1 УХВАЛА ІМЕНЕМ УКРАЇНИ 16 лютого 2012р. м. Івано-Франківськ Колегія суддів судової палати з розгляду цивільних справ Апеляційного суду Івано-Франківської області в складі: головуючого Горблянського Я.Д. суддів Бойчука І.В., Мелінишин Г.П. секретаря Сурмачевської У.С. з участю: представника апелянта ОСОБА_1 - ОСОБА_2 представника ТзОВ «Карпатнафтохім» - Дітковської С.А. представника об'єднаного профкому «Лукор - Карпатнафтохім» - Дутчака А.В. розглянувши у відкритому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_1 до Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім», профкому об'єднаної організації профспілки «Лукор-Карпатнафтохім», третя особа без самостійних вимог на стороні відповідача - Управління праці та соціального захисту населення Калуської міської ради - про стягнення 14245 грн. матеріальної допомоги, визнання незаконним та скасування спільного рішення адміністрації Товариства з обмеженою відповідальністю «Карпатнафтохім» та профкому об'єднаної організації профспілки «Лукор-Карпатнафтохім» №163-ср від 11 жовтня 2011 року - за апеляційною скаргою ОСОБА_1 - на рішення Калуського міськрайонного суду від 16 січня 2012 року, - в с т а н о в и л а: ОСОБА_1 звернувся в суд з позовом до ТзОВ «Карпатнафтохім», об'єднаної організації профспілки «Лукор-Карпатнафтохім» про стягнення з ТзОВ «Карпатнафтохім» 14245 грн. матеріальної допомоги, визнання незаконним та скасування спільного рішення від 11 жовтня 2011 р. № 163-ср адміністрації ТОВ «Карпатнафтохім» та профкому об'єднаної організації профспілки «Лукор-Карпатнафтохім» «Про внесення доповнення до _______________________________________________________________________________ Справа № 2/0908/182/2012 Головуючий у 1 інстанції - Бойко М.Я. Провадження № 22ц/0990/406/2012 Категорія - 51 Суддя-доповідач - Горблянський Я.Д. Колективного договору між роботодавцем - ТОВ «Карпатнафтохім» і об'єднаною організацією профспілки «Лукор-Карпатнафтохім» на 2011-2013 роки». Рішенням Калуського міськрайонного суду у задоволенні позову ОСОБА_1 відмовлено за безпідставністю позовних вимог та стягнуто з нього 321 грн. 90 коп. судового збору. На дане рішення ОСОБА_1 подав апеляційну скаргу. В своїй апеляційній скарзі апелянт вказує, що дане рішення є незаконним, не відповідає обставинам справи у зв'язку із неправильним застосуванням норм матеріального права. Зазначає, що суд не звернув увагу на припис п.7.9. Колективного договору, яким передбачено, що при звільненні з роботи за скороченням чисельності або штату працівників здійснюється виплата матеріальної допомоги в розмірі до п'яти середніх заробітних плат для конкретного працівника. Оскільки апелянт пропрацював на підприємстві більше 5 років, то йому належить виплатити 5 середніх заробітних плат. Вказує, що згідно з нормами законодавства про працю про зміну істотних умов праці - систем та розмірів оплати праці, пільг, режиму роботи, встановлення або скасування неповного робочого часу, суміщення професій, зміну розрядів і найменування посад та інших - працівник повинен бути повідомлений не пізніше ніж за два місяці. Проте позивач не був попереджений у встановлений законом строк про прийняття спільного рішення від 11 жовтня 2011р. № 163-ср адміністрації ТОВ «Карпатнафтохім» та профкому об'єднаної організації профспілки «Лукор-Карпатнафтохім» «Про внесення доповнення до Колективного договору між роботодавцем ТОВ «Карпатнафтохім» і об'єднаною організацією профспілки «Лукор-Карпатнафтохім» на 2011-2013 роки», а тому у ТзОВ «Карпатнафтохім» не було правових підстав для невиплати йому п'яти середніх заробітних плат. Тому просить скасувати рішення Калуського міськрайонного суду від 16 січня 2012 року та прийняти нове рішення, яким позов задовольнити по суті заявлених позовних вимог. Розглянувши матеріали справи, вислухавши сторони, оцінивши зібрані докази, колегія суддів приходить до висновку про відхилення апеляційної скарги. Відповідно до ст.213 ЦПК України рішення суду повинно бути законним і обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні. Згідно вимог ст. 214 ЦПК України під час ухвалення рішення суд вирішує такі питання: чи мали місце обставини, якими обґрунтовувалися вимоги і заперечення, та якими доказами вони підтверджуються; чи є інші фактичні дані (пропущення строку позовної давності тощо), які мають значення для вирішення справи, та докази на їх підтвердження; які правовідносини сторін випливають із встановлених обставин; яка правова норма підлягає застосуванню до цих правовідносин; чи слід позов задовольнити або в позові відмовити; як розподілити між сторонами судові витрати; чи є підстави допустити негайне виконання судового рішення; чи є підстави для скасування заходів забезпечення позову. Даним вимогам ЦПК України оскаржуване рішення відповідає. Судом на підставі наявних матеріалів справи правильно встановлено , що ОСОБА_1 працював у ТзОВ «Карпатнафтохім» водієм автотранспортного цеху і 31.10.2011 року звільнений з роботи на підставі п. 1 ст.40 КЗпП України у зв'язку із скороченням штату працівників. Відмовляючи в задоволенні позову ОСОБА_1, суд першої інстанції обгрунтовано виходив із того, що прийняття спільного рішення від 11 жовтня 2011 р. № 163-ср не суперечить вимогам ст. 14 ЗУ «Про колективні договори» і тому не підлягає скасуванню. Зважаючи на внесення змін до Колективного договору вищезазначеним рішенням суд вірно дійшов висновку про безпідставність вимоги позивача виплатити йому допомогу в розмірі 5 середніх заробітних плат. З даним висновком суду першої інстанції погоджується колегія суддів враховуючи наступне. Відповідно до ст. 91 КЗпП України підприємства, установи, організації в межах своїх повноважень і за рахунок власних коштів можуть встановлювати додаткові порівняно із законодавством трудові і соціально-побутові пільги для працівників. Додаткові, порівняно з чинним законодавством і угодами, гарантії, соціально-побутові пільги можуть бути передбачені і в колективному договорі, положення якого поширюються на всіх працівників підприємства, установи, організації (ст. ст. 13, 18 КЗпП України). Згідно зі ст. 13 КЗпП України, ст. 7 Закону України "Про колективні договори і угоди" зміст колективного договору визначається сторонами. Пунктом 7.9 Колективного договору передбачалося надання одноразової матеріальної допомоги в розмірі 5 середніх заробітних плат в окремих випадках, зокрема, у випадку звільнення працівника на підставі п. 1 ст. 40 КЗпП України. Спільним рішенням адміністрації ТОВ «Карпатнафтохім» та профкому об'єднаної організації профспілки «Лукор-Карпатнафтохім» від 12.10.2011 року № 163-ср внесено зміни та доповнення до Колективного договору: п. 7.9.1 доповнено, що коли працівник не дав згоди на звільнення з роботи по переведенню до контрагентів на умовах передбачених абзацами 1-4 даного пункту, він звільняється з роботи згідно вимог п.1. ст.40 КЗпП України, з виплатою вихідної допомоги лише в розмірі однієї середньої заробітної плати конкретного працівника без здійснення інших виплат. Як встановлено судом першої інстанції, позивач відмовився працевлаштовуватись у підприємствах контрагента, тому був звільнений з роботи по скороченню штату згідно п.1 ст. 40 КЗпП України і згідно умов Колективного договору ТзОВ «Карпатнафтохім» правомірно виплатило йому вихідну допомогу в розмірі однієї середньої заробітної плати. Рішення суду першої інстанції ухвалено з дотриманням вимог матеріального та процесуального права, а доводи апеляційної скарги не спростовують правильність висновків суду першої інстанції, тому підстав для його скасування колегія суддів не вбачає. На підставі вищезазначеного та керуючись ст.ст.307,308,313-315,317 ЦПК України, колегія суддів, - у х в а л и л а: Апеляційну скаргу ОСОБА_1 - відхилити. Рішення Калуського міськрайонного суду від 16 січня 2012 року залишити без змін. Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення та може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів з часу набрання законної сили. Судді: Я.Д. Горблянський І.В. Бойчук Г.П. Мелінишин