"15" лютого 2012 р. Справа № 5019/101/11
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого Остапенка М.І.,
суддів :Гончарука П.А.,
Стратієнко Л.В.
розглянувши касаційну скаргу Рівненського державного гуманітарного університету
на постановуРівненського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 року
у справі за позовомприватного малого підприємства фірми «Градієнт»
доРівненського державного гуманітарного університету
третя особа Головне управління Державного
казначейства України в Рівненській області
простягнення коштів
у січні 2011 року, ПМП фірми "Градієнт" звернулось до господарського суду з позовом, у якому з урахуванням заяви про уточнення позовних вимог, просило стягнути з Рівненського державного гуманітарного університету 733 925,93 грн. заборгованості, яка виникла внаслідок неналежного виконання останнім своїх зобов'язань за мировою угодою від 29.01.2008 року, 255 620,98 грн. на відшкодування втрат від знецінення коштів внаслідок інфляції та 2 914,42 грн. 3 % річних.
Рішенням господарського суду Рівненської області від 09.03.2011 року позов задоволено та постановлено про стягнення з відповідача на користь позивача 733 925,93 грн. боргу, 255 620,98 грн. інфляційних втрат та 2 914,42 грн. річних.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 року рішення місцевого господарського суду скасовано та провадження у справі щодо стягнення 733 925,93 грн. заборгованості припинено. У решті позову відмовлено.
Постановою Вищого господарського суду України від 17.08.2011 року постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 року в частині відмови у стягненні 255 620,98 грн. інфляційних втрат та 2 914,42 грн. 3 % річних скасовано, а рішення господарського суду Рівненської області від 09.03.2011 року у цій частині залишено без змін. Розмір судових витрат, які підлягають відшкодуванню на користь ПМП фірми "Градієнт" зменшено з 15 160,61 грн. до 7 821 грн. У решті постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 24.05.2011 року залишено без змін.
У вересні 2011 року Рівненський державний гуманітарний університет звернувся до господарського суду з заявою про відстрочення виконання рішення господарського суду Рівненської області від 09.03.2011 року строком на 2 роки, посилаючись на незадовільний фінансовий стан, відсутність належного бюджетного фінансування та недостатність коштів, які надходять з інших джерел.
Заявою від 23.09.2011 року ПМП фірми "Градієнт" просило вжити заходів до забезпечення позову, шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача у сумі 266 356,40 грн.
Ухвалою господарського суду Рівненської області від 26.09.2011 року заяву відповідача задоволено частково та відстрочено виконання рішення суду на 1 рік. У задоволенні заяви позивача про вжиття заходів до забезпечення позову відмовлено.
За наслідками перегляду справи в апеляційному порядку, постановою Рівненського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 року ухвалу суду першої інстанції в частині відстрочення виконання судового рішення скасовано та відмовлено у задоволенні заяви відповідача. У решті ухвалу місцевого господарського суду залишено без змін.
Постанову апеляційного господарського суду оскаржено в касаційному порядку й ухвалою Вищого господарського суду України від 07.02.2012 року порушено касаційне провадження у справі за касаційною скаргою відповідача, у якій він посилається порушення судом норм процесуального права та неправомірність відмови у відстрочці виконання рішення суду і просить постанову апеляційного суду скасувати, а ухвалу господарського суду першої інстанції залишити без змін.
Заслухавши суддю-доповідача, перевіривши матеріали справи та обговоривши наведені у касаційній скарзі доводи, судова колегія вважає, що скарга не підлягає задоволенню, з огляду на наступне.
За ч. 1 та ч. 2 ст. 121 ГПК України, при наявності обставин, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим, за заявою сторони, державного виконавця, прокурора чи його заступника або за своєю ініціативою господарський суд, який видав виконавчий документ, у десятиденний строк розглядає це питання у судовому засіданні з викликом сторін, прокурора чи його заступника і у виняткових випадках, залежно від обставин справи, може відстрочити або розстрочити виконання рішення, ухвали, постанови, змінити спосіб та порядок їх виконання.
При відстрочці або розстрочці виконання рішення, ухвали, постанови господарський суд на загальних підставах може вжити заходів щодо забезпечення позову.
Підставою для відстрочки, розстрочки, зміни способу та порядку виконання рішення можуть бути конкретні обставини, що ускладнюють виконання рішення або роблять його неможливим у строк або встановленим господарським судом способом. При цьому, вирішуючи питання про відстрочку виконання рішення і зміну способу виконання рішення, господарський суд враховує матеріальні інтереси сторін, їх фінансовий стан, ступінь вини відповідача у виникненні спору, наявність інфляційних процесів у економіці держави та інші обставини справи.
Надаючи правову оцінку доводам заявника та наведеним місцевим господарським судом мотивам необхідності відстрочення виконання судового рішення апеляційний господарський суд правильно зазначив, що обставини, на які суд першої інстанції послався в ухвалі не є достатніми та винятковими, отримання боржником доходів не в тому обсязі, які заплановано чи які б були достатніми не є підставою відстрочення виконання судового рішення, а тому апеляційний господарський суд обґрунтовано скасував ухвалу суду першої інстанції в цій частині та відмовив у задоволенні заяви Рівненського державного гуманітарного університету.
В той же час, місцевий господарський суд, з яким в цій частині погодився і суд апеляційної інстанції правомірно відмовив у задоволенні заяви позивача про вжиття заходів забезпечення позову, шляхом накладання арешту на грошові кошти відповідача у зв'язку з відсутністю правових підстав для вжиття таких заходів.
З огляду на наведене, підстав для скасування чи зміни прийнятої у справі постанови апеляційного господарського суду з мотивів наведених у касаційній скарзі, судова колегія Вищого господарського суду України не вбачає.
Керуючись ст. ст. 1119, 11111 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу залишити без задоволення, а постанову Рівненського апеляційного господарського суду від 01.11.2011 року -без змін.
Головуючий М.І. Остапенко
Судді П.А. Гончарук
Л.В. Стратієнко