іменем україни
17 січня 2012 року м. Київ
Колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ у складі:
Гулька Б.І. Луспеника Д.Д. Червинської М.Є.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні справу за позовом ОСОБА_4 до приватного акціонерного товариства комерційний банк «ПриватБанк» (далі - ПАТ КБ «ПриватБанк») про стягнення компенсації за невикористані дні відпусток, відшкодування шкоди за касаційною скаргою ОСОБА_4 на рішення апеляційного суду Житомирської області від 28 липня 2011 року,
У квітні 2011 року ОСОБА_4 звернулася до суду з указаним позовом, посилаючись на те, що з 14 березня 2002 року вона працювала на посаді керівника Коростишівського відділення Житомирського регіонального управління ПАТ КБ «ПриватБанк». В листопаді 2009 року прокуратурою Коростишівського району Житомирської області відносно неї порушено кримінальну справу; 5 березня 2010 року постановою слідчого їй пред'явлено обвинувачення у скоєнні злочину, передбаченого ч. 2 ст. 367, ч. 1 ст. 396 КК України, а 9 березня 2010 року слідчим прийнято рішення про її відсторонення від посади на період слідства. 20 грудня 2010 року вона звільнена з роботи за ст. 36 КЗпП України. 18 січня 2011 року їй виплачені розрахункові кошти, в тому числі і компенсація за невикористані 48 днів основних щорічних відпусток. Проте відповідачем помилково визначена кількість днів невикористаної нею відпустки на час звільнена, яка повинна складати 68 днів, та невірно визначений середній місячний заробіток для розрахунку компенсації. Протиправними діями відповідача їй заподіяна моральна шкода. У зв'язку із цим позивачка, з урахуванням уточнених позовних вимог, на підставі ст. ст. 82, 83, 231-233, 238 КЗпП України, ст. ст. 6, 9, 21, 24, 29 Закону України «Про відпустки» просила стягнути з відповідача на її користь 9 497 грн. 92 коп. недоотриману компенсацію за невикористані дні щорічних відпусток за період роботи з 14 травня 2002 року по 20 грудня 2010 року, 500 грн. для відшкодування моральної шкоди, понесені нею судові витрати, в тому числі 200 грн. витрат на правову допомогу.
Рішенням Коростишівського районного суду Житомирської області від 30 травня 2011 року позов задоволено частково: з ПАТ КБ «ПриватБанк» на користь ОСОБА_4 стягнуто 9 497 грн. 92 коп. недоплаченої при звільненні з роботи компенсації за невикористані дні щорічних відпусток за період роботи з 14 травня 2002 року по 20 грудня 2010 року, 400 грн. для відшкодування моральної шкоди. Вирішено питання про розподіл судових витрат.
Рішенням апеляційного суду Житомирської області від 28 липня 2011 року рішення суду першої інстанції скасовано та ухвалено нове рішення, яким у задоволенні позову ОСОБА_4 відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_4, посилаючись на неправильне застосування судом норм матеріального права та порушенням норм процесуального права, просить рішення апеляційного суду скасувати, рішення суду першої інстанції залишити без змін.
Згідно з ч. 2 ст. 324 ЦПК України підставами касаційного оскарження є неправильне застосування судом норм матеріального чи порушення норм процесуального права.
Відповідно до ст. 335 ЦПК України під час розгляду справи в касаційному порядку суд перевіряє в межах касаційної скарги правильність застосування судом першої або апеляційної інстанції норм матеріального чи процесуального права і не може встановлювати або вважати доведеними обставини, що не були встановлені в рішенні чи відкинуті ним, вирішувати питання про достовірність або недостовірність того чи іншого доказу, про перевагу одних доказів над іншими.
Апеляційний суд, відмовляючи у задоволенні позову, належним чином оцінив надані сторонами докази (ст. 212 ЦПК України) та правильно виходив із того, що ОСОБА_4 з 9 березня 2010 року по 20 грудня 2010 року не працювала у зв'язку з відстороненням від роботи, заробіток за нею не зберігався, підстави для нарахування компенсації за невикористанні дні відпусток за вказаний період відсутні.
Встановлено й це вбачається з матеріалів справи, що оскаржуване судове рішення ухвалено з додержанням норм матеріального та процесуального права, а доводи скарги цих висновків не спростовують.
Враховуючи наведене та положення ч. 3 ст. 332 ЦПК України, колегія суддів вважає за необхідне відхилити касаційну скаргу і залишити судове рішення без змін.
Керуючись ст. ст. 332, 336, 337 ЦПК України, колегія суддів судової палати у цивільних справах Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ
Касаційну скаргу ОСОБА_4 відхилити.
Рішення апеляційного суду Житомирської області від 28 липня 2011 року залишити без змін.
Ухвала оскарженню не підлягає.
Судді: Б.І. Гулько
Д.Д. Луспеник
М.Є. Червинська