1
3
Р І Ш Е Н Н Я ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 25 січня 2012 року м. Івано-Франківськ Колегія суддів судової палати в цивільних справах Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі: головуючої Пнівчук О.В. суддів: Беркій О.Ю., Томин О.О. секретаря Кіндрата В.П., розглянувши справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про спадкування обов»язку повернення коштів за договором позики за апеляційною скаргою ОСОБА_2, ОСОБА_3 на рішення Коломийського міськрайонного суду від 14 грудня 2011 року,- в с т а н о в и л а : Рішенням Коломийського міськрайонного суду від 14 грудня 2011 року задоволено позов ОСОБА_1 Стягнуто в солідарномі порядку з ОСОБА_2, ІНФОРМАЦІЯ_1 та ОСОБА_3, ІНФОРМАЦІЯ_2 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 80 500 грн. та 925 грн. судових витрат. На дане рішення ОСОБА_2, ОСОБА_3 подали апеляційну скаргу. Апелянти суду пояснили, що їхня мати ОСОБА_5 не укладала 1.07.2008 року з ОСОБА_1 письмового договору, а представлена позивачкою записка не відповідає вимогам ст.ст. 1046, 1047 ЦК України. Мати при житті не повідомляла їм про позику коштів в позивача. Апелянти просили рішення суду скасувати, та ухвалити нове рішення, яким у задоволенні позову відмовити. В судовому засіданні апеляційного суду апелянт ОСОБА_2, її представники ОСОБА_7, ОСОБА_8, представники апелянта ОСОБА_3 - ОСОБА_9, ОСОБА_8 підтримали доводи апеляційної скарги, позивачка ОСОБА_1 заперечила вимоги апелянтів. Вислухавши доповідача, пояснення сторін, перевіривши матеріали справи, колегія суддів приходить до висновку, що апеляційна скарга підлягає до часткового задоволення з наступних підстав. Постановляючи рішення про задоволення позову ОСОБА_1, суд першої інстанції правильно виходив із того, що між позивачкою ОСОБА_1 та ОСОБА_5 01 липня 2008 ______________________________________________________________________________ Справа №2/0909/1449/2011р. Головуючий у 1 інстанції Хільчук І.І. Провадження №22ц/0990/225/2012 р. Категорія 27 Доповідач Пнівчук О.В. року укладено письмовий договір позики, згідно якого ОСОБА_5 отримала від ОСОБА_1 10000 доларів США, про що свідчить власноручно написана ОСОБА_5 розписка про отримання зазначеної суми (а.с. 94). Оскільки ОСОБА_5 борг за договором позики не повернула, 26.12.2010 року трагічно загинула, то суд правильно зазначив, що обов»язок по поверненню суми позики відповідно до вимог ст. 1231 ЦК України переходить до спадкоємців в межах вартості рухомого чи нерухомого майна, одержаного ними у спадщину. Посилання апелянтів на те, що прикладена позивачкою записка не є розпискою в розумінні ст.ст. 1046, 1047 ЦК України не заслуговують на увагу, виходячи з наступного. Відповідно до ст. 1046 ЦК України за договором позики одна сторона (позикодавець) передає у власність другій стороні (позичальникові) грошові кошти або інші речі, визначені родовими ознаками, а позичальник зобов'язується повернути позикодавцеві таку ж суму грошових коштів (суму позики) або таку ж кількість речей того ж роду та такої ж якості. Договір позики є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками. Договір позики згідно ст. 1047 ЦК України укладається у письмовій формі, якщо його сума не менш як у десять разів перевищує встановлений законом розмір неоподатковуваного мінімуму доходів громадян, а у випадках, коли позикодавцем є юридична особа, - незалежно від суми. На підтвердження укладення договору позики та його умов може бути представлена розписка позичальника або інший документ, який посвідчує передання йому позикодавцем визначеної грошової суми або визначеної кількості речей. Судом встановлено, що позивачка ОСОБА_1 та ОСОБА_5 перебували в дружніх стосунках та на прохання останньої позивачка позичила їй 01 липня 2008 року 10 000 доларів США, на підтвердження укладеного договору у відповідності до вимог вищезазначеної статті позивачкою представлено власноручний запис (розписку) ОСОБА_5 про отримання нею даної суми. Та обставина, що розписка не містить запису про обов»язок ОСОБА_5 повернути кошти не дає підстав для висновку, що між сторонами не було укладено договір позики, оскільки наявність у ОСОБА_1 оригіналу розписки свідчить про неповернення отриманих ОСОБА_2. коштів. Апелянти заперечуючи факт написання ОСОБА_5 розписки, разом з тим не просили суд про призначення судової почеркознавчої експертизи на підтвердження того, що розписка написана не покійною ОСОБА_5 Допитані судом першої інстанції свідки ОСОБА_11, ОСОБА_12 підтвердили про те, що їм відомо про позику ОСОБА_1 ОСОБА_5 10000 доларів США, та визнання даного боргу чоловіком покійної ОСОБА_13, який трагічно загинув ІНФОРМАЦІЯ_3. Таким чином, наведені обставини підтверджують факт укладення між ОСОБА_1 та ОСОБА_5 договору позики. Разом з тим, при вирішенні питання про стягнення боргу за договором позики із спадкоємців померлої, суд першої інстанції не взяв до уваги, що відповідач ОСОБА_2 відмовилась від належної їй ? частини спадщини на користь ОСОБА_3, а тому саме з нього, як спадкоємця ОСОБА_5 слід стягнути борг на користь ОСОБА_1 та понесені нею судові витрати в сумі 925 грн. На підставі ст.ст. 1046, 1047, 1231 ЦК України, Керуючись ст. ст. 307, 309, 313-314, 316, 317 ЦПК України, колегія суддів, - в и р і ш и л а : Апеляційну скаргу ОСОБА_2, ОСОБА_3 задовольнити частково. Рішення Коломийського міськрайонного суду від 14 грудня 2011 року скасувати. Постановити нове рішення. Позов ОСОБА_1 задовольнити частково. Стягнути з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_1 борг за договором позики в сумі 80500 грн. та судові витрати в сумі 925 грн. В позові ОСОБА_1 до ОСОБА_2 відмовити. Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, однак може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили.
Головуюча Пнівчук О.В.
Судді Беркій О.Ю.
Томин О.О.