91000, м. Луганськ, пл. Героїв ВВВ, 3а. Тел. 55-17-32
13.02.12 Справа № 21/107б.
За заявою
кредитора - Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», м. Київ,
до банкрута - Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-
торгівельна компанія «Металіон», смт. Родакове
Слов'яносербського району Луганської області,
про банкрутство
суддя Кривохижа Т.Г.,
при секретарі Меженській Ю.О.
представники сторін:
від кредиторів та комітету кредиторів:
- Лобода В.О., ліквідатор, ліцензія АВ № НОМЕР_1 від 30.11.2011;
за участі:
- Болото О.О., представника особи за укладеними спірними договорами, довіреність
№ 2 від 21.01.2012, ПП "ВКФ"Укрзбутпромтехнопостач",
розглянувши матеріали справи,
обставини справи: банкрутство, процедура ліквідації відповідно до вимог ст. ст. 22-34 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом” (далі за текстом - Закон) введена по справі за постановою від 20.04.2010 № 21/107б; розгляд заяви від 13.01.2012 б/н ліквідатора Лободи В.О. про визнання недійсними договорів у рамках справи про банкрутство;
- сторони належним чином та своєчасно проінформовані судом про час та місце проведення цього засідання (ухвала суду від 16.01.2012 № 21/107б);
- у судовому засіданні 08.02.2012 відповідно до ст. 77 ГПК було оголошено перерву до 10 годин 20 хвилин 13.02.2012 з метою дооформлення матеріалів;
- на адресу суду надійшли:
- раніш - доповнення від 18.01.2011 б/н ліквідатора Лободи В.О. (додаткове нормативне обґрунтування) до заяви ліквідатора про визнання недійсними договорів у рамках справи про банкрутство;
- після перерви, на початку судового засідання 08.02.2012 - відзив від 08.02.2011 б/н Приватного підприємства "ВКФ "Укрзбутпромтехнопостач" (далі за текстом -ПП "ВКФ "Укрзбутпромтехнопостач") на заяву ліквідатора про визнання недійсними договорів у рамках справи про банкрутство, з доданими до нього документами, переліченими у ньому, за яким особа за спірними договорами відхилила вимоги за заявою ліквідатора, посилаючись на те, що ліквідатор не є стороною у розумінні приписів ст. 1 Закону, крім того, ці угоди уже виконані між кредиторами; суду ліквідатором не надано доказів щодо спростування цього факту;
- на початку судового засідання 13.02.2012 - супровідний лист від 13.02.2012 б/н ПП "ВКФ"Укрзбутпромтехнопостач", з доданими до нього документами, переліченими у ньому, в тому числі належними копіями договору доручення №1514-6 від 11.02.2010 на купівлю цінних паперів із звітом Повіренного від 11.02.2010 за цим договором та актом виконаних робіт від лютого 2010 за цим же договором;
- матеріали справи та додатково надані були предметом розгляду у судовому засіданні.
Розглянувши матеріали справи та додатково надані, заслухавши пояснення та доводи присутніх, та приймаючи до уваги, що:
- провадження у справі порушено за ухвалою суду від 09.12.09 № 21/107б за заявою кредитора -Публічного акціонерного товариства «Ерсте Банк», м. Київ, вул. Прорізна, 6, до боржника -Товариства з обмеженою відповідальністю «Виробничо-торгівельна компанія «Металіон», смт. Родакове Слов'яносербського району Луганської області, вул. Ворошилова, 1 «Б», ідентифікаційний код 32138849, про банкрутство з підстав ст. ст. 6, 7 Закону;
- за постановою від 20.04.2010 № 21/107б суд визнав боржника -Товариство з обмеженою відповідальністю "Виробничо-торгівельна компанія "Металіон", смт. Родакове Слов'яносербського району Луганської області, вул. Ворошилова, 1 "Б", ідентифікаційний код 32138849, банкрутом, ввів по справі судову процедуру ліквідації на строк до дванадцяти місяців, тобто до 20.04.2011, та призначив ліквідатором по справі арбітражного керуючого Лободу Валерія Олексійовича, ліцензія АВ № НОМЕР_2 від 15.12.2006 який мешкає за адресою: АДРЕСА_1 ідентифікаційний номер НОМЕР_3, на якого поклав повноваження та обов'язки, передбачені ст. ст. 31, 4, 16, 23-34 Закону, припинивши його повноваження розпорядника майна боржника за справою;
- на адресу господарського суду надійшла заява від 13.01.2012 б/н ліквідатора Лободи В.О. про визнання недійсними договорів у рамках справи №21/107б про банкрутство, за якою він просить суд:
1. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 1 від 11.05.2009 в сумі 2375974,80 грн. за договором № ОД-0079 від 01.12.2008, укладеним між TOB «ВТК «Металіон»та TOB «Родаківський трубний завод», який був укладений між TOB «ВТК «Металіон»та ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач».
2. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 2 від 11.05.2009 в сумі 727200,00 грн. за договором № ОД-0082 від 01.12.2008, укладеним між TOB «ВТК «Металіон»та TOB «Родаківський трубний завод», який був укладений між TOB «ВТК «Металіон» та ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач».
3. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 3 від 11.05.2009 в сумі 180766,99 грн. за договором № ОД-0083 від 01.12.2008, укладеним між TOB «ВТК «Металіон»та TOB «Родаківський трубний завод», який був укладений між TOB «ВТК «Металіон» та ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач».
4. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 4 від 12.05.2009 в сумі 520680,00 грн. за договором № ОД-0088 від 08.12.2008, укладеним між TOB «ВТК «Металіон»та TOB «Родаківський трубний завод», який був укладений між TOB «ВТК «Металіон» та ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач».
5. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 5 від 12.05.2009 в сумі 166000,00 грн. за договором купівлі-продажу № ОД-0089 від 12.12.2008, укладеним між TOB «ВТК «Металіон»та TOB «Родаківський трубний завод», який був укладений між TOB «ВТК «Металіон»та ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач».
6. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 6 від 12.05.2009 в сумі 150000,00 грн. за договором купівлі-продажу № ОД-0090 від 12.12.2008 укладеним між TOB «ВТК «Металіон»та TOB «Родаківський трубний завод», який був укладений між TOB «ВТК «Металіон»та ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач».
7. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 7 від 12.05.2009 в сумі 307000,00 грн. за договором купівлі-продажу № ОД-0091 від 12.12.2008, укладеним між TOB «ВТК «Металіон»та TOB «Родаківський трубний завод», який був укладений між TOB «ВТК «Металіон»та ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач».
8. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 8 від 12.05.2009 в сумі 10800,00 грн. за договором купівлі-продажу № ОД-0092 від 12.12.2008, укладеним між TOB «ВТК «Металіон»та TOB «Родаківський трубний завод», який був укладений між TOB «ВТК «Металіон»та ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач».
9. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 10 від 12.05.2009 в сумі 978453,76 грн. за договором № ОД-0071 від 01.12.2008, укладеним між TOB «ВТК «Металіон»та TOB «Родаківський трубний завод», який був укладений між TOB «ВТК «Металіон»та ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач».
10. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 11 від 12.05.2009 в сумі 192000,00 грн. за договором № ОД-0084 від 04.12.2008, укладеним між TOB «ВТК «Металіон»та TOB «Родаківський трубний завод», який був укладений між TOB «ВТК «Металіон»та ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач».
11. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 12 від 12.05.2009 в сумі 125000,00 грн. за договором купівлі-продажу товарів № ОД-0085 від 07.12.2008, укладеним між TOB «ВТК «Металіон»та TOB «Родаківський трубний завод», який був укладений між TOB «ВТК «Металіон»та ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач».
12. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги б/н від 12.05.2009 в сумі 19092,00 грн. за договором купівлі-продажу товарів № ОД-0072 від 01.12.2008, укладеним між TOB «ВТК «Металіон»та TOB «Родаківський трубний завод», який був укладений між TOB «ВТК «Металіон»та ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач».
13. Визнати недійсним договір про відступлення права вимоги № 14 від 15.05.2009 в сумі 2707416,0 грн. за договором оренди об'єкту нерухомості від 23.12.2006, укладеним між TOB «ВТК «Металіон»та TOB «Родаківський трубний завод», який був укладений між TOB «ВТК «Металіон»та ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач».
14. Визнати недійсним договір новації № 15/10 від 15.02.2010, який був укладений між TOB «ВТК «Металіон»та ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач», про припинення первісного зобов'язання ПП «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач»перед TOB «ВТК «Металіон»за договорами про відступлення права вимоги, з заміною зобов'язання щодо сплати грошових коштів в сумі 8460383,55 грн. шляхом передавання у власність TOB «ВТК «Металіон»простих векселів номінальною вартістю 8480534,27 грн.;
- у судовому засіданні з'ясувалося, що ліквідатор Лобода В.О. частково виконав приписи ухвали суду від 16.01.2012 №21/107б, надавши суду лише доповнення щодо нормативного обґрунтування заяви (а.с. 57-59, т.12);
- отже, суд розглядає справу за заявою за наявними у ній матеріалами відповідно до ст. 75 ГПК України;
- щодо унормування рішення суду:
- спірні за заявою договори сформовані в межах дії інституту заміни сторін у зобов'язаннях (цесії), і не є основними; це свідчить про те, що кредитор на свій власний розсуд вправі укладати договори переуступки права вимоги без погодження з боржником, оскільки законодавець не надав останньому права врахування його побажань щодо зміни кредиторів;
- щодо дії інституту цесії (ст. ст. 512-519 ЦК України):
- цесія породжує наступні наслідки:
1) первісний кредитор (цедент) перестає бути учасником зобов'язання;
2) замість нього учасником зобов'язання стає нова особа -кредитор (цесіонарій);
3) змінюється суб'єктивний склад зобов'язання, але зміст цього зобов'язання залишається незмінним -первісно узгодженим;
- втім, заміна кредитора у зобов'язанні може бути заборонена правочином, укладеним сторонами, що є виявом принципу свободи договорів, або Законом;
- спірні договори за даною заявою не містять приписів щодо заборони заміни сторін, як не містять і посилань на заборону за Законом;
- за загальними приписами ч. 1 ст. 516 ЦК заміна кредитора у зобов'язанні здійснюється без згоди боржника;
- за приписами ч. 1 ст. 8 ЦК України якщо цивільні правовідносини неврегульовані цим Кодексом, іншими актами цивільного законодавства або договором, то вони регулюються тими правовими нормами цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, що регулюють подібні за змістом цивільні правовідносини (аналогія Закону);
- загальні положення про правочини зафіксовані у гл. 16, ст. ст. 202-214 ЦК України;
- загальні положення про договір регулюються розділом ІІ, главою 52 цього Кодексу;
- загальні положення визнання угод недійсними регулюються ст. ст. 215-234 ЦК України;
- згідно із ч. 1 ст. 202 ЦК України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків; двосторонні чи багатосторонні право чини за правовою природою є договорами; згідно зі ст. 626 ЦК України договором є домовленість двох чи більше осіб, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків;
- відповідно до ст. 6 цього Кодексу принцип свободи договору полягає в тому, що сторони є вільними в укладанні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору (ст. 627 ЦК України);
- ст. 629 ЦК України встановлює обов'язковість договору для виконання його сторонами;
- згідно зі ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Ця норма кореспондується з приписами ч.1 ст. 193 Господарського кодексу України;
- ч. 1 ст. 598 ЦК України передбачено, що зобов'язання припиняється частково або в повному обсязі на підставах, встановлених договором або законом, зокрема, ст. 599 ЦК України передбачає, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином;
- відповідно до ч. 1 ст. 203 Цивільного кодексу України зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також інтересам держави і суспільства, його моральним засадам;
- згідно ч. 1 ст. 207 Господарського кодексу України господарське зобов'язання, що не відповідає вимогам закону, або вчинено з метою, яка завідомо суперечить інтересам держави і суспільства, або укладено учасниками господарських відносин з порушенням хоча б одним з них господарської компетенції (спеціальної правосуб'єктності), може бути на вимогу однієї із сторін, або відповідного органу державної влади визнано судом недійсним повністю або в частині;
- відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень;
- відповідно до вимог ст. 41 ГПК України, господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом;
- згідно з п. 1 ст. 25 Закону ліквідатор з дня свого призначення здійснює повноваження, в тому числі щодо подання до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, з підстав, передбачених ч. 10 ст. 17 цього Закону, та інше;
- за ч. 10 ст. 17 Закону керуючий санацією має право відмовитись від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково; в обґрунтування викладеного, ліквідатором не залучено до заяви належних доказів невиконання чи часткового виконання спірних договорів, нормативного обґрунтування саме порушень норм чинного Закону про банкрутство по даній справі №21/107б та судову практику з порушеного у заяві питання, як джерело права, та докази порушення законодавства про банкрутство;
- щодо спірних правовідносин й майнових прав за ними, то у судовому засіданні встановлено, що грошові вимоги у розмірі 8460383 грн. 55 коп. свого часу були заявлені до суду кредитором -Приватним підприємством «Виробничо-комерційна фірма «Укрзбутпромтехнологія», м. Луганськ, за заявою б/н та б/д (вхідний по канцелярії суду від 02.03.2010 №72) до боржника ТОВ «Родаківський трубний завод», смт. Родакове Слов'яносербського району Луганської області, по справі №21/106б визнані господарським судом частково у розмірі 6025135 грн. 95 коп. основного боргу, в решті вимог кредитору відмовлено; це рішення було оскаржене до Донецького апеляційного господарського суду кредитором за апеляційною скаргою, яка за постановою від 20.04.2011 у справі №21/106б (а.с. 165-166, т. 10) цього апеляційного суду залишена без задоволення, а ухвала від 15.03.2011 по справі №21/106б місцевого суду залишена без змін;
- постанова апеляційного суду була оскаржена ініціюючим кредитором -ПАТ «Ерсте Банк», м. Київ, за касаційною скаргою до Вищого господарського суду України, який за постановою від 13.07.2011 по справі №21/106б (а.с. 208, 211, т. 10) залишив цю скаргу без задоволення, а постанову від 20.04.2011 у справі №21/106б Донецького апеляційного господарського суду залишив без змін; касаційне провадження щодо грошових вимог у розмірі 6025135 грн. 95 коп. припинив;
- отже, свого часу грошові вимоги за спірними договорами були об'єктом досліджень місцевого, апеляційного та касаційного судів в межах справи про банкрутство;
- щодо згаданих грошових вимог кредитора, то суд зобов'язав розпорядника майна боржника Лободу В.О. внести їх до реєстру вимог кредиторів згідно з приписами ст. ст. 14 - 6 та 15 Закону;
- згідно з п. 1 ч. 1 ст. 512 ГПК України підставою заміни кредитора у зобов'язанні є передавання первісним кредитором своїх прав іншій особі (новому кредитору) за правочином про відступлення права вимоги -цесії; але це стосується справи №21/106б, за якою боржником є ТОВ «Родаківський трубний завод», смт. Родакове Слов'яносербського району Луганської області, рішення за ухвалою суду від 15.03.2011 №21/106б вступило в законну силу і на цей час чинне;
- таким чином, невизначеність майнових правовідносин, на яку посилається ліквідатор у заяві, за спірними договорами вже була усунута судовими рішеннями в іншій справі, а саме: №21/106б, які набрали законної чинності;
- визнання угод боржника (банкрута) недійсними в процедурі банкрутства має свої особливості;
- згідно з приписом п. 80 постанови Пленуму Верховного Суду України від 18 грудня 2009 №15 «Про судову практику у справах про банкрутство (далі за текстом -постанова №15) розгляд заяв арбітражних керуючих про визнання угод недійсними здійснюється в межах справи про банкрутство за наявності спеціальних підстав (умов), визначених ч.ч. 10 та 11 ст. 17 та ст. 25 Закону;
- у п. 81 постанови №15 зазначено й про те, що розгляд даної категорії заяв арбітражних керуючих, зокрема, ліквідатора в процедурі ліквідації банкрута, повинен здійснюватися з дотриманням загальних засад господарського судочинства, передбачених ГПК України, з обов'язковим залученням до розгляду заяви у судовому засіданні осіб, прав та обов'язків яких стосується ця угода, та з урахуванням загальних підстав недійсності правочину (ст. 215 ЦК України);
- ч. 1 ст. 25 Закону встановлено, що ліквідатор, поряд з іншими повноваженнями, має право з підстав, передбачених ч. 10 ст. 17 Закону, подавати до суду заяви про визнання недійсними угод боржника; в той же час за приписами ч. 10 ст. 17 Закону врегульований лише порядок розірвання укладених з боржником договорів в односторонньому порядку й лише за певних конкретних підстав (умов);
- отже, ч. 10 ст. 17 Закону регулює лише питання розірвання договорів і не передбачає умов визнання угод банкрута недійсними;
- згідно з правою позицією, викладеною у постанові Вищого господарського суду України (далі за текстом -ВГСУ) від 22.06.2011 №Б15/40/51-05 Закон про банкрутство не містить прямої норми, яка б надавала право особі, яка посилаючись на свої права власника або іншу підставу, передбачену законом чи договором, подавати до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника. Частина 1 ст. 25 Закону містить норму, згідно з якою ліквідатору надано право подавати до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника з підстав, передбачених частиною десятою статті 17 цього Закону;
- між тим, виходячи із системного аналізу положень ч. 1 ст. 25 Закону про банкрутство - щодо наявності правової можливості взагалі подавати до господарського суду заяви про визнання недійсними угод боржника, а відповідно і правової можливості господарського суду розглядати такі заяви саме у межах справи про банкрутство, положень ч. 4 ст. 25 вказаного Закону - щодо права на оскарження дій ліквідатора, а також враховуючи повноваження та функції ліквідатора у ліквідаційній процедурі у справі про банкрутство згідно із ст.ст. 25, 26, 29, 30 Закону про банкрутство (у тому числі щодо управління та розпорядження майном банкрута; здійснення інвентаризації та оцінки майна банкрута згідно з законодавством; реалізації майна банкрута для задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, у порядку, передбаченому цим Законом, а відповідно і повноваження щодо укладення угод від імені боржника з продажу майна останнього, включеного до складу ліквідаційної маси) спори щодо укладення, виконання цих угод тощо випливають та безпосередньо пов'язані зі здійсненням ліквідаційної процедури, діями ліквідатора та інших учасників провадження у справі про банкрутство, можна зробити висновок, що ці спори мають розглядатись саме у межах справи про банкрутство, незалежно від того, чи є особа, яка оспорює відповідну угоду, учасником провадження у такій справі, чи ні (підстави: ч. 4 ст. 25 Закону);
- при цьому, слід враховувати, що норми Закону про банкрутство не містять заборони на розгляд таких спорів у межах справи про банкрутство;
- отже, визнання угоди недійсною може бути предметом розгляду в справі про банкрутство на підставі глави 16 ЦК України, визнання недійсними угод здійснюється в межах судочинства у справі про банкрутство після прийняття постанови про визнання боржника банкротом, що процесуально оформлюється ухвалою. При цьому позовне провадження про визнання угоди недійсної не відкривається. Даної позиції також притримується Верховний Суд України, зокрема у постанові від 07.12.2004 р. у справі №04/536|367/5-342;
- відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України (далі за текстом -ГПК України) кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
- норма ч.10 ст.17 Закону стосуються лише договорів, які не виконані повністю або частково, а тому це виключає можливість визнання ліквідатором банкрута недійсним договорів, які повністю виконані;
- згідно з вимогами ч.10 ст.17 Закону керуючий санацією в трьохмісячний строк з дня прийняття рішення про санацію має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково, якщо: виконання договору завдає збитків боржнику; договір є довгостроковим (понад один рік) або розрахованим на одержання позитивних результатів для боржника в довгостроковій перспективі, крім випадків випуску продукції з технологічним циклом, більшим за строки санації боржника; виконання договору створює умови, що перешкоджають відновленню платоспроможності боржника;
- при цьому слід зазначити, що ч.10 ст.17 Закону визначає порядок розірвання угод боржника (відмови від виконання договорів боржника), які не виконані повністю або частково, а не визнання угод боржника недійсними;
- це виключає можливість визнання ліквідатором банкрута на підставі ч.10 ст.17 Закону недійсними договорів, які повністю виконані;
- таким чином, виконані повністю договори, які завдають збитків боржнику, не можуть бути розірвані (визнані недійсними у ліквідаційній процедурі) на підставі ч.10 ст.17 Закону;
- відповідно до ч.11 ст.17 Закону угода боржника, у тому числі та, що укладена до винесення господарським судом ухвали про санацію, може бути визнана господарським судом за заявою керуючого санацією, відповідно до цивільного законодавства, недійсною, якщо: угода укладена боржником із заінтересованими особами і в результаті якої кредиторам завдані чи можуть бути завдані збитки; угода укладена боржником з окремим кредитором чи іншою особою протягом шести місяців, що передували дню винесення ухвали про санацію, і надає перевагу одному кредитору перед іншими або пов'язана з виплатою (видачею) частки (паю) в майні боржника у зв'язку з його виходом зі складу учасників боржника;
- таким чином, наведені у ч.11 ст.17 Закону підстави є спеціальними та безпосередньо пов'язані з відносинами неспроможності (банкрутства), тому надають можливість визнати у справі про банкрутство угоду недійсною у процедурі санації;
- згідно ст. 1 Закону про банкрутство сторонами у справі про банкрутство є кредитори (представник комітету кредиторів), боржник (банкрут) та учасники провадження у справі про банкрутство - сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна (орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю:
- особа, яка є стороною за спірними договорами -кредитором, надала суду відзив від 08.02.2011 б/н на заяву ліквідатора про визнання недійсними договорів у рамках справи про банкрутство та докази присутності керівника боржника (нині банкрута - ТОВ ВТК «Металіон») на момент укладання договорів, які залучені до матеріалів справи;
- у постанові від 20.06.2006 у справі №10/176 Верховний Суд України звернув увагу на те, що:
- частиною 10 ст. 17 Закону про банкрутство передбачено, що керуючий санацією має право відмовитися від виконання договорів боржника, укладених до порушення провадження у справі про банкрутство, не виконаних повністю або частково;
- судом апеляційної інстанції встановлено, що спірний договір виконано сторонами в 2001 році;
- враховуючи наведене, суд апеляційної інстанції дійшов обґрунтованого висновку про відсутність у ліквідатора правових підстав для звернення до господарського суду з заявою про визнання недійсною угоди боржника з підстав, передбачених ч.10 ст. 17 Закону про банкрутство.
- разом із тим, суд апеляційної інстанції правомірно виходив із того, що норми ч.11 ст. 17 Закону про банкрутство, посилання на які, як на підставу для визнання оспорюваного договору недійсним, зроблено у заяві ліквідатора ТОВ “Забудівник”, є спеціальними і передбачені для застосування судом виключно на стадії санації за відповідною заявою керуючого санацією;
- заявником - ліквідатором не надано беззаперечних доказів на підтвердження тих доводів, на які він посилається у заяві (підстави: постанова Верховного Суду України від 20.06.2006 №10/176);
- згідно з правовою позицією, викладеною у постанові ВСУ від 07.12.2004 №367/5-342, визнання угод недійсними має відбуватися в позовному провадженні, а може бути предметом розгляду у справі про банкрутство, у даному випадку слід врахувати, що мають місце правовідносини, які можна розділити на дві групи: перша - правовідносини між боржником та кредиторами, які регулюються Законом, друга - правовідносини між боржником, як продавцем, та суб'єктами господарювання, як покупцями, які регулюються нормами Цивільного кодексу ( 435-15 );
- суд, розглянувши, дослідивши та оцінивши наявні у справі докази та обставини справи у сукупності, дійшов висновку щодо того, що вимоги за заявою ліквідатора не підлягають задоволенню з наступного:
- спірні за заявою договори -13 договорів, укладених між первісним кредитором ТОВ «ВКФ «Металіон», смт. Родакове Слов'яносербського району Луганської області, та новим кредитором -Приватним підприємством «ВКФ «Укрзбутпромтехпостач», м. Луганськ, який не є стороною за даною справою, про відступлення права вимоги за основними господарськими договорами, первісно укладеними між первісним кредитором -ТОВ «ВКФ «Металіон»та боржником ТОВ «Родаківський трубний завод», смт. Родакове Слов'яносербського району Луганської області, на поставку товару, продукції, надання послуг з оренди, та 1 -договір новації, сторонами за яким є ці ж вищезазначені юридичні особи - кредитори;
- згідно з приписами ч. 1 ст. 25 Закону, ліквідатор вправі подати до суду заяву про визнання первісних угод боржника (в даному випадку -банкрута) з підстав, передбачених ч. 10 ст. 17 Закону, однак, остання регулює питання відмови від виконання договорів боржника, тобто їх розірвання за умов, передбачених згаданою нормою;
- як свідчать наявні у справі належні копії спірних договорів, боржником за ними є ТОВ «Родаківський трубний завод», а не банкрут за даною справою, який водночас є первісним кредитором за згаданими договорами; спірні договори про відступлення права вимоги зі сплати боргу ТОВ «Родаківський трубний завод»укладені в період з 11.05.2009 по 15.05.2009, а договір новації -15.02.2010 й на користь банкрута -ТОВ «ВКФ «Металіон»;
- в процедурі банкрутства не діє інститут третіх осіб, окрім випадків, передбачених ч. 4 ст. 25 Закону, але вони стосуються захисту права власності цих осіб;
- отже, має місце невідповідність суб'єктного складу за спірними правовідносинами відносно предмету спору за згаданою заявою ліквідатора, на що звернула увагу суду в своєму відзиві особа, щодо укладення договорів з якою ведеться цей спір; ця позиція судом приймається до уваги;
- у постанові від 10.11.2011 у справі №20/46пд/2011, яка стосується позовного провадження щодо цих спірних договорів, колегія суддів Вищого господарського суду України зазначила про те, що враховуючи особливості процедури банкрутства, господарський суд вирішує у межах розгляду справи про банкрутство спори, безпосередньо пов'язані із здійсненням провадженні у такій справі, в тому числі про визнання недійсними право чинів; визнання права власності на майно боржника; оскарження результатів аукціону з продажу майна боржника тощо (а.с. 21-24, т. 12);
- із приписів чинного законодавства вбачається, що підстав для задоволення судом заяви немає, якщо заінтересована сторона не довела одночасну наявність умов, визначених ч.10 ст. 17 Закону, згідно з якими виникає право вимагати визнання угод недійсними;
- отже, заява ліквідатора не підлягає задоволенню за відсутністю правових підстав для цього;
- за таких обставин суд відмовляє у задоволенні заяви від 13.01.2012 б/н ліквідатора Лободи В.О. про визнання недійсними договорів за їх переліком у заяві у рамках справи про банкрутство;
- дана ухвала за правовою природою є рішенням, на яке розповсюджується приписи ст. 85 ГПК України.
Керуючись ст. ст. 32, 34, 43 Господарського процесуального кодексу України, ч.1 ст. 8, ст.ст. 203, 207, 211, 215, 512-519, 647 Цивільного Кодексу, ст. 1, 31, 17-10, 25 Закону України “Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом”, суд
1. У задоволенні заяви від 13.01.2012 б/н про визнання недійсними договорів за їх переліком у заяві у рамках справи про банкрутство ліквідатору Лободі В.О. відмовити.
2. Ухвалу надіслати:
- Приватному підприємству “Виробничо-комерційна фірма “Укрзбутпром-
техпостач”(м. Луганськ, вул. Леніна, 38);
- банкруту в особі ліквідатора Лободи В.О. (АДРЕСА_1).
Дана ухвала за правовою природою є рішенням, на яке розповсюджується приписи ст. 85 ГПК України.
У судовому засіданні оголошено вступну та резолютивну частини ухвали.
Повний текст ухвали набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання, оформленого відповідно до ст. 84 ГПК України.
Відповідно до ст. 93 ГПК України ухвалу може бути оскаржено до апеляційної інстанції протягом 10-денного строку.
Повний текст ухвали складено і підписано 17.02.2012.
Суддя Т.Г. Кривохижа