Справа №22-ц-2987/11Головуючий у І інстанції Криворучко І.В.
Категорія26Доповідач у 2 інстанціїРудніченко
02.02.2012
Іменем України
12 вересня 2011 року колегія судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Київської області в складі :
головуючого Воробйової Н.С.,
суддів Кулішенка Ю.М., Рудніченко О.М.,
при секретарі Бобко О.В.,
розглянула у відкритому судовому засіданні в місті Києві цивільну справу за апеляційною скаргою Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»на рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2011 року по цивільній справі за позовом Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічним позовом ОСОБА_2 до Публічного акціонерного товариства «Сведбанк», третя особа: ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного та іпотечного договорі, -
Позивач звернувся до суду з позовом, свої вимоги мотивував тим, що між позивачем та відповідачами було укладено кредитний та іпотечний договори. Згідно до договору кредиту ОСОБА_2 отримав кредит у сумі 125000 доларів США. Відповідно договору поруки, у випадку невиконання відповідачем ОСОБА_2 взятих на себе зобов'язань, погашення боргу проводиться ОСОБА_3
На даний час сума наданого кредиту не повернута, тому позивач просив суд стягнути з відповідачів солідарно на користь позивача 131536 доларів США 28 центів, та 37635 грн. 69 коп.
ОСОБА_2 звернувся до суду з зустрічним позовом, в якому просив суд визнати кредитний договір недійсним, оскільки позивач не мав права видавати йому валютний кредит. ОСОБА_2 дійсно працював і працює на керівній посаді в одному з відділень банків позивача, знав про умови і правила надання кредиту. На цей час, згідно до договору кредиту складено виконавчий напис нотаріусом, і цей виконавчий напис знаходиться на виконанні у ВДВС Бориспільського МРУЮ в Київській області.
Рішенням Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2011 року в позові Публічного АТ „Сведбанк" до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про стягнення заборгованості та зустрічному позові ОСОБА_2 до Публічного АТ „Сведбанк", третя особа ОСОБА_3 про визнання недійсним кредитного та іпотечного договорів -відмовлено.
В апеляційній скарзі Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»просить скасувати рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області 27 січня 2011 по справі № 2-79/2011 року та ухвалити нове рушення щодо стягнення солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»заборгованість за Кредитним договором №2619/0708/71-057 від 18 липня 2008 року на загальну суму 131536,28 доларів США (сто тридцять одна тисяча п'ятсот тридцять шість доларів США 28 центів) та 37635,69 гривень.
Щодо решти заявлених позовних вимог рішення суду оскаржено не було.
Перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Відмовляючи у задоволенні первісного позову, суд першої інстанції виходив з того, що позивач намагається повторно притягнути відповідачів до цивільно-правової відповідальності за порушення умов договору кредиту, що є неприпустимим, оскільки щодо спірних правовідносин між сторонами винесено виконавчий напис, який знаходиться на виконанні у ВДВС Бориспільського МРУЮ у Київській області.
Проте, такі висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам закону.
Так, колегією встановлено, що позивач та відповідач ОСОБА_2 18 липня 2008 року уклали кредитний договір № 2619/0708/71-057 у відповідності з умовами якого, останній отримав кредит у розмірі 125 000 доларів США строком погашення до 18 липня 2038 року включно, зі сплатою 9,5 % річних на весь строк фактичного користування кредитом.
Для забезпечення умов кредитного договору між позивачем та ОСОБА_3, ОСОБА_2 укладено договір поруки № 2619/0708/71-057-Р-1 від 18 липня 2008 року, відповідно до якого ОСОБА_3 несе солідарну відповідальність з ОСОБА_2 перед позивачем за виконання кредитного договору усім належним їй майном та грошовими коштами.
Позивач виконав свої зобов»язання за кредитним договором в повному обсязі. ОСОБА_2 не виконує взятих на себе зобов»язань, чим спричинює позивачу значної матеріальної шкоди.
Станом на 15.12.2009 року заборгованість ОСОБА_2 за кредитним договором становить 131 536, 28 доларів США (заборгованість по кредиту 124011, 00 доларів США, заборгованість по процентам в сумі 7 525, 28 доларів США), пеня за несвоєчасне погашення кредиту та за несвоєчасну сплату процентів в сумі 37635,69 грн.
За правилами ст.610 ЦК України порушення зобов»язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов»язання (неналежне виконання).
Згідно ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов»язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Відповідно до вимог ч.1 ст.625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов»язання.
Згідно ст.629 ЦК України договір є обов»язковим для виконання сторонами.
Згідно ч.2 ст.1050 ЦК України якщо договором встановлений обов»язок позичальника повернути позику частинами (з розстроченням), то в разі прострочення повернення чергової частини позикодавець має право вимагати дострокового повернення частини позики, що залишилася, та сплати процентів, належних йому відповідно до статті 1048 цього Кодексу.
За змістом ст.553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов»язку.
Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов»язання боржником.
Згідно ст.554 ЦК України у разі порушення боржником зобов»язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя.
Поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
За змістом ст. ст. 1046, 1054 ЦК України за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Так, відповідно до ч. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Зобов'язання виникають із підстав, установлених ст. 11 цього Кодексу, зокрема: договорів та інших правочинів (ч. 2 ст. 509 ЦК України).
Зобов'язання припиняється на підставах, встановлених договором або законом (ч. 1 ст. 598 ЦК України).
Ці підстави, зазначені в ст. ст. 599, 600, 601, 604-609 ЦК України, які не містять такої підстави, як припинення зобов'язання вчиненням виконавчого напису.
За відсутності інших підстав припинення зобов'язання, передбачених договором або законом, зобов'язання припиняється його виконанням, проведеним належним чином (ст. 599 ЦК України).
Належним виконанням зобов'язання є виконання, прийняте кредитором, у результаті якого припиняються права та обов'язки сторін зобов'язання.
Саме по собі вчинення виконавчого напису, виконання якого не здійснено вчасно, не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору й не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права на отримання процентів за користування кредитом і пені за несвоєчасну сплату кредиту.
Наявність виконавчого напису за відсутності реального виконання боржником свого зобов'язання (добровільного чи примусового) не свідчить про припинення договірних правовідносин сторін.
Висновки суду про те, що на час розгляду справи на виконанні у державної виконавчої служби знаходився виконавчий напис нотаріуса від 15 грудня 2009 року, яким звернуто стягнення на трьохкімнатну квартиру під АДРЕСА_1, що належить на праві власності ОСОБА_2, яка була предметом іпотечного договору, укладеного 18.07.2009 року між позивачем та ОСОБА_2, тому задоволення позовних вимог банку про стягнення заборгованості за кредитним договором є подвійним стягненням боргу, не заслуговують на увагу, оскільки наявність виконавчого напису за відсутності його виконання не припиняє зобов'язальних правовідносин сторін договору, не звільняє боржника від відповідальності за невиконання ним грошового зобов'язання та не позбавляє кредитора права отримання процентів за користування кредитом і пені за несвоєчасну сплату кредиту; сам по собі факт реалізації майна на прилюдних торгах на підставі виконавчого напису нотаріуса не припиняє грошового зобов'язання в разі недостатності для задоволення вимог заставодержателя вирученої від продажу предмета застави суми; відкриття виконавчих проваджень за виконавчим листом та виконавчим написом нотаріуса щодо одного боржника відповідно до Закону України "Про виконавче провадження" є підставою для об'єднання виконавчих проваджень в зведене виконавче провадження у межах загальної суми стягнення і не призводить до подвійного стягнення боргу.
Таким чином, доводи апеляційної скарги спростовують висновки суду першої інстанції, рішення суду ухвалено з порушенням норм матеріального та процесуального права і підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про задоволення позову ПАТ «Сведбанк»в повному обсязі з підстав, передбачених ст.309 ЦПК України.
Керуючись ст. ст. 303, 307, 308, 313-315, 317, 319 ЦПК України, колегія суддів, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»-задовольнити.
Рішення Бориспільського міськрайонного суду Київської області від 27 січня 2011 року в частині позовних вимог ПАТ «Сведбанк»- скасувати та ухвалити нове в цій частині.
Позов Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»задовольнити.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»заборгованість за кредитним договором №2619/0708/71-057 від 18 липня 2008 року на загальну суму 131536,28 доларів США (сто тридцять одна тисяча п'ятсот тридцять шість доларів США 28 центів) та 37635,69 гривень.
Стягнути солідарно з ОСОБА_2 та ОСОБА_3 на користь Публічного акціонерного товариства «Сведбанк»понесені судові витрати в сумі 1820 грн.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку до суду касаційної інстанції протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: