"08" лютого 2012 р. Справа № 5021/901/2011
Колегія суддів у складі: головуючий суддя Шевель О.В.,
суддя Білоусова Я.О., суддя Пуль О.А.,
при секретарі Сиротніковій Я.Є.,
за участю представників сторін:
апелянта -представник ОСОБА_1 за довіреністю № 623 від 19.08.2011 р.,
кредиторів- не з*явилися,
боржника - не з*явився,
ліквідатора- ОСОБА_5. ( без належних повноважень),
розглянувши у відкритому судовому засіданні у приміщенні Харківського апеляційного господарського суду апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк»в особі Сумської обласної дирекції АБ «Укргазбанк» (вх. № 276С/2-7) на ухвалу господарського суду Сумської області від 15.09.2011 р. по справі №5021/901/2011,
за заявою кредитора -фізичної особи-підприємця ОСОБА_2, м.Суми,
до боржника -фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, м. Суми,
про визнання банкрутом,--
Ухвалою господарського суду Сумської області від 15.09.2011 р. (суддя Котельницька В.Л.) клопотання ліквідатора ФОП ОСОБА_3 арбітражного керуючого Закорка В.В. про зняття арешту з майнових активів банкрута та скасування обтяження на відчуження майна банкрута задоволено частково.
Скасовано арешт та скасовано обмеження на відчуження нерухомого майна та рухомого майна фізичної особи - підприємця ОСОБА_3, що зареєстровані в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 12.08.2008 р. за №7907967; 17.01.2011 р. за № 10720836; 04.03.2011 р. за № 10908362 та в Єдиному реєстрі заборон на відчуження об*єктів нерухомого майна 17.06.2010 р. за №9947073; 13.10.2010 р. за № 10355830; 17.01.2011 р. за № 10720829; 04.03.2011 р. за № 10907915.
В іншій частині в задоволенні клопотання ліквідатора відмовлено.
Публічне акціонерне товариство акціонерний банк «Укргазбанк», не погодилось з ухвалою суду, звернулось до Харківського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить скасувати вказану ухвалу та прийняти нове рішення, яким відмовити арбітражному керуючому Закорку В.В. у задоволенні клопотання щодо зняття будь-яких арештів та обмежень на відчуження майна ОСОБА_3, що накладені АБ «Укргазбанк», посилаючись на порушення судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права.
В обґрунтування своїх вимог апелянт посилається на те, що оскільки боржник укладав кредитний договір та договір застави як фізична особа, а не фізична особа-підприємець, тому обтяження в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна було відкрито стосовно фізичної особи, а також, що відносини, які склалися між банком та боржником, є відносинами юридичної і фізичної особи, тому вони повинні регулюватися цивільним законодавством України та законодавством про виконавче провадження, а не Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Ліквідатор боржника -арбітражний керуючий Закорко В.В. надав відзив на апеляційну скаргу ПАТ АБ «Укргазбанк», в якому вважає вимоги апелянта безпідставними та такими, що не підлягають задоволенню. На його думку, ПАТ АБ «Укргазбанк»не надав жодних посилань на чинне законодавство України стосовно конкретного випадку по цій справі. Норми, на які посилається банк (ст.4 ГК України, ч.3 ст. 45 ГК України ст. ст. 51,52 ЦК України) для обґрунтування своєї позиції, є загальними нормами та безпосередньо не регулюють відносини, з приводу яких прийнято оскаржувану ухвалу.
Крім того, слід зазначити, у судове засідання Харківського апеляційного господарського суду 08.02.2012 р. ліквідатор банкрута -арбітражний керуючий Закорко В.В. не з*явився, тобто не скористався своїм правом учасника процесу, хоча був належним чином повідомлений про час і місце слухання апеляційної скарги. У судове засідання прибув гр. ОСОБА_5, який надав довіреність, видану 17.01.2012 р. арбітражним керуючим Закорко В.В. з правом бути його представником, зокрема, в апеляційних судах та з правом вчиняти від його імені дії, зокрема, брати участь у судових засіданнях, керуючись ліцензією на право провадження діяльності арбітражних керуючих НОМЕР_3 від 28.10.2011 р. та постанови господарського суду Сумської області № 5021/901/2011 від 04.05.2011 р.
У відповідності до приписів статті 4-1 Господарського процесуального кодексу України провадження у справі про банкрутство розглядається за правилами кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Колегія суддів дійшла висновку про неможливість залучення до участі у справі у якості представника ліквідатора банкрута гр. ОСОБА_5, оскільки таке представництво не узгоджується з спеціальними нормами Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», у відповідності до якого користуватися правами та виконувати обов'язки ліквідатора банкрута може лише особа, яка повинна відповідати певним кваліфікаційним вимогам, яка має ліцензію арбітражного керуючого і яка призначена господарським судом. Окрім того, зазначений Закон не встановлює права передоручення здійснення повноважень арбітражного керуючого ( розпорядника майна, керуючого санацією, ліквідатора) будь-якій іншій особі.
Апелянт не заперечує проти слухання справи у відсутності кредиторів, боржника та ліквідатора.
Справа розглядається у відсутності кредиторів, боржника та ліквідатора банкрута за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, а також викладені в апеляційній скарзі доводи апелянта, заслухавши пояснення представника апелянта, перевіривши правильність застосування судом першої інстанції норм матеріального та процесуального права, а також повноту встановлених обставин справи та відповідність їх наданим доказам, та повторно розглянувши в порядку статті 101 Господарського процесуального кодексу України, колегія суддів встановила наступне.
Ухвалою господарського суду Сумської області від 19.04.2011 р. у порядку 52 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»порушено провадження у справі про банкрутство фізичної особи - підприємця ОСОБА_3; введено мораторій на задоволення вимог кредиторів.
Постановою господарського суду Сумської області від 04.05.2011 р. визнано фізичну особу - підприємця ОСОБА_3 (АДРЕСА_1, код НОМЕР_1) - банкрутом та відкрито ліквідаційну процедуру Визнано кредиторські вимоги ФОП ОСОБА_6 до ФОП ОСОБА_3 у сумі 88 106,00 грн. Призначено ліквідатором банкрута арбітражного керуючого Закорко Вадима Вікторовича ( ліцензія НОМЕР_2 від 11.09.2007 р.). зобов'язано ліквідатора виконати вимоги Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом.
20.06.2011 р. ліквідатором банкрута відповідно до статей 23,25 Закону про банкрутство до господарського суду Сумської області подано клопотання № 272 про зняття арештів, оскільки на даний момент Зарічним ВДВС Сумського МУЮ стосовно банкрута відкрито виконавче провадження.
В обґрунтування поданого клопотання ліквідатор боржника надав до суду витяги з Державного реєстру обтяжень рухомого майна та є Єдиного реєстру заборон відчуження об*єктів нерухомого майна станом на 04.08.2011 р. Згідно поданих документів обтяжувачами майна боржника є: Сумська філія ПАТ АБ «Укргазбанк», Зарічний ВДВС Сумського МУЮ, ПАТ КБ «Приватбанк».
05.09.2011 р. від ліквідатора банкрута надійшли доповнення до клопотання про зняття арештів, в якому останній додатково обґрунтовує вимоги щодо скасування накладених на майно банкрута арештів, зазначаючи, при цьому, що фізична особа -підприємець відповідає за зобов'язаннями, що пов*язані з підприємницькою діяльністю, всім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення, та просить суд задовольнити клопотання про зняття арештів; скасувати всі арешти, накладені на майнові активи банкрута ФОП ОСОБА_3; зобов'язати Зарічний ВДВС Сумського МУЮ закінчити виконавче провадження стосовно ФОП ОСОБА_3 та надіслати на адресу ліквідатора банкрута відповідні виконавчі документи.
15.09.2011 р. постановлено оскаржувану ухвалу. При цьому, суд виходив з того, що вимоги ліквідатора в частині зняття арештів та скасування всіх арештів, накладених на майнові активи банкрута - ФОП ОСОБА_3, є обґрунтованими; в частині зобов'язання Зарічного ВДВС Сумського МУЮ закінчити виконавче провадження стосовно ФОП ОСОБА_3, та надіслати на адресу ліквідатора банкрута відповідні виконавчі документи, суд дійшов висновку, що, оскільки Закон України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»не відносить до кола учасників провадження у справі про банкрутство органи державної виконавчої служби, тому в цій частині вимог ліквідатору слід відмовити.
Колегія суддів Харківського апеляційного господарського суду погоджується з висновками місцевого господарського суду, виходячи із наступного.
Статтею 4-1 ГПК України господарські суди розглядають справи про банкрутство у порядку провадження, передбаченому цим Кодексом, з урахуванням особливостей, встановлених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом».
Відповідно до приписів статті 5 вказаного Закону, провадження у справах про банкрутство регулюється цим Законом, Господарським процесуальним кодексом України, іншими законодавчими актами України.
Згідно з вимогами статті 23 спеціального Закону, з дня прийняття господарським судом постанови про визнання боржником банкрутом і відкриття ліквідаційної процедури, зокрема, скасовується арешт, накладений на майно боржника, визнаного банкрутом, чи інші обмеження щодо розпорядження майном такого боржника.
Накладення нових арештів або інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута не допускається.
Згідно з вимогами статті 4-5 Господарського процесуального кодексу України, господарські суди здійснюють правосуддя у справах про банкрутство шляхом прийняття обов'язкових до виконання на усій території України ухвал та постанов, що викладені у письмовій формі. Відповідно до вимог статей 22,23 спеціального Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»постанова про визнання боржника банкрутом, відкриття ліквідаційної процедури та про призначення ліквідатора у справі про банкрутство набуває чинності з дня її прийняття.
Відповідно до приписів статті 25 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»ліквідатор з дня свого призначення здійснює такі повноваження, зокрема, приймає до свого відання майно боржника, вживає заходів по забезпеченню його збереження; виконує функції з управління та розпорядження майном банкрута; здійснює інвентаризацію та оцінку майна банкрута тощо згідно з законодавством.
Статтею 26 вказаного Закону про банкрутство передбачено, що усі види майнових активів ( майно та майнові права) банкрута, які належать йому на праві власності або повного господарського відання на дату відкриття ліквідаційної процедури та виявлені в ході ліквідаційної процедури, включаються до складу ліквідаційної маси.
У відповідності до частини 7 статті 47 Закону про банкрутство у разі визнання громадянина -підприємця банкрутом, до складу ліквідаційної маси не включається майно громадянина -підприємця, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення ( в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваної ухвали).
Стаття 48 цього ж Закону (в редакції, яка діяла на момент винесення оскаржуваної ухвали) зазначає, що продажу підлягає все майно громадянина -підприємця , за винятком майна, що не включається до складу ліквідаційної маси.
Крім того, чинним законодавством не розділяється майно фізичної особи як громадянина та майно фізичної особи як підприємця, тому в ліквідаційній процедурі після визнання боржника банкрутом виявленню та продажу підлягають усі майнові активи, які належать боржнику -банкруту, окрім майна, на яке згідно з цивільним процесуальним законодавством України не може бути звернено стягнення, за рахунок цього майна підлягають погашенню у встановленому законом порядку вимоги кредиторів. При цьому, слід зазначити, як встановлено статтею 26 Закону, майно банкрута, що є предметом застави, включається до складу ліквідаційної маси, але використовується виключно для першочергового задоволення вимог заставодержателя.
Виходячи з наведеного, колегія суддів вважає, що не має значення, чи є особа, зобов'язання якої забезпечені заставою або іпотекою, кредитором у справі про банкрутство, чи не має такого статусу.
Згідно приписів статті 30 Закону після проведення інвентаризації та оцінки майна банкрута, ліквідатор розпочинає продаж майна банкрута на відкритих торгах, якщо комітетом не встановлено інший порядок продажу майна банкрута.
Частиною 1 статті 31 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»встановлено, що кошти, одержані від продажу майна банкрута, спрямовуються на задоволення вимог кредиторів, у порядку, встановленому цією статтею, при цьому, у першу чергу задовольняються вимоги, забезпечені заставою.
Як вбачається з матеріалів справи, на майно ФОП ОСОБА_3 були накладені обмеження, що зареєстровані:
- 1) в Єдиному реєстрі заборон відчуження об*єктів нерухомого майна 17.06.2010р. за № 9947073; 13.10.2010 р. за № 10355830; 17.01.2011 р. за №10720829; 04.03.2011 р. за № 10907915;
- 2) в Державному реєстрі обтяжень рухомого майна 12.08.2008 р. за №7907967; 17.01.2011 р. за № 10720836; 04.03.2011 р. за № 10908362.
Колегія суддів вважає, що перебування майна, яке входить до складу ліквідаційної маси банкрута, в Єдиному реєстрі заборон відчуження об*єктів нерухомого майна чи Державному реєстрі обтяжень рухомого майна, у процедурі банкрутства робить неможливим виконання ліквідатором банкрута обов'язків, передбачених Законом України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», та суперечить приписам частини 1 статті 23 зазначеного Закону щодо зняття арештів чи інших обмежень щодо розпорядження майном банкрута.
Таким чином, під час здійснення ліквідатором покладених на нього обов'язків щодо задоволення вимог, включених до реєстру вимог кредиторів, майнові активи боржника, визнаного банкрутом, мають бути вільними від будь-яких обмежень щодо розпорядження ними, оскільки одним з завдань ліквідаційної процедури є продаж майна боржника з метою задоволення визнаних вимог кредиторів.
Відповідно до статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом», ліквідація -це припинення діяльності суб*єкта підприємницької діяльності, визнаного господарським судом банкрутом, з метою здійснення заходів по задоволенню визнаних судом вимог кредиторів шляхом продажу його майна.
У процедурі ліквідації, при задоволенні визнаних судом вимог кредиторів, заставне майно враховується окремо від іншого майна і кошти від його реалізації першочергово спрямовуються на задоволення вимог заставного кредитора.
Отже з моменту відкриття щодо боржника ліквідаційної процедури всі без винятку обтяження його активів підлягають скасуванню. Це пов*язано з тим, що у процедурі ліквідації задоволення вимог кредиторів відбувається за рахунок коштів, отриманих від здійсненої у встановленому порядку реалізації майна банкрута.
При цьому, зняття заборон та арештів із майна боржника у порядку статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом» є безумовним, і стосується будь-яких органів і посадових осіб.
Відповідно до приписів статті 51 Цивільного кодексу України до підприємницької діяльності фізичних осіб застосовуються нормативно -правові акти, що регулюють підприємницьку діяльність юридичних осіб, якщо інше не встановлено законом або не випливає із суті відносин.
Згідно ж статті 52 цього кодексу фізична особа - підприємець відповідає за зобов'язаннями, пов*язаними з підприємницькою діяльністю, усім своїм майном, крім майна, на яке згідно із законом не може бути звернено стягнення.
З огляду на викладене, колегія суддів погоджується з висновком місцевого господарського суду щодо обгрунтованості вимог ліквідатора банкрута в частині задоволення клопотання про зняття арештів та скасування всіх арештів, накладених на майнові активи банкрута ФОП ОСОБА_3
Стосовно вимоги ліквідатора банкрута арбітражного керуючого Закорка В.В. щодо зобов'язання Зарічного відділу ДВС Сумського міського управління юстиції закінчити виконавче провадження стосовно ФОП ОСОБА_3 та надіслати на адресу ліквідатора банкрута відповідні виконавчі документи, колегія суддів зазначає таке.
Як вбачається з матеріалів справи, в провадженні Зарічного ВДВС Сумського МУЮ знаходиться зведене виконавче провадження № ЄДРВП 28475528 стосовно ОСОБА_3, в межах якого накладено арешт на майно боржника.
Ліквідатор банкрута просив суд зобов'язати Зарічний відділ ДВС Сумського МУЮ закінчити виконавче провадження стосовно ФОП ОСОБА_3 та надіслати на адресу ліквідатора банкрута відповідні виконавчі документи.
Оскаржуваною ухвалою суду в цій частині клопотання ліквідатору банкрута відмовлено.
Колегія суддів погоджується з таким висновком місцевого господарського суду, виходячи з наступного.
Відповідно до приписів статті 1 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»учасниками провадження у справі про банкрутство є сторони, арбітражний керуючий (розпорядник майна, керуючий санацією, ліквідатор), власник майна ( орган, уповноважений управляти майном) боржника, а також у випадках, передбачених цим Законом, інші особи, які беруть участь у провадженні у справі про банкрутство, Фонд державного майна України, державний орган з питань банкрутства, представник органу місцевого самоврядування, представник працівників боржника, уповноважена особа акціонерів або учасників товариств з обмеженою чи додатковою відповідальністю.
Отже, Закон не відносить до кола учасників провадження у справі про банкрутство органи державної виконавчої служби.
Статтею 25 Закону про банкрутство, що встановлює повноваження ліквідатора та членів ліквідаційної комісії, не надано ліквідатору, повноважень оскаржувати дії органу ДВС шляхом подання клопотання про зобов'язання вчинити певні дії.
Окрім того, норми абзацу 6 частини 1 статті 23 Закону України «Про відновлення платоспроможності боржника або визнання його банкрутом»щодо скасування арешту, накладеного на майно боржника, визнаного банкрутом та заборони накладання нових арештів в ліквідаційній процедурі мають імперативний характер і не передбачають отримання додаткових процесуальних документів для її реалізації.
На підставі викладеного, колегія суддів приходить до висновку, що ухвала господарського суду Сумської області від 15.09.2011 р. винесена у відповідності до фактичних обставин справи та вимог чинного законодавства, і підстав для її скасування не вбачається.
Керуючись ст.ст. 99, 101, 102,ч.1 ст.103, ст.105, ст.106 Господарського процесуального кодексу України, Харківський апеляційний господарський суд, -
Апеляційну скаргу Публічного акціонерного товариства акціонерного банку «Укргазбанк» залишити без задоволення.
Ухвалу господарського суду Сумської області від 15.09.2011 р. у справі №5021/901/2011 залишити без змін.
Справу № 5021/901/2011 направити на подальший розгляд до господарського суду Сумської області на стадію ліквідації.
Головуючий суддя О.В.Шевель
суддя Я.О. Білоусова
суддя О.А. Пуль
Повний текст постанови складено 09.02.2012 р.