"15" лютого 2012 р. Справа № 28/55/10
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.,
суддів :Гончарука П.А.,
Стратієнко Л.В.
розглянувши касаційну скаргу публічного акціонерного товариства «Білицький молочноконсервний комбінат»
на постановуДонецького апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року
у справі за позовомпублічного акціонерного товариства «Білицький молочноконсервний комбінат»
довідкритого акціонерного товариства «Запорізька кондитерська фабрика»
простягнення коштів
ухвалою господарського суду Запорізької області від 21.10.2011 року у задоволенні заяви ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика» про визнання наказу господарського суду від 19.07.2010 року таким, що не підлягає виконанню відмовлено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року ухвалу місцевого господарського суду скасовано, а наказ господарського суду Запорізької області від 19.07.2010 року визнано таким, що виконанню не підлягає у зв'язку з погашенням боргу.
Постанова апеляційного господарського суду оскаржена у касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 07.02.2012 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою позивача, у якій він посилається на порушення апеляційним судом норм процесуального права, і просить постанову апеляційного господарського суду скасувати, заливши в силі ухвалу суду першої інстанції.
Заслухавши суддю-доповідача, пояснення представника позивача, перевіривши матеріали справи та обговоривши викладені в касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що касаційна скаргу не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
Відповідно до ч. 4 ст. 117 ГПК України, господарський суд ухвалою вносить виправлення до наказу, а у разі якщо його було видано помилково або якщо обов'язок боржника відсутній повністю чи частково у зв'язку з його припиненням добровільним виконанням боржником чи іншою особою або з інших причин, господарський суд визнає наказ таким, що не підлягає виконанню повністю або частково. Якщо стягнення за таким наказом уже відбулося повністю або частково, господарський суд одночасно на вимогу боржника стягує на його користь безпідставно одержане стягувачем за наказом.
Як вбачається із наявних у справі матеріалів та встановлено судами обох інстанцій, 19.07.2010 року господарським судом Запорізької області видано наказ на виконання рішення цього ж суду від 19.04.2010року у справі № 28/55/10 про стягнення з ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика»на користь ПАТ «Білицький молочноконсервний комбінат»309 215,98 грн. заборгованості та 3 328,16 грн. на відшкодування судових витрат, виконавче провадження за яким відкрито 28.05.2010 року.
В той же час, ухвалою господарського суду Запорізької області від 28.04.2011року по справі № 19/5009/2253/11 порушено провадження у справі про банкротство ВАТ «Запорізька кондитерська фабрика», про що у газеті "Голос України " № 96 від 25.05.2011 року розміщено відповідне оголошення.
Відповідно до ст. 14 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом" конкурсні кредитори за вимогами, які виникли до дня порушення провадження у справі про банкрутство, протягом тридцяти днів від дня опублікування в офіційному друкованому органі оголошення про порушення провадження у справі про банкрутство зобов'язані подати до господарського суду письмові заяви з вимогами до боржника, а також документи, що їх підтверджують.
Вимоги конкурсних кредиторів, що заявлені після закінчення строку, встановленого для їх подання, або не заявлені взагалі, - не розглядаються і вважаються погашеними, про що господарський суд зазначає в ухвалі, якою затверджує реєстр вимог кредиторів. Зазначений строк є граничним і поновленню не підлягає.
У визначений законом строк позивач не заявляв своїх вимог до банкрута і ця обставина ним не оспорюється, а тому з огляду на зазначене апеляційний господарський суд прийшов до правильного висновку щодо відсутності у позивача права на стягнення зазначеної у наказі суми поза межами провадження у справі про банкрутство боржника, обґрунтовано визнав наказ таким, що виконанню не підлягає і підстав для скасування постанови апеляційного господарського суду, за наведених у касаційній скарзі мотивів, судова колегія не вбачає.
Враховуючи наведене, керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Донецького апеляційного господарського суду від 23.11.2011 року -без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко