79014, м. Львів, вул. Личаківська, 128
14.02.12 Справа№ 5015/257/12
Господарський суд Львівської області у складі головуючого судді Станька Л.Л., при секретарі Кравець В.П., розглянув у відкритому судовому засіданні справу за позовом Військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави: Міністерства оборони України в особі: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль, м.Тернопіль
до відповідача: Комунального підприємства «Бродитеплоенерго», м.Броди Львівської області
про стягнення 2432,48 грн.
Представники сторін:
Від військової прокуратури: Федчишин О.Г. -старший помічних прокурора Тернопільського регіону України
Від позивача: не з'явився
Від відповідача: не з'явився
Представнику військової прокуратури роз'яснено права, передбачені ст. 22 ГПК України.
Суть спору:
На розгляд господарського суду Львівської області поступив позов Військового прокурора Тернопільського гарнізону в інтересах держави: Міністерства оборони України в особі: Квартирно-експлуатаційного відділу м.Тернопіль, м.Тернопіль до відповідача: Комунального підприємства «Бродитеплоенерго», м.Броди Львівської області про стягнення 2432,48 грн.
Ухвалою господарського суду від 23.01.2012 року порушено провадження у справі та її розгляд призначено на 14.02.2012 року.
Прокуратурою явку представника в судове засідання забезпечено, позов підтримано з підстав викладених у позовній заяві та виражено прохання про його задоволення.
Позивачем явки представника в судове засідання не забезпечено, подано клопотання від 08.02.2012р. №14/291 (вх.№3003/12 від 13.02.2012р.) в якому позов підтримано з підстав викладених у позовній заяві та виражено прохання про розгляд справи без участі представника.
Відповідачем явки представника в судове засідання не забезпечено, хоча його належним чином повідомлено про час та місце розгляду справи про що свідчить повідомлення про вручення № 8060000509690, відзиву на позовну заяву не надіслано.
Відповідно до ст. 75 ГПК України, суд вважає за можливе розглянути справу без участі представників позивача та відповідача за наявними у справі матеріалами, яких достатньо для встановлення обставин і вирішення спору по суті.
Розглянувши матеріали справи, оцінивши зібрані докази та заслухавши пояснення представника прокуратури, суд встановив:
03.04.2007р. між Квартирно-експлуатаційним відділом м.Тернопіль (виконавець) та КП “Бродитеплоенерго”(споживач) було укладено договір №1-Б про надання послуг з водопостачання та водовідведення (надалі -договір), згідно якого виконавець бере на себе зобов'язання забезпечувати споживача холодною водою в розмірі встановленого ліміту в об'ємі 650,0 куб.м/місяць, а споживач зобов'язувався своєчасно і повністю оплачувати надані йому послуги з водопостачання та водовідведення; належно експлуатувати водопровідні та каналізаційні мережі, пристрої та прилади на них, які перебувають на його балансі; відповідати за справний стан і збереження водолічильників, водомірних вузлів та пломб.
Згідно п.2.3. договору облік кількості використаної споживачем води здійснюється за показником опломбованого лічильника, тип - КВВ-10, заводський номер -02541, початкове показання приладу -9643, місце встановлення -котельня.
За умовами п.2.4. договору споживач до 28-го числа кожного місяця надає виконавцеві інформацію про кількість використаної води (поточні показники водолічильника, завірені печаткою і підписом уповноваженої посадової особи споживача) щодо всіх об'єктів, яким надаються послуги з водозабезпечення і водовідведення за даним договором.
Згідно п.2.6. договору рахунки за надані виконавцем послуги щомісячно складаються відповідно до затверджених у встановленому порядку тарифів і у відповідності до п.12.5. вручаються споживачеві або пересилаються йому поштою.
За умовами п.2.9. договору рахунки або інші платіжні документи виконавця за надані послуги підлягають оплаті споживачем у триденний строк після їх отримання (п.12.9. правил), при цьому вихідні і святкові дні до уваги не беруться.
Як вбачається з матеріалів справи, позивач свої зобов'язання виконав повністю та належним чином. Зауваження чи претензії щодо наданих позивачем послуг чи під ставності їх оплат від відповідача не надходили.
У період з вересня по грудень 2011 року виконавцем на виконання умов договору нараховано плату за водопостачання КП «Бродитеплоенерго»у сумі 2432,48 грн.
Вказане підтверджується наступними доказами: рахунками №263 від 8 жовтня 2011 року, №279 від 24 листопада 2011 року, №307 від 19 грудня 2011 року.
Крім того, відповідно до розрахунку заборгованості КЕВ м. Тернопіль від 10 січня 2012 року №3/54 вбачається, що станом на 01 вересня 2011 року у КП «Бродитеплоенерго»наявне сальдо у розмірі 3039,11грн.
Разом з тим, відповідно до рішення господарського суду Львівської області від 02 листопада 2011 року у справі №5015/5349/11 з КП «Броджитеплоенерго»стягнуто заборгованість у розмірі 3039,11 грн., у зв'язку з чим вказана сума заборгованості не може бути предметом спору.
Відтак позивачем заявлено до стягнення 2432,48 грн. боргу за водопостачання, який відповідачем не погашено.
При прийнятті рішення суд виходить з наступного.
Згідно ст.11 Цивільного кодексу України, однією з підстав виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема є договори та інші правочини. Згідно ст.174 Господарського кодексу України однією з підстав виникнення господарського зобов'язання є господарський договір та інші угоди, передбачені законом, а також угоди не передбачені законом, але такі, які йому не суперечать.
Відповідно до ст.627 ЦК України сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору, з урахуванням вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості. За умовами ст.629 ЦК України договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Зміст договору становлять умови, визначені на розсуд сторін і погоджені ними, але при укладенні договору сторони повинні керуватися вимогами Цивільного кодексу України, іншими актами цивільного законодавства.
Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором. Положення цієї глави можуть застосовуватися до всіх договорів про надання послуг, якщо це не суперечить суті зобов'язання.
Згідно ст.530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
За умовами п.2.9. договору рахунки або інші платіжні документи виконавця за надані послуги підлягають оплаті споживачем у триденний строк після їх отримання (п.12.9. правил), при цьому вихідні і святкові дні до уваги не беруться.
Як вбачається із матеріалів справи за період з вересня по грудень 2011 року позивачем було нараховано 2432,48 грн. за послуги водопостачання та водовідведення, який відповідачем залишився непогашеним.
У відповідності із ст.193 ГК України зобов'язання повинні виконуватися належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Аналогічно відповідно до ст.526 ЦК України зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Згідно ст.610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
За умовами ст.612 ЦК України боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання свого зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Статтею 525 ЦК України передбачено, що одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Факт надання позивачем послуг з водопостачання та водовідведення підтверджується матеріалами справи та не заперечується відповідачем.
Відповідач доказів погашення заборгованості не подав, проти позову не заперечив, тому суд враховуючи вищенаведені норми Цивільного кодексу України та Господарського кодексу України дійшов висновку про те, що вимоги позивача про стягнення заборгованості в сумі 2432,48 грн. є обгрунтованими та підлягають задоволенню.
В порядку ст. 43 ГПК України судочинство у господарських судах здійснюється на засадах змагальності. Сторони та інші особи, які беруть участь у справі, обґрунтовують свої вимоги і заперечення поданими суду доказами.
В порядку ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
Відповідно до абзацу 2 ст. 34 ГПК України обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Дослідивши матеріали справи та оцінивши представлені докази, суд вважає позов, згідно заяви про уточнення позовних вимог, обгрунтованим, який слід задоволити повністю.
Судові витрати згідно ст.49 ГПК України підлягають стягненню з відповідача в дохід Державного бюджету.
Керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 75, 82-84, 115, 116 ГПК України, суд, -
1. Позов задоволити повністю.
2. Стягнути з Комунального підприємства “Бродитеплоенерго” (80600, Львівська область, Бродівський район, м.Броди, вул.Гончарська, 3А; р/р 26009050092001 АТ “Індекс банк”; МФО 325279; код ЄДРПОУ 05445639) на користь Квартирно-експлуатаційного відділу міста Тернопіль (46002, м.Тернопіль, вул.Галицька,1; р/р №31251273210456 ГУДКУ у Тернопільській області; МФО 838012; код ЄДРПОУ 08464162) 2432,48 грн. боргу.
3. Стягнути з Комунального підприємства “Бродитеплоенерго”(80600, Львівська область, Бродівський район, м.Броди, вул.Гончарська, 3А; р/р 26009050092001 АТ “Індекс банк”; МФО 325279; код ЄДРПОУ 05445639) в доход Державного бюджету 1609,50 грн. судового збору.
4. Накази видати згідно вимог ст. 116 ГПК України, після набрання рішенням законної сили.
5. Рішення набирає законної сили відповідно до ст.85 ГПК України та може бути оскаржене до Львівського апеляційного господарського суду в порядку і строки передбачені ст.ст.91-93 ГПК України.
Рішення оформлене і підписане 20.02.2012р.
Суддя Станько Л.Л.