Рішення від 08.02.2012 по справі 2/001-12

ГОСПОДАРСЬКИЙ СУД КИЇВСЬКОЇ ОБЛАСТІ

01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ
РІШЕННЯ

"08" лютого 2012 р. Справа № 2/001-12

за позовом дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб» «Макарівський хлібзавод», смт Макарів, Київська область

до відповідача фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, м. Ірпінь, Київська область,

про стягнення 1 311,72 грн.

Суддя О.В. Конюх;

представники сторін:

від позивача: ОСОБА_2, представник, довіреність від 24.01.12р. №01-02/23;

від відповідача: не з'явився

СУТЬ СПОРУ :

позивач -дочірнє підприємство «Макарівський хлібзвод»публічного акціонерного товариства «Київхліб», смт Макарів, Київська область, звернувся до господарського суду Київської області з позовом від 30.12.2011р. №01-02/199 до відповідача -фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, м. Ірпінь, Київська область, в якому просить суд стягнути з відповідача заборгованість в сумі 1 311,72 грн. за Договором №181/4 поставки-відпуску хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів від 26.05.2009р. та покласти на відповідача судові витрати.

Позов обґрунтований тим, що між позивачем та відповідачем 26.05.2009р. було укладено договір поставки № 181/4 поставки-відпуску хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів, на виконання якого позивачем здійснювались поставки відповідачу хлібобулочних виробів. Відповідач свої зобов'язання за Договором виконував неналежним чином, отриману продукцію не оплачував, в результаті чого у відповідача утворився борг в сумі 1311,72 грн.

Крім того, позивач просив господарський суд вжити заходів забезпечення позову в порядку ст. 66, 67 ГПК України шляхом накладення арешту на рахунки та майно, яке належить відповідачу на суму не менше ціни позову.

Ухвалою господарського суду Київської області від 12.01.2012р. заяву прийнято до розгляду, порушено провадження у справі №2/001-12 та призначено справу до розгляду.

Ухвалою господарського суду Київської області від 25.01.2012р. розгляд справи відкладався в порядку ст. 77 ГПК України у зв'язку із неявкою представника відповідача, неподанням ним витребуваних судом доказів.

Позивач в судові засідання 25.01.2012р. та 08.02.2012р. подав суду витребувані документи та докази, в усних поясненнях позов підтримав та просив суд його задовольнити.

Ухвалою від 08.02.2012р. суд відмовив у задоволенні заяви позивача про забезпечення позову.

В судові засідання 25.01.2012р. та 08.02.2012р. представник відповідача не з'явився, відзив на позов та витребувані судом документи не подав, про причини неявки суд не повідомив, хоча про час та місце розгляду даної справи повідомлявся судом належним чином.

Як вбачається з даних Спіціального витягу з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців від 26.01.2012р. № 12867630, відповідач значиться в Єдиному державному реєстрі юридичних осіб та фізичних осіб -підприємців і його місцезнаходження за даними ЄДР, відповідає зазначеній позивачем адресі.

Враховуючи обмежений статтею 69 ГПК України строк розгляду справи, те, що чинний ГПК України не покладає на суд обов'язку щодо розшуку відповідача, те, що всі особи, які беруть участь у справі, належним чином повідомлялися про дату, час та місце судового розгляду, те, що матеріалів справи достатньо для вирішення спору по суті, відповідно до права суду, наданого йому ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.

Розглянувши позов дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб»«Макарівський хлібзавод», Київська область, смт Макарів (далі -ДП «Макарівський хлібзавод»), до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1, Київська область, м. Ірпінь (далі -ФОП ОСОБА_1), вислухавши пояснення представника позивача, всебічно та повно вивчивши зібрані у справі докази, господарський суд

ВСТАНОВИВ:

відповідно до ст. 11 Цивільного кодексу України (далі -ЦК України), цивільні права та обов'язки виникають із дій осіб, що передбачені актами цивільного законодавства, зокрема з правочинів.

Підставою виникнення взаємних прав та обов'язків сторін у справі є укладений 26.05.2009р. між ДП «Макарівський хлібозавод»(постачальник) та ФОП ОСОБА_1 (покупець) Договір поставки № 181/4 поставки -відпуску хліба, хлібобулочних та кондитерських виробів (далі - Договір), відповідно до умов якого Постачальник зобов'язується виготовити і передати на умовах Договору хліб, хлібобулочні, кондитерські, макаронні вироби (далі-Товар), у відповідності з поданими Покупцем замовленнями та товарно - супровідною документацією, а Покупець зобов'язаний прийняти Товар у власність та своєчасно сплатити його вартість. Згідно умов Договору:

- умови поставки товару, графік поставки та умови оплати товару визначаються по окремим групам виробів, визначених у специфікації (п.3.3. Договору);

- поставка товару здійснюється окремими партіями згідно умов Договору (пункт 1.2 Договору);

- відпускна ціна з ПДВ визначається постачальником і надається в ассортиментному переліку (прайс-листах) (пункт 3.1 Договору);

- розрахунки за товар проводяться у відповідності до умов оплати, визначених у специфікації, в національній валюті України шляхом перерахування на банківський рахунок Постачальника у безготівковому порядку та/або готівкою через касу, що знаходиться на території підприємства Постачальника (п. 3.4. Договору);

- в разі виникнення простроченої заборгованості, грошові надходження від Покупця зараховуються, в першу чергу, на погашення боргу, який є наслідком прострочення зобов'язання (п. 3.6. Договору);

- Акти звірки взаєморозрахунків складаються сторонами за станом на 31 грудня поточного року або за вимогою однієї із сторін (п. 3.9. Договору);

- в разі невиконання або неналежного иконання зобов'язань у випадках, що не передбачені умовами Договору, сторонни несуть відповідальність, передбачену чиним законодавством України (п. 5.6. Договору).

- Договір набирає чинності з моменту підписання його сторонами і діє до 26.05.2010р. Якщо за два місяці до закінчення терміну дії Договору ні одна із сторін не зажадає розірвання (переукладання) Договору чи зміни його окремих умов, цей Договір визнається продовженим на цих же умовах на наступний календарний рік (п. 8.1. Договору).

Відповідно до ч. 1 ст. 175 Господарського кодексу України майнові зобов'язання, які виникають між учасниками господарських відносин, регулюються Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Укладений між сторонами Договір за правовою природою є договором поставки, за яким, згідно частин 1 та 2 ст. 712 ЦК України, продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму. До договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.

Відповідно до частини 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.

Відповідно до ст. 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених ГК України, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші тощо), а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.

Відповідно до частини 1 ст. 265 ГК України, за договором поставки одна сторона - постачальник зобов'язується передати (поставити) у зумовлені строки (строк) другій стороні - покупцеві товар (товари), а покупець зобов'язується прийняти вказаний товар (товари) і сплатити за нього певну грошову суму.

Частиною 1 ст. 692 ЦК України передбачено, що покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.

Пунктом 1.1 Договору передбачено, що постачальник зобов'язується виготовити і передати на умовах даного договору хліб, хлібобулочні, кондитерські, макаронні вироби, у відповідності з поданими покупцем замовленнями та товарно-супровідною документацією, а покупець зобов'язаний прийняти товар у власність та своєчасно сплатити його вартість.

Відповідно до ч. 1 ст. 193 ГК України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.

Згідно приписів статей 525, 526 ЦК України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.

Таким чином, змістом зобов'язання сторін є обов'язок позивача (постачальника) у визначений договором строк передати у власність відповідача обумовлений в замовленні товар належної якості, і відповідно обов'язок відповідача (покупця) прийняти товар та сплатити за нього обумовлені договором кошти.

Як свідчать додані до матеріалів справи копії товарно-транспортних накладних, копії прибуткових ордерів, на виконання умов Договору, зокрема, протягом серепня-вересня 2009р. позивачем здійснювались поставки товару, який відповідачем був прийнятий та частково оплачений шляхом внесення готівкових коштів в кассу позивача. Як свідчить картка реалізації покупця за зазначений період, залишок заборгованості відповідача перед позивачем становив на 30.09.2009р. 1311,72 грн., і у звязку з відсутністю подальших проплат станом на 03.11.2011р. також становить 1311,72 грн.

Інформація, що міститься у прийнятих до обліку первинних документах, систематизується на рахунках бухгалтерського обліку в регістрах синтетичного та аналітичного обліку шляхом подвійного запису їх на взаємопов'язаних рахунках бухгалтерського обліку. Господарські операції повинні бути відображені в облікових регістрах у тому звітному періоді, в якому вони були здійснені. Відповідно до пункту 3 Положення Мінфіну від 24.05.1995р. №88 «Про затвердження Положення про документальне забезпечення записів у бухгалтерському обліку»(із змінами і доповненнями) облікові регістри -це носії спеціального формату (паперові, електронні) у вигляді відомостей, ордерів, книг, машинограм тощо, призначені для хронологічного, систематичного або комбінованого нагромадження, групування та узагальнення інформації з первинних документів, що прийняті до обліку. Інформація до облікових регістрів переноситься після перевірки первинних документів за формою і змістом. Інформація про господарські операції підприємства, установи за звітний період з облікових регістрів переноситься у згрупованому вигляді до бухгалтерських звітів.

Відповідно до ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. За таких обставин судом може бути прийняті в якості доказу оплати за товар відомості згрупованого облікового регістру - наданої ДП «Макарівський хлібозавод»картки покупця ФОП ОСОБА_1 за станом на 30.09.2009р. та 03.11.2011р.

Про належне виконання позивачем своїх зобов'язань за Договором свідчить також відсутність з боку відповідача претензій та повідомлень про порушення постачальником умов Договору.

З метою досудового врегулювання спору, 14.09.2011р. позивачем направлена на адресу відповідача Претензія від 22.08.2011р. №01-02/23 з Актом звірки взаєморозрахунків за Договором поставки від 26.05.2009р. №181/4 та вимогою погасити заборгованість у розмірі 1 311,72 грн., яку відповідач отримав 17.09.2011р. Факт направлення претензії та одержання її відповідачем підтверджується повідомленням про вручення рекомендованого листа №0800000715537 від 14.09.2011р., копія якого наявна в матеріалах справи.

Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання). Згідно з частиною 2 ст. 614 ЦК України відсутність своєї вини доводить особа, яка порушила зобов'язання. Суду не подано доказів того, що відповідач надав відповідь на отриману претензію, підписав акт звірки взаєморозрахунків або сплатив кошти.

За таких обставин судом встановлено факт порушення ФОП ОСОБА_1 свого зобовязання за договором від 26.05.2009р. № 181/4, яке полягає у вчасній оплаті за отриманий від позивача товар, і заборгованість відповідача за договором становить 1311,72 грн.

Відповідно до ст.16 ЦК України кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Враховуючи вищевикладене, вимога позивача про стягнення з відповідача суми основного боргу за поставлений товар в сумі 1311,72 грн. підлягає задоволенню в повному обсязі.

У зв'язку із задоволенням позовних вимог, відповідно до ст. 49 ГПК України, витрати по сплаті судового збору покладаються на відповідача.

Відповідно до підпункту 1) пункту 2 частини 2 ст. 4 Закону України «Про судовий збір»подана (05.01.2012р. згідно відтиску поштового штемпелю на конверті, в якому надійшла позовна заява) ДП ПАТ «Київхліб»«Макарівський хлібозавод»позовна заява мала бути оплачена судовим збором до державного бюджету в сумі 1609,50 грн. (1,5 розміру мінімальної заробітної плати, встановленої законом на 1 січня 2012року - 1073 грн.), і зазначена сума судового збору відповідно до ст. 49 ГПК України у зв'язку з задоволенням позову має покладатися на відповідача. Як вбачається з доданого до позовної заяви платіжного доручення від 17.11.2011р. № 1604, позивач сплатив судовий збір в сумі 1411,50 грн., тобто в розмірі, меншому, ніж передбачено законом. За таких обставин суд присуджує до стягнення з відповідача 1411,50 грн. судового збору на користь позивача, а суму, якої не вистачає до законодавчо визначеного розміру судового збору (1609,50 грн. -1411,50грн. = 198,00 грн.), суд присуджує до стягнення з відповідача до державного бюджету.

Пунктом 1) частини 2 ст. 10 Закону України «Про судовий збір»внесено зміни до ст.ст. 44, 45, 46, 47, 49 ГПК України. Відповідно до зазначених змін при поданні позову до господарського суду не передбачено сплату позивачем витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу. За таких обставин, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236,00 грн., сплачені позивачем платіжним дорученням від 17.11.2011р. № 1602, підлягають поверненню позивачу з Державного бюджету, як помилково сплачені.

Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 11, 16, частиною 1 ст. 509, ст.ст. 525, 526, 610, 614, частиною 1 ст. 692, частинами 1, 2 ст. 712 Цивільного кодексу України, ст. 173, частиною 1 ст. 175, частиною 1 ст. 193, частиною 1 ст. 265 Господарського кодексу України, ст. ст. 32, 33, 49, 59, 75, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд

ВИРІШИВ:

1. Позов дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб»«Макарівський хлібзавод»до фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 задовольнити повністю.

2. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (08200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

на користь дочірнього підприємства публічного акціонерного товариства «Київхліб»«Макарівський хлібзавод»(08000, Київська область, Макарівський район, смт Макарів, вул. Леніна, буд. 2, код ЄДРПОУ 05486786)

1 311,72 грн. (одна тисяча триста одинадцять гривень сімдесят дві копійки), заборгованості;

1 411,50 грн. (одна тисяча чотириста одинадцять гривень п'ятдесят копійок) судового збору.

3. Стягнути з фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (08200, АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1)

в доход державного бюджету України (отримувач ГУ ДКСУ у Київській області, код ЄДРПОУ 37955989, банк отримувача ГУ ДКСУ у Київській області, р/р 31214206783001, МФО 821018, призначення платежу: 220030001, судовий збір, ДСА України, 050, символ звітності 206)

198,00 грн. (сто дев'яносто вісім гривень нуль копійок) судового збору

4. Повернути дочірньому підприємству публічного акціонерного товариства «Київхліб»«Макарівський хлібзавод» (08000, Київська область, Макарівський район, смт Макарів, вул. Леніна, буд. 2, код ЄДРПОУ 05486786)

з державного бюджету України

236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень нуль копійок) витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, сплачені платіжним дорученням від 17.11.2011р. № 1602, як помилково сплачені.

Накази видати після набрання рішенням законної сили.

Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня підписання рішення, оформленого відповідно до статті 84 ГПК України.

Суддя О.В. Конюх

Повний текст рішення підписано «17»лютого 2012р.

Попередній документ
21439383
Наступний документ
21439388
Інформація про рішення:
№ рішення: 21439385
№ справи: 2/001-12
Дата рішення: 08.02.2012
Дата публікації: 21.02.2012
Форма документу: Рішення
Форма судочинства: Господарське
Суд: Господарський суд Київської області
Категорія справи: Господарські справи (до 01.01.2019); Майнові спори; Розрахунки за продукцію, товари, послуги