01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
08.02.2012 № 42/658
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Чорної Л.В.
суддів: Смірнової Л.Г.
Тищенко О.В.
при секретарі
Дмитрина Д.О.
за участю представників сторін:
від позивача - ОСОБА_1. (представник за довіреністю);
від відповідача - ОСОБА_2. (представник за довіреністю)
розглянувши апеляційну скаргу
Житлово-будівельного кооперативу «Нафтохімік»
на рішення
господарського суду
міста Києва
від
02.02.2010 року
у справі
№ 42/658 (суддя - Паламар П.І.)
за позовом
Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго»
до
Житлово-будівельного кооперативу «Нафтохімік»
про
стягнення боргу, неустойки, сум за прострочення виконання боржником грошового зобов'язання, ціна позову 252 075,73 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 02.02.2010 року позовні вимоги Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» задоволено частково. Стягнуто з Житлово-будівельного кооперативу «Нафтохімік» на користь Акціонерної енергопостачальної компанії «Київенерго» 178 342,68 грн. боргу, 45 973,27 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 3 613,70 грн. 3 % річних, 1 000,00 грн. пені. В іншій частині відмолено.
Дане рішення мотивоване неналежним виконанням відповідачем умов договору № 3010079 від 01.05.2001 року, в частині оплати за надані послуги.
В частині стягнення пені, то суд, враховуючи положення статті 233 Господарського кодексу України, зменшив розмір пені до 1 000,00 грн.
Разом з цим, господарський суд міста Києва зазначив про те, що посилання відповідача на розпорядження № 643 «Про затвердження тарифів на теплову енергію» від 30 травня 2007 є безпідставним, оскільки протягом спірного періоду тарифи були чинні, відповідне рішення виконавчого органу місцевого самоврядування міста Києва в силу вимог чинного законодавства для набрання ним чинності не підлягало державній реєстрації в органах юстиції.
Не погоджуючись з прийнятим рішенням місцевого господарського суду, Житлово-будівельний кооператив «Нафтохімік» подав апеляційну скаргу, в якій просить скасувати рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2010 року у справі № 42/658 та прийняти нове, яким позов задовольнити частково - стягнути 12 047,81 грн. - заборгованості за спожиту теплову енергію станом на 01.11.2009 року з врахуванням інфляційних втрат, пені та 3 % річних.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 25.02.2010 року апеляційну скаргу Житлово-будівельного кооперативу «Нафтохімік» прийнято до розгляду та порушено апеляційне провадження по справі № 42/658.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 24.03.2010 року зупинено апеляційне провадження у справі № 42/658 до вирішення пов'язаної з нею справи № 2а-3475/09 за позовом Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Престиж» до Київської міської державної адміністрації, 3-тя особа: Акціонерна енергопостачальна компанія «Київенерго» про визнання протиправними та скасування розпоряджень, що розглядається Шевченківським районним судом міста Києва.
До Київського апеляційного господарського суду надійшли письмові пояснення Позивача щодо усунення обставин, що зумовили зупинення провадження у справі № 42/658, зі змісту яких вбачається, що за результатом розгляду справи № 2а-673/10 Шевченківським районним судом міста Києва прийнято ухвалу від 27.04.2011 року, якою адміністративний позов Об'єднання співвласників багатоквартирного будинку «Престиж» до Київської міської державної адміністрації про визнання протиправними та скасування розпоряджень залишено без розгляду.
Від Житлово-будівельного кооперативу «Нафтохімік» також надійшли до Київського апеляційного господарського суду письмові пояснення, за якими Апелянт повідомив суд про закриття справи № 2а-673/10.
Розпорядженням секретаря судової палати Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 року змінено склад колегії суддів.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 13.12.2011 року поновлено апеляційне провадження у справі № 42/658 у новому складі колегії суддів.
Структурний відокремлений підрозділ «Енергозбут Київенерго» Публічного акціонерного товариства «Київенерго» заперечує проти апеляційної скарги та просить залишити рішення буз змін, посилаючись на те, що розпорядження голів місцевих державних адміністрацій, прийняті в межах їх компетенції, є обов'язковими для виконання на відповідній території всіма органами, підприємствами, установами та організаціями, посадовими особами а громадянами.
18.01.2012 року в судовому засіданні оголошувалась перерва.
Відповідачем подано уточнення до апеляційної скарги, разом із уточненим контррозрахунком.
Відповідно до ст. 99 Господарського процесуального кодексу України в апеляційній інстанції справи переглядаються за правилами розгляду цих справ у першій інстанції з урахуванням особливостей, передбачених у цьому розділі. Апеляційний господарський суд, переглядаючи рішення в апеляційному порядку, користується правами, наданими суду першої інстанції.
Відповідно до ч. 2 ст. 101 Господарського процесуального кодексу України апеляційний господарський суд не зв'язаний доводами апеляційної скарги і перевіряє законність і обґрунтованість рішення місцевого господарського суду у повному обсязі.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення, всебічно і повно з'ясувавши всі фактичні обставини, на яких ґрунтуються доводи та заперечення сторін, об'єктивно оцінивши докази, які мають юридичне значення для розгляду справи і вирішення спору по суті, апеляційний господарський суд встановив наступне.
Як було встановлено судом першої інстанції та підтверджується матеріалами справи, 01 травня 2001 року між сторонами у справі було укладено договір № 3010079 на постачання теплової енергії у гарячій воді, відповідно до умов якого позивач зобов'язався постачати відповідачу теплову енергію у вигляді гарячої води до належного відповідачу будинку по вул. Радгоспній, 2 у м. Києві для потреб опалення та гарячого водопостачання в обсязі 1 668 Гкал/рік, а останній - щомісячно до 25 числа поточного місця оплачувати вартість спожитої теплової енергії /т.1, а.с. 14-25/.
Облік споживання відповідачем теплової енергії за договором передбачено проводити по приладах обліку.
Строк дії договору відповідно до умов п. 8 договору встановлений з часу його підписання до 31 грудня 2001 року та вважається пролонгованим на кожний наступний рік, якщо за місяць до його закінчення про припинення договору не буде письмово заявлено однією із сторін. Доказів припинення договору в установленому порядку суду не надано.
Приймаючи оскаржуване рішення суд першої інстанції, керуючись ст.ст. ст.ст. 622, 625 Цивільного кодексу України, стягнув 178 342,68 грн. боргу станом на 01 листопада 2009 року, 45 973,27 грн. збитків внаслідок інфляції за час прострочення, 3 613,70 грн. три проценти річних з простроченої суми та 1 000,00 грн. пені.
З такими висновками суду першої інстанції колегія суддів Київського апеляційного господарського суду не погоджується з огляду на наступне.
Відповідно статті 43 Господарського процесуального кодексу України господарський суд оцінює докази за своїм внутрішнім переконанням, що ґрунтується на всебічному, повному і об'єктивному розгляді в судовому процесі всіх обставин в їх сукупності.
Згідно статті 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Приписами статті 34 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи, обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
Відповідно до ст. ст. 525, 526 Цивільного кодексу України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Статтею 22 Закону України «Про питну воду та питне водопостачання» встановлено, що споживачі питної води зобов'язані своєчасно вносити плату за використану питну воду відповідно до встановлених тарифів на послуги централізованого водопостачання і водовідведення.
Таким чином, суд першої інстанції помилково не надав належної оцінки застосуванню Позивачем тарифів, встановлених розпорядженням Київської міської державної адміністрації № 643 від 30.05.2007 року, оскільки зазначений нормативний акт щодо тарифів не був зареєстрований управлінням юстиції відповідно до Положення про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади, затвердженого постановою Кабінету Міністрів України від 28.12.1992 року № 731 і згідно Указу Президента України «Про державну реєстрацію нормативно-правових актів міністерств та інших органів виконавчої влади» від 03.10.1992 року № 493/92 не набрало чинності.
Дослідивши матеріали справи, заслухавши доводи, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду приходить до висновку, що господарський суд міста Києва, частково задовольняючи позовні вимоги, в порушення статті 43 Господарського процесуального кодексу України, не надав належної оцінки розпорядженню, яким встановлено тарифи, застосовані до спірних правовідносин.
За таких обставин колегія суддів приходить до висновку, що рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2010 року у справі № 42/658 підлягає скасуванню, з прийняттям нового, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
На підставі викладеного та керуючись ст. ст. 49, 99, 101 - 105 Господарського процесуального кодексу України, суд, -
1. Рішення господарського суду міста Києва від 02.02.2010 року по справі № 42/658 скасувати та прийняти нове, яким відмовити в задоволенні позовних вимог.
2. Матеріали справи № 42/658 повернути до господарського суду міста Києва.
3. Копію постанови надіслати сторонам у справі.
Головуючий суддя Чорна Л.В.
Судді Смірнова Л.Г.
Тищенко О.В.
13.02.12 (відправлено)