Ухвала від 24.10.2011 по справі 2-а-883/11

Справа № 2-а-883/11

УХВАЛА

ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

24 жовтня 2011 року Справа № 2-а-883/11

Суддя Широківського районного суду Дніпропетровської області Шевченко О.В., розглянувши адміністративну позовну заяву ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Широківському районі Дніпропетровської області про стягнення допомоги, зобов'язання вчинити дії,

ВСТАНОВИЛА:

До суду 30.08.2011 року надійшов адміністративний позов ОСОБА_1 до Управління пенсійного фонду України в Широківському районі Дніпропетровської області про стягнення допомоги, зобов'язання вчинити дії ї.

Відповідно до ст. 99 КАС України, яка діє в редакції на час звернення позивача до суду першої інстанції, відповідно до якої адміністративний позов може бути подано в межах строку звернення до адміністративного суду, встановленого цим Кодексом або іншими законами. Для звернення до адміністративного суду за захистом прав, свобод та інтересів особи встановлюється шестимісячний строк, який, якщо не встановлено інше, обчислюється з дня, коли особа дізналася або повинна була дізнатися про порушення своїх прав, свобод чи інтересів.

Тобто, чинне законодавство, встановленими строками, обмежує звернення до суду за захистом прав, свобод та інтересів. Це, насамперед, обумовлено специфікою спорів, які розглядаються в порядку адміністративного судочинства, а запровадження таких строків обумовлене досягненням юридичної визначеності у публічно-правових відносинах. Ці строки обмежують час, протягом якого такі правовідносини можуть вважатися спірними.

У відповідності до ст. 100 ч. 1 КАС України, в редакції яка діяла на час звернення позивача до суду першої інстанції, пропущення шестимісячного строку звернення до адміністративного суду є підставою для залишення позову без розгляду, якщо суд за заявою особи, яка його подала, не знайде підстав для поновлення строку.

Практика Європейського суду з прав людини, яка відповідно до ст.17 Закону України «Про виконання рішень та застосування практики Європейського суду з прав людини»є джерелом права, також свідчить про те, що право на звернення до суду не є абсолютним і може бути обмеженим, в тому числі і встановленням строків для звернення до суду за захистом порушених прав (наприклад, справа «Стаббігс та інш. Проти Великобританії»рішення від 22.10.1996 р., «Девеер проти Бельгії»рішення від 27.02.1980 р.).

Позивач заявив клопотання про поновлення строку звернення до адміністративного суду з даним позовом, посилаючись на те, що пенсії виплачуються без обмежень строком, про порушення її прав їй стало відомо з 07.11.2007 року.

Докази того, що будь-які об'єктивні чи суб'єктивні обставини позбавляли позивача можливості звернутися до суду, у визначені законом строки, з відповідним позовом до відповідача, якщо позивач вважав, що діями чи бездіяльністю відповідача порушуються його права та законні інтереси, відсутні. Виплати пенсії є щомісячними, а відтак позивач знав розмір цих виплат і в разі не згоди мав право звернутися до суду. У нього було достатньо можливостей для своєчасного звернення до суду. Юридична необізнаність позивача не є поважною причиною пропуску строку звернення до суду.

З огляду на викладене, з урахуванням часу звернення позивача з позовом до суду суддя приходить до висновку про залишення без розгляду позовних вимог позивача за період з 01.01.2006 року по 29.02.2011 року.

При винесенні даної ухвали суддя врахував і погодився із правовою позицією ВАС України, викладеній в постанові від 15.12.2010 року (К-5689/10).

Керуючись ст. ст. 99, 100 КАС України, суддя

УХВАЛИЛА:

В задоволенні клопотання про поновлення строку позивачеві відмовити.

Позовні вимоги за період з 01.01.2006 року по 29.02.2011 року залишити без розгляду.

Ухвала може бути оскаржена протягом 5 днів з дня отримання копії ухвали.

СУДДЯ О.В.ШЕВЧЕНКО

24.10.2011