"16" лютого 2012 р. Справа № 26/5005/6880/2011
Вищий господарський суд України у складі колегії суддів:
головуючого суддіЗаріцької А.О.,
суддів:Поліщука В.Ю. (доповідач),
Міщенка П.К.,
перевіривши матеріали касаційної скарги
Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Дніпропетровського відділення Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк",
на ухвалуДніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 грудня 2011 року,
у справі № 26/5005/6880/2011 Господарського суду Дніпропетровської області,
за заявоюТовариства з обмеженою відповідальністю "Рідний продукт" (смт. Ювілейне, Дніпропетровська область),
до Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 (м. Дніпропетровськ),
про визнання банкрутом, -
У грудні 2010 року Товариство з обмеженою відповідальністю "Рідний продукт" (далі за текстом -ТзОВ "Рідний продукт") звернулось до Господарського суду Дніпропетровської області із заявою про порушення справи про банкрутство Фізичної особи -підприємця ОСОБА_4 (далі за текстом -ФОП ОСОБА_4.)
Постановою Господарського суду Дніпропетровської області від 28.07.2011 року у справі № 26/5005/6880/2011 (суддя -Камша Н.М.) визнано ФОП ОСОБА_4 банкрутом, відкрито ліквідаційну процедуру та призначено ліквідатором Весніна С.О., інше.
Ухвалою Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2011 року у справі № 26/5005/6880/2011 (головуючий суддя -Джихур О.В., судді: Виноградник О.М., Лисенко О.М.) відмовлено Публічному акціонерному товариству "УкрСиббанк" в особі Дніпропетровського відділення Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" (далі за текстом -ПАТ "УкрСиббанк") в прийнятті апеляційної скарги на постанову Господарського сулу Дніпропетровської області від 28.07.2011 року, апеляційну скаргу повернуто скаржнику без розгляду.
Не погоджуючись з прийнятою апеляційним господарським судом ухвалою, ПАТ "УкрСиббанк" звернулось з касаційною скаргою, у якій просить скасувати ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 09.12.2011 року, передати справу до Дніпропетровського апеляційного господарського суду для здійснення апеляційного провадження.
Розглянувши матеріали касаційної скарги ПАТ "УкрСиббанк", колегія суддів вважає, що касаційна скарга не може бути прийнята до розгляду судом касаційної інстанції, оскільки вона не відповідає вимогам розділу ХІІ1 ГПК України з таких підстав.
Відповідно до ст. 5 Закону України "Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом", провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, ГПК України, іншими законодавчими актами України.
Згідно зі ст. 1111 ГПК України, особа, яка подала касаційну скаргу, надсилає іншій стороні у справі копії касаційної скарги і доданих до неї документів, які у цієї сторони відсутні.
Сторонами у справі про банкрутство, за визначенням ст. 1 вказаного Закону, є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут); учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Колегією суддів касаційної інстанції з наданих до касаційної скарги матеріалів встановлено, що, в порушення ст. 1111 ГПК України, скаржник направив копію касаційної скарги лише на адреси боржника і арбітражного керуючого, та не направив копію цієї скарги кредитору -ТзОВ "Рідний продукт".
Неповідомлення сторін у справі про звернення з касаційною скаргою порушує процесуальні права цих сторін, принципи рівності та змагальності сторін, закріплені ст. ст. 42, 43 ГПК України.
Таким чином, заявником касаційної скарги не дотримано вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України щодо надіслання копії касаційної скарги сторонам у справі про банкрутство № 26/5005/6880/2011, що є підставою для повернення касаційної скарги, відповідно до приписів п. 3) ч. 1 ст. 1113 ГПК України.
Поряд з цим, згідно вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України, до касаційної скарги додаються, зокрема, докази сплати судового збору.
Відповідно до ч. 2 ст. 44 ГПК України, розмір судового збору, порядок його сплати, повернення і звільнення від сплати встановлюються законом. Порядок і розмір сплати державного мита в Україні встановлено Законом України "Про судовий збір".
З 01.11.2011 року набрав чинності Закон України "Про судовий збір", норми якого визначають правові засади справляння судового збору, платників, об'єкти та розміри ставок судового збору, порядок сплати, звільнення від сплати та повернення судового збору.
Таким чином, при зверненні з касаційною скаргою у господарській справі після набрання чинності вказаного Закону, заявнику слід керуватись його нормами щодо порядку та розміру судового збору, що підлягає сплаті за подання касаційної скарги у господарській справі.
Положеннями ч. 1 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" встановлено, що судовий збір справляється у відповідному розмірі від мінімальної заробітної плати у місячному розмірі, встановленої законом на 1 січня календарного року, в якому відповідна заява або скарга подається до суду, - у відсотковому співвідношенні до ціни позову та у фіксованому розмірі.
Підпунктом 8 п. 2 ч. 2 ст. 4 Закону України "Про судовий збір" визначено розмір ставки судового збору з апеляційної і касаційної скарги на ухвалу суду, а саме -0,5 розміру мінімальної заробітної плати.
При цьому, за приписами п. 1 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" № 01-06/1625/2011 від 21.11.2011 року, встановлені ст. 4 вказаного Закону ставки судового збору, підлягають застосуванню незалежно від того, коли -до набрання Законом чинності чи після цього -подано позов та прийнято рішення суду, яке оскаржується в апеляційному або в касаційному порядку.
Також, виходячи зі ст. 4 Закону України "Про судовий збір", відповідне положення стосується подання апеляційних і касаційних скарг на будь-які ухвали господарського суду, незалежно від того, чи передбачено Законом справляння судового збору за подання тих заяв, за результатами розгляду яких приймаються відповідні ухвали (наведене узгоджується і з приписами п. 2 Інформаційного листа Вищого господарського суду України "Про деякі питання практики застосування Закону України "Про судовий збір" № 01-06/1625/2011 від 21.11.2011 року).
Однак, заявником, в порушення вказаних вище норм законодавства, до касаційної скарги не додано доказів сплати судового збору у встановленому порядку та розмірі.
Відповідно до п. 4) ч. 1 ст. 1113 ГПК України, касаційна скарга не приймається до розгляду і повертається судом, якщо до скарги не додано документів, що підтверджують сплату судового збору у встановлених порядку і розмірі.
За таких підстав, колегія суддів касаційної інстанції дійшла висновку про порушення заявником касаційної скарги вимог ч. 4 ст. 111 ГПК України, що, згідно з положеннями п. 4) ч. 1 ст. 1113 ГПК України, має наслідком повернення касаційної скарги.
Разом з тим, судова колегія вважає за необхідне роз'яснити скаржнику, що за приписами ч. 3 ст. 1113 ГПК України, після усунення обставин, зазначених у п. п. 1, 2, 3, 4 і 6 частини першої цієї статті, сторона має право повторно подати касаційну скаргу в загальному порядку.
На підставі наведеного, керуючись ст. ст. 86, 107, 110, п. п. 3), 4) ч. 1 ст. 1113 ГПК України, Вищий господарський суд України, -
Касаційну скаргу Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" в особі Дніпропетровського відділення Публічного акціонерного товариства "УкрСиббанк" на ухвалу Дніпропетровського апеляційного господарського суду від 9 грудня 2011 року у справі № 26/5005/6880/2011 Господарського суду Дніпропетровської області повернути скаржнику.
Головуючий суддя А.О. Заріцька
судді: В.Ю. Поліщук
П.К. Міщенко