01032, м. Київ, вул. Комінтерну, 16 тел. 235-24-26
"25" жовтня 2011 р. Справа № 3/118-11
Господарський суд Київської області у складі судді Лопатіна А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу
за позовом прокурора Сквирського району Київської області в інтересах держави в особі Сквирської районної державної адміністрації Київської області та Селезенівської сільської ради
до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1, АДРЕСА_1
про визнання недійсним договору оренди та витребування водного об'єкту з незаконного користування,
за участю представників: згідно протоколу судового засідання
Обставини справи:
Прокурором Сквирського району Київської області в інтересах держави в особі Сквирської районної державної адміністрації Київської області та Селезенівської сільської ради заявлено позов до фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (далі відповідач) про визнання недійсним договору оренди та витребування водного об'єкту з незаконного користування.
Ухвалою господарського суду Київської області від 20.09.11р. було порушено провадження у даній справі, розгляд справи призначено на 05.10.11р.
Ухвалою господарського суду Київської області від 05.10.11р., у зв'язку з неявкою в судове засідання представника відповідача, розгляд даної справи було відкладено на 25.10.11р.
25.10.11р. на адресу господарського суду Київської області фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 надійшла заява відповідно до якої останній просив суд судове засідання проводити без його участі.
Відповідач, належним чином повідомлений про час і місце розгляду справи ухвалою суду від 20.09.11р. та від 05.10.11р., що також підтверджується наявним в матеріалах справи повідомленням про вручення поштового рекомендованого відправлення №0103227617342, проте в судове засідання не з'явився. Враховуючи, що неявка відповідача в судове засідання не перешкоджає розгляду спору по суті, суд вважає за можливе здійснити розгляд справи за наявними в ній матеріалами відповідно до статті 75 ГПК України за відсутності представника відповідача.
Відповідно до п. 3.6 Роз'яснення Президії Вищого арбітражного суду України від 18.09.1997 р. №02-5/289 "Про деякі питання практики застосування Господарського процесуального кодексу України", особи, які беруть участь у справі, вважаються повідомленими про час і місце її розгляду судом, якщо ухвалу про порушення провадження у справі надіслано за поштовою адресою, зазначеною у позовній заяві.
Розглянувши матеріали справи та заслухавши пояснення присутніх у судовому засіданні представників сторін, суд,
встановив:
28.01.11р. Селезенівською сільською радою Сквирського району Київської області було винесено рішення №3, яким продовжено СПД ОСОБА_1 строк оренди на водний об'єкт та земельну ділянку водного фонду в розмірі 1,6 га строком на одинадцять місяців з 28.01.11р. по 28.12.11р. (копія рішення в матеріалах справи).
28.01.11р. між Селезенівською сільською радою Сквирського району Київської області (орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (орендар) було укладено договір (далі Договір) оренди водного об'єкту та земельної ділянки водного фонду, відповідно до умов якого орендодавець надає, а орендар приймає у короткострокове користування на умовах оренди водні об'єкти та земельні ділянки водного фонду загальною площею 1,6 га, в т.ч. під водою 1,6 га для риборозведення, що розташований в межах села Селезенівка згідно плану (п. 1 Договору). Вказаний договір підписаний повноважними представниками сторін.
Відповідно до п. 7 договору, останній укладено на 11 (одинадцять) місяців з 28.01.11р. включно.
28.01.11р. між Селезенівською сільською радою Сквирського району Київської області (орендодавець) та суб'єктом підприємницької діяльності ОСОБА_1 (орендар) було складено та підписано акт передачі-приймання орендованого об'єкта та земель водного фонду (копія в матеріалах справи).
Приписами частини першої статті 123 Земельного кодексу України передбачено, що надання земельних ділянок державної або комунальної власності у користування здійснюється на підставі рішень органів виконавчої влади або органів місцевого самоврядування. Рішення зазначених органів приймається на підставі проектів землеустрою щодо відведення земельних ділянок у разі: зміни цільового призначення земельних ділянок відповідно до закону; надання у користування земельних ділянок, межі яких не встановлені в натурі (на місцевості). Надання у користування земельної ділянки, межі якої встановлені в натурі (на місцевості), без зміни її цільового призначення здійснюється на підставі технічної документації із землеустрою щодо складання документа, що посвідчує право користування земельною ділянкою.
Проте, в порушення вимог статті 123 Земельного кодексу України рішення Селезенівською сільською радою Сквирського району Київської області від 28.01.11р. №3 винесене без затвердження проекту землеустрою.
Відповідно до статті 19 Конституції України органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Організація та діяльність органів місцевого самоврядування регулюється Законом України "Про місцеве самоврядування в Україні" (розділ II). Тому ненормативні правові акти органів місцевого самоврядування правозастосовного та юрисдикційного змісту приймаються на основі Конституції і Законів України, а самі ці органи як носії публічної влади є відповідальними за свою діяльність перед територіальною громадою, державою, юридичними і фізичними особами (частина перша статті 74 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні").
Зі змісту частини другої статті 144 Конституції України та частини десятої статті 59 Закону України "Про місцеве самоврядування в Україні" вбачається, що рішення органів місцевого самоврядування та їх посадових осіб з мотивів невідповідності Конституції або Законам України визнаються незаконними з ініціативи заінтересованих осіб в судовому порядку.
Відповідно до п. 2 частини другої статті 4 Закону України "Про державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно та їх обтяжень", обов'язковій державній реєстрації підлягають речові права та обтяження на нерухоме майно, розміщене на території України, що належить фізичним та юридичним особам, державі в особі органів, уповноважених управляти державним майном, іноземцям та особам без громадянства, іноземним юридичним особам, міжнародним організаціям, іноземним державам, а також територіальним громадам в особі органів місцевого самоврядування, а саме: право володіння; право користування (сервітут); право користування земельною ділянкою для сільськогосподарських потреб (емфітевзис); право забудови земельної ділянки (суперфіцій); право господарського відання; право оперативного управління; право постійного користування та право оренди земельної ділянки; право користування (найму, оренди) будівлею або іншими капітальними спорудами, їх окремими частинами; іпотека; довірче управління майном.
Частиною третьою статті 640 Цивільного кодексу України передбачено, що договір, який підлягає нотаріальному посвідченню або державній реєстрації, є укладеним з моменту його нотаріального посвідчення або державної реєстрації, а в разі необхідності і нотаріального посвідчення, і державної реєстрації - з моменту державної реєстрації.
Відповідно до частини першої статті 215 ЦК підставою недійсності правочину є недодержання стороною (сторонами) вимог, які встановлені статтею 203 ЦК, саме на момент вчинення правочину. Не може бути визнаний недійсним правочин, який не вчинено.
Зокрема, не є укладеними правочини (договори), у яких відсутні встановлені законодавством умови, необхідні для їх укладення (відсутня згода за всіма істотними умовами договору; не отримано акцепт стороною, що направила оферту; не передано майно, якщо відповідно до законодавства для вчинення правочину потрібна його передача тощо). Згідно із статтями 210 та 640 ЦК не є вчиненим також правочин у разі нездійснення його державної реєстрації, якщо правочин підлягає такій реєстрації.
Встановивши ці обставини, суд відмовляє в задоволенні позову про визнання правочину недійсним. Наслідки недійсності правочину не застосовуються до правочину, який не вчинено.
Рішенням суду не може бути зобов'язано сторони здійснити державну реєстрацію правочину, оскільки це суперечить загальним засадам цивільного законодавства - свободі договору (пункт 3 частини першої статті 3 ЦК). Норма частини третьої статті 182 ЦК щодо можливості оскарження до суду відмови у державній реєстрації, ухилення від державної реєстрації, відмови від надання інформації про реєстрацію застосовується лише щодо дій (бездіяльності) органів, які здійснюють таку реєстрацію.
Вимога про визнання правочину (договору) неукладеним не відповідає можливим способам захисту цивільних прав та інтересів, передбачених законом. Суди мають відмовляти в позові з такою вимогою. У цьому разі можуть заявлятися лише вимоги, передбачені главою 83 книги п'ятої ЦК.
Дана позиція також викладена в постанові Пленуму Верховного суду України №9 від 06.11.2009р. "Про судову практику розгляду цивільних справ про визнання правочинів недійсними".
За таких обставин суд приходить до висновку, що оскаржуваний договір від 28.01.11р. не є вчиненим правочином, оскільки державна реєстрація його нездійснена, і відповідно прокурор Сквирського району Київської області в інтересах держави в особі Сквирської районної державної адміністрації Київської області та Селезенівської сільської ради звертаючись з позовом в частині визнання договору від 28.01.11р. не довів обставини, на які посилається, як на підставу своїх вимог, а тому позовні вимоги щодо визнання договору оренди водного об'єкту та земельної ділянки водного фонду від 28.01.11р. недійсним, задоволенню не підлягають.
Відповідно до статті 1212 Цивільного кодексу України, особа, яка набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи (потерпілого) без достатньої правової підстави (безпідставно набуте майно), зобов'язана повернути потерпілому це майно. Особа зобов'язана повернути майно і тоді, коли підстава, на якій воно було набуте, згодом відпала. Положення цієї глави застосовуються незалежно від того, чи безпідставне набуття або збереження майна було результатом поведінки набувача майна, потерпілого, інших осіб чи наслідком події. Положення цієї глави застосовуються також до вимог про: 1) повернення виконаного за недійсним правочином; 2) витребування майна власником із чужого незаконного володіння; 3) повернення виконаного однією із сторін у зобов'язанні; 4) відшкодування шкоди особою, яка незаконно набула майно або зберегла його у себе за рахунок іншої особи.
Набувач зобов'язаний повернути потерпілому безпідставно набуте майно в натурі (частина перша статті 1213 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини на які вона посилається, як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно до ст. 34 Господарського процесуального кодексу України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи. Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги прокурора Сквирського району Київської області в інтересах держави в особі Сквирської районної державної адміністрації Київської області та Селезенівської сільської ради про витребування на користь держави в особі Сквирської районної державної адміністрації Київської області з незаконного користування фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 водний об'єкт площею 1,6 га, який розташований в межах с. Селезенівка Сквирського району Київської області та про витребування на користь держави в особі Селезенівської сільської ради з незаконного користування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 земельної ділянки водного фонду загальною площею 1,6 га, що знаходиться в межах с. Селезенівка Сквирського району Київської області, яка набута ним без достатньої правової підстави, є обґрунтованими, доведеними належними доказами та такими, що підлягають задоволенню.
Витрати по сплаті державного мита та витрати на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу відповідно до статті 49 Господарського процесуального кодексу України судом покладаються на сторони пропорційно розміру задоволених позовних вимог.
Враховуючи вищезазначене, керуючись статтею 129 Конституції України, статтями 33, 34 49, 82-85, Господарського процесуального кодексу України, господарський суд,
вирішив:
1. Позов задовольнити частково.
2. Витребувати на користь держави в особі Сквирської районної державної адміністрації Київської області (09000, Київська область, м. Сквира, вул. Богачевського, 28, код ЄДРПОУ 24208857) з незаконного користування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) водний об'єкт площею 1,6 га, який розташований в межах с. Селезенівка Сквирського району Київської області.
3. Витребувати на користь держави в особі Селезенівської сільської ради Сквирського району Київської області (09014, Київська область, Сквирський район, с. Селезенівка, вул. Фрунзе, 1А, код ЄДРПОУ 04359034) з незаконного користування фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) земельну ділянку водного фонду загальною площею 1,6 га, що знаходиться в межах с. Селезенівка Сквирського району Київської області, яка набута ним без достатньої правової підстави.
4. В задоволенні решти позовних вимог -відмовити.
5. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (№рахунку - 31118095700001, Банк -ГУ ДКУ у Київській області, отримувач -ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 22090200, символ звітності банку 095) - 56 (п'ятдесят шість гривень) 66 коп. державного мита.
6. Стягнути з фізичної особи - підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, ідентифікаційний номер НОМЕР_1) в доход Державного бюджету України (№рахунку - 31217264700001, Банк -ГУ ДКУ у Київській області, отримувач -ГУ ДКУ у Київській області, МФО 821018, код ЄДРПОУ 24074109, код бюджетної класифікації 22050003) -157 (сто п'ятдесят сім гривень) 32 коп. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Накази видати після набрання рішенням законної сили.
Суддя А.В. Лопатін
Дата підписання: 31.10.11р.