Справа №22-ц-42/12Головуючий у І інстанціїВолчко А..Я.
Категорія1Доповідач у 2 інстанції Мережко
03.02.2012
Іменем України
12 січня 2012 року колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області у складі :
Головуючого -Мережко М.В.,
Суддів Оношко Г.М., Данілова О.М.
При секретарі Косенко Т.Г.
Розглянувши в відкритому судовому засіданні в м.Києві цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_2 на рішення Києво-_Святошинського районного суду Київської області від 05 липня 2011 р. по справі за позовом ОСОБА_2 до ОСОБА_3 про визначення порядку користування будинком , земельною ділянкою
Заслухавши доповідь судді апеляційного суду, перевіривши доводи апеляційної скарги, дослідивши матеріали справи, колегія суддів ,-
У квітні 2009 р. позивач звернувся в суд із зазначеним позовом.
Свої вимоги обгрунтовував тим, що рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2008 року ,залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 03 жовтня 2008 року , за ОСОБА_2 визнано право власності на 1\2 частини будинку , земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_1.
Оскільки згоди щодо користування будинком та земельною ділянкою між ним та відповідачкою не досягнуто , відповідачка не допускає його до будинку та на земельну ділянку, він змушений звернутися за захистом свого права до суду .
З урахуванням висновків судової будівельно-технічної експертизи № 6348\6349 від 09 липня 2010 року уточнень до позову позивач просив визначити порядок користування житловим будинком і земельною ділянкою наступним чином ;
Виділити йому в натурі 1\2 частину житлового будинку і господарських будівель і споруд відповідно до варіанту №1 додатку №1 висновку експертизи , а саме приміщення розташовані на другому поверсі будинку ;
6- сходову клітину,; 7, 10, 11,12, 15 -житлові кімнати,; 2,14 -ванні кімнати, ; 9,13 - вбиральні ; , балкон, мансарду, господарські будівлі і споруди ; сарай «Б», прибудова сарай «В», навіс «Г», навіс «Д», свердловина «І», 1\2 частини огорожі № 1-5.
Виділити в натурі 1\2 частину земельної ділянки відповідно до варіанту №1 ,додатку №3 висновку експертизи, а саме частину земельної ділянки на якій розташовані господарські будівлі і споруди.
Виселити ОСОБА_3 з частини будинку , яка належить ОСОБА_2 на праві власності і виділяється йому в натурі, зобов»язати ОСОБА_3 не чинити йому перешкод у користуванні 1\2 частиною будинку та земельної ділянки .
Рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 05 липня 2011 р. в задоволенні позову відмовлено..
Не погоджуючись з рішенням суду, позивач подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення, посилаючись на незаконність рішення, та постановити нове рішення, яким задовольнити його вимоги.
Апеляційна скарга не підлягає задоволенню з таких підстав.
Відповідно до ст.. 213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним та обґрунтованим.
Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом.
Обґрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з"ясованих обставин справи, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами , які були досліджені в судовому засіданні.
Відповідно до ст. 60 ЦПК України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу свої вимог і заперечень.
Відповідно до ст.. 11 ЦПК України суд розглядає цивільні справи не інакше як за зверненням фізичних чи юридичних осіб, поданим відповідно до цього Кодексу, в межах заявлених ними вимог і на підставі доказів сторін та інших осіб, які беруть участь у справі.
Особа, яка бере участь у справі, розпоряджається своїми правами щодо предмета спору на власний розсуд. Таке право мають також особи (за винятком тих осіб, які не мають цивільної процесуальної дієздатності), в інтересах яких заявлено вимоги.
Суд сприяє всебічному і повному з'ясуванню обставин справи: роз'яснює особам, які беруть участь у справі, їх права та обов'язки, попереджує про наслідки вчинення або невчинення процесуальних дій і сприяє здійсненню їхніх прав у випадках, встановлених цим Кодексом.
Судом першої інстанції встановлено, рішенням Києво-Святошинського районного суду Київської області від 17 липня 2008 року ,залишеним без змін ухвалою апеляційного суду Київської області від 03 жовтня 2008 року , за ОСОБА_2 визнано право власності на 1\2 частини будинку , земельної ділянки за адресою : АДРЕСА_1.
Відповідно до ч.1 ст. 70 Сімейного Кодексу України у разі поділу майна, що є об”єктом права спільної сумісної власності подружжя, частки майна дружини та чоловіка є рівними, якщо інше не визначено домовленістю між ними або шлюбним договором.
Відповідно до п.7 Постанови Пленуму Верховного Суду України № 7 від 04 жовтня 1991 р. ( із наступними змінами) „ Про практику застосування судами законодавства, що регулює право приватної власності громадян на жилий будинок” у випадках коли для поділу необхідне переобладнання та перепланування будинку, він проводиться при наявності дозволу на це виконкому місцевої влади.
Відповідно до ст..ст. 10,60 ЦПК України позивач не надав суду доказів щодо наявності дозволу місцевої ради на переобладнання та перепланування і реконструкцію жилого будинку.
Згідно висновку судової будівельно- технічної експертизи від 09 липня 2011 року
№ 6348\6349 визначені два варіанти розподілу будинку ,гаражу , земельної ділянки , при цьому поділ житлового будинку можливий тільки за умови обов»язкового в майбутньому перепланування та реконструкції як цілого будинку , так і його обох частин. Позивач таких висновків суду не надав . Крім того , висновком експертизи не передбачена технічна можливість влаштування окремих систем опалення , водопостачання , електропостачання, визначена вартість таких переобладнань.
Як видно з матеріалів справи , рішенням Дмитрівської сільської ради Києво-Святошинського Київської області № 315 від 24 листопада 2011 року в наданні дозволу на переобладнання та перепланування будинку АДРЕСА_1 з одноквартирного та двоквартирний відмовлено .
Посилання позивача на ту обставину ,що дане рішення є незаконним, він його оскаржив в судовому порядку, і тому не може бути взято до уваги судом, колегія суддів вважає безпідставним, оскільки ухвалою окружного адміністративного суду м. Києва від 13 грудня 2011 року позовна заява повернута ОСОБА_2
Перевіряючи законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог заявлених у суді першої інстанції, відповідно до ст. 303 ЦПК України, колегія суддів вважає рішення законним та обґрунтованим, постановлено з дотриманням норм матеріального і процесуального права , відповідає фактичним обставинам справи , доводи апеляційної скарги не спростовують висновків суду першої інстанції, тому колегія суддів не вбачає підстав для скасування рішення.
Керуючись ст.ст. 303,307,308,313 -315,317, 319 ЦПК України , колегія суддів ,
Апеляційну скаргу ОСОБА_2 -відхилити.
Рішення Києво-Святошинського районного суду Київської області
від 05 липня 2011р. -залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку протягом двадцяти днів до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий
Судді