини і бачили наїзд 2-х, а то і 3-х автомобілів на пішохода ОСОБА_5, які говорили на досудовому слідстві і підтвердили в суді, що потерпілий перебігав проїзну частину дороги справа - наліво, тобто знаходився лівою стороною до «Мазди -626», з якої на тілі ОСОБА_5, згідно висновку експертизи, виявлено лише поширене садно на лівій гомілці 23х12 сантиметрів, всі інші ушкодження могли утворитися при наїзді на потерпілого іншим автомобілем.
Захисник засудженого - в апеляції фактично описує апеляцію свого підзахисного, звертає увагу на ряд суттєвих протиріч та неточностей в показах свідків, в протоколах огляду місця подій, які у висновках проведених експертиз не були усунуті, на поверховість розгляду справи судом, просить вирок скасувати у зв'язку з відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину.
Не погоджуючись з вироком, прокурор в апеляції просить вирок скасувати в зв'язку з невідповідністю призначеного судом покарання особі засудженого, а також з неправильним застосуванням кримінального закону, та постановити новий вирок, яким призначити покарання ОСОБА_1 за ч.2 ст.286 КК України у виді 5 років позбавлення волі з позбавленням права керування транспортними засобами на 3 роки.
Заслухавши доповідача, прокурора, яка просила задовольнити апеляцію державного обвинувача, засудженого та його захисника, які просили вирок скасувати та закрити кримінальну справу за відсутністю в діях ОСОБА_1 складу злочину, потерпілу, яка просила прийняти законне рішення, перевіривши матеріали справи, та обговоривши доводи апеляції, колегія суддів вважає, що апеляції прокурора, засудженого та його захисника підлягають частковому задоволенню з таких підстав.
Мотивувальна частина обвинувального висновку повинна містити, крім інших обставин, зазначених у ч.1 ст.334 КПК України, ще й обставини, які визначають ступінь тяжкості вчиненого злочину, та докази, на яких ґрунтується висновок суду щодо підсудного, з зазначенням мотивів, з яких суд відкидає інші докази.
Зазначені вимоги закону судом не дотримані, оскільки при наявності суперечливих доказів, які мають істотне значення для висновків суду, у вироку не зазначено, чому суд взяв до уваги одні доказ і відкинув інші.
Так, із показань засудженого ОСОБА_1, свідків ОСОБА_9, ОСОБА_10, ОСОБА_8 -очевидців дорожньо -транспортної пригоди, як на досудовому слідів, так і в судовому засіданні вбачається, що після збиття потерпілого ОСОБА_5 автомобілем під керуванням засудженого, на нього (потерпілого) був вчинений наїзд іншим автомобілем під керуванням свідка ОСОБА_7 Також засуджений та вказані свідки у своїх окремих показаннях стверджували, що після наїзду на ОСОБА_5 автомобілем «Мазда -626», - потерпілий був живий, намагався піднятися на ноги.
Зазначеним обставинам суд у вироку не надав ніякої оцінки.
Показання свідків ОСОБА_10 та ОСОБА_9 у вироку викладені поверхово, перекручено, неточно, вибірково.
Висновки судово -медичної експертизи (т.1 а.с. 54-56) та комплексної судово -медичної та авто технічної експертиз (т.2 а.с.45-50), на які суд послався у вироку, як на докази в підтвердження обвинувачення містять істотні суперечності про механізм ДТП.
Так, у першій експертизі зазначено, що первинний контакт автомобіля «Мазда -626»із ОСОБА_5 відбувся, коли потерпілий був розташований лівою стороною тіла до даного автомобіля.
Фактично це викладено і у мотивувальній частині вироку, де зазначено, що наїзд на ОСОБА_5 було вчинено, коли він переходив дорогу по пішохідному переходу справа наліво по ходу руху автомобіля «Мазда - 626». Разом з тим, у другій експертизі вказано, що первинний контакт потерпілого з автомобілем відбувся, коли потерпілий був розташований передньою і дещо правою боковою поверхнею тіла до автомобіля, це підтвердив експерт ОСОБА_11 в судовому засіданні (т.3 а.с.246) вказавши, що лівою половиною тіла ОСОБА_5 не міг зіткнутися з автомобілем «Мазда - 626», що суперечить встановленим судом обставинам.
Більше того, докази по справі судом належним чином не проаналізовані і не оцінені, оскільки у вироку наведено зміст показань підсудного, свідків, найменування письмових доказів по справі, однак висновок суду про те, які обставини цими доказами підтверджуються, чи спростовуються відсутні. Крім того, окремі докази залишилися без оцінки взагалі, що призвело до невідповідності висновків суду фактичним обставинам справи.
Тому вирок, згідно ст. ст. 367, 369 КПК України, підлягає скасуванню, а справа -поверненню на новий судовий розгляд, при якому слід врахувати наведене в мотивувальній частині ухвали та перевірити доводи, викладені в апеляціях засудженого і його захисника, для чого детально проаналізувати та оцінити наявні докази у їхній сукупності і постановити рішення з додержанням вимог чинного законодавства.
На підставі викладеного, керуючись ст.365, 366 КПК України, колегія суддів,-
Апеляцію прокурора, засудженого ОСОБА_1 та його захисника -адвоката ОСОБА_3 задовольнити частково.
Вирок Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 15 листопада 2010 року щодо засудженого ОСОБА_1 скасувати, а справу повернути на новий судовий розгляд у той же суд, іншим суддею.
Головуючий :
Судді: