30 січня 2012 року м. Київ
Верховний Суд України у складі:
головуючогоГусака М.Б.,
суддів:Балюка М.І., Барбари В.П., Берднік І.С., Вус С.М., Глоса Л.Ф., Гошовської Т.В., Григор'євої Л.І., Гриціва М.І., Гуменюка В.І., Ємця А.А., Жайворонок Т.Є., Заголдного В.В., Канигіної Г.В., Кліменко М.Р., Ковтюк Є.І., Колесника П.І., Коротких О.А., Косарєва В.І., Кривенди О.В., Кривенка В.В., Кузьменко О.Т., Лященко Н.П., Онопенка В.В., Охрімчук Л.І., Панталієнка П.В., Патрюка М.В., Пивовара В.Ф., Пилипчука П.П., Потильчака О.І., Пошви Б.М., Прокопенка О.Б., Редьки А.І., Романюка Я.М., Сеніна Ю.Л., Скотаря А.М., Таран Т.С., Терлецького О.О., Школяров В.Ф., Яреми А.Г., -
розглянувши в порядку письмового провадження справу за позовом санаторію Служби безпеки України “Чорномор'є” (далі - Санаторій) до виконавчого комітету Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим (далі - Виконком), треті особи - Служба Безпеки України, ОСОБА_1, ОСОБА_2, ОСОБА_3, ОСОБА_4, про скасування рішення та розпорядження,
У травні 2009 року Санаторій звернувся до суду з позовом, в якому з урахуванням зміни позовних вимог просив визнати протиправними та скасувати рішення Виконкому від 12 січня 2001 року № 5 (4) “Про затвердження спільних рішень адміністрацій і профспілкових комітетів підприємств і організацій про розподіл житлової площі” та розпорядження Голови Ялтинської міської ради Автономної Республіки Крим від 6 листопада 2001 року № 13-п щодо передачі позивачу у власність квартири.
Ялтинський міський суд Автономної Республіки Крим постановою від 21 січня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Севастопольського апеляційного адміністративного суду від 13 липня 2010 року, у задоволенні позову відмовив.
Постановою від 21 вересня 2011 року Вищий адміністративний суд України ці рішення скасував, позов задовольнив.
У заяві про перегляд судових рішень Верховним Судом України з підстави, передбаченої пунктом 1 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України (далі - КАС), ОСОБА_1 просить скасувати постанову Вищого адміністративного суду України та залишити в силі рішення судів першої та апеляційної інстанцій.
Заява про перегляд оскаржуваного рішення Вищого адміністративного суду України не підлягає задоволенню з огляду на таке.
Вищий адміністративний суд України, допускаючи справу до провадження Верховного Суду України, помилково виходив із того, що до заяви позивача додано копії різних за змістом судових рішень, в яких має місце неоднакове застосування судом (судами) касаційної інстанції статей 99, 100 КАС у подібних правовідносинах, оскільки постанова судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 7 жовтня 2008 року та інформаційний лист Вищого адміністративного суду України від 5 липня 2011 року не є такими у розумінні статті 239-1 КАС.
Відповідно до частини першої статті 244 КАС Верховний Суд України відмовляє в задоволенні заяви, якщо обставини, які стали підставою для перегляду справи, не підтвердилися.
Керуючись статтями 241, 242, 244 Кодексу адміністративного судочинства України, Верховний Суд України
У задоволенні заяви ОСОБА_1 відмовити.
Постанова є остаточною і оскарженню не підлягає, крім випадку, встановленого пунктом 2 частини першої статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України.
Головуючий М.Б. Гусак
Судді: М.І. Балюк В.П. Барбара
І.С. БерднікС.М. Вус
Л.Ф. ГлосТ.В. Гошовська
Л.І. Григор'єваМ.І. Гриців
В.І. ГуменюкА.А. Ємець
Т.Є. ЖайворонокВ.В. Заголдний
Г.В. КанигінаМ.Р. Кліменко
Є.І. КовтюкП.І. Колесник
О.А. КороткихВ.І. Косарєв
О.В. КривендаВ.В. Кривенко
О.Т. КузьменкоН.П. Лященко
В.В. ОнопенкоЛ.І. Охрімчук
П.В. Панталієнко М.В. Патрюк
В.Ф. ПивоварП.П. Пилипчук
О.І. ПотильчакБ.М. Пошва
О.Б. ПрокопенкоА.І. Редька
Я.М. РоманюкЮ.Л. Сенін
А.М. СкотарьТ.С. Таран
О.О. ТерлецькийВ.Ф. Школяров
А.Г. Ярема