іменем України
09 листопада 2011 року м. Київ
Суддя Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ Амелін В.І., розглянувши касаційну скаргу ОСОБА_2 на рішення апеляційного суду Кіровоградської області від 26 липня 2011 року у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4 - про визнання договору дарування удаваним правочином та визнання дійсним договору купівлі-продажу, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним,
У жовтні 2009 року ОСОБА_3 звернулася до суду з позовом до ОСОБА_2 про визнання договору купівлі-продажу дійсним та визнання права власності.
В обґрунтування позовних вимог зазначала, що 22.02.2005 року між нею та ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_5, укладено договір дарування квартири за адресою: квартира АДРЕСА_1.
Посилаючись на те, що фактично мав місце договір купівлі-продажу, а не дарування, оскільки її матір'ю ОСОБА_6, було сплачено за квартиру ОСОБА_2 6 000 доларів США, просила визнати дійсним договір купівлі-продажу і визнати за нею право власності на спірну квартиру.
У вересні 2010 року ОСОБА_4 звернулася до суду із зустрічним позовом до ОСОБА_2 та просила визнати укладений 22.02.2005 року договір нікчемним правочином в зв'язку з тим, що він не відповідає вимогам закону, оскільки власник квартири ОСОБА_5 уповноважив ОСОБА_2 подарувати, а не продати ОСОБА_3 спірну квартиру.
Рішенням Світловодського міськрайонного суду Кіровоградської області від 20 квітня 2011 року позов ОСОБА_3 задоволено.
Визнано договір дарування від 22.02.2005 року квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_5, та ОСОБА_3 таким, що був вчинений для приховання іншого правочину - удаваним правочином.
Визнано дійсним договір купівлі-продажу від 22.02.2005 року квартири АДРЕСА_1, укладений між ОСОБА_2, який діяв від імені ОСОБА_5, та ОСОБА_3
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
В задоволенні позовних вимог ОСОБА_7 відмовлено.
Рішенням апеляційного суду Кіровоградської області від 26 липня 2011 року апеляційні скарги ОСОБА_4 та Світловодського міжрайонного прокурора Кіровоградської області задоволені частково, рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким в задоволенні позовних вимог ОСОБА_3 відмовлено.
Вирішено питання про розподіл судових витрат.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 просить скасувати рішення суду апеляційної інстанції та залишити в силі рішення суду першої інстанції, мотивуючи свою вимогу порушенням судом норм процесуального права та неправильним застосуванням норм матеріального права.
У відкритті касаційного провадження у справі слід відмовити з таких підстав.
Відповідно до пункту 5 частини 3 статті 328 ЦПК України суддя відмовляє у відкритті касаційного провадження, якщо касаційна скарга є необґрунтованою і викладені у ній доводи не викликають необхідності перевірки матеріалів справи.
Із матеріалів касаційної скарги, оскаржуваних судових рішень вбачається, що скарга є необґрунтованою і наведені в ній доводи не дають підстав для висновків щодо незаконності та неправильності зазначеного судового рішення.
Керуючись п. 5 ч. 3 ст. 328 ЦПК України,
Відмовити ОСОБА_2 у відкритті касаційного провадження у справі за позовом ОСОБА_3 до ОСОБА_2, третя особа: ОСОБА_4 - про визнання договору дарування удаваним правочином та визнання дійсним договору купівлі-продажу, за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_2, ОСОБА_3 про визнання договору купівлі-продажу недійсним.
Додані до касаційної скарги матеріали повернути особі, яка її подала.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Суддя Вищого спеціалізованого
суду України з розгляду цивільних
і кримінальних справ В.І. Амелін