"18" січня 2012 р. м. Київ К-36225/10
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі:
Гашицького О.В.,
Малиніна В.В.,Мойсюка М.І.,
Ситникова О.Ф.,Штульман І.В.,
розглянувши в порядку письмового провадження адміністративну справу за позовом прокурора Шевченківського району міста Чернівці в інтересах ОСОБА_6 до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському району міста Чернівці про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, за касаційною скаргою прокурора Шевченківського району міста Чернівці на постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року,-
У жовтні 2009 року прокурор Шевченківського району міста Чернівці в інтересах ОСОБА_6 звернувся з позовом до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському району міста Чернівці (далі - УПФ) про призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку, передбаченої статтею 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи»(далі - Закон № 796-ХІІ).
Прокурор зазначав, що ОСОБА_6 має статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, працював у зоні відчуження з 1 липня по 31 грудня 1986 року, більше п'яти календарних днів, а тому має право на призначення пенсію із зменшенням пенсійного віку.
Постановою Шевченківського районного суду міста Чернівці від 24 грудня 2009 року позов задоволено. Зобов'язано УПФ призначити ОСОБА_6 пенсію із зменшенням пенсійного віку, встановленого для одержання державних пенсій.
Оскарженою постановою Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року постанову суду першої інстанції скасовано, ухвалено нову постанову, якою в задоволенні позову відмовлено.
У касаційній скарзі прокурор Шевченківського району міста Чернівці посилаючись на порушення судами норм матеріального і процесуального права, просить постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року скасувати та залишити в силі постанову Шевченківського районного суду міста Чернівці від 24 грудня 2009 року.
Заслухавши доповідача, перевіривши доводи касаційної скарги, матеріали справи, колегія суддів дійшла висновку про відхилення скарги з таких підстав.
Задовольняючи позов суд першої інстанції виходячи з того, що позивач будучи учасником ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС, працював у зоні відчуження з 1 липня по 31 грудня 1986 року більше п'яти календарних днів, а тому має право на призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку на підставі статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи».
Скасовуючи рішення суду першої інстанції і відмовляючи у позові апеляційний суд, на підставі наявних у справі даних встановив і правильно виходив з того, що ОСОБА_6 не надав доказів його роботи в зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС.
Як убачається з матеріалів справи, 18 червня 2009 року ОСОБА_6 звертався до Управління Пенсійного фонду України в Шевченківському району міста Чернівці із заявою щодо призначення пенсії із зменшенням пенсійного віку відповідно до статті 55 Закону України від 28 лютого 1991 року № 796-ХІІ «Про статус і соціальний захист громадян, які постраждали внаслідок Чорнобильської катастрофи», у призначенні якої відповідач відмовив.
Відповідно до пункту 7 Порядку подання та оформлення документів для призначення (перерахунку) пенсій, затвердженого постановою Управління Пенсійного Фонду України від 25 листопада 2005 року № 22-1 для призначення спірної пенсії крім документів про стаж та заробіток до заяви додаються документи, які засвідчують статус особи та довідка про період роботи з ліквідації аварії, затвердженої постановою Державного Комітету СРСР з праці та соціальних питань від 9 березня 1988 року № 122.
Апеляційний суд правильно виходив з того, що відомості, які б підтверджували участь позивача у роботах в зоні відчуження з ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС відсутні. Наданий йому статус учасника ліквідації наслідків аварії на Чорнобильській АЕС у серпні 2009 року визнано недійсним.
За таких обставин правових підстав для задоволення позову не було.
Виходячи з наведеного, рішення апеляційного суду відповідає дійсним обставинам справи та нормам матеріального і процесуального права, доводи касаційної скарги його висновків не спростовують, а тому підстав для скасування судового рішення колегія суддів не вбачає.
За правилами частини першої 224 Кодексу адміністративного судочинства України, якщо суди не допустили порушень норм матеріального і процесуального права при ухваленні оскаржуваних судових рішень, то суд касаційної інстанції залишає касаційну скаргу без задоволення, а судові рішення - без змін.
Керуючись статтями 223, 224, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів,-
Касаційну скаргу прокурора Шевченківського району міста Чернівці залишити без задоволення, а постанову Львівського апеляційного адміністративного суду від 21 жовтня 2010 року -без змін.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам і оскарженню не підлягає.
Суддя М.І. Мойсюк