"17" січня 2012 р. м. Київ К-24090/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого -Смоковича М.І.,
суддів: Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Мороз Л.Л., Чумаченко Т.А.,
розглянувши у письмовому провадженні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області, прокуратури Дзержинського району міста Харкова про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_2 представника ОСОБА_1 на ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2010 року,
У квітні 2009 року ОСОБА_1 звернулась до Харківського окружного адміністративного суду з адміністративним позовом до прокуратури Харківської області, прокуратури Дзержинського району міста Харкова про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії.
В обґрунтування позовних вимог позивачка зазначала, що 25 лютого 2009 року нею було подано до прокуратури Харківської області письмову заяву про злочин вчинений посадовими особами Харківської філії ТОВ «Український промисловий банк».
05 березня 2009 року вона отримала лист прокуратури Харківської області № 19-р від 02 березня 2009 року за підписом прокурора відділу з питань розгляду листів та прийому громадян прокуратури Харківської області молодшого радника юстиції М. Геруса з якого вбачається, що її письмова заява про злочин від 25 лютого 2009 року направлена для розгляду до прокуратури Дзержинського району міста Харкова. Однак, відповіді на своє звернення вона так і не отримала.
Позивачка просила суд визнати незаконними дії прокуратури Харківської області щодо розгляду та направлення, її письмової заяви від 25 лютого 2009 року; визнати незаконними дії прокуратури Дзержинської району міста Харкова щодо розгляду в період з 02 березня 2009 року по 20 березня 2009 року письмової заяви про злочин від 25 лютого 2009 року; визнати незаконною бездіяльність прокуратури Дзержинської району міста Харкова в період з 21 березня 2009 року по 14 травня 2009 року щодо розгляду письмової заяви про злочин від 25 лютого 2009 року, та такою що порушує її права передбачені чинним законодавством.
Ухвалою Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року, залишеною без зміни ухвалою Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2010 року, провадження у справі за адміністративним позовом ОСОБА_1 до прокуратури Харківської області, прокуратури Дзержинського району міста Харкова про визнання бездіяльності незаконною та зобов'язання вчинити певні дії, - закрито на підставі пункту 1 частини 1 статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України, позивачці роз'яснено її право звернення до суду для вирішення вказаного спору в порядку кримінального судочинства.
У касаційній скарзі ОСОБА_2 -представник ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального і процесуального права, просить скасувати їх рішення, справу направити до суду першої інстанції для продовження розгляду по суті позовних вимог.
Касаційна скарга підлягає залишенню без задоволення з таких підстав.
Закриваючи провадження в адміністративній справі за позовом ОСОБА_1, суд першої інстанції виходив з того, що таку заяву не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Такий висновок суду, з яким погодився і суд апеляційної інстанції, є правильним та відповідає нормам процесуального права.
Завданням адміністративного судочинства є захист прав, свобод та інтересів фізичних осіб, прав та інтересів юридичних осіб у сфері публічно-правових відносин від порушень з боку органів державної влади, органів місцевого самоврядування, їхніх посадових і службових осіб, інших суб'єктів при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень. До адміністративних судів можуть бути оскаржені будь-які рішення, дії чи бездіяльність суб'єктів владних повноважень, крім випадків, коли щодо таких рішень, дій чи бездіяльності Конституцією чи законами України встановлено інший порядок судового провадження (стаття 2 Кодексу адміністративного судочинства України).
Відповідно до пункту 2 частини другої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України компетенція адміністративних судів не поширюється на публічно-правові справи, що належить вирішувати в порядку кримінального судочинства.
З матеріалів справи вбачається, що позивачка звернулась до відповідача - прокуратури Харківської області із заявою про прийняття рішення по її заяві про вчинений злочин стосовно посадових осіб Харківської філії ТОВ «Український промисловий банк». За результатами проведеної перевірки, прокуратурою Дзержинського району міста Харкова було прийнято постанову про відмову в порушенні кримінальної справи на підставі пункту 2 статті 6 Кримінально-процесуального кодексу України про відсутність в діях посадових осіб Харківської філії ТОВ «Український промисловий банк»ознак складу злочинів, передбачених статтями 191, 364, 366 Кримінального кодексу України.
Наведене свідчить, що фактичним предметом позовних вимог ОСОБА_1 є визнання незаконними дій і рішень органів дізнання, попереднього слідства та прокуратури.
Порядок оскарження дій та рішень зазначених суб'єктів владних повноважень під час проведення дізнання та досудового слідства встановлений чинним Кримінально-процесуальним кодексом України.
Тому, висновок судів попередніх інстанцій, що розгляд даної заяви можливий лише в порядку кримінального судочинства, є правильним та обґрунтованим.
З огляду на зазначене, цей спір не відноситься до компетенції адміністративних судів і не може бути розглянутий за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Згідно із пунктом 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, суди першої та апеляційної інстанцій належним чином дослідили обставини справи. Їм дана правильна правова оцінка, що обґрунтовано доводами судових рішень та не спростовується доводами касаційної скарги.
За правилами статті 224 Кодексу адміністративного судочинства України суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін, якщо визнає, що суди першої та апеляційної інстанцій не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні судових рішень чи вчиненні процесуальних дій.
Оскаржувані рішення попередніх інстанцій ухвалені з дотриманням норм матеріального та процесуального права, тому підстави для їх скасування чи зміни відсутні.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_2 представника ОСОБА_1 залишити без задоволення.
Ухвалу Харківського окружного адміністративного суду від 01 березня 2010 року та ухвалу Харківського апеляційного адміністративного суду від 03 червня 2010 року по цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Смокович
Судді С.А. Горбатюк
О.В. Мироненко
Л.Л. Мороз
Т.А. Чумаченко
Суддя М.І. Смокович