Колегія суддів Судової палати у кримінальних справах
Верховного Суду України
під головуванням заступника Голови Верховного Суду України -
секретаря Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України Редьки А.І.,
за участю начальника управління участі прокурорів
у перегляді судових рішень у кримінальних справах Генеральної прокуратури України Курапова М.В.,
розглянула в судовому засіданні в м. Києві 2 лютого 2012 року клопотання ОСОБА_3, внесене за поданням п'яти суддів Верховного Суду України, про перегляд у порядку виключного провадження постанови Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2008 року щодо ОСОБА_3.
В апеляційному і касаційному порядку справа не розглядалась.
ОСОБА_3 обвинувачувався в тому, що 24 серпня 1999 року за кермом автомобіля “Москвич - 2140” д.н. НОМЕР_1 на автодорозі “Дніпропетровськ-Мелітополь” порушив вимоги п.п. 10.1, 12.3 Правил дорожнього руху і зіткнувся з припаркованим автомобілем “Москвич - 408” яким керував ОСОБА_4 У результаті цієї пригоди пасажир автомобіля ОСОБА_5 отримала середньої тяжкості тілесні ушкодження.
Зазначеною постановою суд закрив справу провадженням на підставі ст. 49 КК України у зв'язку із закінченням строків давності.
У клопотанні ОСОБА_3 просить скасувати рішення суду першої інстанції і направити справу на новий судовий розгляд або закрити провадження у справі, оскільки в матеріалах справи є постанова органу досудового слідства про її закриття відповідно до положень п.2 ст. 6 КПК України.
У поданні п'яти суддів Верховного Суду України порушено питання про внесення клопотання на судовий розгляд та наведені підстави для скасування рішення суду щодо ОСОБА_3
Заслухавши доповідь судді Верховного Суду України Скотаря А.М., прокурора, який просив частково задовольнити клопотання ОСОБА_3, перевіривши матеріали справи та обговоривши доводи клопотання, судді Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України дійшли до наступного.
Із матеріалів справи видно, що 4 травня 2006 року слідчий своєю постановою відповідно до положень п.2 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України закрив кримінальну справу щодо ОСОБА_3 за відсутністю в його діях складу злочину, передбаченого частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України. Згодом ОСОБА_3 було пред'явлено обвинувачення, передбачене зазначеною статтею цього Кодексу, а суддя Синельниківського міськрайонного суду 10 червня 2008 року на підставі ст. 49 Кримінального кодексу України закрив кримінальну справу у зв'язку із закінченням строків давності.
Проте, згідно з п. 10 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України наявність у справі нескасованої постанови органу дізнання, слідчого чи прокурора про закриття справи є обставиною, яка виключає не тільки будь-яку можливість продовження досудового слідства і закінчення його складанням обвинувального висновку, а й судовий розгляд та прийняття у справі рішень, які стосуються суті пред'явленого обвинувачення.
Оскільки органи досудового слідства і суд зазначених вимог кримінально-процесуального закону не дотримались, то прийняті ними рішення не можна визнати законними й обгрунтованими.
За таких обставин та враховуючи зміст і обсяг розслідування, яке проведено після закриття справи, вимоги ОСОБА_3 про закриття провадження у справі є слушними і підлягають задоволенню.
На підставі наведеного та керуючись статтями 400-4, 400-10 Кримінально-процесуального кодексу України (в редакції Закону № 1876-VI), абзацом 8 пункту 2 Розділу XIII “Перехідних положень” Закону України “Про судоустрій і статус суддів” колегія суддів Судової палати у кримінальних справах Верховного Суду України
клопотання ОСОБА_3 задовольнити частково.
Постанову Синельниківського міськрайонного суду Дніпропетровської області від 10 червня 2008 року щодо ОСОБА_3 скасувати, а провадження у кримінальній справі про обвинувачення ОСОБА_3 у злочині, передбаченому частиною 1 статті 286 Кримінального кодексу України закрити відповідно до положень пункту 10 частини 1 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України.
Головуючий Редька А.І.
Суддя-доповідач Скотарь А.М.