11 січня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
головуючого Макарчука М.А.
суддів: Леванчука А.О., Мазур Л.М.,
Матвєєвої О.А., Юровської Г.В.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за позовом ОСОБА_3 до Новоград-Волинського міської ради Житомирської області, треті особи: Новоград-Волинське міське земельно-кадастрове бюро, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6, ОСОБА_7 про визнання права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, за касаційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області віл 20 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 20 вересня 2011 року,
У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду з позовом, який у ході розгляду справи остаточно уточнила, до Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, треті особи: Новоград-Волинське міське земельно-кадастрове бюро, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання права власності на земельну ділянку розташовану, за адресою: АДРЕСА_2, площею 0,0546 га, в порядку спадкування.
Рішенням Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 червня 2011 року відмовлено у задоволенні позову ОСОБА_3 до Новоград-Волинської міської ради Житомирської області, треті особи: Новоград-Волинське міське земельно-кадастрове бюро, ОСОБА_4, ОСОБА_5, ОСОБА_6 , ОСОБА_7 про визнання права власності на земельну ділянку в поряду спадкування.
Ухвалою апеляційного суду Житомирської області від 20 вересня 2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_3 відхилено, рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 червня 2011 року залишено без змін.
У касаційній скарзі заявник порушує питання про скасування рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області від 20 червня 2011 року та ухвали апеляційного суду Житомирської області від 20 вересня 2011 року, мотивуючи свої доводи неправильним застосуванням норм матеріального права та порушенням судом норм процесуального права, та просить направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Вивчивши матеріали цивільної справи, перевіривши доводи касаційної скарги та заперечення на неї, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга підлягає задоволенню з таких підстав.
Суд першої і апеляційної інстанції, керуючись ч. 1 ст. 1225 ЦК України та ст.ст. 125, 126 Закону України «Про власність на земельну ділянку», дійшли до висновку, що відсутні правові підстави для визнання в судовому порядку за ОСОБА_3 права власності на земельну ділянку в порядку спадкування, оскільки за життя спадкодавець ОСОБА_8 не отримав державний акт на право власності на земельну ділянку, а тому на момент його смерті у нього, як у спадкодавця, не існувало права власності на спірну земельну ділянку, яке б могло бути визнаним за позивачкою, як за спадкоємицею.
Після смерті ОСОБА_8 ІНФОРМАЦІЯ_1, донькою якого є позивачка, відкрилася спадщина на квартиру АДРЕСА_1.
17 серпня 2007 року державним нотаріусом Новоград-Волинської державної нотаріальної контори ОСОБА_3 видано свідоцтво про право на спадщину за заповітом на зазначений будинок.
У видачі свідоцтва про право на спадщину за заповітом на земельну ділянку ОСОБА_3 відмовлено з підстав відсутності державного акта на право власності на землю.
Рішенням виконавчого комітету Новоград-Волинської міської ради № 355 від 24 вересня 1997 року «Про передачу у приватну власність, надання у користування земельних ділянок і про інші питання земельних відносин» ОСОБА_8 передано у приватну власність земельну ділянку площею 271 кв.м. по АДРЕСА_1.
Згідно з довідкою Новоград-Волинського міського земельно-кадастрового бюро технічна документація із землеустрою щодо встановлення меж земельної ділянки по АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_8 була виготовлена, але на друк державного акту не була передана у зв'язку із смертю замовника (а.с. 34).
При цьому судами не враховано, що оскільки ОСОБА_3 є спадкоємницею за заповітом після смерті її батька - ОСОБА_8, померлого ІНФОРМАЦІЯ_1, який володів спірною земельною ділянкою, проте у встановлений законом строки державний акт на право власності на цю земельну ділянку не був виданий померлому не з його вини, то спадкоємиця має право (за наявності поважних причин неотримання правовстановлюючих документів спадкодавцем) ставити питання про визнання права власності саме на цю спірну спадкову земельну ділянку.
В порушення вимог ст.ст. 212-214 ЦПК України, як суд першої інстанції так і суд апеляційної інстанції повно і всебічно не з'ясували фактичних обставин справи щодо заявлених позовних вимог, чи мали місце обставини, якими обґрунтовувались вимоги та заперечення сторін та якими доказами вони підтверджуються, що має суттєве значення для правильного вирішення спору.
Оскільки судами допущені порушення норм матеріального та процесуального права, що унеможливили встановлення фактичних обставин, які мають значення для правильного вирішення справи, судові рішення підлягають скасуванню з передачею справи на новий розгляд до суду першої інстанції.
Керуючись ст. ст. 336, 338 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Новоград-Волинського міськрайонного суду Житомирської області віл 20 червня 2011 року та ухвалу апеляційного суду Житомирської області від 20 вересня 2011 року скасувати, справу передати на новий розгляд до суду першої інстанції.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Головуючий Макарчук М.А.
судді: Леванчук А.О.
Мазур Л.М.
Матвєєва О.А.
Юровська Г.В.