"25" січня 2012 р.Справа № 5/67/5022-1742/2011
Господарський суд Тернопільської області
у складі судді Андрушків Г.З.
Розглянув справу
за позовом Товариство з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар", вул. Набережна,33, смт. Микулинці, Теребовлянського району, Тернопільської області, 48120
до відповідача Приватного підприємства "Продекспорт", вул. Живова,15а, м. Тернопіль, 46000
За участю представники від:
Позивача: ОСОБА_1. -юрисконсульт (дов. №6 від 11.01.2012р.).
Відповідача: не з'явився;
Суть справи:
Товариство з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар" звернулося в господарський суд з позовом про стягнення з Приватного підприємства "Продекспорт -221529грн.52коп. за товар, поставлений по товарно-транспортних накладних на виконання умов договору постачання №б/н від 03.01.2005р.
В обґрунтування позовних вимог та згідно пояснень повноважного представника в судовому засіданні, позивач посилається на неналежне виконання відповідачем умов, укладеного між ними договору постачання №б/н від 03.01.2005р. в частині оплати товару, переданого відповідачу по накладним товарно-транспортним накладним в період з липня 2009 року по вересень 2009 року, внаслідок чого виникла заборгованість в сумі 221529грн.52коп., яку просить стягнути з відповідача в судовому порядку.
Відповідач відзиву на позов не надав, його повноважний представник в судове засідання не з'явився, хоча про час та місце розгляду спору був повідомлений належним чином (повідомлення про вручення поштового відправлення -ухвали суду знаходиться в матеріалах справи).
Сторони на вимогу суду, викладену в ухвалі від 11.01.2012 року, взаємозвірку розрахунків не провели, акту звірки розрахунків, підписаного повноважними представниками сторін та завіреного печатками товариства і підприємства суду не надали. В судовому засіданні представник позивача пояснив, що станом на 12.01.2012 року між позивачем і відповідачем була проведена взаємозвірка розрахунків, проте відповідач не підписав акт звірки, в зв"язку з чим позивач вимушений був направити відповідачу для підпису акти звірки розрахунків, в підтвердження чого надав суду квитанцію пошти з описом вкладення від 12.01.2012 року. А також зазначив, що станом на день розгляду спору відповідач акт звірки розрахунків йому не повернув.
Відповідно до вимог ст. 75 ГПК України, справа розглядається за наявними в ній матеріалами.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, господарським судом встановлено наступне:
03 січня 2005 року між сторонами у справі укладено договір постачання №б/н, далі -договір, згідно умов п.1.1. якого Продавець (позивач по справі) зобов'язується передавати (поставити, продати) товари (надалі по тексту -"товар") у власність Покупця (відповідача по справі) на умовах та в строки, встановлені Договором, а Покупець в порядку та в строки встановлені Договором, зобов'язується прийняти товари і оплатити їх. У відповідності до п.13.1. договору з урахуванням доповнень №1 від 03.01.2006р., №2 від 03.01.2007р., №3 від 03.01.2008р. та №4 від 03.01.2009р. до нього, даний договір чинний з 03.01.2005р. до 03.01.2010р.
У відповідності до п.8.2. договору Покупець проводить оплату Продавцю за реалізований товар 1 (один) раз в 10 (десять) днів.
Відповідно до вимог ст.ст. 509, 525, 526 Цивільного кодексу України та ст.ст.173, 193 Господарського кодексу України в силу зобов'язання одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог Цивільного кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог -відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться. Одностороння відмова від зобов'язання, або одностороння зміна його умов не допускається. Кожна сторона повинна вжити усіх заходів, необхідних для належного виконання нею зобов'язання, враховуючи інтереси другої сторони та забезпечення загальногосподарського інтересу. Відповідно до статті 202 Господарського кодексу України, статті 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Як слідує із матеріалів справи, позивач на виконання умов договору постачання №б/н від 03.01.2005р. по товарно-транспортних накладних, копії яких знаходяться в матеріалах справи, в період з липня 2009 року по вересень 2009 року передав відповідачу по справі товар на загальну суму 221600грн.30коп. Факт отримання відповідачем товару підтверджується підписами повноважних представників та відбитками печатки підприємства у товарно-транспортних накладних в графі "Продукцію одержав".
Оскільки сторони у договорі фактично не обумовили остаточний строк оплати відповідачем отриманого згідно товарно-транспортних накладних товару, то згідно ст.530 Цивільного кодексу України кредитор вправі вимагати оплати поставленого товару у будь-який час, а боржник повинен виконати такий обов'язок у семиденний строк від дня пред'явлення вимоги кредитором.
Позивач стверджує, що відповідач своїх зобов'язань щодо оплати отриманого товару виконав частково і незважаючи на направлену йому вимогу (лист-претензія №521 від 24.11.2009р.) оплатити повну вартість отриманого товару, станом на день заявлення позову за відповідачем рахується борг в сумі 221529грн.52коп. Факт поставки позивачем відповідачу товару та факт існування заборгованості підтверджується також і Актом звірки взаємних розрахунків станом на 31.12.2009р., який підписаний представниками сторін та завірений печатками підприємства та товариства.
Відповідач на день розгляду справи будь-яких доказів, які б свідчили про повну оплату отриманого від позивача товару суду не надав, а тому згідно вимог ст.ст.33,34 ГПК України слід вважати, що за ним рахується заборгованість в сумі 221529грн.52коп.
При таких обставинах та відповідно до вимог ст.ст.509, 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, ст.ст.173,193 ГК України та ст.ст.33,34 ГПК України позов підлягає задоволенню як обґрунтовано заявлений і по суті не оспорений відповідачем.
Судовий збір, згідно ст. 49 ГПК України, покладається на відповідача.
Враховуючи викладене та керуючись ст.ст.33, 34, 43, 49, 75, 82, 84, 85 ГПК України, господарський суд
1. Позов задовольнити.
2. Стягнути з Приватного підприємства "Продекспорт", вул. Живова,15а, м. Тернопіль (код 30047671) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Микулинецький Бровар", вул. Набережна,33, смт. Микулинці, Теребовлянського району, Тернопільської області (код 00382912) -221529грн.52коп. боргу, 4430грн.60коп. витрат по сплаті судового збору.
3. Наказ видати після набрання рішенням суду законної сили.
Суддя Г.З. Андрушків
Повне рішення складено "31".01.2012р.