11 січня 2012 року м. Київ В/9991/3085/11
Вищий адміністративний суд України у склад колегії суддів:
Головуючого: Бившевої Л.І.,
суддів: Голубєвої Г.К., Карася О.В., Нечитайла О.М., Пилипчук Н.Г.,
перевіривши заяву Державної податкової інспекції у місті Житомирі
про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2011 року
у справі № 2а-3675/10/0670 (К/9991/24298/11)
за позовом Дочірнього підприємства «Євроголд Індестріз ЛТД»Повного товариства «Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО «Торгове агентство»
до 1. Державної податкової інспекції у місті Житомирі,
2. Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області
про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення заборгованості, -
Державна податкова інспекція у місті Житомирі 12 грудня 2011 року звернулася до Верховного Суду України через Вищий адміністративний суд України із заявою про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2011 року у справі № 2а-3675/10/0670 за позовом Дочірнього підприємства «Євроголд Індестріз ЛТД»Повного товариства «Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО «Торгове агентство»до Державної податкової інспекції у місті Житомирі, Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення заборгованості, якою постанову Житомирського окружного адміністративного суду від 23 листопада 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 29 березня 2011 року було залишено без змін.
Ухвалою Вищого адміністративного суду України від 14 грудня 2011 року Державну податкову інспекцію у місті Житомирі було повідомлено про встановлені даною ухвалою недоліки заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2011 року та зобов'язано їх усунути до 29 грудня 2011 року.
28 грудня 2011 року Державна податкова інспекція у Печерському районі міста Києва направила по пошті ухвалу Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2011 року, про перегляд якої подано заяву.
Посилаючись на неоднакове застосування судом касаційної одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, а саме пункту 1.8 статті 1, підпунктів 7.4.1, 7.4.5 пункту 7.4 статті 7, підпункту 7.7.1 пункту 7.7 статті 7 Закону України «Про податок на додану вартість», Державною податковою інспекцією у місті Житомирі до заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2011 року додані ухвала Вищого адміністративного суду України від 22 липня 2010 року у справі № 7/51-2007 (К-15851/07), ухвала Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2011 року у справі № 2-а-11098/08 (К-20531/08) та ухвала Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2010 року у справі № 2-а-24721/08/0570 (К-8652/09).
Дослідивши заяву Державної податкової інспекції у місті Житомирі, а також додані неї матеріали, Вищий адміністративний суд України дійшов висновку, що підстави для допуску справи до провадження Верховного Суду України відсутні, з огляду на наступне.
В ухвалі Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2011 року, про перегляд якої подано заяву, переглядалося питання правомірності зменшення податковим органом позивачу суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість, та було підтверджено висновки судів попередніх інстанцій стосовно того, що несплата податку продавцем в ланцюгу постачання (в тому числі в разі ухилення від сплати) несе негативні наслідки лише для цієї особи та при фактичному здійсненні господарської операції не впливає на податковий кредит покупця та суму бюджетного відшкодування, що узгоджується з практикою Верховного Суду України.
Зі змісту ухвали Вищого адміністративного суду України від 22 липня 2010 року у справі № 7/51-2007, на яку посилається відповідач як на підставу для перегляду справи з мотивів неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права у подібних правовідносинах, вбачається, що у даній справі переглядалося питання правомірності зменшення суми бюджетного відшкодування податку на додану вартість з огляду встановлений судами факт несплати його контрагентами податку на додану вартість до бюджету та, як наслідок, судом касаційної інстанції було підтверджено висновки судів попередніх інстанцій про правомірність прийняття податковим органом податкового повідомлення-рішення про зменшення позивачу суми бюджетного відшкодування з огляду на неправомірне формування ним податкового кредиту.
Відповідно до пункту 1 частини 1 статті 237 Кодексу адміністративного судочинства України заява про перегляд судових рішень в адміністративних справах може бути виключно з мотивів неоднакового застосування судом (судами) касаційної інстанції норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Колегія суддів відзначає, що подібність правовідносин означає, зокрема, тотожність суб'єктного складу учасників відносин, об'єкта та предмета правового регулювання, а також умов застосування правових норм.
Таким чином, мова йде про застосування Закону України «Про податок на додану вартість»до різних за змістом правовідносин і не може розцінюватись як неоднакове застосування касаційною інстанцією норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах.
Як вбачається зі змісту доданих до заяви про перегляд ухвали Вищого адміністративного суду України від 10 листопада 2011 року копій ухвали Вищого адміністративного суду України від 16 червня 2011 року у справі № 2-а-11098/08 (К-20531/08) та ухвали Вищого адміністративного суду України від 09 грудня 2010 року у справі № 2-а-24721/08/0570 (К-8652/09), на які заявник також посилається як на підтвердження неоднакового застосування судом касаційної інстанції одних і тих самих норм матеріального права, що потягло ухвалення різних за змістом судових рішень у подібних правовідносинах, суд касаційної інстанції скасував судові рішення попередніх інстанцій та направив справу на новий розгляд до суду першої інстанції.
Колегія суддів відзначає, що направлення справи на новий розгляд до суду першої інстанції не розв'язує спір по-суті та свідчить про неповноту встановлення судами попередніх інстанцій обставин справи для правильного вирішення спору та про не дослідження всіх доказів, належить до порушення процесуального права, що не є підставою для перегляду ухвали в порядку Глави 3 Кодексу адміністративного суду України.
Відсутність повно встановлених обставин у певній справі та ухвалення судового рішення в іншій справі, виходячи з конкретних встановлених обставин у справі, виключає висновок про ухвалення судових рішень у таких справах з неоднаковим застосуванням норм матеріального права саме у подібних правовідносинах.
В зв'язку з наведеним, підстави для допуску справи до перегляду Верховним Судом України відсутні.
Керуючись ст.ст. 236-240 Кодексу адміністративного судочинства України, Вищий адміністративний суд України, -
Відмовити Державній податковій інспекції у місті Житомирі в допуску справи до провадження по перегляду Верховним Судом України справи Житомирського окружного адміністративного суду № 2а-3675/10/0670 за позовом Дочірнього підприємства «Євроголд Індестріз ЛТД»Повного товариства «Євроголд сервіс ЦУМБЮЛЬ та КО «Торгове агентство»до Державної податкової інспекції у місті Житомирі, Головного управління Державного казначейства України у Житомирській області про скасування податкового повідомлення-рішення та стягнення заборгованості.
Ухвала набирає законної сили з моменту проголошення.
Головуючий: _____________________ Л.І. Бившева
Судді: _____________________ Г.К. Голубєва
_____________________ О.В. Карась
_____________________ О.М. Нечитайло
_____________________ Н.Г. Пилипчук