01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"20" грудня 2011 р. Справа № 9/133-11
01032, м. Київ, вул. Комінтерну 16 тел. 239 72 81
№ 9/133-11 20.12.2011 р.
За позовом Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»в особі відділення «Київська регіональна дирекція ПАТ «ВТБ Банк»
До Приватного підприємства «Укрмеблі плюс»
Третя особа без самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача
ОСОБА_1
Про стягнення 593 052,96 грн.
Суддя Сокуренко Л.В.
Предстаники:
від позивача: ОСОБА_2 (дов. № 589 від 06.08.2010 р.)
від відповідача: не з'явився
від третьої особи: не з'явився
На розгляд до Господарського суду Київської області передані вимоги «ВТБ Банк»в особі відділення «Київська регіональна дирекція ПАТ «ВТБ Банк»до Приватного підприємства «Укрмеблі плюс»про стягнення 593 052,96 грн.
Ухвалою суду від 27.10.2011 року порушено провадження у справі № 9/133-11 та призначено її до розгляду на 15.11.2011 року; зобов'язано позивача надати в судове засідання оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для доручення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; письмові пояснення, яким чином і які саме права позивача порушені відповідачем, з посиланням на норми чинного законодавства України; оригінали (для огляду) та належним чином засвідчені копії, зазначених у позовній заяві документів; розрахунок (деталізований х обґрунтуванням дати початку та закінчення нарахування) пені з урахуванням ст. 232 Господарського кодексу України; зобов'язано відповідача подати оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог.
15.11.2011 року в судове засідання представник позивача з'явився, надав пояснення по суті позовних вимог та документи на виконання ухвали про порушення провадження у справі; представник відповідача не з'явився, про причини неявки суд не повідомив; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Ухвалою від 15.11.2011 р. розгляд справи відкладено на 08.12.11 р.; залучено до участі у справі в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідача ОСОБА_1; зобов'язано позивача направити копію позовної заяви з додатками на адресу ОСОБА_1, надати докази направлення в судове засідання, довідку про рух коштів по ОСОБА_1, платіжне доручення (меморіальний ордер) в підтвердження щодо надання кредиту; зобов'язано відповідача виконати вимоги ухвали від 27.10.2011 р.; третю особу зобов'язано надати відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків; довідку про рух коштів.
У судове засідання 08.12.2011 р. представник позивача з'явився, надав пояснення по суті позовних вимог та копію меморіального ордеру від 25.03.2008 р., що витребувався судом; представники відповідача та третьої особи не з'явилися, про дату, час та місце розгляду справи були повідомлені належним чином, у зв'язку з чим розгляд справи було відкладено на 20.12.2011 р., повторно зобов'язано сторін виконати вимоги ухвал суду від 27.10.2011 р. та від 15.11.2011 р.
20.12.2011 р. в судове засідання представник позивача заявився, надав суду доказ направлення копії позовної заяви третій особі та копію виписки по особовому рахунку ОСОБА_1 за період з 19.12.2008 р. по 16.12.2011 р.; представники відповідача та третьої особи не з'явився, про причини неявки суд не повідомним; про дату, час та місце розгляду справи був повідомлений належним чином.
Відповідно до частини 1 статті 93 Цивільного кодексу України місцезнаходження юридичної особи визначається місцем її державної реєстрації, якщо інше не встановлено законом.
До повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб - учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій. Тому примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "адресат вибув", "адресат відсутній" і т. п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення цим судом певних процесуальних дій (п. 4 Інформаційного листа Вищого господарського суду України 02.06.2006 № 01-8/1228 “Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 році”).
Відповідно до п. Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2010 р. № 01-08/140 “Про деякі питання запобігання зловживанню процесуальними правами у господарському судочинстві” особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Аналогічні положення також зазначені в підпункті 3.6 пункту 3 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 № 02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України" (з подальшими змінами).
Враховуючи те, що ухвали суду були направлені на адресу відповідача та третьої особи зазначеній у позовній заяві та додатних до неї документах, а також довідці ЄДРПОУ, то суд дійшов висновку, що відповідач та третя особа були належним чином повідомлені про час та місце розгляду справи.
Оскільки відповідач та третя особа про час і місце судового засідання були повідомлені належним чином, відповідно до ст. 75 ГПК України справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представника позивача господарський суд Київської області,-
27 липня 2007 року між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк»(після зміни назви Публічне акціонерне товариство «ВТБ Банк») (далі - «Банк» та «Позивач») і ОСОБА_1 (далі -«Клієнт»та «Третя особа») укладено Генеральну угоду №68/07 (надалі -«Угода»).
Відповідно до п. 1.1 Угоди Банк на положеннях та на умовах цієї Угоди зобов'язується надавати Клієнту кредитні кошти в порядку і на умовах, визначених кредитним договором, договором про відкриття мультивалютної кредитної лінії, договорах про відкриття валютної кредитної лінії (далі за текстом кредитні договори), укладених у рамках цієї Угоди і, які є її невід'ємними частинами.
Загальний розмір позичкової заборгованості Клієнта за наданими в рамках даної Угоди кредитами не повинен перевищувати суми, еквівалентної 300 000 (триста тисяч) доларів США за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту (п. 1.2. Угоди). 29 січня 2008 р. Додатковою угодою №1 про внесення змін до Генеральної угоди №68/07 від 27.07.2007 р.: пункт 1.1. був викладений в новій редакції -загальний розмір позичкової заборгованості збільшено до 500 000 (п'ятсот тисяч) США 00 центів за офіційним курсом НБУ на дату надання кредиту.
В рамках цієї Угоди 25.03.2008 р. між Банком та ОСОБА_1 (надалі «Позичальник», «Третя особа») було укладено Кредитний договір №03.29-68/07-СК (надалі -«Кредитний договір»).
Предметом Кредитного договору є надання Банком («Позивачем») Позичальникові («Третій особі») грошових коштів (далі Кредит) на таких умовах: - сума кредиту 50 000 (п'ятдесят тисяч) доларів США 00 центів; - строк користування по «25» березня 2015 року; - плати за користування кредитом 14,45 (чотирнадцять цілих п'ять десятих) процентів річних (п. 1.1. Кредитного договору).
Згідно п. 2.1. Кредитного договору Банк (Позивач) на підставі Генеральної угоди №68/07 від 27 липня 2007 р., на положеннях та на умовах цього Кредитного договору, надає Позичальнику (Третій особі) кредит на Умовах його забезпечення, строковості, повернення, плати за користування та цільового характеру використання. Кредит надається шляхом перерахування кредитних коштів у валюті кредиту на рахунок Позичальника (Третьої особи) № 2620550151235 в Подільській філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 300777 (п. 2.2. Кредитного договору).
Відповідно до п. 3.1. Кредитного договору погашення Кредиту та сплата процентів за його користування здійснюється в порядку та строки згідно Графіка повернення Кредиту і сплати процентів, який є невід'ємною частиною кредитного договору - надалі у тексту -Графік. У разі зміни Графіку з будь-яких підстав, новий Графік починає діяти, а попередній Графік втрачає свою силу з дня підписання сторонами нового Графіку. Підписання нового Графіку не тягне за собою необхідність укладення змін до Кредитного договору та договорів, що забезпечують виконання зобов'язань Позичальника (Третьої особи) за Кредитним договором.
03.11.2008 р. Додатковою угодою №1 про внесення змін до Кредитного договору № 03.29-68/07-СК від 25.03.2008 р. було внесено зміни до Кредитного договору, а саме: пункт 1.1 викладено в новій редакції -плату за користування кредитом встановлено на рівні 18% (вісімнадцять) процентів річних.
Позивач у повному обсязі виконав прийняті на себе зобов'язання та видав Третій особі кредитні кошти у строк та в порядку, встановленому Кредитним договором.
Факт отримання кредитних коштів Третьою особою підтверджується меморіальним валютним ордером від 25.03.2008 р. та випискою по особовому рахунку Третьої особи за період з 19.12.2008 р. по 16.12.2011 р.
За ствердженням Позивача, Третя особа порушила прийняті на себе зобов'язання з повернення кредитних коштів та сплати нарахованих відсотків.
Станом на 25.07.2011 р. строкова заборгованість по поверненню кредиту складає 261 906, 59 грн., прострочена заборгованість по кредиту складає 116 111, 35 грн., прострочена заборгованість за нарахованими відсотками -178 053,97 грн., всього основна заборгованість за Кредитним договором складає -556 071,91 грн. по курсу НБУ.
Так, Третьою особою не було виконано взятих на себе зобов'язань за Кредитним договором по поверненню коштів згідно Графіка -Додатку №1 до Кредитного договору в розмірі 556 071,91 грн.
Відповідно до статті 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства.
Відповідно до статті 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Статтею 1054 параграфу 2 глави 71 Цивільного Кодексу України встановлено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти. До відносин за кредитним договором застосовуються положення параграфа 1 цієї глави, якщо інше не встановлено цим параграфом і не випливає із суті кредитного договору.
У відповідності до ст. 1048 ЦК України позикодавець має право на одержання від позичальника процентів від суми позики, якщо інше не встановлено договором або законом. Розмір і порядок одержання процентів встановлюються договором. Якщо договором не встановлений розмір процентів, їх розмір визначається на рівні облікової ставки Національного банку України. У разі відсутності іншої домовленості сторін проценти виплачуються щомісяця до дня повернення позики.
Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом (ст. 525 ЦК України).
Стаття 629 ЦК України передбачає, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно із частиною 1 ст. 530 ЦК України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Оскільки ОСОБА_1 (третя особа) не виконала взяті на себе зобов'язання по поверненню кредитних коштів у строки, встановлені в Графіку повернення кредиту, то він є таким, що порушив умови договору.
25 березня 2008 р. між Відкритим акціонерним товариством «ВТБ Банк»(Позивачем), Приватним підприємством «Укрмеблі плюс»(надалі -«Поручитель», «Відповідач») та ОСОБА_1 (надалі -«Позичальник», «Третя особа») укладено Договір поруки №03.29-68/07-ДП1 (надалі -«Договір»). За цим Договором Поручитель (Відповідач) поручається перед Банком (Позивачем) за виконання Позичальником (Третьою особою) зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, пені, штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких визначаються Кредитним договором № 03.29-68/07-СК від 25.03.2008 р. та будь-якими додатковими угодами до нього (в т.ч. збільшуючими основне зобов'язання), надалі все разом -кредитний договір (п. 1.1 Договору).
Згідно п. 4 Договору поруки у разі невиконання зобов'язання за кредитним договором Поручитель (Відповідач) та Позичальник (Третя особа) відповідають перед Банком (Позивачем) як солідарні боржники. Поручитель (Відповідач) відповідає перед Банком (Позивачем) у тому ж обсязі, що і Позичальник (Третя особа), включаючи сплату кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, пені, інших платежів, передбачених кредитним договором, відшкодування збитків (п. 5 Договору).
Відповідно до п. 6 Договору поруки у разі настання строку виконання будь-якого зобов'язання за кредитним договором та/або у разі невиконання (у т.ч. неналежного виконання) Позичальником (Третьою особою) зобов'язань за кредитним договором, Банк (Позивач) має право на договірне списання з рахунків Поручителя (Відповідача) суми боргу. Сторони договору встановлюють, що у разі відсутності коштів у Поручителя (Відповідача) для виконання своїх зобов'язань за цим договором, Банк (Позивач) має право звернути стягнення на майно Поручителя (Відповідача) згідно норм чинного законодавства (п. 7 Договору).
Згідно ч.1 ст. 553 ЦК України за договором поруки поручитель поручається перед кредитором боржника за виконання ним свого обов'язку. Поручитель відповідає перед кредитором за порушення зобов'язання боржником.
У разі порушення боржником зобов'язання, забезпеченого порукою, боржник і поручитель відповідають перед кредитором як солідарні боржники, якщо договором поруки не встановлено додаткову (субсидіарну) відповідальність поручителя (ч.1 ст. 554 ЦК України). Частиною 2 ст. 554 передбачено, що поручитель відповідає перед кредитором у тому ж обсязі, що і боржник, включаючи сплату основного боргу, процентів, неустойки, відшкодування збитків, якщо інше не встановлено договором поруки.
Відповідно до ч.1 ст. 543 ЦК України у разі солідарного обов'язку боржників (солідарних боржників) кредитор має право вимагати виконання обов'язку частково або в повному обсязі як від усіх боржників разом, так і від будь-кого з них окремо.
Як вбачається з матеріалів справи, між Позивачем та Відповідачем було укладено договір поруки, відповідно до якого Відповідач поручається перед Позивачем за виконання Третьою особою зобов'язань щодо повернення кредиту, сплати процентів за користування кредитом, комісії, пені ,штрафних санкцій та збитків, розмір, термін та умови повернення та сплати яких визначаються Кредитним договором. Відповідач та Третя особа згідно п. 4 є солідарними боржниками перед Позивачем за Кредитним договором.
Оскільки Третьою особою не було виконано свої зобов'язання по Кредитному договору, Позивач звернувся з вимогою до суду про стягнення Відповідача як солідарного боржника.
Пунктом 5.5. Кредитного договору передбачено, що Позичальник (Третя особа) зобов'язаний повністю повернути Кредит та сплатити нараховані проценти за користування Кредитом, незалежно від настання строку виконання зобов'язань у випадках: невиконання Позичальником (Третьою особою) зобов'язань за Кредитним договором.
Враховуючи невиконання позивальником зобов'язань за кредитним договором, а також враховуючи умови п. 4 договору поруки, позовна вимога про дострокове стягнення кредиту у сумі 261906,59 грн. з поручителя також підлягає задоволенню.
Відповідно до ст. 610 ЦК України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
У відповідності до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання.
Відповідно до п.8.1 Кредитного договору у разі прострочення Позичальником (Третьою особою) зобов'язань з погашення Кредиту та/або сплати процентів за його користування та/або інших платежів згідно умов Кредитного договору більше 3 (трьох) банківських днів, Позичальник (Третя особа) зобов'язаний сплатити на користь Банку (Позивача) пеню за кожен день прострочення у розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка діє на момент прострочення, від суми прострочення зобов'язань. При цьому термін прострочення заборгованості з погашення Кредиту та/або процентів складає менше 3 (трьох) банківських днів -пеня не нараховується. Якщо прострочена заборгованість становить 4 (чотири) і більше банківських днів, пеня нараховується за весь період з моменту виникнення прострочення зобов'язання. Якщо Позичальник (Третя особа) самостійно не сплатив на користь Банку (Позивача) штрафні санкції, які передбачені цим пунктом, Банк (Позивач) має право проводити договірне списання штрафних санкцій з рахунку Позичальника №262055015012235 у Подільській філії ВАТ ВТБ Банк, МФО 300777.
Позивачем нараховано 14 566,54 грн. пені за користування кредитом та 22 337,44 грн. пені за відсотками по кредиту за період з 25.07.2010 р. по 01.07.2011 року (розрахунок долучений до матеріалів справи).
Статтею 216 Господарського кодексу України встановлено, що учасники господарських відносин несуть господарсько-правову відповідальність за правопорушення у сфері господарювання шляхом застосування до правопорушників господарських санкцій на підставах і в порядку, передбачених цим Кодексом, іншими законами та договором.
Згідно п.1 ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання.
Дії відповідача є порушенням договірних зобов'язань (ст. 610 Цивільного кодексу України), тому відповідач вважається таким, що прострочив виконання зобов'язання (ст. 612 Цивільного кодексу України).
За таких обставин є підстави для застосування встановленої законом відповідальності.
Згідно роз'яснення Вищого арбітражного суду України “Про деякі питання практики застосування майнової відповідальності за не виконання або неналежне виконання грошових зобов'язань” від 29.04.1994 року № 02-5/293, пеня встановлена чинним законодавством або договором, підлягає сплаті за весь період часу, протягом якого не виконано грошове зобов'язання з урахуванням 6-місячного строку позовної давності.
Відповідно до пункту 6 статті 231 Господарського кодексу України штрафні санкції (штраф, пеня) за порушення грошового зобов'язання встановлюються у відсотках, розмір яких визначається обліковою ставкою Національного банку України, за весь час користування чужими коштами, якщо інший розмір відсотків не передбачений законом або договором.
Разом з тим, відповідно до ч. 6 ст. 232 ГК України нарахування штрафних санкцій за прострочення виконання зобов'язання, якщо інше не встановлено законом або договором, припиняється через шість місяців від дня, коли зобов'язання мало бути виконано.
Враховуючи положення даної норми, суд вважає, що нарахування за користування кредитом та пені за відсотками по кредиту має здійснюватись лише за шість місяців.
Таким чином, розмір пені за користування кредитом за вказаний період складає -7057,64 грн. та 10 263,13 грн. -пеня за відсотками по кредиту, всього сума пені складає -17 320,77 грн. за уточненим розрахунком суду за період з 25.07.2010 по 25.01.2011 р.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач та третя особа жодного разу в судові засідання не з'явилися; доказів проти існування боргу перед позивачем або інших заперечень щодо позовних вимог не надали та не надіслали; доказів розірвання або визнання недійсним договору суду також не надано та не надіслано.
Враховуючи викладене, позовні вимоги позивача підлягають задоволенню частково, а саме основна заборгованість підлягає задоволенню у сумі 556 071, 91 грн. та 17 320,77 грн. пені, з урахуванням 6-місячного строку її нарахування.
На підставі ст. 49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи викладене, керуючись ст. ст. 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, ст. ст. 525, 526, 1048, 1054 Цивільного кодексу України, ст. 193, 230 Господарського кодексу України, господарський суд Київської області, -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Приватного підприємства «Укрмеблі плюс»(09100, Київська область, м. Біла Церква, вул. Толстого, 42, ідентифікаційний номер 33143341) на користь Публічного акціонерного товариства «ВТБ Банк»в особі відділення «Київська регіональна дирекція ПАТ «ВТБ Банк»(01033, м. Київ, вул. Жилянська, 35, код ЄДРПОУ 14359319) з будь-якого рахунку, виявленого державним виконавцем 556 071 (п'ятсот п'ятдесят шість тисяч сімдесят одну) грн. 91 коп. основної заборгованості; 17 320 (сімнадцять тисяч триста двадцять) гривень 77 коп. пені та судові витрати: державне мито у сумі 5733 (п'ять тисяч сімсот тридцять три) грн. 93 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 228 (двісті двадцять вісім) грн. 18 коп.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
3. В іншій частині позову відмовити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Л.В. Сокуренко
Рішення суду підписано 29.12.2011 р.