01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"10" січня 2012 р. Справа № 8/171-11
Господарський суд Київської області в складі судді Скутельника П.Ф., при секретарі Каплі А.В., розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом державного підприємства „КИЇВПАССЕРВІС”, ідентифікаційний код: 33348385, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 15-А,
до відповідача: фізична особа-підприємець ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1
про стягнення заборгованості
за участю представників сторін
від позивача: ОСОБА_2, яка діє на підставі довіреностей від 19.07.2011 року за № 1/06-14/1317 та від 03.01.2012 року за №1/06-14/02;
від відповідача: ОСОБА_3, який діє на підставі довіреності від 10.01.2011 року, -
державне підприємство „КИЇВПАССЕРВІС” (далі за текстом: Позивач) звернулось до господарського суду Київської області з позовною заявою до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі за текстом: Відповідач) про стягнення заборгованості за договорами оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01 лютого 2010 року за № 86/10 (далі за текстом: Договір - 1) та про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю від 11.02.2010 року (далі за текстом: Договір - 2).
Свої вимоги Позивач обґрунтовує тим, що Відповідач не виконує умови Договорів -1, - 2 щодо виконання взятих на себе зобов'язань по сплаті орендних платежів та відшкодування втрат орендодавця, внаслідок чого у Відповідача станом на 29.10.2011 року виникла заборгованість за Договором -1 у вигляді основного боргу у сумі 359,81 грн. (триста п'ятдесят дев'ять гривень 81 коп.), пені у сумі 15,92 грн. (п'ятнадцять гривень 92 коп.), штрафу у сумі 25,19 грн. (двадцять п'ять гривень 19 коп.), 3-х процентів річних у сумі 2,96 грн. (дві гривні 96 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 00,36 грн. (нуль гривень 36 коп.), та за Договором -2 у вигляді основного боргу у сумі 1 903,99 грн. (одна тисяча дев'ятсот три гривні 99 коп.), пені у сумі 1 932,23 грн. (одна тисяча дев'ятсот тридцять дві гривні 23 коп.), штрафу у сумі 197,64 грн. (сто дев'яносто сім гривень 64 коп.), 3-х процентів річних у сумі 28,24 грн. (двадцять вісім гривень 24 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 81,32 грн. (вісімдесят одна гривня 32 коп.).
Відповідно до ухвали суду від 01.11.2011 року порушено провадження у справі №8/171-11 та призначено її розгляд на 22.11.2011 року.
22.11.2011 року в судове засідання з'явився Позивач, який виконав вимоги ухвали суду від 01.11.2011 року, дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. Відповідач в судове засідання не з'явився та вимоги ухвали суду від 01.11.2011 року не виконав. Ухвалою суду від 22.11.2011 року розгляд справи відкладено на 13.12.2011 року.
13.12.2011 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який виконав вимоги ухвал суду від 01.11.2011 року та від 22.11.2011 року, позов визнав частково та просив частково в його задоволені відмовити. В судовому засіданні 13.12.2011 року сторонам у справі повідомлено про оголошення перерви до 27.12.2011 року.
27.12.2011 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який дав пояснення, позов визнав частково та просив частково в його задоволені відмовити. Позивач та Відповідач заявили клопотання про продовження строку вирішення спору, яке ухвалою суду від 27.12.2011 року задоволено. В судовому засіданні 27.12.2011 року сторонам у справі повідомлено про оголошення перерви до 10.01.2012 року.
10.01.2012 року в судове засідання з'явився Позивач, який дав пояснення, позов підтримав та просив задовольнити. В судове засідання з'явився Відповідач, який дав пояснення, позов визнав частково та просив частково в його задоволені відмовити. У зв'язку з цим спір розглядався за наявними у справі матеріалами, після дослідження яких та врахування наданих пояснень Позивача та Відповідача, суд видалився до нарадчої кімнати для прийняття рішення у справі, оголошення якого призначено на 10.01.2012 року.
Відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України, якщо відзив на позовну заяву і витребувані господарський судом документи не подано, справу може бути розглянуто за наявними в ній матеріалами.
Відповідно до вимог ч. 2 ст. 82 Господарського процесуального кодексу України, рішення приймається господарським судом за результатами оцінки доказів, поданих сторонами та іншими учасниками господарського процесу, а також доказів, які були витребувані господарським судом, у нарадчій кімнаті.
Враховуючи надані Позивачем пояснення та матеріали справи, які є достатніми для вирішення спору в даному судовому засіданні, суд вважає за можливе розглянути позов за наявними у справі матеріалами, згідно з вимогами ст. 75 Господарського процесуального кодексу України.
Детально розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника Позивача та Відповідача, з'ясувавши фактичні обставини, які мають значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, дослідивши подані докази, суд -
відповідно до ч. 7 ст. 179 Господарського кодексу України, господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Згідно із ч. 1 ст. 202 Цивільного кодексу України, правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Цивільним кодексом України у ч. 2 ст. 202 закріплено, що правочини можуть бути односторонніми та дво- чи багатосторонніми (договори).
01.02.2010 року між Регіональним відділенням Фонду державного майна України по Київській області (далі за текстом: Орендодавець) та фізичною особою -підприємцем ОСОБА_1, укладено договір оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01.02.2010 року за № 86/10 (далі за текстом: Договір - 1).
Відповідно до п. 1.1. Договору -1, згідно Акту прийому-передачі державного майна від 01.02.2010 року Відповідачу передано в строкове платне користування державне індивідуально визначене майно, а саме нежитлове приміщення автостанції «Рокитне»(далі за текстом: Майно), площею 48,9 кв.м, розміщене за адресою: Київська область, м. Рокитне, вул. Заводська, 26, що перебуває на балансі Державного підприємства «Київпассервіс».
Станом на 01.10.2011 року Договір - 1 розірваний.
Відповідно до п. 5.2. Договору - 1, Відповідач зобов'язаний своєчасно і у повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно з п. 3.1. Договору - 1, орендна плата за перший (базовий) місяць становить 323,40 грн.
Відповідно до п. 3.3. Договору - 1, орендна плата за кожний наступний місяць визначається шляхом коригування орендної плати за попередній місяць на індекс інфляції за наступний місяць.
Згідно з п. 3.6. Договору - 1, орендна плата перераховується Відповідачем щомісячно, не пізніше 15 числа наступного місяця з врахуванням індексу інфляції:
- 70 % орендної плати перераховується до державного бюджету України;
- 30 % орендної плати Балансоутримувачу (Позивачу).
Господарський кодекс України у ст. 193 передбачає, що до виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Відповідно до ч. 3 ст. 285 Господарського кодексу України, орендар зобов'язаний своєчасно і в повному обсязі сплачувати орендну плату.
Згідно ч. 6 ст. 283 Господарського кодексу України, до відносин оренди застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Цивільний кодекс України у ч.ч. 1, 5 ст. 762 передбачає, що за користування майном з наймача справляється плата, розмір якої встановлюється договором найму (оренди). Плата за користування майном вноситься щомісячно, якщо інше не встановлено договором.
Згідно із ч. 3 ст. 18 Закону України «Про оренду державного та комунального майна», орендар зобов'язаний вносити орендну плату своєчасно і у повному обсязі.
Закон України «Про оренду державного та комунального майна»у ч. 3 ст. 19 передбачає, що строки внесення орендної плати визначаються у договорі.
Згідно зі ст. 173 Господарського кодексу України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Крім того, згідно вимог ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Цивільний кодекс України у ст. 530 передбачає, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
В ході розгляду справи встановлено, що станом на 30 червня 2011 року Відповідачем було здійснено авансове перерахування в сумі 0,77 грн.
Позивачем за Договором - 1 виставлені Відповідачу для оплати останнім наступні рахунки: - рахунок від 30 червня 2011 року за № 920 на суму 193,90 грн.; рахунок від 31 липня 2011 року за № 1066 на суму 166,68 грн.
Однак дані рахунки Відповідачем в порушення п.п. 3.1., 3.3., 3.6., 5.2. Договору -1, ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України не були оплачені, в зв'язку з чим у Відповідача виникла заборгованість за Договором -1 з оплати орендної плати у сумі 359,81 грн.
Згідно ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання.
Господарський кодекс України у ст. 216 передбачає, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п. 1 ст. 549 Цивільного України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Цивільний Кодекс України у ст. 625 передбачає, що за прострочення виконання грошового зобов'язання настає відповідальність у вигляді сплати суми боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також сплати трьох процентів річних від простроченої суми.
Передбачене законом право кредитора вимагати сплати боргу з урахуванням індексу інфляції та 3-х процентів річних є способами захисту його майнового права та інтересу, суть яких полягає у відшкодуванні матеріальних втрат кредитора від знецінення грошових коштів внаслідок інфляційних процесів та отриманні компенсації (плати) від боржника за користування утримуваними ним грошовими коштами, належними до сплати кредиторові; отже, інфляційні нарахування на суму боргу та проценти річних входять до складу грошового зобов'язання (Постанова Верховного суду України від 16.05.2006 року у справі №10/557-26/155).
Дії Відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому Відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання (ст. 612 Цивільного кодексу України), внаслідок чого є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Згідно п. 9.1. Договору - 1, за невиконання або неналежне виконання зобов'язань за Договором сторони несуть відповідальність згідно з чинним законодавством України.
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України, у разі порушення зобов'язання боржник зобов'язаний сплатити кредиторові неустойку, встановлену договором або законом.
Цивільний кодекс України у ч. 2 ст. 551 передбачає, що якщо предметом неустойки (пені) є грошова сума, її розмір встановлюється договором або актом цивільного законодавства.
Згідно з п. 3.5. Договору - 1, орендна плата, перерахована несвоєчасно або не в повному обсязі, підлягає індексації і стягується до бюджету та Позивачу у визначеному пунктом 3.6. Договору оренди співвідношенні, відповідно до чинного законодавства України, з урахуванням пені у розмірі подвійної облікової ставки НБУ на дату нарахування пені від суми заборгованості за кожний день прострочення, включаючи день оплати.
За розрахунком Позивача сума пені за період з 21.02.2011 року по 28.10.2011 року по заборгованості Відповідача за Договором оренди складає 15,92 грн.
Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку пені суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору - 1.
Відповідно до ч. 2 ст. 625 Цивільного кодексу України, боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
За розрахунком Позивача розмір 3-х процентів річних від простроченої Відповідачем суми за Договором -1 становить 2,96 грн. та розмір інфляційних втрат від простроченої відповідачем суми основного боргу за Договором -1 становить 0,36 грн.
Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку 3-х процентів річних і інфляційних втрат суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору - 1.
Господарський кодекс України у ч. 2 ст. 231 передбачає, що у разі якщо порушено господарське зобов'язання, в якому хоча б одна сторона є суб'єктом господарювання, що належить до державного сектора економіки, або порушення пов'язане з виконанням державного контракту, або виконання зобов'язання фінансується за рахунок Державного бюджету України чи за рахунок державного кредиту, штрафні санкції застосовуються, якщо інше не передбачено законом чи договором, у таких розмірах, а саме за порушення строків виконання зобов'язання стягується пеня у розмірі 0,1 відсотка вартості товарів (робіт, послуг), з яких допущено прострочення виконання за кожний день прострочення, а за прострочення понад тридцять днів додатково стягується штраф у розмірі семи відсотків вказаної вартості.
За розрахунком Позивача сума штрафу у розмірі 7 % за прострочення виконання зобов'язання Відповідачем за Договором - 1 понад 30 днів становить 25,19 грн.
Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку штрафу у розмірі 7 % суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору - 1.
На виконання вимог п. 5.11. Договору - 1 між Позивачем і Відповідачем 11.02.2010 року укладено договір про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю (надалі за текстом: Договір - 2).
Станом на 01.10.2011 року Договір - 2 розірваний у зв'язку з розірванням Договору - 1.
Згідно з п. 2.1 Договору - 2, Орендар (Відповідач) компенсує Балансоутримувачу (Позивачу) витрати, пов'язані із забезпечення орендованих приміщень електроенергією, тепло- і водопостачанням, за послуги по охорони прилеглої території, а також компенсує витрати, пов'язані з вивозом сміття та інші витрати, які несе Балансоутримувач (Позивач) в зв'язку з діяльністю Відповідача (Орендаря).
Згідно з п. 3.1.2. Договору - 2, Орендар (Відповідач) зобов'язаний не пізніше 20 числа наступного за звітним, вносить плату на рахунок Балансоутримувача, за санітарне обслуговування прибудинкових територій та допоміжних приміщень Будівлі, технічне обслуговування орендованого приміщення, за комунальні послуги та інші послуги (далі за текстом: комунальні послуги).
Відповідно до п. 2.2. Договору - 2, Орендар зобов'язаний сплатити (компенсувати) комунальні та інші послуги на протязі трьох банківських днів з дати отримання рахунку. Згідно даного пункту Договору, обов'язок щодо отримання рахунку покладено на Орендаря.
Судом встановлено, що за період січень-липень 2011 років Відповідачу надано комунальних послуг на загальну суму 1 903,99 грн. згідно рахунків виставлених Позивачем.
Однак, в порушення умов п. 2.2. Договору - 2, ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України станом на 11.02.2011 року Відповідач не здійснив в повному обсязі оплату комунальних послуг.
15.12.2010 року Позивачем направлено на адресу Відповідача рахунок на оплату комунальних послуг за листопад 2010 року від 15.12.2010 року за № 1274 на суму 524,11 грн. та 15.01.2011 року рахунок на оплату комунальних послуг за грудень 2010 р. від 15.01.2011 року за №25 на суму 428,28 грн. Загальна сума виставлених рахунків складає 952,39 грн.
02.02.2011 року Відповідач здійснив оплату комунальних послуг за Договором - 2 у сумі 625,00 грн.
За таких обставин станом на 02.02.2011 року заборгованість Відповідача за Договором становила 327,39 грн., в зв'язку з чим 11.02.2011 року Позивачем в порядку досудового врегулювання спору відповідно ст.ст. 5, 6 Господарського процесуального кодексу України направлено Відповідачу -2 претензію за № 1/06-12/198 з вимогою погасити заборгованість.
Відповідачем на виконання Договору - 2 на рахунок Позивача 21.02.2011 року були перераховані кошти в розмірі 330,00 грн.
Судом встановлено, що Позивачем надсилались Відповідачу наступні Акти виконаних робіт та наступні рахунки для оплати витрат за комунальні послуги на загальну суму 2 420,27 грн.: - рахунок від 15.02.2011 року за № 191 на суму 921,83 грн.; - рахунок від 15.03.2011 року за № 365 на суму 747,76 грн.; - рахунок від 15.04.2011 року за № 523 на суму 491,88 грн. (Позивачем проведено коректування, внаслідок чого остаточна сума становить 180,91 грн.); - рахунок від 16.05.2011 року за № 664 на суму 221,40 грн. (Позивачем проведено коректування, внаслідок чого остаточна сума становить 18,70 грн.); - рахунок від 15.06.2011 року за № 811 на суму 18,70 грн.; - рахунок від 15.07.2011 року за № 957 на суму 18,70 грн.; - рахунок від 29.07.2011 року за № 1007 на суму 18,70 грн., які Відповідачем в порушення ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України та ст.ст. 173, 193 Господарського кодексу України залишились несплаченими, внаслідок чого станом на 25.10.2011 року сума заборгованості Відповідача за Договором - 2 з врахуванням проведених Позивачем коректувань становить 1 903,99 грн.
Частиною 1 ст. 193 Господарського кодексу України зазначено, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
За розрахунком Позивача сума пені за період з 21.02.2011 року по 28.10.2011 року по заборгованості Відповідача за Договором - 2 становить 1 932,23 грн., сума штрафу у розмірі 7 % за прострочення виконання зобов'язання понад 30 днів становить 197,64 грн., сума 3-х процентів річних за період з 21.02.2011 року по 28.10.2011 року становить 28,24 грн. та сума інфляційних нарахувань за період з 21.02.2011 року по 28.10.2011 року становить 81,32 грн.
Перевіркою достовірності та правильності зазначеного розрахунку пені, штрафу у розмірі 7 %, 3-х процентів річних та інфляційних нарахувань суд приходить до висновку, що останній являється обґрунтованим та вірним і відповідає умовам Договору - 2.
Як свідчать матеріали справи, заборгованість Відповідача перед Позивачем за Договором - 1 складається з основного боргу у сумі 359,81 грн. (триста п'ятдесят дев'ять гривень 81 коп.), пені у сумі 15,92 грн. (п'ятнадцять гривень 92 коп.), штрафу у сумі 25,19 грн. (двадцять п'ять гривень 19 коп.), 3-х процентів річних у сумі 2,96 грн. (дві гривні 96 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 00,36 грн. (нуль гривень 36 коп.), та за Договором -2 складається з основного боргу у сумі 1 903,99 грн. (одна тисяча дев'ятсот три гривні 99 коп.), пені у сумі 1 932,23 грн. (одна тисяча дев'ятсот тридцять дві гривні 23 коп.), штрафу у сумі 197,64 грн. (сто дев'яносто сім гривень 64 коп.), 3-х процентів річних у сумі 28,24 грн. (двадцять вісім гривень 24 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 81,32 грн. (вісімдесят одна гривня 32 коп.).
За таких обставин, позовні вимоги щодо стягнення з Відповідача заборгованості за Договором -1 у вигляді основного боргу у сумі 359,81 грн. (триста п'ятдесят дев'ять гривень 81 коп.), пені у сумі 15,92 грн. (п'ятнадцять гривень 92 коп.), штрафу у сумі 25,19 грн. (двадцять п'ять гривень 19 коп.), 3-х процентів річних у сумі 2,96 грн. (дві гривні 96 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 00,36 грн. (нуль гривень 36 коп.), та за Договором -2 у вигляді основного боргу у сумі 1 903,99 грн. (одна тисяча дев'ятсот три гривні 99 коп.), пені у сумі 1 932,23 грн. (одна тисяча дев'ятсот тридцять дві гривні 23 коп.), штрафу у сумі 197,64 грн. (сто дев'яносто сім гривень 64 коп.), 3-х процентів річних у сумі 28,24 грн. (двадцять вісім гривень 24 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 81,32 грн. (вісімдесят одна гривня 32 коп.), визнаються судом обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню у повному обсязі.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач в судових засіданнях письмових доказів щодо спростування заборгованості суду не надав та не надіслав. У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були.
На момент судового засідання Відповідачем не подано жодних документів, які підтверджують сплату ним заборгованості перед Позивачем, в зв'язку з чим на підставі наявних у матеріалах справи документів, факт порушення Відповідачем договірних зобов'язань судом встановлений.
Згідно з ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Господарський процесуальний кодекс України у ст.36 встановлює, що письмовими доказами є документи і матеріали, які містять дані про обставини, що мають значення для правильного вирішення спору.
Враховуючи вищевикладене, суд дійшов висновку про те, що копії документів, які знаходяться в матеріалах справи та надавались Позивачем суду в якості доказів невиконання Відповідачем своїх зобов'язань за Договорами -1, - 2, є належними і допустимими письмовими доказами неналежного виконання Відповідачем зобов'язань, взятих ним, відповідно до Договорів -1, - 2.
У судовому засіданні, надані Позивачем докази, спростовані не були та частково заперечувались Відповідачем по суду.
Крім того, Позивач просить стягнути на його користь господарські витрати у вигляді державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).
В результаті вивчення матеріалів справи встановлено, що Позивач довів здійснення ним фактично господарських витрат у вигляді державного мита у сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу у сумі 236,00 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.), у зв'язку з чим, відповідно до вимог ст. 49 Господарського процесуального кодексу України, зазначені суми господарських витрат являються обґрунтованими та підлягають стягненню з Відповідача на користь Позивача в повному обсязі.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України та ст.ст. 525, 526 Цивільного кодексу України, господарський суд Київської області, -
1. Позов державного підприємства „КИЇВПАССЕРВІС” до фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 про стягнення заборгованості, - задовольнити повністю.
2. Стягнути з фізичної особи-підприємця ОСОБА_1, ідентифікаційний код: НОМЕР_1, місцезнаходження: АДРЕСА_1 на користь державного підприємства „КИЇВПАССЕРВІС”, ідентифікаційний код: 33348385, місцезнаходження: 04071, м. Київ, вул. Нижній Вал, 15-А, заборгованість за Договором оренди індивідуально визначеного (нерухомого або іншого) майна, що належить до державної власності від 01 лютого 2010 року за № 86/10 у вигляді основного боргу у сумі 359,81 грн. (триста п'ятдесят дев'ять гривень 81 коп.), пені у сумі 15,92 грн. (п'ятнадцять гривень 92 коп.), штрафу у сумі 25,19 грн. (двадцять п'ять гривень 19 коп.), 3-х процентів річних у сумі 2,96 грн. (дві гривні 96 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 00,36 грн. (нуль гривень 36 коп.), та заборгованість за Договором про відшкодування витрат Балансоутримувача на утримання орендованого майна та надання комунальних послуг орендарю від 11.02.2010 року у вигляді основного боргу у сумі 1 903,99 грн. (одна тисяча дев'ятсот три гривні 99 коп.), пені у сумі 1 932,23 грн. (одна тисяча дев'ятсот тридцять дві гривні 23 коп.), штрафу у сумі 197,64 грн. (сто дев'яносто сім гривень 64 коп.), 3-х процентів річних у сумі 28,24 грн. (двадцять вісім гривень 24 коп.), інфляційних нарахувань у сумі 81,32 грн. (вісімдесят одна гривня 32 коп.), державне мито в сумі 102,00 грн. (сто дві гривні 00 коп.) та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 грн. (двісті тридцять шість гривень 00 коп.).
3. Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному порядку.
Суддя П.Ф.Скутельник
Рішення підписано 10.01.2012 року.