"15" лютого 2012 р. Справа № 32/19
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
Божок В.С. - головуючого,
Костенко Т. Ф.,
Сибіги О.М.
розглянувши матеріали
касаційної скаргиТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Інформаційні технології"
на постановуКиївського апеляційного господарського суду від 19.12.11р.
у справігосподарського суду м. Києва
за позовомТОВ "НОВА ТЕЛЕВІЗІЙНА ГРУПА"
доТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Інформаційні технології"
простягнення 117 515,26 грн.,
в судовому засіданні взяли участь представники:
позивача: не з'явились,
відповідача: ОСОБА_1.(дов. від 08.04.11), ОСОБА_2. (дов. від 04.11.11),
Рішенням від 21.10.2011 господарського суду міста Києва позов задоволено, з ТОВ “Науково-виробниче об'єднання “Інформаційні Технології” на користь ТОВ “НОВА ТЕЛЕВІЗІЙНА ГРУПА” стягнуто 109809 грн. основного боргу, 3093, 90 грн. пені, 4502,17 грн. інфляційних, 598, 81 грн. річних та судові витрати.
Постановою від 19.12.11 Київського апеляційного господарського суду. вказане вище рішення змінено, позов задоволено частково, з відповідача на користь позивача стягнуто 16268 грн. основної заборгованості, 6, 29 грн. пені, 666, 99 грн. інфляційних, 94, 4 грн. річних за договором № 53/ТНТ та 93541 грн. заборгованості, 2606,12 грн. пені, 3835, 18 грн. інфляційних, 504, 41 грн. річних -за договором № 145. В іншій частині позову відмовлено.
Не погоджуючись з судовими рішеннями, ТОВ "Науково-виробниче об'єднання "Інформаційні технології" звернулося до Вищого господарського суду України з касаційною скаргою і просить їх скасувати як прийняті з порушенням норм матеріального та процесуального права, справу направити на новий розгляд до місцевого господарського суду.
Колегія суддів, приймаючи до уваги межі перегляду справи в касаційній інстанції, проаналізувавши на підставі фактичних обставин справи застосування норм матеріального та процесуального права при винесенні оспорюваного судового акту знаходить необхідним касаційну скаргу залишити без задоволення.
Як було встановлено судами попередніх інстанцій, які приймали рішення у справі, 01.01.2011 року між ТОВ “НОВА ТЕЛЕВІЗІЙНА ГРУПА” та ТОВ “Науково-виробниче об'єднання “Інформаційні Технології” укладено ліцензійні договори № 53/ТНТ про надання Невиключного права на Розповсюдження та Поширення Передач Телерадіопрограми “ТНТ” та № 145 про надання Невиключного права на Розповсюдження та Поширення Телерадіопрограми “НТВ Мир”, за умовами яких відповідач як ліцензіат набуває невиключного права на розповсюдження та поширення телепрограм та передач на території, способом, в межах, строком встановлених договорами, за що зобов'язується в розмірі, в порядку та в строки, визначені цими договорами, сплачувати позивачу - ліцензіару винагороду (роялті) за надання невиключних прав.
Зазначені вище договори набирають чинності з дати їх підписання і діють до 31.12.2011 року.
Пунктом 3.3.1 договору № 53/ТНТ та пунктом 3.1.9 договору №145 на відповідача як ліцензіата покладено обов'язок здійснювати своєчасну оплату ліцензіару винагороди (роялті) відповідно до договорів.
Додатками № 1, які є невід'ємними частинами договорів, визначається розмір та порядок винагороди за договорами.
Пунктом 3 додатку №1 до договору № 53/ТНТ, передбачено виставлення рахунку Ліцензіаром на оплату Винагороди (Роялті) у строк не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним.
Пунктом 3 додатку №1 до договору № 145, передбачено надання ліцензіатом звіту про середню кількість абонентів у строк не пізніше 5-го числа місяця наступного за звітним.
На основі звіту ліцензіар, відповідно до п. 4 додатку № 1 зобов'язується виставляти ліцензіату рахунки на оплату Винагороди (Роялті) у строк не пізніше двох робочих днів з дати отримання звіту.
Відповідно до п.3 Додатком №1 до Договору № 53/ТНТ та п.4 Додатком №1 до Договору № 145, неодержання Ліцензіатом рахунка не є підставою для невиплати або затримки виплати Винагороди (Роялті) Ліцензіару.
Судами встановлено наявність звітів про середню кількість абонентів, які підтверджують надання Абонентам можливість перегляду Передач/Телерадіопередачі.
Пунктом 5.4. договору № 53/ТНТ та пунктом 4 додатку № 1 передбачено зобов'язання ліцензіата щомісячно перераховувати грошові кошти в рахунок оплати винагороди (роялті) на поточний рахунок ліцензіара не пізніше 5-го числа місяця, наступного за звітним.
Згідно з п. 5 додатку № 1 до договору № 145 ліцензіат зобов'язаний щомісячно перераховувати грошові кошти в рахунок оплати винагороди (роялті) на поточний рахунок Ліцензіара не пізніше 10-го числа місяця, наступного за звітним.
Відповідно до п. 5 додатку №1 до договору № 53/ТНТ та п.6 додатку №1 до договору № 145 ліцензіар зобов'язується щомісячно, протягом дії договору, направляти поштою ліцензіату акти не пізніше ніж 15 числа місяця наступного за звітним місяцем. Не пізніше 10 робочих днів з дати направлення ліцензіату відповідних актів, останній зобов'язаний направити ліцензіару підписаний акт або мотивовану відмову. У випадку неотримання ліцензіаром, протягом вказаного строку, підписаного акта або мотивувальної відмови такий акт вважається прийнятим ліцензіатом без зауважень.
Судами попередніх інстанцій враховано наявність актів та рахунків з січня по квітень 2011 року, а щодо актів з травня по серпень 2011 року, їх наявність підтверджується листом № 95 від 01.09.2011 року, яким направлено акти відповідачу.
Відповідно до п. 2 додатку 1 до договору № 53/ТНТ, у зв'язку з тим, що ліцензіат надає абонентам можливість перегляду передач, розмір щомісячної винагороди становить 3247, 68 грн., що є гривневим еквівалентом 400 доларів США.
Також вказаним пунктом передбачено, що вказаний розмір винагороди (роялті) визначений в гривнях, виходячи з курсу долара США 7,96 гривень за один долар США встановленого НБУ на дату підписання договору, збільшеному на 2%. При цьому у разі коливання офіційного курсу долара США до української гривні, встановлений в п. 2. цього додатку розмір щомісячної винагороди (роялті), змінюється прямо пропорційно курсу долара США (офіційного курсу НБУ збільшеному на 2 % до української гривні на дату виставлення відповідного рахунку на оплату винагороди (роялті).
Пунктом 2.1. додатку 1 до договору № 145 розмір щомісячної Винагороди (Роялті) за надання Ліцензіатом послуг у аналоговому форматі, який за одного абонента становить 0,81 гривень, що є гривневим еквівалентом 0,10 доларів США, однак в будь-якому випадку розмір щомісячної винагороди не може бути меншим ніж 18 065,22 грн., що є гривневим еквівалентом 2 225 доларів США (без ПДВ п.п.2, п. 196.1.6. ст.196 Податкового кодексу України), при цьому ліцензіат у відповідності до п. 9. договору надає звіти про середню кількість абонентів.
Пунктом 2.2. додатку 1 до Договору № 145 вказаний розмір щомісячної винагороди (Роялті) за надання ліцензіатом послуг у цифровому форматі, який за одного абонента становить 1,62 гривень, що є гривневим еквівалентом 0,20 доларів США, однак в будь-якому випадку розмір щомісячної винагороди не може бути меншим ніж 608,94 грн., що є гривневим еквівалентом 75 доларів США (без ПДВ п.п.2, п.196.1.6. ст.196 Податкового кодексу України), при цьому ліцензіат у відповідності до п. 9. договору надає звіти про середню кількість абонентів. При цьому за умовами п. 2.3 цього додатку у разі коливання офіційного курсу долара США до української гривні, встановлений в п. 2. цього додатку розмір щомісячної винагороди (роялті), змінюється прямо пропорційно курсу долара США (офіційного курсу НБУ збільшеному на 2 % до української гривні на дату виставлення відповідного рахунку на оплату Винагороди (Роялті).
Відповідно до пункту 7.11 договору № 53/ТНТ та п. 11.11 договору № 145, сторони розуміють та погоджуються з тим, що договір регулює взаємовідносини із надання прав інтелектуальної власності на використання передач телерадіопрограми/телерадіопрограми на визначених договором умовах, а також з тим, що нездійснення Ліцензіатом реалізації отриманих за цим договором прав та відповідно невикористання (розповсюдження та поширення) передач телерадіопрограми/телерадіопрограми з будь-яких причин, що не передбачені цим договором, не є підставою для несплати та/або неналежної сплати винагороди (роялті) за цим договором. При цьому розмір винагороди (роялті), належний до сплати ліцензіатом, в такому випадку встановлюється у відповідності до умов викладених в додатку № 1 до договору.
Звертаючись з позовом у даній справі, позивач послався на те, що відповідачем в період з квітня по серпень 2011 року винагорода, передбачена зазначеними вище договорами не сплачувалась, у зв'язку з чим у останнього виникла заборгованість за договором № 53/ТНТ в сумі 16 268,00 грн., за договором № 145, в сумі 93541 грн., всього -109809 грн.
Колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що суди попередніх інстанцій з огляду на приписи ст.ст. 525, 526, 625, 629, 1109 ЦК України, ст.ст. 173, 193 ГК України, а також встановлений факт наявності у відповідача заборгованості за спірними договорами у заявленій до стягнення сумі, дійшли обґрунтованого висновку про задоволення позову в частині стягнення з відповідача основної заборгованості з врахуванням інфляційних та річних.
В частині стягнення пені судами враховано положення п. 7.2. договору № 53/ТНТ, яким передбачено зобов'язання ліцензіата сплатити ліцензіару пеню у випадку несвоєчасної виплати винагороди (роялті), або частини винагороди, відповідно до умов пункту 5 цього договору, в розмірі 0,2% від розміру несвоєчасно виплаченої Ліцензіару Винагороди за кожен день прострочення у здійсненні оплати.
Пунктом 11.2. договору № 145 передбачено зобов'язання ліцензіата сплатити пеню у випадку несвоєчасної виплати ліцензіару винагороди, або частини винагороди, відповідно до умов пункту 8 цього договору, в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, що діяла у період, за який нараховується пеня від розміру несвоєчасно виплаченої ліцензіару винагороди за кожен день прострочення.
З врахуванням вказаних положень договору, приписів ст.ст. 549, 611, 612 ЦК України, ст. 216 ГК України, колегія суддів Вищого господарського суду України вважає, що судом апеляційної інстанції вмотивовано стягнуто з відповідача 2 606,12 грн. пені за договором № 145 та 6,29 грн. за договором № 53/ТНТ.
З огляду на вказане постанову Київського апеляційного господарського суду прийнято при правильному застосуванні норм матеріального та процесуального права і підстави для її скасування відсутні.
Враховуючи викладене, керуючись ст.ст. 1115, 1117, 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України
Касаційну скаргу залишити без задоволення.
Постанову від 19.12.11 Київського апеляційного господарського суду у справі № 32/19 залишити без змін.
Головуючий Божок В.С.
Судді Костенко Т.Ф.
Сибіга О.М.