29000, м. Хмельницький, майдан Незалежності, 1 тел. 71-81-84, факс 71-81-98
"13" лютого 2012 р.Справа № 14/5025/10/12
За позовом товариства з обмеженою відповідальністю "Хмельницькбудінвест" м. Хмельницький
до публічного акцінерного товариства "Укрсиббанк" в особі Хмельницького управління Подільського РД м. Хмельницький
про визнання недійсним кредитного договору
Суддя Гладюк Ю.В.
Представники сторін:
позивача: не з'явився
відповідачів: ОСОБА_1 -за довіреністю
Суть спору: позивач у позовній заяві просить суд визнати недійсним кредитний договір № 11315252000 від 17 березня 2008 року.
Обгрунтовуючи позов позивач вказує на наявність у спірному договорі умов, згідно яких банк має право достроково витребувати наданий кредит, а також звернути стягнення на заставне майно, що суперечить вимогам преамбули Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг”, а саме створенню правових основ для захисту інтересів споживачів фінансових послуг. Також, спірний договір не відповідає вимогам п. 8 ч. 1 ст. 6 названого Закону, оскільки не містить умов про порядок зміни, припинення та розірвання дії договору. На думку позивача названі обставини, в силу ст. ст. 203, 215 ЦК України є підставами визнання спірного договору недійсним.
Розгляд даної справи неодноразово відкладався, проте позивач свого представника в судові засідання не направив, про причини неявки в судове засідання 13.02.12р. не повідомив. Про належне повідомлення відповідача про час та місце проведення судового розгляду справи свідчать наявні у справі поштові повідомлення про вручення йому ухвал про порушення провадження у справі та про відкладення розгляду справи, направлених за адресою, вказаною у позовній заяві. Належність повідомлення в такий спосіб підтверджується також правовою позицією, викладеній у п. 3.9.1. постанови Пленуму Вищого господарського суду України від 26 грудня 2011 року № 18, де вказано, що в разі, якщо ухвалу про порушення провадження у справі було надіслано за належною адресою (тобто повідомленою суду стороною) і не повернутою підприємством зв'язку, або повернуто з посиланням на відсутність адресата, відмову від одержання, закінчення строку зберігання поштового відправлення тощо, то вважається, що адресат повідомлений про час і місце розгляду справи.
Представник відповідача в судових засіданнях та відповідач у письмовому відзиві проти позову заперечують, посилаючись на наступне.
Спірний договір містить усі істотні умови, що ставляться до даного виду договорів. Підписавши договір, сторони дійшли згоди відносно його істотних умов. Згідно ст. ст. 6, 627
ЦК України сторони є вільними в укладені договорів та визначенні умов договору. Посилання позивача на невідповідність умов договору чинному законодавству не підтверджується жодним доказом. Твердження про відсутність у спірному договорі умов щодо зміни та припинення договору не відповідає дійсності, оскільки договір містить умову про те, що всі спірні питання вирішуються згідно чинного законодавства.
Також відповідач вказує, що право банку на дострокове стягнення кредиту передбачено законодавством (ст. ст. 1050, 1052 ЦК України), а тому посилання позивача на дану обставину як на підставу позову є необґрунтованим.
Розглядом матеріалів встановлено.
17 березня 2008 року між АКІБ „Укрсиббанк” (в подальшому ПАТ „Укрсиббанк” -відповідач) та ТзОВ „Хмельницькбудінвест (позивач) укладено договір № 11315252000 умовами якого передбачено, що банк (відповідач) зобов'язується надавати позичальнику (позивач), а позичальник зобов'язується прийняти і належним чином використовувати та повернути банку кредит у формі поновлювальної кредитної лінії в національній валюті України в сумі ліміту кредитної лінії що дорівнює 1 070 000 грн. у порядку та на умовах визначених цим договором. Згідно п. 1.2. позичальник зобов'язаний повернути кредит у повному обсязі не пізніше 13 березня 2009 року. За використання кредитних коштів за цим договором встановлюється процентна ставка в розмірі 16% річних; за користування кредитними коштами понад встановлений договором строк процентна ставка становить 24 % річних (п. 1.3.). Порядок нарахування процентів визначений пунктами 1.3.4. -1.3.11. Порядок надання та погашення кредиту встановлений пунктами 1.5. та 1.6.
В силу розділу 2 у забезпечення виконання зобов'язань за цим договором банком прийнято застава нерухомості та порука Немерюка А.І.
Права, обов'язки та відповідальність сторін визначені розділами 3 -7 договору. Розділ 8 гарантії банку та позичальника щодо виконання зобов'язань. Розділ 9 містить умови щодо можливості зміни процентної ставки за наявності передбачених договором обставин.
Розділ 11 договору встановлює порядок дострокового повернення кредиту (п. 11.1.) та містить положення відповідно до якого у випадку застосування будь -якого з п.п. 2.3., 5.3., 5.5., 5.6., 5.10, 5.11 договору та/або настання обставин, що передбачені вищевказаними пунктами банк має право визнати термін повернення кредиту таким що настав згідно з п. 1.2.2. договору. При цьому, термін повернення кредиту вважається таким що настав, а кредит -обов'язковим до повернення з дати отримання позичальником відповідної письмової вимоги банку. В цьому випадку позичальник зобов'язується достроково повернути отриманий кредит та плату за кредит у встановлений банком заново термін в повному обсязі.
Строк дії договору встановлено з дати його укладення і до повного погашення суми кредиту, плати за кредит та пені, у разі її нарахування (п. 9.5.).
Договір підписаний обома сторонами та скріплений їх печатками.
Заслухавши пояснення представника відповідача, дослідивши надані докази та давши їм оцінку в сукупності, судом враховується наступне.
Відповідно до ст.626 Цивільного кодексу України, договором є домовленість двох або більше сторін, спрямована на встановлення, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Сторони є вільними в укладенні договору, виборі контрагента та визначенні умов договору з урахуванням вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, звичаїв ділового обороту, вимог розумності та справедливості (ст.627 Цивільного кодексу України).
За своєю правовою природою договір є правочином. Водночас, договір є й основною підставою виникнення цивільних прав та обов'язків (ст.11 Цивільного кодексу України).
Відповідно до ст.202 Цивільного кодексу України правочином є дія особи, спрямована на набуття, зміну або припинення цивільних прав та обов'язків.
Підстави недійсності правочинів передбачені ст.215 Цивільного кодексу України. Загальною підставою визнання правочину недійсним є недодержання в момент вчинення
правочину стороною (сторонами) вимог, які встановлені частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 цього Кодексу.
Згідно з частинами першою - третьою, п'ятою та шостою статті 203 Цивільного кодексу України: зміст правочину не може суперечити цьому Кодексу, іншим актам цивільного законодавства, а також моральним засадам суспільства; особа, яка вчиняє правочин, повинна мати необхідний обсяг цивільної дієздатності; волевиявлення учасника правочину має бути вільним і відповідати його внутрішній волі; правочин має бути спрямований на реальне настання правових наслідків, що обумовлені ним.
Заявляючи позов про визнання недійсним договору кредиту, позивач має довести наявність тих обставин, з якими закон пов'язує визнання угод недійсними і настання відповідних наслідків.
Обґрунтовуючи позов, позивач, як на одну із підстав позову вказує на відсутність у договорі умов про зміну й припинення дії даного договору.
Відповідно до ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог чи заперечень.
Наявність тих чи інших умов договору визначається двома складовими - обов'язковість певних умов для даного виду договорів, визначених Законом, а також інші умови, визначені сторонами на власний розсуд (свобода договору). Аналізуючи умови спірного договору в цілому, суд прийшов до висновку про його укладеність та наявність усіх необхідних умов, виходячи з такого.
У відповідності до ст. 180 Господарського кодексу України, зміст господарського договору становлять умови договору, визначені угодою сторін, спрямованою на встановлення зміну або припинення господарських зобов'язань, як погоджені сторонами, так і ті, що приймаються ними як обов'язкові умови договору відповідно до законодавства.
Частиною 7 ст. 179 Господарського кодексу України передбачено, що господарські договори укладаються за правилами, встановленими Цивільним кодексом України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом, іншими нормативно-правовими актами щодо окремих видів договорів.
Відповідно ст. 638 Цивільного кодексу України договір є укладеним, якщо сторони в належній формі досягли згоди з усіх істотних умов договору. Істотними умовами договору є умови про предмет договору, умови, що визначені законом, як істотні або є необхідними для договорів даного виду, а також усі ті умови, щодо яких за заявою хоча б однієї із сторін має бути досягнуто згоди.
Згідно ч.2 ст.345 Господарського кодексу України кредитні відносини здійснюються на підставі кредитного договору, що укладається між кредитором і позичальником у письмовій формі. У кредитному договорі передбачаються мета, сума і строк кредиту, умови і порядок його видачі і погашення, види забезпечення зобов'язань позичальника, відсоткові ставки, порядок плати за кредит, обов'язки, права і відповідальність сторін щодо видачі та погашення кредиту
Частиною першою ст. 1054 Цивільного кодексу України визначено, що за кредитним договором банк або інша фінансова установа (кредитодавець) зобов'язується надати грошові кошти (кредит) позичальникові у розмірі та на умовах, встановлених договором, а позичальник зобов'язується повернути кредит та сплатити проценти.
Договір позики (кредиту) укладається у письмовій формі (ст.ст.1047, 1055 Цивільного кодексу України) та є укладеним з моменту передання грошей або інших речей, визначених родовими ознаками.
Надання банком позичальнику кредиту по кредитному договору від 17 березня 2008 року не заперечується позивачем в тексті позовної заяви.
Аналізуючи умови даного кредитного договору суд прийшов до висновку, що такий договір є укладеним оскільки містить усі істотні умови: мета, сума, строк кредиту, умови і порядок надання кредиту, його повернення та сплати процентів, забезпечення зобов'язань
позичальника, права та обов'язки сторін, відповідальність сторін, а також інші умови, які сторони вважали необхідним включити у зміст цього договору.
Крім того, п. 9.4. договору від 17 березня 2008 року містить умову про те, що зміни до даного договору оформляються в порядку, передбаченому договором. Отже, порядок внесення змін до договору є аналогічний порядку укладення самого договору, а отже є погодженим сторонами.
Пункт 9.3. договору встановлює, що спірні питання за цим договором розглядаються відповідно до чинного законодавства.
Наявність п. 9.3. свідчить про те, що сторони домовились вирішувати всі спірні, а отже не вирішенні питання, в тому числі умови розірвання відповідно до законодавства (загальні положення ЦК щодо розірвання договору).
Отже, доводи про відсутність вказаних позивачем умов договору є необґрунтованими та безпідставними.
Посилання позивача на суперечність умов договору про можливість банку достроково витребувати повернення кредиту нормам Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” також до уваги не приймається, оскільки наявність цих умов визначена волевиявленням обох сторін (встановлена у порядку ст. 627 ЦК України), а норми Закону України „Про фінансові послуги та державне регулювання ринків фінансових послуг” та ЦК України не містять будь -яких заборон на установлення таких умов у кредитному договорі.
Враховуючи, що наведені позивачем підстави позову є необґрунтованими, а спірний договір є укладеним, підстави для задоволення позову відсутні.
Судові витрати, згідно ст. ст. 44, 49 ГПК України покладаються на позивача.
Керуючись ст.ст. 33, 44, 49, 82, 84 Господарського процесуального кодексу України, суд
В позові відмовити.
Суддя Ю.В. Гладюк
Віддрук. 3 прим: 1 - до справи,
2 - позивачу (рекомендованим з повідомленням - 29000, м. Хмельницький, вул. Водопровідна, 72),
3 - відповідачу.