14.02.12р.Справа № 13/5005/17591/2011
За позовом Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області
до Публічного акціонерного товариства Комерційний банк "ПриватБанк", м.Дніпропетровськ
про стягнення 1 499,74 грн.
Суддя Первушин Ю.Ю.
Представники:
від позивача: не з'явився;
від відповідача: ОСОБА_1 - представник, довіреність № 2055-О від 06.09.2011р.
Позивач - Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області звернувся до господарського суду Одеської області про стягнення з Публічного акціонерного товариства комерційний банк "ПриватБанк", м. Дніпропетровськ заборгованості у розмірі 1 499,74 грн.
Ухвалою господарського суду Одеської області від 07.11.2011р. провадження у справі було порушено та розгляд справи призначено на 12.12.2011р.
Дослідивши матеріали справи та заслухавши представника позивача суд дійшов висновку про наступне.
Як вбачається з поданого позивачем витягу є Єдиного державного реєстру місцезнаходженням відповідача є м. Дніпропетровськ, вул. Набережна Перемоги, 50.
Відповідно ч.1 ст. 17 Господарського процесуального кодексу України якщо справа не підсудна даному господарському суду, то матеріали справи надсилаються за встановленою підсудністю.
Ухвалою від 12.12.2011р. господарський суд Одеської області ухвалив надіслати справа № 13/17-4630-2011 за територіальною підсудністю до господарського суду Дніпропетровської області.
26.12.2011р. справа № 13/17-4630-2011 надійшла до господарського суду Дніпропетровської області.
Автоматизованою системою розподілу справ, справу № 13/17-4630-2011 передано на новий розгляд судді Первушину Ю.Ю., у зв'язку з чим справі присвоєно новий №13/5005/17591/2011.
Ухвалою господарського суду від 28.12.2012р. справу прийнято до провадження, призначено до розгляду на 31.01.2012р.
20.01.2012р. до господарського суду від відповідача надійшов відзив на позовну заяву, в якому просить суд відмовити в позові повністю.
27.01.2012р. до господарського суду позивач надіслав витребувані судом документи, а також подано заяву щодо розгляду справи без участі представника позивача.
Ухвалою господарського суду від 31.01.2012р. розгляд справи відкладено на 14.02.2012р.
Позивач явку свого повноважного представника в призначені судові засідання не забезпечив. 13.02.012р. на адресу суду надійшов лист позивача, в якому він просив розглянути справу за відсутності представника управління.
Суд вважає можливим розглянути справу за відсутності представника позивача, оскільки про час та місце розгляду справи останній повідомлений належним чином, про що свідчать поштові повідомлення про вручення поштового відправлення, долучені до матеріалів справи.
В порядку ст.85 ГПК України у судовому засіданні 14.02.2012р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, господарський суд, -
Відповідно до пункту 28 “Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках” (надалі -Порядок), затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999р. №1596, виплата пенсій та грошової допомоги згідно з цим Порядком здійснюється через поточні рахунки, що відкриваються у банках, з якими Пенсійний фонд та Мінпраці за результатами конкурсу укладають відповідні угоди з визначенням санкцій за недотримання ними договору перед одержувачами.
Пунктом 9 зазначеного Порядку встановлено, що між уповноваженим банком і одержувачем пенсії та грошової допомоги укладається договір і одержувачу видається ощадна книжка, в якій обов'язково зазначаються прізвище, ім'я та по батькові, номер поточного рахунка та реквізити установи уповноваженого банку або платіжна картка.
11.01.2010р. між позивачем та відповідачем укладений договір № 5, за умовами якого управління забезпечує перерахування коштів на виплату пенсії та допомоги, що фінансуються з коштів Фонду, на рахунки установ банку протягом місяця за встановленими періодами виплати, а банк виконує функції виплати пенсій та грошової допомоги, передбачені Порядком.
Як вбачається з матеріалів справи 08.07.2010р. позивачем перераховано на рахунок банку суму 1499, 74 грн. на виплату пенсії за липень 2010 р. на ім'я пенсіонера ОСОБА_2, яка в той же день зарахована на рахунок одержувача.
06.07.2010р. УПФУ в Ренійському районі звернулось до відділення ЮГРУ "ПриватБанк” з листом за вихідним № 178/12 про повернення пенсії за липень 2010р. в сумі 1499, 74 грн. на ім'я ОСОБА_2 та повідомило банк про смерть пенсіонера, який помер 03.07.2010р.
Дослідивши наявні матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, суд вважає, що позовні вимоги не підлягають задоволенню з наступних підстав.
Відповідно п.13 Порядку виплати пенсій та грошової допомоги за згодою пенсіонерів та одержувачів допомоги через їх поточні рахунки у банках, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 30.08.1999 року №1596 (далі-Порядок) передбачено: «У разі надходження до уповноваженого банку відомостей про смерть одержувача пенсії та грошової допомоги уповноважений банк зобов'язаний припинити зарахування коштів на поточний рахунок з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, і зробити відповідну помітку у примірнику списку на зарахування пенсій та допомоги, що підлягає поверненню органу Пенсійного фонду або органу праці та соціального захисту населення. Суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок разом з нарахованими на них відсотками починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті пенсіонера, підлягають поверненню уповноваженим банком відповідно органам Пенсійного фонду та соціального захисту населення не пізніше наступного операційного дня надходження відомостей про смерть одержувач».
Згідно п. 2.3.4 Договору №5 на зарахування та виплату пенсій від 11.01.2010 року (далі-Договір) банк зобов'язаний проводити зарахування сум пенсій та грошової допомоги на поточні рахунки одержувачів не пізніше наступного операційного дня після надходження коштів від органів Фонду та Управління.
Відповідно до п.5.2 цього Договору суми пенсій та грошової допомоги, зараховані на поточний рахунок одержувача до місяця його смерті включно, разом з відсотками с його спадщиною розподіляються у відповідності з діючим законодавством.
Пунктом 5.3 Договору передбачено, що установи банку припиняють зарахування на поточний рахунок сум пенсій та грошової допомоги з місяця, наступного за місяцем смерті одержувача, при отриманні повідомлення про смерть.
За умовами пункту 3 частини 1 статті 49 “Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” у разі смерті пенсіонера виплата пенсії за рішенням територіальних органів Пенсійного фонду або за рішенням суду припиняється.
Отже, у відповідності до вимог ст. 1071 ЦК України, п. 13 Порядку, пп. 2.3.4, 5.2, 5.3, 5.4 Договору, нарахована Чалмову П.І. пенсія за липень 2010 року, тобто за місяць його смерті, не підлягає поверненню органу Пенсійного фонду за його вимогою, а є спадщиною, яка розподіляється у відповідності з діючим законодавством. Тому безпідставним є твердження позивача про те, що сума пенсії підлягала поверненню позивачу за його письмовою вимогою.
Посилання позивача на п. 20 Порядку та п. 5.7 Договору є помилковим, оскільки положення про не зарахування пенсії на рахунок пенсіонера в разі наявності даних про смерть одержувача доповнює, а не суперечить п. 13 цього ж Порядку та п. 5.3 Договору, в іншому разі виконання цих норм взагалі було б неможливим.
Пункт 20 Порядку та п. 5.7 Договору застосовується до сум пенсій, які нараховані за період, починаючи з місяця, наступного за місяцем смерті пенсіонера, а до цього періоду нарахована пенсія відповідно до п. 13 Порядку і п. 5.3 Договору підлягає зарахуванню на рахунок одержувача і є його власністю чи власністю його спадкоємців.
Зокрема, ст. 1227 ЦК України передбачено, що суми заробітної плати, пенсії, стипендії, аліментів, допомог у зв'язку з тимчасовою непрацездатністю, відшкодувань у зв'язку з каліцтвом або іншим ушкодженням здоров'я, інших соціальних виплат, які належали спадкодавцеві, але не були ним одержані за життя, передаються членам його сім'ї, а у разі їх відсутності - входять до складу спадщини.
Крім того, згідно ч.4 п.20 Порядку помилково зараховані на поточні рахунки суми пенсій та допомоги зараховуються до рахунку наступних періодів. Отже, нормою, на яку посилається позивач в обґрунтування своїх вимог, не передбачено обов'язку повернення сум, зарахованих на рахунок отримувача.
Згідно ст. 19 Конституції України правовий порядок в Україні ґрунтується на засадах, відповідно до яких ніхто не може бути примушений робити те, що не передбачено законодавством. Органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
За умовами статей 33, 34 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень; обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування не можуть підтверджуватися іншими засобами доказування.
На підставі вищевикладеного, позовні вимоги Управління Пенсійного фонду України в Ренійському районі Одеської області не обґрунтовані, не підтверджені належними доказами та задоволенню не підлягають.
Відповідно ст. 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на позивача.
Керуючись ст. ст. 4, 32-33, 43-45, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд -
В задоволенні позову відмовити.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Ю.Ю. Первушин
Повне рішення складено
20.02.2012р.