17 січня 2012 року м. Київ К/9991/21812/11
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України у складі
суддів: Горбатюка С.А.
Мироненка О.В.,
Мороз Л.Л.,
Смоковича М.І.,
Чумаченко Т.А.
розглянула в порядку попереднього розгляду касаційну Відкритого акціонерного товариства «Росава» на постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2011 року у справі за позовом управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві до відкритого акціонерного товариства «Росава» про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на доставку пенсії,-
Управління Пенсійного фонду України в м. Білій Церкві звернулось до суду з позовом про стягнення заборгованості по відшкодуванню фактичних витрат на доставку пенсій в загальному розмірі 2 158 875, 51 грн.
Постановою Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року, залишеною без змін ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2011 року, позовні вимоги задоволено. Стягнуто з ВАТ «Росава»на користь Управління Пенсійного фонду України в м.Білій Церкві 2158875,51 грн. боргу по відшкодуванню фактичних витрат на виплату та доставку пенсій.
Не погоджуючись з судовими рішеннями у справі, Відкрите акціонерне товариство «Росава»подало до Вищого адміністративного суду України касаційну скаргу у якій просить скасувати рішення суду першої та апеляційної інстанцій, а справу направити на новий розгляд, посилаючись на порушення судами норм матеріального та процесуального права.
Заслухавши доповідь судді Вищого адміністративного суду України стосовно обставин, необхідних для прийняття рішення судом касаційної інстанції, перевіривши і обговоривши доводи касаційної скарги, проаналізувавши правильність застосування судом першої та апеляційної інстанцій норм процесуального права, колегія суддів дійшла висновку, що касаційна скарга задоволенню не підлягає з таких підстав.
Судами попередніх інстанцій встановлено, що ВАТ «Росава»зареєстроване як платник збору на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування в Управлінні Пенсійного фонду в м.Білій Церкві і є платником збору на обов'язкове державне пенсійне забезпечення відповідно. Позивачем було надіслано відповідачу розрахунки фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»в частині пенсій, призначених відповідно до пункту «а»ст. 13 Закону України «Про пенсійне забезпечення») за жовтень 2009 року -березень 2010 року включно, а також пунктів «б»-«з»ст. 13 Закону України «Про пенсне забезпечення»за жовтень 2009 року -березень 2010 року включно, які були отримані відповідачем.
Відповідно до розрахунків фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України ) зобов'язане було відшкодувати позивачу фактичні витрати на виплату та доставку пільгових пенсії у розмірі 2 158 875,51 грн.
Задовольняючи позовні вимоги, суди попередніх інстанцій, мотивували рішення тим, що відповідач, як платник збору на обов'язкове державне пенсійне страхування та юридична особа, працівники якого мають право на пенсію на пільгових умовах, зобов'язаний сплачувати Пенсійному фонду витрати на виплату та доставку пільгових пенсій працівникам за списками №1, №2.
Колегія суддів Вищого адміністративного суду України погоджується з висновками судів попередніх інстанцій, зважаючи на наступне.
Згідно п.1 ст.1 Закону України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування»платниками збору на обов'язкове державне пенсійне страхування є: суб'єкти підприємницької діяльності незалежно від форм власності, їх об'єднання, бюджетні. Громадські та інші установи та організації, об'єднання громадян та інші юридичні особи також фізичні особи -суб'єкти підприємницької діяльності, які використовують працю найманих працівників.
Відповідно до п. 2 Прикінцевих положень Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»пенсійне забезпечення застрахованих осіб, які працювали або працюють на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і особливо важкими умовами праці за спискові № 1 та на інших роботах із шкідливими і важкими умовами праці за списком № 2 виробництв, робіт, професій, посад і показників, затверджених Кабінетом Міністрів України, та за результатами атестації робочих місць, на посадах, що дають право на призначення пенсії за віком на пільгових умовах або за вислугу років, які відповідно до законодавства, що діяло раніше, мали право на пенсію на пільгових умовах або за вислугу років. Здійснюється згідно з окремим законодавчим актом через професійні та корпоративні фонди.
Порядок відшкодування підприємствами витрат Пенсійного фонду України на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах, встановлений Інструкцією «Про порядок обчислення і сплати страхувальниками та застрахованими особами внесків на загальнообов'язкове державне пенсійне страхування до Пенсійного фонду України», затвердженою постановою правління Пенсійного фонду України від 19.12.2003 року № 21-1 та зареєстрованою в Міністерстві юстиції України 16.01.2004 року за № 64/8663 (далі -Інструкція).
Згідно з п. 6.1. Інструкції відшкодуванню підлягають витрати Пенсійного фонду на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень»Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», для платників, зазначених у пп.. 2.1.1 п. 2.1 цієї Інструкції, - фактичні витрати на виплату і доставку пенсій працівникам, зайнятим повний робочий день на підземних роботах, на роботах з особливо шкідливими і (за особливо важкими умовами праці за списком № 1 виробництв, робіт. Професій, посад і показників, затвердженим Кабінетом Міністрів України, крім працівників, що були безпосередньо зайняті повний робочий день на підземних роботах (включаючи особовий склад гірничорятувальних частин) з видобутку вугілля, сланцю, руди та інших корисних копалин, на будівництві шахт та рудників за списком робіт і професій, затвердженим Кабінетом Міністрів України.
Так, згідно з п. 6.8. Інструкції підприємства щомісяця до 25 числа вносять до Пенсійного фонду зазначену в повідомлені місячну суму фактичних витрат на виплату та доставку пенсій, призначених на пільгових умовах. У разі зміни розміру пенсії або настання обставин, які впливають на суму відшкодування (смерть пенсіонера, зміна місця проживання та ін.), органи Пенсійного фонду повідомляють про це підприємства в місячний термін з моменту виникнення цих обставин. Суми фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за період з дати призначення пенсії до дати складання розрахунку фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій, призначених відповідно до ч. 2 «Прикінцевих положень»Закону, сплачуються одночасно із оплатою фактичних витрат на виплату та доставку пільгових пенсій за перший поточний місяць. За списком № 2 порядок відшкодування був передбачений до 01.01.2004 у Законі України «Про збір на обов'язкове державне пенсійне страхування», а саме абз. 4 ст.2., а абз. 3 ст 4 цього ж Закону встановлений розмір відшкодування -100 %.
Враховуючи викладене, колегія суддів вважає, що касаційну скаргу слід відхилити, оскільки рішення суду першої та апеляційної інстанцій ухвалені з додержанням норм процесуального права, правова оцінка обставинам у справі дана вірно, а доводи касаційної скарги висновків суду не спростовують, підстави для призначення справи до розгляду в судовому засіданні відсутні.
Доводи касаційної скарги не дають підстав для висновку, що при розгляді справи судами допущено неправильне застосування норм матеріального чи порушення норм процесуального права, які передбачені ст.ст. 225 -229 Кодексу адміністративного судочинства України як підстави для зміни, скасування судового рішення, залишення позовної заяви без розгляду або закриття провадження у справі.
Керуючись ст.220, 220-1, 230 Кодексу адміністративного судочинства України, колегія суддів, -
ухвалила:
Касаційну Відкритого акціонерного товариства «Росава»відхилити, постанову Київського окружного адміністративного суду від 22 вересня 2010 року та ухвалу Київського апеляційного адміністративного суду від 1 березня 2011 року у даній справі залишити без змін.
Ухвала є остаточною і оскарженню не підлягає.
Судді:
Суддя Л.Л. Мороз