"17" січня 2012 р. м. Київ К-19863/09
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України в складі:
головуючого -Смоковича М.І.,
суддів: Горбатюка С.А., Мироненка О.В., Мороз Л.Л., Чумаченко Т.А.,
розглянувши у попередньому судовому засіданні в касаційній інстанції адміністративну справу
за позовом ОСОБА_1 до Прокурора Приморського району міста Маріуполя Донецької області за участі третьої особи - Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради про визнання незаконними дій прокурора, провадження по якій відкрито
за касаційною скаргою ОСОБА_1 на постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року,
У серпні 2008 року ОСОБА_1 звернулися до суду з адміністративним позовом до Прокурора Приморського району міста Маріуполя Донецької області про визнання незаконними дій прокурора.
Свої вимоги обґрунтовував тим, що прокуратурою Приморського району міста Маріуполя на ім'я голови Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради був поданий протест № 113-87-07 від 02 жовтня 2007 року на рішення колегії Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради Луганської міської ради № 151/2 від 27 червня 2007 року про дозвіл на будівництво не житлової прибудови до квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1 з вимогою скасувати це рішення.
Позивач вважає вимоги прокуратури викладені в протесті неправомірними та просить його скасувати.
Постановою Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року, залишеною без змін ухвалою Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року, в задоволенні позовних вимог відмовлено.
У касаційній скарзі ОСОБА_1, посилаючись на порушення судами першої та апеляційної інстанцій норм матеріального та процесуального права, просить скасувати їх рішення та прийняти нове рішення про задоволення позовних вимог.
Ознайомившись із касаційною скаргою та дослідивши матеріали справи, колегія суддів прийшла до висновку, що скарга підлягає частковому задоволенню.
Відмовляючи у задоволенні позовних вимог, Донецький окружний адміністративний суд виходив з того, що даний спір є справою адміністративної юрисдикції.
Із зазначеним висновком погодився також і Донецький апеляційний адміністративний суд, який переглянув постанову суду першої інстанції.
Проте з такими висновками судів погодитися неможливо, виходячи з нижченаведеного.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що 27 червня 2007 року колегією Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради прийняте рішення № 151/2 про дозвіл на будівництво нежитлової прибудови до квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1
02 жовтня 2007 року прокуратурою Приморського району міста Маріуполя Донецької області внесений протест № 113-87-07 на рішення колегії Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради № 151/2 від 27 червня 2007 року про дозвіл на будівництво нежитлової прибудови до квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1
Рішенням колегії Приморської районної адміністрації Маріупольської міської ради № 257 від 24 жовтня 2007 року на підставі протесту прокурора скасоване рішення колегії від 27 червня 2007 року № 151/2 «Про дозвіл на будівництво не житлової прибудови до квартири АДРЕСА_1 на ім'я ОСОБА_1»
Відповідно до статті 19 Закону України від 5 листопада 1991 року № 1789-ХІІ «Про прокуратуру»(далі -Закон України «Про прокуратуру») предметом нагляду за додержанням і застосуванням законів є, у тому числі, відповідність актів, які видаються всіма органами, підприємствами, установами, організаціями та посадовими особами, вимогам Конституції України та чинним законам.
Перевірка виконання законів проводиться за заявами та іншими повідомленнями про порушення законності, що вимагають прокурорського реагування, а за наявності приводів - також з власної ініціативи прокурора. Прокуратура не підміняє органи відомчого управління та контролю і не втручається у господарську діяльність, якщо така діяльність не суперечить чинному законодавству.
Одним із видів прокурорського реагування, у разі виявлення порушень, є принесення протесту на акт, що суперечить закону.
Згідно зі статтею 21 Закону України «Про прокуратуру»такий протест приноситься прокурором, його заступником до органу, який його видав, або до вищестоящого органу. У такому ж порядку приноситься протест на незаконні рішення чи дії посадової особи. Протест прокурора зупиняє дію опротестованого акта і підлягає обов'язковому розгляду відповідним органом або посадовою особою у десятиденний строк після його надходження. Про наслідки розгляду протесту в цей же строк повідомляється прокурору. У разі відхилення протесту або ухилення від його розгляду прокурор може звернутися з заявою до суду про визнання акта незаконним.
Зі змісту цих норм вбачається, що протест є таким актом прокурорського реагування, який не є обов'язковим для виконання, а тому не породжує ніяких наслідків. Крім того, його підставність перевіряється органом, якому він адресований.
Пунктами 1 та 7 статті 3 Кодексу адміністративного судочинства України встановлено, що справа адміністративної юрисдикції -це переданий на вирішення адміністративного суду публічно-правовий спір, у якому хоча б однією зі сторін є орган виконавчої влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа або інший суб'єкт, який здійснює владні управлінські функції на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень, а суб'єкт владних повноважень -це орган державної влади, орган місцевого самоврядування, їхня посадова чи службова особа, інший суб'єкт при здійсненні ними владних управлінських функцій на основі законодавства, в тому числі на виконання делегованих повноважень
Відповідно до частини першої статті 17 Кодексу адміністративного судочинства України юрисдикція адміністративних судів поширюється на правовідносини, що виникають у зв'язку з здійсненням суб'єктом владних повноважень владних управлінських функцій.
З урахуванням зазначених норм колегія суддів приходить до висновку, що протест прокуратури Приморського району міста Маріуполя Донецької області не підлягає оскарженню в порядку адміністративного судочинства, оскільки між сторонами у цій справі відсутні владні управлінські відносини.
Суди попередніх інстанцій цих приписів не врахували та розглянули справу за правилами Кодексу адміністративного судочинства України.
Відповідно до пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України суд закриває провадження у справі, якщо справу не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства.
Таким чином, якщо провадження за позовною заявою, яку не належить розглядати в порядку адміністративного судочинства, було помилково відкрито, суд закриває провадження у справі на підставі пункту 1 частини першої статті 157 Кодексу адміністративного судочинства України.
За встановленим частиною першою статті 228 Кодексу адміністративного судочинства України правилом суд касаційної інстанції скасовує судові рішення в касаційному порядку і залишає позовну заяву без розгляду або закриває провадження у справі з підстав, встановлених статтями 155 і 157 цього Кодексу.
Керуючись статтями 157, 223, 228, 231 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів
Касаційну скаргу ОСОБА_1 задовольнити частково.
Постанову Донецького окружного адміністративного суду від 23 жовтня 2008 року та ухвалу Донецького апеляційного адміністративного суду від 14 квітня 2009 року у цій справі скасувати.
Провадження по справі, відкрите в порядку адміністративного судочинства, закрити.
Ухвала набирає законної сили через п'ять днів після направлення її копії сторонам у справі та оскарженню не підлягає.
Головуючий М.І. Смокович
Судді С.А. Горбатюк
О.В. Мироненко
Л.Л. Мороз
Т.А. Чумаченко