01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
14.02.2012 № 61/300
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Моторного О.А.
суддів: Кошіля В.В.
Шапрана В.В.
при секретарі - Браславській А.В.
за участю представників:
від позивача: Галич Ю.А., Василенко А.С., Лінник В.В.,
від відповідача: Глівінський А.І.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні матеріали апеляційної скарги Товариства з обмеженою відповідальністю „Ар Ю М'юзік” на рішення Господарського суду м. Києва від 01.07.2011 (суддя Івченко А.М.)
за позовом Державного підприємства „Укркосмос”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Ар Ю М'юзік”
про стягнення грошової заборгованості 506533,27 грн. за контрактом № 4/2009 від 30.03.2009.
Встановив:
Рішенням Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 позов задоволено повністю. Стягнуто з Товариства з обмеженою відповідальністю „Ар Ю М'юзік” на користь Державного підприємства „Укркосмос” 467 990 грн. 52 коп. основного боргу, 70 410 грн. 74 коп. інфляційних збитків, 22 132 грн. 01 коп. 3 % річних, 5 605 грн. 33 коп. державного мита, 236 грн. 00 коп. витрат за інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погодившись із вказаним рішенням, Товариство з обмеженою відповідальністю „Ар Ю М'юзік” звернулось до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить рішення від 01.07.2011 скасувати і припинити провадження по справі.
Апеляційна скарга мотивована тим, що рішення суду прийняте з порушенням норм матеріального та процесуального права, при неповному з'ясуванні обставин, що мають значення для справи.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 04.08.2011 у складі колегії суддів: Моторний О.А. (головуючий), Андрієнко В.В., Вербицька О.В., прийнято до провадження апеляційну скаргу та призначено її розгляд на 23.08.2011.
Розпорядженням в.о. Голови Київського апеляційного господарського суду № 01-23/1/16 від 22.08.2011 у зв'язку з відпустками суддів Андрієнка В.В. та Вербицької О.В., розгляд апеляційної скарги у справі №61/300 було доручено колегії суддів у складі: головуючого судді - Моторного О.А., суддів Кошіля В.В., Шапрана В.В. відповідно до приписів статті 46 Господарського процесуального кодексу України та статті 28 Закону України „Про судоустрій та статус суддів”.
В зв'язку з клопотанням представника відповідача, ухвалою від 23.08.2011 розгляд справи було відкладено на 04.10.2011.
В судовому засіданні 04.10.2011 представник відповідача заявив клопотання про призначення судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів, проведення яких просив доручити Київському науково-дослідному інституту судових експертиз.
В судовому засіданні 04.10.2011 оголошувалась перерва до 06.10.2011 для надання можливості представнику відповідача уточнити питання, які необхідно поставити на вирішення судовому експерту.
У зв'язку з призначенням судово-почеркознавчої експертизи та судово-технічної експертизи документів, проведення яких доручено експерту Київського науково-дослідного інституту судових експертиз Міністерства юстиції України, ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 06.10.2011 провадження по справі було зупинено до надання висновку експерта.
Ухвалою суду від 16.01.2012 поновлено провадження по даній справі та призначено її розгляд на 31.01.2012.
Ухвалою суду від 31.01.2012 продовжено строк вирішення спору, розгляд апеляційної скарги відкладено на 14.02.2012.
В судовому засіданні 14.02.2012 представник відповідача заявив письмове клопотання про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи та повторної судово-технічної експертизи документів.
Частинами третьою і четвертою статті 42 ГПК передбачено право господарського суду призначити додаткову або повторну судову експертизу.
У п. 9.2 роз'яснення Вищого арбітражного суду України від 11.11.98 р. N 02-5/424 "Про деякі питання практики призначення судової експертизи" зазначено, що повторна судова експертиза призначається з ініціативи суду або за клопотанням учасників процесу, якщо висновок експерта визнано необґрунтованим чи таким, що суперечить іншим матеріалам справи, або коли він викликає сумнів у його правильності. Повторну судову експертизу може бути призначено також, якщо є розходження у висновках кількох експертів і їх неможливо усунути шляхом одержання додаткових пояснень експертів у судовому засіданні. Повторну судову експертизу слід доручати іншому експерту (експертам).
За наведених обставин, розглянувши клопотання представника відповідача про призначення повторної судово-почеркознавчої експертизи та повторної судово-технічної експертизи документів, колегія суддів вважає, що висновок експерта є обґрунтованим і не викликає сумнів у його правильності, а тому не вбачає підстав для задоволення вказаного клопотання.
Представник відповідача в судовому засіданні підтримав доводи, викладені в апеляційній скарзі, просив скасувати рішення суду від 01.07.2011, апеляційну скаргу - задовольнити.
Представник позивача у відзиві на апеляційну скаргу та в засіданні суду просив оскаржуване рішення суду залишити без змін, апеляційну скаргу - без задоволення.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 ГПК України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Дослідивши доводи апеляційної скарги, відзиву, перевіривши матеріали справи, заслухавши пояснення представників сторін, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм законодавства, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як вбачається з матеріалів справи та вірно встановлено судом першої інстанції, 30.03.2009 між позивачем (виконавець) та відповідачем (замовник) було укладено Контракт № 4/2009 на надання послуг з технічного забезпечення передачі ТВ сигналу через супутник, за умовами якого виконавець надає послуги з технічного забезпечення супутникової передачі телесигналу телевізійного каналу замовника.
Відповідно до п. 2.1 Контракту вартість щомісячних послуг виконавця, які надаються замовнику згідно з пунктом 1.1 даного Контракту, визначена у протоколі погодження договірної ціни (Додаток №1).
Оплата послуг, вказаних в п. 1.1 Контракту, здійснюється замовником на підставі рахунка-фактури, що виставляється виконавцем на перший робочий день кожного місяця на наступний місяць і направляється замовнику листом або кур'єром, а копія надається по факсу за вимогою замовника (п. 2.2 Контракту).
Пунктом 2.3 Контракту сторони погодили, що оплата проводиться до 25 числа кожного місяця за наступний місяць перерахуванням на розрахунковий рахунок виконавця ціни послуг згідно з п.2.1 Контракту в національній валюті.
Акти здачі-приймання виконаних робіт з надання послуг, передбачених п.1.1 Контракту, складаються виконавцем щомісячно і надаються для підписання і оформлення замовнику листом або кур'єром, а копія надається по факсу за вимогою замовника. Після підписання і оформлення один екземпляр акту здачі-приймання виконаних робіт повертається на адресу виконавця рекомендованим листом з повідомленням або кур'єром (п. 2.5 Контракту).
У відповідності до п.п. 3.2.1 п. 3.2. Контракту, замовник зобов'язаний: своєчасно сплачувати виконавцю послуги відповідно до розділу 2 цього Контракту.
Згідно з п. 12.3 Контракту, термін дії контракту закінчується 14.06.2011 року.
Матеріали справи свідчать, що на виконання умов Контракту, позивач надав відповідачу послуги, що підтверджується наступними актами здачі-приймання виконаних робіт: №5 за вересень 2009 р. на суму 90 267 грн. 48 коп., №6 за жовтень 2009 р. на суму 97 458 грн. 60 коп., №7 за листопад 2009 р. на суму 95 566 грн. 20 коп., №8 за грудень 2009 р. на суму 93 295 грн. 32 коп., №1 за січень 2010 р. на суму 91 402 грн. 92 коп., які належним чином оформлені - підписані та скріплені печатками сторін.
Слід зазначити, що у зв'язку з заявленим клопотанням відповідача, було призначено судово-почеркознавчу експертизу та судово-технічну експертизу документів, з висновку №11490/11491/11-32 якої вбачається, що підписи від імені ОСОБА_1 в графі «Замовник» в актах здачі-приймання виконаних робіт №5 від 01 жовтня 2009 року, №6 від 01 листопада 2009 року, №7 від 01 грудня 2009 року, №8 від 01 січня 2010 року, №1 від 01 лютого 2010 року виконані самим ОСОБА_1; відтиски печатки від імені ТОВ «Ар Ю М'юзік» в графі «Замовник» в актах здачі-приймання виконаних робіт №5 від 01 жовтня 2009 року, №6 від 01 листопада 2009 року, №7 від 01 грудня 2009 року, №8 від 01 січня 2010 року, №1 від 01 лютого 2010 року нанесені печаткою ТОВ «Ар Ю М'юзік», експериментальні зразки відтисків якої надані на дослідження.
Крім того, у відповідності до умов Контракту, позивач виставляв та направляв рахунки-фактури для оплати, а саме: №5АрЮ-2009 від 03.08.2009 р. на суму 90 267 грн. 48 коп. (послуги за вересень 2009 р.), №6 АрЮ-2009 від 01.09.2009 р. на суму 97 458 грн. 60 коп. (послуги за жовтень 2009 р.), №7АрЮ-2009 від 01.10.2009 р. на суму 95 566 грн. 20 коп. (послуги за листопад 2009 р.), №8 АрЮ-2009 від 02.11.2009 р. на суму 93 295 грн. 32 коп. (послуги за грудень 2009 р.), №1 АрЮ-2010 від 01.12.2009 р. на суму 91 402 грн. 92 коп. (послуги за січень 2010 р.), які наявні в матеріалах справи.
Спір між сторонами виник з приводу неналежного виконання відповідачем зобов'язань за Контрактом № 4/2009 від 30.03.2009 в частині оплати, оскільки згідно з п. 2.2 та п. 2.3 Контракту відповідач мав оплатити зазначені вище послуги на загальну суму 467 990,52 грн., однак не оплатив.
Статтею 901 ЦК України передбачено, що за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується оплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст. 903 Цивільного кодексу України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Відповідно до ст. 193 ГК України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться.
Зазначене, також, кореспондується зі ст. 526 ЦК України, в якій встановлено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін) (ч. 1 ст. 530 ЦК України).
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Статтею 629 ЦК України передбачено, що договір є обов'язковим для виконання сторонами.
В ст. 599 ЦК України зазначено, що зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Оскільки матеріали справи свідчать, що відповідач виконані позивачем роботи прийняв, що підтверджується наявними в матеріалах справи актами здачі-приймання виконаних робіт, підписаним сторонами №5 за вересень 2009 р., №6 за жовтень 2009 р., №7 за листопад 2009 р., №8 за грудень 2009 р., №1 за січень 2010 р., проте виконані роботи не оплатив, колегія суддів вважає, що судом першої інстанції правомірно стягнуто з відповідача основний борг в сумі 467990,52 грн.
Відповідно до ст. 610 ЦК України невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання) є порушенням цього зобов'язання.
Згідно зі ст. 611 ЦК України, у разі порушення зобов'язання настають наслідки, передбачені договором або законом.
Дії відповідача є порушенням грошового зобов'язання, тому є підстави для застосування встановленої законодавством відповідальності.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Отже, місцевий господарський суд обґрунтовано, на підставі ч. 2 ст. 625 ЦК України, стягнув з відповідача 3% річних в сумі 22132,01 грн. та 70410,74 грн. - інфляційних збитків, оскільки боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання грошового зобов'язання.
З доводами, наведеними відповідачем в апеляційній скарзі про однаковість спору у даній справі зі спором у справі №12/197, в якому вже наявне рішення суду, колегія суддів погодитися не може, оскільки спір по даній справі виник, у зв'язку з несплатою відповідачем наданих позивачем послуг згідно актів здачі-приймання виконаних робіт №5 за вересень 2009 р., №6 за жовтень 2009р., №7 за листопад 2009р., №8 за грудень 2009р., №1 за січень 2010р., а в рішенні господарського суду міста Києва від 19.11.2010 по справі №12/197 суд вирішував спір щодо несплати відповідачем наданих позивачем послуг згідно актів здачі-приймання виконаних робіт № 3 за липень 2009 р. та № 4 за серпень 2009 р. Отже, судом першої інстанції було правомірно відмовлено у задоволенні клопотання відповідача про припинення провадження по справі, у зв'язку з тим, що даний господарський спір не вирішений між тими ж сторонами, про той же предмет і з тих же підстав.
Колегія суддів не приймає до уваги, як належний доказ підтвердження відсутності боргу - акт звірки розрахунків, на який посилається відповідач, у зв'язку з тим, що акту звірки взаєморозрахунків не надано юридичної сили доказу наявності обов'язку сплатити грошові кошти або ж відсутності такого обов'язку, а у розумінні ст.ст. 9,10 Закону України "Про бухгалтерський облік та фінансову звітність в Україні", вказаний акт є зведеним обліковим документом, який відображає загальну суму заборгованості, та фіксує стан розрахунків між сторонами, але сам по собі не породжує будь-яких прав та обов'язків сторін, в той час як зобов'язання сторін підтверджуються первинними документами -договором, накладними, рахунками тощо.
Крім того, у відзиві на апеляційну скаргу позивач зазначив, що акти звірки взаєморозрахунків за 2009 та 2010 рр. підписані представниками позивача помилково, оскільки дані акти не відображають всю повноту інформації, тобто є неповними, та через недбалість працівників бухгалтерії позивача, до вказаних вище актів звірки взаєморозрахунків не були внесені суми заборгованості відповідача за період з вересня 2009 року по січень 2010 року включно. Однак, послуги за період з вересня 2009 року по січень 2010 року були фактично надані позивачем відповідачу, що підтверджується актами здачі-приймання виконаних робіт №5 за вересень 2009 р., №6 за жовтень 2009р., №7 за листопад 2009р., №8 за грудень 2009р., №1 за січень 2010р.
Інші доводи, викладені відповідачем в апеляційній скарзі, колегією суддів відхиляються, оскільки вони не спростовують обставин, що на підставі належних та допустимих доказів встановлені судом першої інстанції.
Відповідно до ст. 33 ГПК України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог та заперечень.
На думку апеляційної інстанції, ТОВ „Ар Ю М'юзік” не доведено вимоги апеляційної скарги, отже, вона не підлягає задоволенню.
Таким чином, враховуючи викладене, судова колегія Київського апеляційного господарського суду дійшла висновку про те, що місцевий господарський суд повно з'ясував всі обставини справи та дав їм належну правову оцінку. Порушень норм матеріального чи процесуального права, які могли призвести до зміни чи скасування рішення у справі, судовою колегією не встановлено.
Відповідно до викладеного, керуючись ст. 101, п. 1 ст. 103, ст. 105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
Апеляційну скаргу Товариства з обмеженою відповідальністю „Ар Ю М'юзік” залишити без задоволення, а рішення Господарського суду міста Києва від 01.07.2011 - без змін.
Матеріали справи № 61/300 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Моторний О.А.
Судді Кошіль В.В.
Шапран В.В.