31.01.12 УКРАЇНА
Чернігівської області
14000, м. Чернігів, тел. (0462) 77-99-18
проспект Миру, 20
про закриття провадження у справі
“ 26 ” січня 2012 року справа № 5028/18/208/15/7/3/3/2011
Позивач: Товариство з обмеженою відповідальністю „Чернігівпродовоч”
14017, м. Чернігів, проспект Перемоги, 35, кв. 7
Відповідач № 1: Виконавчий комітет Чернігівської міської ради
14000, м. Чернігів, вул. Магістратська, 7
Відповідач № 2: Комунальне підприємство „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради
14017, м. Чернігів, проспект Перемоги, 33
Третя особа, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору на стороні відповідачів: Дочірнє підприємство „ЧПК -Трейд -01” відкритого акціонерного товариства „Чернігівський плодоовочевий комбінат”
14037, м. Чернігів, вул. Інструментальна, 5
про часткове скасування рішення та зобов'язання вчинити дії
Суддя А.С. Сидоренко
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача № 1: ОСОБА_1 -гол. спец., дов. від 28.10.2011р. № 3-15/697
від відповідача № 2: не з'явився
від третьої особи: Буряк П.С. -директор, витяг з протоколу № 2 загальних зборів акціонерів ВАТ „Чернігівський плодоовочевий комбінат” від 09.08.1996р.
Справа розглядається господарським судом Чернігівської області за правилами Кодексу адміністративного судочинства України на підставі п. 6 розділу VІІ «Прикінцеві та перехідні положення»Кодексу адміністративного судочинства України.
В червні 2007 року товариством з обмеженою відповідальністю „Чернігівпродовоч” (надалі -Позивач) заявлено адміністративний позов до Виконавчого комітету Чернігівської міської ради (надалі Відповідач № 1) та Комунального підприємства „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” Чернігівської обласної ради (надалі Відповідач № 2) про скасування рішення Відповідача № 1 від 23.10.2004р. № 240 в частині надання доручення Відповідачу № 2 на оформлення свідоцтв про право власності дочірньому підприємству „ЧПК -Трейд -01” ВАТ „Чернігівський плодоовочевий комбінат” на об'єкти нерухомості по вул. Інструментальній, 5, на будівлі магазинів по вул. Рокосовського, 39 -а, по вул. Шевченка, 28 -а, по вул. Волковича, 2, по вул. Бєлова, 28, по просп. Миру, 203, на приміщення магазину по вул. Інструментальній, 5 та складське приміщення магазину по просп. Миру, 203 та про зобов'язання Відповідача № 2 скасувати державну реєстрацію речових прав власності за дочірнім підприємством „ЧПК -Трейд -01” ВАТ „Чернігівський плодоовочевий комбінат” на вищевказані об'єкти нерухомості.
В обґрунтування заявленого позову Позивач зазначає, що наведене вище нерухоме майно, на підставі п. 4.6 Статуту ДП „ЧПК -Трейд -01” ВАТ „Чернігівський плодоовочевий комбінат”, угоди від 12.05.1999р. та накладної від 16.06.1999р., було передано до статутного фонлу ТОВ „Чернігівпродовоч”.
В процесі досудового слідства по кримінальній справі по обвинуваченню директора ТОВ „Чернігівпродовоч” у скоєнні злочину, передбаченого ст. 861 Кримінального кодексу України (в редакції 1960 року), постановами слідчого був накладений арешт на майно Позивача, в т.ч. і на майно, вказане у позовній заяві, яке відповідними постановами та протоколами було передане на відповідальне зберігання директору ДП „ЧПК -Трейд -01” ВАТ „Чернігівський плодоовочевий комбінат”. Оскільки, вказані вище об'єкти нерухомості не були повернуті з -під арешту Позивачеві після винесення виправдувального вироку директору ТОВ „Чернігівпродовоч”, товариство було позбавлено можливості здійснити технічну інвентаризацію та отримати свідоцтво про право власності на них.
Як вбачається зі змісту оскаржуваного рішення Відповідача № 1, Відповідачу № 2 було доручено оформити свідоцтва про право власності лише на підставі проведеної технічної інвентаризації, а не на підставах, встановлених Конституцією та законами України (тобто, за відсутності правовстановлювальних документів ДП „ЧПК -Трейд -01” ВАТ „Чернігівський плодоовочевий комбінат” на нерухоме майно).
За таких обставин, на думку Позивача, оскаржуване рішення підлягає скасуванню у вказаній частині. У разі прийняття судом рішення про часткове скасування оскаржуваного рішення Відповідача № 1, підлягає скасуванню і державна реєстрація речових прав власності на нерухоме майно, оскільки вона здійснена на підставі рішення органу місцевого самоврядування, яке не відповідає чинному законодавству.
Про існування оскаржуваного рішення Позивач дізнався в травні 2007 року від учасника товариства Панченка А.І., який отримав його від депутата Чернігівської міської ради за результатами розгляду його звернення.
Відповідач № 1 позовні вимоги не визнає, мотивуючи свої заперечення тим, що оскаржуване рішення не порушує прав Позивача, оскільки у відповідності з чинним, на момент виникнення спірних правовідносин, законодавством України, Позивач не набув права власності на вказане у позовній заяві нерухоме майно. Крім того, на думку Відповідача № 1, Позивач пропустив строк звернення до адміністративного суду.
Відповідач № 2 письмових заперечень проти позову не надав. В судовому засіданні 18.07.2007р. представник Відповідача № 2 проти позовних вимог заперечив, вказуючи, що державна реєстрація речових прав на нерухоме майно за ДП „ЧПК -Трейд -01” ВАТ „Чернігівський плодоовочевий комбінат” була проведена у відповідності з чинним законодавством.
До початку судового засідання 26.01.2012р. від Відповідача № 2 надійшло клопотання про розгляд справи за відсутності його представника.
Ухвалою суду від 06.06.2007р. до участі у розгляді справи в якості третьої особи, яка не заявляє самостійних вимог на предмет спору, на стороні відповідачів залучено дочірнє підприємство „ЧПК -Трейд -01” відкритого акціонерного товариства „Чернігівський плодоовочевий комбінат”.
В своїх письмових поясненнях третя особа вважає позовні вимоги такими, що не підлягають задоволенню, посилаючись при цьому на підстави, аналогічні тим, які викладені Відповідачем № 1 у запереченнях проти поданого позову.
В додаткових письмових поясненнях від 03.08.2007р. (том ІІ, а.с. 91) Позивач вказує, що він звернувся до суду за захистом свого охоронюваного законом інтересу, який полягає у прагненні здійснити державну реєстрацію спірного майна та визначити його дійсний правовий статус.
Ухвалою господарського суду від 13.08.2007р. провадження по справі було зупинено до набрання законної сили судовим рішенням по справі № 18/288/10 за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „Чернігівпродовоч” до Дочірнього підприємства „ЧПК -Трейд -01” відкритого акціонерного товариства „Чернігівський плодоовочевий комбінат” та Комунального підприємства „Чернігівське міжміське бюро технічної інвентаризації” про встановлення факту права власності на нерухоме майно, зобов'язання скасувати державну реєстрацію права власності та зобов'язання здійснити державну реєстрацію речових прав на нерухоме майно.
Постановою Вищого господарського суду України від 21.12.2011р. скасовано постанову Київського апеляційного господарського суду від 25.10.2011р. та рішення господарського суду Чернігівської області від 24.06.2011р. по справі № 18/288/10/5/2/1/1, у позові відмовлено.
12 січня 2012 року до господарського суду надійшло клопотання ТОВ „Чернігівпродовоч” про поновлення провадження у справі. Одночасно Позивач просить суд закрити провадження у справі у зв'язку тим, що дану справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Ухвалою господарського суду від 16.01.2012р. провадження у справі було поновлено.
Представник Позивача в судове засідання не з'явився, причини неявки до суду не повідомив. Про дату, час і місце судового розгляду був повідомлений належним чином, що підтверджується повідомленням про вручення поштового відправлення № 02288132.
Враховуючи те, що представник Позивача брав участь у минулих судових засіданнях, давав усні та письмові пояснення, зважаючи на те, що після поновлення провадження у справі воно було продовжено зі стадії, на якій було зупинено (судовий розгляд справи), суд не відкладає її розгляд.
Представники Відповідача № 1 та третьої особи заперечили проти задоволення клопотання про закриття провадження у справі.
Розглянувши дане клопотання, суд вважає, що воно підлягає задоволенню, виходячи з наступного:
поняття «справа адміністративної юрисдикції»визначено у ст. 3 Кодексу адміністративного судочинства України, і під такою справою розуміється переданий на вирішення адміністративного суду публічно -правовий спір, у якому хоча б однією з сторін є суб'єкт, що здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Отже, справою адміністративної юрисдикції є переданий на вирішення адміністративного суду публічно -правовий спір, який виник між двома (кількома) конкретними суб'єктами стосовно їхніх прав та обов'язків у конкретних правових відносинах, у яких хоча б один суб'єкт законодавчо уповноважений владно керувати поведінкою іншого (інших) суб'єктів, а ці суб'єкти відповідно зобов'язані виконувати вимоги та приписи такого владного суб'єкта.
Пунктом 1 частини 2 статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що юрисдикція адміністративних судів поширюється на публічно -правові спори фізичних чи юридичних осіб із суб'єктом владних повноважень щодо оскарження його рішень (нормативно -правових актів чи правових актів індивідуальної дії), дій чи бездіяльності.
Поняття «суб'єкт владних повноважень»визначено статтею 3 Кодексу адміністративного судочинства України, згідно з якою це -орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень.
Разом з тим, у відповідності з ч. 1 ст. 182 Цивільного кодексу України, право власності та інші речові права на нерухомі речі, обмеження цих прав, їх виникнення, перехід і припинення підлягають державній реєстрації.
За змістом абз. 3 ч. 2 ст. 331 Цивільного кодексу України, якщо право власності на нерухоме майно відповідно до закону підлягає державній реєстрації, право власності виникає з моменту державної реєстрації.
Підпунктом 10 пункту «б»ст. 30 Закону України «Про місцеве самоврядування в Україні»(в редакції на момент виникнення спірних правовідносин) визначено, що до відання виконавчих органів сільських, селищних, міських рад належать делеговані повноваження щодо обліку та реєстрації відповідно до закону об'єктів нерухомого майна незалежно від форм власності.
Відповідно до п. 10 ч. 2 ст. 16 Цивільного кодексу України, одним із способів захисту цивільних прав та інтересів може бути визнання незаконними рішення, дій чи бездіяльності органу державної влади, органу влади Автономної Республіки Крим або органу місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб.
Як вбачається із матеріалів справи та пояснень представників сторін, між сторонами та третьою особою фактично існує спір про право щодо нерухомого майна, що виникає з відносин, врегульованих Цивільним кодексом України.
Вирішення ж даного адміністративного спору неможливе без з'ясування питань, якими обґрунтовується оскаржуване рішення Відповідача № 1, а саме без з'ясування законності підстав набуття права власності на об'єкти нерухомості щодо яких це рішення прийнято.
Однак адміністративний суд не може вирішувати спори про право власності, оскільки такі спори не належать до публічно -правових, якими обмежується адміністративна юрисдикція.
З матеріалів справи вбачається існування конкуренції підстав виникнення права власності у різних осіб приватного права, що претендують на спірне майно.
За таких обставин суд дійшов висновку про те, що спірні правовідносини носять цивільно -правовий характер, а тому даний спір підвідомчий господарському суду.
Відповідна правова позиція у подібних правовідносинах викладена у постанові Судової палати в адміністративних справах Верховного Суду України від 14.04.2009р. по справі № 21-367во09.
За правилами п. 1 ч. 1 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України, суд закриває провадження у справі якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Якщо провадження у справі закривається з підстави, встановленої пунктом 1 частини першої цієї статті, суд повинен роз'яснити позивачеві, до юрисдикції якого суду віднесено розгляд таких справ (ч. 2 ст. 157 Кодексу адміністративного судочинства України).
Керуючись ст. ст. 3, 17, 157, 158, 160, 165 Кодексу адміністративного судочинства України, суд
1. Провадження у справі закрити.
2. Роз'яснити позивачу, що розгляд таких справ віднесено до юрисдикції господарських судів.
3.Дана ухвала може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду в порядку і строки, встановлені ст. 186 Кодексу адміністративного судочинства України.
4.Дана ухвала набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, встановленого цим Кодексом, якщо таку скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги судове рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після повернення апеляційної скарги, відмови у відкритті апеляційного провадження або набрання законної сили рішенням за наслідками апеляційного провадження.
Суддя (підпис) А.С.Сидоренко
Ухвала складена у повному обсязі 30 січня 2012 року.
Суддя (підпис) А.С.Сидоренко