01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
07.02.2012 № 55/372
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Іваненко Я.Л.
суддів: Скрипка І.М.
Остапенка О.М.
за участю представ- ників сторін:
від позивача: не з'явились
від відповідача: не з'явились
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційну скаргу
Відкритого акціонерного товариства „СВЕДБАНК”
на рішення
Господарського суду
міста Києва
від 08.12.2011 року
у справі № 55/372 (суддя: Ягічева О.В.)
за позовом Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області
до Відкритого акціонерного товариства „СВЕДБАНК”
про стягнення 646, 18 грн.
В судовому засіданні 07.02.2012 року відповідно до ст. ст. 85, 99 Господарського процесуального кодексу України оголошено вступну та резолютивну частини постанови.
Рішенням Господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року у справі № 55/372 позов Управління державної служби охорони при Головному управлінні Міністерства Внутрішніх справ України в Донецькій області (далі-позивач) до Відкритого акціонерного товариства „СВЕДБАНК” (далі - відповідач) про стягнення 646, 18 грн. задоволено повністю. З відповідача на користь позивача стягнуто заборгованість у розмірі 587, 44 грн., штраф у розмірі 58, 74 грн., 102 грн. державного мита та 236 грн. витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу.
Не погоджуючись з рішенням суду, відповідач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просить суд скасувати рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року та прийняти нове, яким в позові відмовити повністю. Апелянт вважає, що оскаржуване рішення підлягає скасуванню з підстав неповного з'ясування судом першої інстанції обставин, що мають значення для справи, порушення норм матеріального та процесуального права. В обґрунтування своїх вимог апелянт зазначає, що судом першої інстанції не враховано той факт, що позивач просив стягнути заборгованість за липень-серпень 2010 року на підставі договору № 468/МР від 21.07.2008 року, згідно з яким передбачалось надання послуг з охорони приміщення Марупольського відділення № 2 ПАТ „Сведбанк”, яке відповідно до наказу ПАТ „Сведбанк” № 132 від 23.02.2010 року з 20.05.2010 року припинило свою діяльність, в зв'язку з чим, на думку апелянта, підстави для сплати відповідачем коштів за липень-серпень 2010 року відсутні.
Ухвалою Київського апеляційного господарського суду від 20.01.2012 року вказану апеляційну скаргу було прийнято до провадження та призначено до розгляду на 07.02.2012 року.
06.02.2012 року від представника позивача надійшов відзив на апеляційну скаргу, в якому останній заперечує проти викладених відповідачем доводів, у зв'язку з чим просить залишити оскаржуване рішення без змін.
В судове засідання 07.02.2012 року представники сторін, повідомлені належним чином про час та місце розгляду справи, не з'явились, про причини неявки суд не повідомили.
Враховуючи те, що матеріали справи містять достатньо доказів для прийняття законної та обґрунтованої постанови, а явка сторін в судове засідання обов'язковою не визнавалася, колегія суддів визнала можливим розглянути справу за відсутності представників сторін.
Розглянувши доводи апеляційної скарги, перевіривши матеріали справи, дослідивши докази, проаналізувавши на підставі встановлених фактичних обставин справи правильність застосування судом першої інстанції норм чинного законодавства, Київський апеляційний господарський суд вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав:
Позивач звернувся до Господарського суду м. Києва з позовом про стягнення з відповідача суми боргу за договором №468/Мр термінового виклику наряду міліції охорони від 21.07.2008 року у розмірі 587,44 грн. та штрафу у сумі 58,74грн.
В обґрунтування позовних вимог в суді першої інстанції позивач посилався на неналежне виконання Відповідачем зобов'язань за Договором №468/Мр термінового виклику наряду міліції охорони від 21.07.2008 року щодо оплати за надані послуги.
Судом першої інстанції встановлено, що 21.07.2008 року між позивачем (Виконавець) та відповідачем (Замовник) було укладено Договір термінового виклику наряду міліції охорони №468/Мр (далі - Договір), згідно п.1.1 Договору якого Виконавець у межах коштів отриманих від Замовника, починаючи з 21.07.2008 року забезпечує реагування НМО у разі надходження на ПЦС сигналу тривоги у випадку використання замовником засобів ручної тривожної сигналізації встановлених на об'єктах Замовника, які зазначені в розрахунку-Дислокації (Додаток №1 до Договору) і Плані-схемі (додаток №3 до Договору).
Відповідно до п.2.4 Договору перший платіж Замовник здійснює не пізніше п'яти банківських днів після підписання сторонами цього договору. Усі наступні платежі здійснюються Замовником не пізніше 15 днів до кінця кожного місяця.
В пункті 6.2 Договору зазначено, що у разі порушення зобов'язань, обумовлених пунктами 2.3, 2.4, 2.6, 3.2.8 Договору, Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі 10% від суми кожного невиконаного належним чином зобов'язання. Якщо порушення, про які йдеться мова в цьому пункті, будуть систематичні (два і більш рази) Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі 50% від суми кожного невиконаного належним чином зобов'язання.
Згідно з п.9.1. Договору останній набуває чинності після підписання його обома сторонами і діє до 21.07.2009 року.
Відповідно до п. 9.3 договору якщо за 15 днів до закінчення строку дії Договору жодна зі сторін не вимагатиме у письмовій формі його припинення або перегляду, Договір вважається продовженим на тих же умовах на той же термін. Пролонгація дії Договору оформлюється Сторонами шляхом підписання Розрахунку-Дислокації на відповідний термін.
Як встановлено місцевим господарським судом та вбачається з матеріалів справи, в порушення умов договору відповідач не здійснив оплату отриманих за липень 2010 року та серпень 2010 року послуг, внаслідок чого заборгованість останнього склала 587, 44 грн.
Відповідно до ст.193 Господарського кодексу України суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу.
До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом (ч. 1 ст. 193 ГК України).
Статтями 11, 509 Цивільного кодексу України передбачено, що договір є підставою виникнення цивільних прав і обов'язків (зобов'язань), які мають виконуватися.
Укладений між сторонами Договір термінового виклику наряду міліції охорони №468/Мр від 21.07.2008 року за своїм змістом і правовою природою є договором про надання послуг.
Відповідно до ст.901 ЦК України за договором про надання послуг одна сторона (виконавець) зобов'язується за завданням другої сторони (замовника) надати послугу, яка споживається в процесі вчинення певної дії або здійснення певної діяльності, а замовник зобов'язується сплатити виконавцеві зазначену послугу, якщо інше не встановлено договором.
Згідно зі ст.903 ЦК України, якщо договором передбачено надання послуг за плату, замовник зобов'язаний оплатити надану йому послугу в розмірі, у строки та в порядку, що встановлені договором.
Статтею 526 Цивільного кодексу України передбачено, що зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору.
Відповідно до ст. 525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом.
Відповідно до ч.1 ст.530 Цивільного кодексу України якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Як вбачається з п.2.1 Договору, сторонами передбачено, що вартість послуг визначається і узгоджується сторонами в розрахунку - дислокації.
Відповідно до п.2.4 Договору перший платіж Замовник здійснює не пізніше п'яти банківських днів після підписання сторонами цього договору. Усі наступні платежі здійснюються Замовником не пізніше 15 днів до кінця кожного місяця.
Отже, як вірно зазначив суд першої інстанції, виникнення у Відповідача зобов'язання по оплаті замовлених послуг обумовлено настанням певного строку (не пізніше 15 днів до кінця кожного місяця) і не знаходилось в залежності від отримання (надання) рахунків, податкових накладних, актів виконаних робіт, актів звірки розрахунків або будь яких інших документів.
Згідно із погодженим сторонами розрахунком-дислокацією до Договору за період з 01.01.2010 року по 31.12.2010 року вартість послуг у липні - серпні 2010 року дорівнює 293,72 грн. на місяць.
Таким чином, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимога позивача про стягнення з відповідача 587, 44 грн. заборгованості за надані послуги є обґрунтованою та такою, що підлягає задоволенню.
Згідно зі ст. 610 Цивільного кодексу України порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Відповідно до ст. 611 Цивільного кодексу України у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, до таких наслідків зокрема належать: відшкодування збитків та сплата неустойки.
Згідно зі ст. 549 ЦК України неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або інше майно, які боржник повинен передати кредиторові у разі порушення боржником зобов'язання (за умовами передбаченими договором). Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання.
З пункту 6.2 Договору вбачається, що у разі порушення зобов'язань, обумовлених пунктами 2.3, 2.4, 2.6, 3.2.8 Договору, Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі 10% від суми кожного невиконаного належним чином зобов'язання. Якщо порушення, про які йдеться мова в цьому пункті, будуть систематичні (два і більш рази) Замовник сплачує Виконавцю штраф у розмірі 50% від суми кожного невиконаного належним чином зобов'язання.
З огляду на встановлений ст. ст. 6, 627 ЦК України, принцип свободи договору, сторони при укладанні договору вправі встановлювати міру відповідальності за порушення умов договору на власний розсуд.
Враховуючи те, що факт несвоєчасного виконання відповідачем зобов'язань по оплаті послуг є доведеним, колегія суддів погоджується з висновком суду першої інстанції, що вимоги позивача про стягнення з відповідача штрафу у розмірі 58,74 грн. (10% від суми кожного невиконаного зобов'язання) є обґрунтованими, у зв'язку з чим підлягають задоволенню.
При цьому, колегія суддів відхиляє твердження апелянта в апеляційній скарзі щодо закінчення строку дії Договору як безпідставні, необґрунтовані та такі, що спростовуються наявними в матеріалах справи доказами, а саме, розрахунком - дислокацією до Договору підписаним та засвідченим печатками з боку обох сторін, яким сторони договору 01.01.2010 року визначили вартість послуг на 2010р. у розмірі 293,72 грн.
Згідно зі ст. 33 Господарського процесуального кодексу України, кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Приймаючи рішення, суд зобов'язаний керуватись наданими сторонами доказами.
Отже, апеляційний суд приходить до висновку, що доводи відповідача, викладені в апеляційній скарзі, є помилковими та такими, що не відповідають обставинам справи та спростовуються наявними в матеріалах справи доказами.
Враховуючи викладене вище, колегія суддів вважає, що господарський суд першої інстанції вірно встановив фактичні обставини справи, ретельно дослідив наявні в матеріалах справи докази, дав їм належну оцінку, прийняв законне та обґрунтоване рішення у відповідності з вимогами матеріального та процесуального права, а тому, рішення необхідно залишити без змін, а апеляційну скаргу - без задоволення.
З огляду на викладене вище та керуючись ст. ст. 101, 103, 105 Господарського процесуального кодексу України, Київський апеляційний господарський суд, -
1.Рішення Господарського суду міста Києва від 08.12.2011 року у справі № 55/372 залишити без змін, а апеляційну скаргу Відкритого акціонерного товариства „СВЕДБАНК” - без задоволення.
2.Матеріали справи № 55/372 повернути до Господарського суду міста Києва.
Головуючий суддя Іваненко Я.Л.
Судді Скрипка І.М.
Остапенко О.М.