01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"09" лютого 2012 р. Справа № 26/218-11
Господарський суд Київської області у складі судді Лилака Т.Д., розглянувши справу
за позовом Аварійно-рятувального загону спеціального призначення ГУ МНС України в Київській області, м. Біла Церква
до Відкритого акціонерного товариства „Білоцерківський елеватор”, м. Біла Церква
про стягнення 29 467,76 грн.
за участю представників:
позивача:не з'явилися
відповідача:ОСОБА_1, довіреність № 09 від 16.01.2012 року,
У грудні 2011 року позивач звернувся до господарського суду Київської області з позовом до відповідача про стягнення 28 907,34 грн. основного боргу, 73,94 грн. 3% річних, 371,75 грн. пені, 115,63 грн. інфляційної складової боргу, а загалом 29 467,76 грн., у зв'язку з неналежним виконанням останнім зобов'язань з оплати наданих послуг за договором № 6/6 на постійне та обов'язкове аварійно-рятувальне обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об'єктів з високою потенційною небезпекою від 23.03.2009 року.
Ухвалою господарського суду Київської області від 26.12.2011 року порушено провадження у справі та призначено до розгляду на 19.01.2012 року.
Через канцелярію суду 19.01.2012 року відповідач надав письмові заперечення на позов, в яких проти позову заперечував, та просив суд у задоволені позову відмовити.
У судовому засіданні 19.01.2012 року оголошувалася перерва на 02.02.2012 року.
Через канцелярію суду 02.02.2012 року позивач надав письмові обґрунтування заборгованості.
У судовому засіданні 02.02.2012 року оголошувалася перерва на 09.02.2012 року.
Представник позивача в судове засідання 09.02.2012 року не з'явився, про час і місце судового засідання був повідомлений належним чином.
Враховуючи те, що нез'явлення представника позивача не перешкоджає розгляду справи по суті, а матеріали справи є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов у відсутності представника позивача, за наявними у справі матеріалами згідно з вимогами статті 75 Господарського процесуального кодексу України.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши наявні в матеріалах справи докази, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні дані, на яких ґрунтується позов, об'єктивно оцінивши докази, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, суд ?
23.03.2009 року між Аварійно-рятувальним загоном спеціального призначення ГУ МНС України в Київській області (Аварійно-рятувальна служба) та Відкритим акціонерним товариством „Білоцерківський елеватор” (об'єкт) було укладено договір № 6/6 на постійне та обов'язкове обслуговування державною аварійно-рятувальною службою об'єктів з високою потенційною небезпекою, предметом якого є організація та здійснення Аварійно-рятувальною службою аварійно-рятувального обслуговування об'єкта з метою своєчасного реагування та виконання аварійно-рятувальних робіт при виникненні на об'єкті надзвичайної ситуації, а також профілактичної роботи із запобігання (профілактики) виникненню надзвичайних ситуацій техногенного та природного характерів, спрямовані на поліпшення техногенної безпеки об'єктів (територій) та підвищення рівня підготовленості об'єкта до рятування людей та ліквідації надзвичайних ситуацій.
Договір вступає в силу з 01.04.2009 року. Строк дії договору ? один рік. Після закінчення строку, якщо жодна з сторін в термін 30 діб до закінчення даного договору письмово не повідомить про намір його розірвання, даний договір автоматично пролонгується на термін один рік на умовах даного договору (п.п. 7.1, 7.2, 7.3 договору).
Відповідно до п. 4.1 договору, вартість функціонування структурних підрозділів Аварійно-рятувальної служби у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості 4 оперативних одиниць складає 16 518,44 грн. на рік з урахуванням ПДВ. Щомісячна оплата становить 1 376,54 грн. з урахуванням ПДВ.
Виконання аварійно-рятувальних робіт чи обслуговування об'єкта підтверджується актами виконаних робіт, які затверджуються до 10 числа місяця.
Пунктом 4.2 визначено, що плата за обслуговування об'єкта Аварійно-рятувальною службою здійснюється щомісячним перерахуванням коштів впродовж 5 банківських днів з моменту отримання оригінала рахунка чи його факсової копії до 15 числа.
Як вбачається з матеріалів справи, на виконання умов договору позивачем у період з квітня 2009 року по листопад 2011 року були надані відповідачеві послуги з аварійно-рятувального обслуговування на загальну суму 44 049,28 грн., що підтверджується наявними в матеріалах справи актами виконаних робіт, а також рахунками за надані послуги, які згідно фіскальних чеків та списків згрупованих поштових відправлень надсилались на адресу відповідача.
Проте, відповідач за отримані в період з квітня 2009 року по листопад 2011 року послуги на суму 44 049,28 грн. розрахувався частково у сумі 15 141,94 грн., і має заборгованість перед позивачем у сумі 28 907,34 грн.
З метою досудового врегулювання спору, позивач неодноразово направляв на адресу відповідача листи-попередження про сплату заборгованості. Однак, вказані листи залишені відповідачем без відповіді та належного реагування.
Доказів сплати відповідачем зазначеної суми боргу суду не надано.
Отже, позивач виконав взяті на себе зобов'язання з надання послуг за договором, а відповідач не виконав належним чином взяті на себе зобов'язання з оплати отриманих послуг та має перед позивачем заборгованість у сумі 28 907,34 грн.
Відповідно до частини 1 статті 202 Цивільного кодексу України (далі - ЦК України), правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Згідно з частиною 1 статті 509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Частина 2 статті 509 ЦК України передбачає, що зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього Кодексу.
Відповідно до статті 11 ЦК України, підставами виникнення цивільних прав та обов'язків, зокрема, є договори та інші правочини.
Згідно з частиною 1 статті 626 ЦК України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Відповідно до частини 1 статті 193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Згідно приписів статей 525, 526 Цивільного кодексу України, одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватись належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Відповідач в запереченнях на позовні вимоги позивача посилається на те, що між сторонами не було підписано всіх актів виконаних робіт за спірний період.
З таким твердженням суд погодитися не може, оскільки, не підписання актів виконаних робіт не є підставою для звільнення від оплати за договором.
Проаналізувавши умови договору, суд приходить до висновку, що у розумінні абзацу першого пункту 4.1, за умовами якого вартість функціонування структурних підрозділів Аварійно-рятувальної служби у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення у кількості 4 оперативних одиниць складає 16 518,44 грн. з урахуванням ПДВ за місяць, підписання актів виконаних робіт не є обов'язковою умовою для нарахування вартості функціонування в режимі постійної готовності.
Умовами договору, навпаки, встановлено, що виконання аварійно-рятувальних робіт чи аварійно-рятувального обслуговування об'єкта підтверджується актами виконаних робіт, які затверджуються до 10 числа місяця.
Відповідачем не надано жодних доказів, які б свідчили про невиконання позивачем, покладених на нього абзацом першим пункту 4.1 договору, зокрема, що структурні підрозділи Аварійно-рятувальної служби не функціонували у режимі постійної готовності до виконання необхідного комплексу аварійно-рятувальних робіт в умовах надзвичайної ситуації або загрози її виникнення.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача на користь позивача боргу в сумі 28 907,34 грн. є обґрунтованими, і тому підлягають задоволенню.
Відповідно до статті 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Загальна сума 3% річних за спірним договором складає відповідно 77,85 грн., яку нараховано судом відповідно до вимог закону та умов договору.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 73,04 грн. 3% річних.
Таким чином, позов в частині стягнення 73,04 грн. 3% річних у зв'язку простроченням виконання зобов'язання з оплати наданих послуг за спірним договором на підставі ст. 625 ЦК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.
Вимоги позивача про стягнення інфляційних сум є обґрунтованими, однак судом здійснено перерахунок інфляційного складової боргу за вказаний позивачем у розрахунку спірний період відповідно до вимог закону, згідно якого інфляційні втрати за вказаний період відсутні, у зв'язку з чим в позові в цій частині слід відмовити.
Статтею 230 ГК України визначено, що порушення зобов'язання є підставою для застосування господарських санкцій (неустойка, штраф, пеня).
Відповідно до п. 5.3 договору за порушення терміну оплати об'єкт сплачує аварійно-рятувальній службі пеню у розмірі подвійної облікової ставки НБУ. Сплата пені не звільняє сторону від виконання обов'язків за даним договором.
Загальна сума пені за договором складає 398.07 грн., яку нараховано судом відповідно до вимог закону та умов договору.
Позивач у позовній заяві просить стягнути з відповідача 371,75 грн. пені.
Таким чином, позов в частині стягнення пені в розмірі 371,75 грн. у зв'язку простроченням виконання зобов'язання з оплати наданих послуг за вказаним договором на підставі ст. 230 ГК України є обґрунтованим, і тому підлягає задоволенню.
Судовий збір у розмірі 1 406,00 грн. відповідно до положень статті 49 ГПК України підлягає стягненню з відповідача пропорційно задоволених вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 33, 49, 75, 82-85 ГПК України, суд
Позов задовольнити частково.
Стягнути з Відкритого акціонерного товариства „Білоцерківський елеватор” (09107, Київська область, м. Біла Церква, вул. Привокзальна, 8, код 00951729) на користь Аварійно-рятувального загону спеціального призначення Головного управління МНС України в Київській області (09108, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Заводська, 3, код 36055819) 28 907 (двадцять вісім тисяч дев'ятсот сім) грн. 34 коп. основного боргу, 371 (триста сімдесят одну) грн. 75 коп. пені, 73 (сімдесят три) грн. 04 коп. 3% річних, 1 406 (одну тисячу чотириста шість) грн. 00 коп. судового збору.
Після вступу рішення в законну силу видати наказ.
Рішення набирає законної сили відповідно до вимог ст. 85 ГПК України.
Суддя Т.Д. Лилак
Повне рішення складено 14.02.2012 р.