01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"13" грудня 2011 р. Справа № 9/139-11
01032, м. Київ, вул. Комінтерну 16 тел. 239 72 81
№ 9/139-11 13.12.2011 р.
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю “Український видавничий центр
«Галактика - С”
до Відкритого акціонерного товариства «Білоцерківська книжкова фабрика»
про стягнення 4 026,46 грн.
Суддя Сокуренко Л.В.
Представники:
Від позивача ОСОБА_1 (дов. № 24/1 від 18.11.11 р.)
Від відповідача ОСОБА_2 (дов. № 985 від 12.12.11 р.)
На розгляд до Господарського суду Київської області передані вимоги Товариства з обмеженою відповідальністю “Український видавничий центр «Галактика - С” до Відкритого акціонерного товариства «Білоцерківська книжкова фабрика»про стягнення 4 026,46 грн.
Ухвалою суду від 02.11.2011 року порушено провадження у справі та призначено розгляд на 21.11.2011 р.; зобов'язано позивача надати в судове засідання оригінали установчих документів (для огляду) та їх копії (для доручення до матеріалів справи), на підставі яких діє Позивач (установчий договір, статут, положення, свідоцтво про державну реєстрацію тощо), довідку з органу статистики про знаходження Позивача в Єдиному державному реєстрі підприємств та організацій України; власне письмове підтвердження того, що у провадженні господарського суду або іншого органу, який в межах своєї компетенції вирішує господарський спір, немає справи зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет, тих же підстав, а також не має рішення цих органів з такого спору; довідку про включення відповідача до ЄДРПОУ станом на час розгляду справи; письмове правове обґрунтування позовних вимог з посиланням на певні норми чинного законодавства України, які регулюють відносини звернення Позивача до господарського суду для вирішення цього спору; письмові пояснення, яким чином і які саме права Позивача порушені Відповідачем, з посиланням на певні норми чинного законодавства України; обґрунтувати дату, з якої починається відлік позовної давності; обґрунтувати дату, з якої здійснене нарахування інфляційних витрат та 3% річних; обґрунтувати дату, з якої у відповідача виникло зобов'язання по поверненню 3000,00 грн.; відповідача зобов'язати подати оригінали (для огляду) та копії (для залучення до матеріалів справи) статутних документів, копію свідоцтва про державну реєстрацію, копію довідки про включення до Єдиного державного реєстру підприємств та організацій України на дату винесення ухвали, відзив на позов з документальним обґрунтуванням його висновків, письмову інформацію про свої реєстраційні (банківські) рахунки із зазначенням повних банківських реквізитів, довідки про найменування і номери рахунків Відповідача відкритих у банківських установах або органах Державного казначейства України, інші докази стосовно заявлених вимог; обґрунтувати дату, з якої починається відлік позовної давності; обґрунтувати дату, з якої виникло зобов'язання по поверненню 3000,00 грн.
21.11.2011 року в судовому засіданні представниками позивача на виконання ухвали про порушення провадження у справі подано документи та дано пояснення по суті позовних вимог; представник відповідача не з'явився, вимоги ухвали суду від 02.11.2011 року не виконав, про причини неявки в судове засідання не повідомив.
Ухвалою суду від 21.11.2011 року розгляд справи відкладено на 13.12.2011 р., зобов'язано позивача надати письмове пояснення, в якому обґрунтувати підстави перерахування коштів у сумі 21 900 грн. на розрахунковий рахунок відповідача (аванс, передплата, помилково перераховані кошти); в разі перерахування зазначених коштів в якості передплати, надати інформацію чи було витребувано на дану суму від відповідача надання товару (послуги); відповідача зобов'язано виконати вимоги ухвали суду від 02.11.2011 р.
13.12.2011 року в судовому засіданні представник позивача надав суду пояснення у справі у справі; представник відповідача надав суду відзив на позовну заяву, зі змісту якого вбачається, що відповідач заперечує проти позову з підстав, зазначених у відзиві.
Розглянувши документи, додані до позовної заяви, дослідивши докази, які містяться в матеріалах справи та заслухавши представників сторін господарський суд Київської області,-
Як вбачається з матеріалів справи, протягом травня-червня 2008 року ТОВ «Український видавничий центр «Галактика-С»(далі -Позивач) здійснило фінансово-господарську операцію, а саме: перерахувало на банківський рахунок ВАТ «Білоцерківська книжкова фабрика»(далі -Відповідач) кошти у сумі 21900 грн., маючи намір замовити в останнього друк книги.
Водночас, враховуючи те, що у процесі співпраці та переговорів по друку книги, у позивача виникли претензії до якості роботи відповідача та щодо змін умов співпраці, позивач відмовився від подальшої співпраці і звернувся до відповідача з вимогою повернути сплачені кошти у розмірі 21 900,00 грн.
За ствердженням позивача, договірних відносин між сторонами не виникло, ні товару, ні послуг по виконанню будь-яких поліграфічних робіт в період 2008 року відповідачем надано не було.
Протягом вересня -грудня 2008 року відповідач здійснив дії щодо повернення позивачу суми передплати частково, а саме у розмірі 18 900 грн., що підтверджується копіями банківських виписок по рахунку.
Враховуючи те, що відповідач тривалий час ухилявся від зобов'язання щодо повернення іншої частини передплати у сумі 3000, 00 грн., то позивач звернувся до відповідача з претензією №14 від 13.09.2011 року про вимогу повернути решту коштів у розмірі 3000,00 грн.; одночасно відповідача було попереджено, що у разі невиконання вимог позивача в триденний термін, позивач буде змушений звернутися до господарського суду за захистом своїх порушених прав.
У жовтні 2011 року відповідач направив позивачу відповідь на претензію №781 від 07.10.2011 року, в якій зазначив, що після перерахування йому позивачем коштів минуло більше трьох років, і у зв'язку зі спливом строку позовної давності відповідач відмовляється повернути зазначену суму.
Рішення суду є законним тоді, коли суд, виконавши всі вимоги процесуального законодавства і всебічно перевіривши обставини, вирішив справу у відповідності з нормами матеріального права, що підлягають застосуванню до даних правовідносин. Обґрунтованим визнається рішення, в якому повно відображені обставини, які мають значення для даної справи, висновки суду про встановлені обставини і правові наслідки є вичерпними, відповідають дійсності і підтверджуються достовірними доказами, дослідженими в судовому засіданні.
Частиною 2 статті 11 Цивільного кодексу України передбачено підстави для виникнення цивільних прав та обов'язків. Такі підстави надають особі право законно отримати та зберігати майно іншої особи.
Відповідно до вимог ст. ст. 525, 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання -відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Не допускається одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Згідно зі статтею 173 ГК України господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Статтею 1212 ЦК України передбачено обов'язок особи, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідач в судовому засіданні 13.12.2011 р. надав усні та письмові пояснення, зі змісту яких вбачається, що відповідач проти позову заперечує з посиланням на те, що залишок коштів у сумі 3000,00 грн., який не був повернутий позивачу є, на його думку, компенсацією збитків.
Крім того, відповідачем зазначено, що у 2008 році відповідач направляв позивачу для підписання примірник договору № 128 на виконання поліграфічних робіт від 28.03.2008 р. та протокол узгодження ціни, і, оскільки Позивач не повернув договір із власними зауваженнями, зазначений договір за його ствердженням, був укладений між сторонами в тій редакції, яка була запропонована відповідачем.
Позивач проти зазначеного заперечує з посиланням на те, що жодних договорів від відповідача ТОВ «Український видавничий центр «Галактика-С»не отримувало.
Суд, заслухавши представників сторін та ознайомившись з посиланням відповідача на те, що даний договір є укладеним, вважає його необґрунтованим, оскільки відповідачем не надано жодних доказів направлення позивачу зазначеного договору.
Крім того, відповідачем повернута більша частина грошових коштів позивача, що підтверджує визнання відповідачем безпідставності отримання коштів у сумі 21900,00 грн.
Інших доказів існування правової підстави перерахування позивачем відповідачеві вищевказаної суми коштів сторонами суду не надано.
Посилання відповідача на те, що сума в розмірі 3000,00 грн. є компенсацією збитків відповідача, понесених у зв'язку з відмовою позивача від послуг відповідача не приймається судом до розгляду з огляду на наступне.
Відповідно до постанови Вищого господарського суду України від 25.01.2007р. по справі №6/213-06-5667, за загальним принципом цивільного права особа, якій завдано збитків у результаті порушення її цивільного права, має право на їх відшкодування (частина перша статті 22, стаття 611, частина перша статті 623 Цивільного кодексу України).
Для застосування такої міри відповідальності, як відшкодування збитків, потрібна наявність повного складу цивільного правопорушення, як-то: протиправна поведінка, дія чи бездіяльність особи; шкідливий результат такої поведінки (збитки); причинний зв'язок між протиправною поведінкою та збитками; вина правопорушника.
Згідно з ч. 2 ст. 623 ЦК України розмір збитків, завданих порушенням зобов'язання, доказується кредитором.
Така вимога обумовлена основною спрямованістю інститутів цивільно-правової відповідальності саме на відшкодування збитків. Нездатність кредитора обґрунтувати вимоги про відшкодування упущеної вигоди може бути для суду підставою для відмови в задоволенні таких вимог.
Зазначена позиція викладена також і у постанові Вищого господарського суду України від 14.11.2007 р. по справі № 16/217, а також у постанові Судової палати у господарських справах Верховного Суду України від 04.04.2006 р. по справі № 43/543.
Оскільки відповідачем не доведено наявність усіх елементів цивільного правопорушення в діях позивача, а також враховуючи те, що дані обставини не є предметом даного позову, суд дійшов висновку, що у випадку наявності у відповідача належних та допустимих доказів наявності усіх елементів цивільного правопорушення в діях позивача, він не позбавлений права звернутися до суду з окремим позовом про стягнення завданих йому збитків.
Враховуючи викладене, відповідачем протягом розгляду спору не надано жодних належних та допустимих доказів на підтвердження факту укладення між сторонами договору, а також не обґрунтував законність набуття ним коштів позивача в сумі 3000 грн.
Так, відповідно до ч.1 ст.32 ГПК України, доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору.
Належність доказів - це спроможність фактичних даних містити інформацію щодо обставин, що входять до предмета доказування, слугувати аргументами (посилками) у процесі встановлення об'єктивної істини.
Належність доказів - це міра, що визначає залучення до процесу в конкретній справі тільки потрібних і достатніх доказів. Під належністю доказу розуміється наявність об'єктивного зв'язку між змістом судових доказів (відомості, що містяться в засобах доказування) і самими фактами, що є об'єктом судового пізнання.
Виходячи зі змісту ст.32 ГПК, належними слід визнавати докази, які містять відомості про факти, що входять у предмет доказування у справі, та інші факти, що мають значення для правильного вирішення спору. Водночас суд не повинен приймати доказів, що не стосуються встановлення обставин у справі.
Частина 2 наведеної статті містить відомий процесуальному праву принцип допустимості доказів (засобів доказування).
Правило допустимості доказів у процесуальному праві розумілось як певне, встановлене законом обмеження у використанні доказів у процесі вирішення конкретних справ, що є наслідком наявності письмових форм фіксації правових дій та їх наслідків. Допустимість доказів має загальний і спеціальний характер.
Загальний характер полягає в тому, що незалежно від категорії справ слід дотримуватися вимоги про отримання інформації з визначених законом засобів доказування з додержанням порядку збирання, подання і дослідження доказів.
Спеціальний характер полягає в обов'язковості певних засобів доказування для окремих категорій справ чи заборона використання деяких з них для підтвердження конкретних обставин справи.
Отже, допустимість доказів означає, що у випадках, передбачених нормами матеріального права, певні обставини повинні підтверджуватися певними засобами доказування або певні обставини не можуть підтверджуватися певними засобами доказування.
Разом з тим, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування (ч.2 ст.34 ГПК України).
Господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин справи в їх сукупності, керуючись законом (ч. 1 ст. 43 ГПК України).
Позивачем надано суду оригінали (для огляду) та належним чином завірені копії платіжних доручень, а також копії банківських виписок по рахунку позивача, долучених до матеріалів справи, що підтверджують перерахування позивачем на розрахунковий рахунок відповідача суми коштів в розмірі 3000 грн.
За таких обставин, позовні вимоги про стягнення з відповідача суми основного боргу у сумі 3000,00 грн. підлягають задоволенню в повному обсязі.
Щодо позовних вимог про стягнення 858,00 грн. інфляційних втрат та 168, 46 грн. -3 % річних слід зазначити наступне.
В судовому засіданні 13.12.2011 р. представником позивача надано клопотання про відмову від нарахованих 858,00 грн. інфляційних втрат та 168, 46 грн. -3 % річних.
Відповідно до частини 4, 5 ст. 22 ГПК України позивач вправі до прийняття рішення по справі збільшити розмір позовних вимог за умови дотримання встановленого порядку досудового врегулювання спору у випадках, передбачених статтею 5 цього Кодексу, в цій частині, відмовитися від позову або зменшити розмір позовних вимог. Відповідач має право визнати позов повністю або частково.
Відповідно до ст. 78 ГПК України відмова позивача від позову викладається в адресованій господарському суду письмовій заяві, що долучається до справи. До прийняття відмови позивача від позову господарський суд роз'яснює сторонам наслідки відповідної процесуальної дії, перевіряє, чи є повноваження на вчинення цієї дії у представника сторони.
Про прийняття відмови позивача від позову господарський суд виносить ухвалу, якою одночасно припиняє провадження у справі.
Частиною 6 ст. 22 ГПК України передбачено, що господарський суд не приймає відмови від позову, якщо така дія суперечить законодавству або порушує чиї-небудь права і охоронювані законом інтереси.
Згідно п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України господарський суд припиняє провадження у справі, якщо позивач відмовився від позову і відмову прийнято господарським судом.
Відповідно до ч. 3 ст. 80 ГПК України, у випадках припинення провадження у справі повторне звернення до господарського суду зі спору між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав не допускається.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши пояснення представника позивача, суд дійшов висновку, що відмова позивача від позову в частині стягнення 858,00 грн. інфляційних втрат, 168, 46 грн. -3 % річних є обґрунтованою, не суперечить законодавству та не порушує чиїх-небудь прав і охоронюваних законом інтересів.
Перевіривши повноваження особи, яка підписала заяву про відмову від частини позовних вимог, суд приймає таку відмову.
Враховуючи те, що позивач відмовився частково від своїх позовних вимог на підставі п. 4 ч. 1 ст. 80 ГПК України, провадження у справі в частині стягнення із відповідача 858,00 грн. інфляційних втрат, 168, 46 грн. -3 % річних підлягає припиненню.
На підставі ст.49 ГПК України суми, які підлягають сплаті за проведення судової експертизи, послуги перекладача, адвоката, витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу та інші витрати, пов'язані з розглядом справи покладаються при частковому задоволенні позову -на обидві сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищевикладене, керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82-84 ГПК України, ст.ст. 11, 1212 ЦК України, господарський суд Київської області -
1. Позов задовольнити частково.
2. Стягнути з Відкритого акціонерного товариства «Білоцерківська книжкова фабрика» (09117, Київська обл., м. Біла Церква, вул. Л. Курбаса, 4, код ЄДРПОУ 024466961) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю “Український видавничий центр «Галактика - С” (03179, м. Київ, вул. Ірпінська, 69-А, код ЄДРПОУ 33016269) з будь якого рахунку, виявленого державним виконавцем, основний борг в сумі 3000 (три тисячі) грн. 00 коп. та судові витрати: державне мито в сумі 85 (вісімдесят п'ять) грн. 00 коп. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу в сумі 236 (двісті тридцять шість) грн. 00 коп.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
3. Провадження у справі № 9/139-11 в частині стягнення 858,00 грн. інфляційних втрат, та 168,46 грн. -3 % річних припинити.
Дане рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його належного оформлення та підписання, і може бути оскаржено в апеляційному або касаційному порядку.
Суддя Л.В. Сокуренко
Рішення суду підписано 21.12.2011 р.