01601, м.Київ, пров. Рильський, 8 т. (044) 278-46-14
06.02.2012 № 61/32
Київський апеляційний господарський суд у складі колегії суддів:
головуючого: Рєпіної Л.О.
суддів: Суліма В.В.
Корсакової Г.В.
розглянувши апеляційну скаргу Публічне акціонерне товариство "Чорноморський банк розвитку та реконструкції"
на рішення господарського суду міста Києва від 11.01.2011
у справі № 61/32 (Івченко А.М.
за позовом Публічне акціонерне товариство "Чорноморський банк розвитку та реконструкції"
до ЗАТ "Українська страхова компанія "Княжа"
про стягнення суми страхового відшкодування 1937628,84 грн.
дослідивши та вивчивши матеріали вправи, апеляційну скаргу, заслухавши доповідь судді - доповідача, пояснення представників сторін, суд
ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» звернулось до господарського суду міста Києва з позовом до ЗАТ «Українська страхова компанія «Княжа» про стягнення суми страхового відшкодування за договором добровільного страхування фінансових збитків внаслідок втрати права власності на об'єкти нерухомого майна (титульне страхування) № 17/04-181-07 від 07.12.2007 року в розмірі 1 937 628, 84 грн.
Рішенням господарського суду міста Києва від 11.01.2011 року у справі № 61/32 у задоволенні позову відмовлено з підстав недоведення позивачем обставин настання страхового випадку,
Не погоджуючись з прийнятим рішенням суду першої інстанції, позивач звернувся до Київського апеляційного господарського суду з апеляційною скаргою, в якій просив скасувати рішення суду першої інстанції у даній справі та прийняти нове рішення, яким позовні вимоги задовольнити повністю.
Представник відповідача проти вимог, викладених в апеляційній скарзі заперечував, просив залишити їх без задоволення, рішення суду-без змін.
Розглянувши справу за правилами розділу ХІІ Господарського процесуального кодексу України, суд дійшов наступного висновку.
Згідно з частиною 1 статті 111-10 ГПК України підставами для скасування або зміни рішення місцевого чи апеляційного господарського суду або постанови апеляційного господарського суду є порушення або неправильне застосування норм матеріального чи процесуального права. Статтею 111-12 ГПК України передбачено, що вказівки які містяться у постанові касаційної інстанції є обов'язковими для суду першої інстанції під час нового розгляду справи.
Відповідно до частини 2 статті 11 Цивільного кодексу України підставами виникнення цивільних прав і обов'язків є, зокрема, договори та інші правочини. Однією з підстав виникнення господарського зобов'язання згідно статті 174 Господарського кодексу України, є господарський договір.
Згідно зі статтею 979 Цивільного кодексу України за договором страхування одна сторона (страховик) зобов'язується у разі настання певної події (страхового випадку) виплатити другій стороні (страхувальникові) або іншій особі, визначеній у договорі, грошову суму (страхову виплату), а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Частиною 1 статті 985 Цивільного кодексу України передбачено право страхувальника укласти із страховиком договір на користь третьої особи, якій страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату у разі досягнення нею певного віку або настання іншого страхового випадку.
Відповідно до пункту 3 статті 20 Закону України «Про страхування» при настанні страхового випадку страховик зобов'язаний здійснити страхову виплату або виплату страхового відшкодування у передбачений договором строк.
Як вбачається з матеріалів справи та встановлено судом попередньої інстанції, 09.11.2007 року між АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» та ОСОБА_2. (далі -позичальник, третя особа 2) був укладений кредитний договір № 1301/043-1002 (далі - кредитний договір) на відкриття кредитної лінії на споживчі цілі. Відповідно до пункту 2.2 кредитного договору, виконання зобов'язань позичальника забезпечувалось майновою порукою ОСОБА_1, а зокрема - іпотекою комплексу, нежитлових будівель, споруд, загальною площею 2 388,3 кв.м., розташованих на земельній ділянці площею 1,15 га за адресою: АДРЕСА_1.
09.11.2007 року між АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» (далі - кредитор, позивач), ОСОБА_1 (поручитель) та ОСОБА_2. (позичальник) укладено договір поруки № 130/043-1002-п-2 (далі - договір поруки), відповідно до умов якого, поручитель зобов'язався перед кредитором відповідати за зобов'язаннями позичальника, що виникають з умов кредитного договору № 1301/043-1002 від 09.11.2007 року, укладеного між позичальником та кредитором. Згідно пункту 2.13 договору поруки, поручитель зобов'язався забезпечити виконання зобов'язань за основним договором, шляхом укладення нотаріально посвідченого договору іпотеки комплексу, нежитлових будівель, споруд, загальною площею 2 388,3 кв.м., розташованих на земельній ділянці площею 1,15 га за адресою: АДРЕСА_1 (далі - предмет іпотеки) (том 1, а.с.).
09.11.2007 року між ОСОБА_1 та АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» був укладений договір іпотеки № 9385. Відповідно до пункту 2.14 договору поруки та пункту 17.1 договору іпотеки, майновий поручитель ОСОБА_1. зобов'язалася забезпечити страхування предмету іпотеки та фінансовий ризик, пов'язаний з втратою права власності на предмет іпотеки, на користь банку (том 1, а.с. 50, 56-58).
07.12.2007 року між ЗАТ «Княжа» (страховик), ОСОБА_1. (страхувальник) та АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» (вигодонабувач) був укладений договір № 17/04-181-07 добровільного страхування фінансових збитків внаслідок втрати права власності на об'єкти нерухомого майна (титульне страхування) (далі -договір страхування, том 1, а.с. 51-55 ).
Розділом 2 договору страхування сторони встановили, що предметом страхування є майнові права на об'єкт нерухомості, набуті відповідно до рішення Залізничного районного суду міста Сімферополя АРК (справа № 2-3413/2007 року) від 24.09.2007 року, зареєстрованого в реєстрі прав власності Кримським республіканським підприємством «Сімферопольське міжміське бюро реєстрації та технічної інвентаризації» № 6703772, а саме комплекс нежитлових будівель, споруд, загальною площею 2388,3 кв.м., розташованих на земельній ділянці площею 1,15 га за адресою: АДРЕСА_1.
Згідно з розділом 3 договору страхування, страховим випадком визначено втрату страхувальником (вигодонабувачем) права власності на об'єкти нерухомого майна на підставі рішення суду, господарського суду, що набуло законної сили, внаслідок ризиків, які визначені даним договором (том 1, а.с. 51-52).
Разом з тим, наявні в матеріалах фотокопії договору № 17/04-181-07 не дали можливості судами прочитати повний текст пунктів 3.2.1, 3.2.2 «страхові ризики», встановити зміст пункту 3.3 договору, оскільки в наявних у матеріалах справи фотокопіях спірного договору відсутній текст зазначеної частини договору. Зазначене перешкодило повному дослідженню обставин справи на предмет встановлення настання страхового випадку, що пов'язано з настанням страхових ризиків (том 1, а.с. 51-52, том 2, а.с. 211, 212).
Здійснюючи апеляційний розгляд справи, апеляційний суд дійшов висновку про наявність правових підстав для стягнення страхового відшкодування, враховуючи факт доведення позивачем настання страхового ризику згідно пункту 3.2.1 договору страхування, оскільки, в спірному випадку мала місце втрата права власності на застраховане майно не за «позовною заявою третіх осіб» (як передбачено зазначеним пунктом договору), а згідно поданої третьою особою -Фондом майна Автономної республіки Крим апеляційної скарги.
Разом з тим, апеляційний суд дослідивши в повній мірі наявність інших страхових ризиків, якими міг би визначатися страховий випадок в договорі № 17/04-181-07, та дослідивши інші причини, визначені пунктом 3.4 договору, внаслідок яких відшкодовуються збитки страхувальником, зокрема визнання недійсності правочину, що не відповідає вимогам закону, відміна або зміна рішенням суду правочину відповідно до норм діючого законодавства, дійшов висновку, що страховик повинен відшкодувати позивачу збитки.
Так, згідно умов договору страхування збитки відшкодовуються внаслідок втрати або обмеження майнових прав, що стались внаслідок таких причин : недійсності правочину, що не відповідає вимогам закону; визнання правочину недійсним в разі порушення при його вчиненні прав інших осіб, відміна або зміна рішенням суду правочину відповідно до норм діючого законодавства (пункти 3.4.11 та 3.4.15, 3.4.16 договору, том 2 а.с. 33 ).
Колегією суддів береться до уваги, що за апеляційною скаргою Фонду майна Автономної Республіки Крим на рішення Залізничного районного суду АРК м. Сімферополя від 24.09.2007 року у справі № 2-3413/2007 Апеляційним судом Автономної Республіки Крим 03.07.2008 року було винесено ухвалу, якою рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК по справі № 2-3413/2007 р. від 24.09.2007 року про визнання права власності на предмет страхування було скасовано, а справу направлено на новий розгляд в іншому складі суду. Під час нового розгляду ухвалою Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК у справі №2-893/09 від 13.07.2009 року було залишено без розгляду позовну заяву ОСОБА_1 до Державного підприємства «Кримконтракт», Фонду майна Автономної Республіки Крим, КРП «СМБРТІ», треті особи: АКБ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції», Міністерство промислової політики, транспорту, зв'язку та паливно-енергетичного комплексу АРК, ПП «Компанія Престиж» про визнання угоди дійсною, визнання права власності, зобов'язання зареєструвати право власності у зв'язку з надходженням 10.07.2009 року від ОСОБА_1. заяви про залишення її позову без розгляду.
Тобто згідно фактичним висновкам апеляційного суду у справі №2-893/09 від 13.07.2009 про скасування рішення суду першої інстанції, яким було визнано право власності на предмет страхування та яке в даному випадку було правовстановлюючим документом, що посвідчував право власності на спірне майно та було предметом договору титульного страхування.
При новому апеляційному розгляді справи суд враховуючи викладене, оглянув в судовому засіданні оригінал договору страхування № 17/04-181-07 від 07.12.2007 року та дослідив його умови на предмет повного встановлення страхових ризиків та умов виплати страхового відшкодування, дослідивши повний текст ухвали Апеляційного суду Автономної Республіки Крим від 03.07.2008 року у справі № 2-3413/2007, якою рішення Залізничного районного суду м. Сімферополя АРК у справі № 2-3413/2007 р. від 24.09.2007 року про визнання права власності на спірне майно було скасовано, зокрема, щодо висновків Апеляційного суду Автономної Республіки Крим у справі № 2-3413/2007 про набуття ОСОБА_1 спірного майна за нікчемним (недійсним) правочином.
З огляду на викладене, колегія суддів Київського апеляційного господарського суду, діючи в межах повноважень суду апеляційної інстанції вважає, що оскаржуване рішення прийняте з порушенням норм процесуального законодавства та підлягає скасуванню.
На підставі викладеного, керуючись ст.ст. 103-105 ГПК України, Київський апеляційний господарський суд,
1. Апеляційну скаргу ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» задовольнити, рішення господарського суду міста Києва № 61/32 від 11.01.2011 -скасувати.
2. Прийняти нове рішення. Позов ПАТ «Чорноморський банк розвитку та реконструкції» задовольнити. Стягнути з Закритого акціонерного товариства «Українська страхова компанія «Княжа» (р/р 2650701004629, 260802004629 в КФ ПАТ «Приватбанк», м. Сімферополь, МФО 324913, код ЄДРПОУ 24175269) на користь Публічного акціонерного товариства «Чорноморський банк розвитку та реконструкції (р/р 12008000110004 у ПАТ «ЧБРР», МФО 384577, код ЄДРПОУ 20929956) суму страхового відшкодування у розмірі 1937628 (один мільйон дев'ятсот тридцять сім тисяч шістсот двадцять вісім) гривень 74 копійки у виконання зобов'язань за договором добровільного страхування фінансових збитків внаслідок втрати права власності на об'єкти нерухомого майна (титульне страхування) № 17/04-181-07 від 07.12.2077 року, а також сплачене державне мито у розмірі 48440 (сорок вісім тисяч чотириста сорок) гривень 74 копійки та витрати на інформаційне-технічне забезпечення розгляду господарської справи у розмірі 236 (двісті тридцять шість) гривень 00 копійок.
3. Матеріали справи повернути, доручити господарському суду м. Києва видати відповідний наказ.
Головуючий суддя Рєпіна Л.О.
Судді Сулім В.В.
Корсакова Г.В.
10.02.12 (відправлено)