"07" лютого 2012 р.Справа № 6-22/17-4401-2011
за позовом Товариства з обмеженою відповідальністю „ТЕРМЕКС”
до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1
про стягнення 13480,79 грн.
Суддя Демешин О. А.
Представники:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1
СУТЬ СПОРУ: Товариство з обмеженою відповідальністю „ТЕРМЕКС” (далі -позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Фізичної особи-підприємця ОСОБА_1 (далі - відповідач) про стягнення 13480,79 грн., з яких: 10021,30 грн. -основного боргу; 1614,61 грн. -пені; 403,60 грн. -3% річних та 1441,29 грн. інфляційних.
Відповідач відзиву на позов не надав, тому справа розглядається за наявними в ній матеріалами, відповідно ст. 75 ГПК України.
01.08.2008 року між позивачем (постачальник) та відповідачем (покупець) було укладено договір поставки № Од01/08, згідно п. 1.1. якого Позивач зобов'язався передати Відповідачу, а Відповідач зобов'язався прийняти та оплатити товар на умовах Договору.
Відповідно п.2.3. Договору відповідач зобов'язується сплатити повну вартість переданого йому товару не пізніше 21 календарного дня з дати поставки товару, підтвердженого підписаними накладними.
Позивач свої обов'язки за Договором виконав належним чином та поставив відповідачу товар по видатковим накладеним, копії яких додані до матеріалів справи..
Однак, відповідач порушив свої зобов'язання щодо оплати поставок товару від 13.07.2010 року, 01.10.2010 року та від 09.11.2010 року, спаливши заборгованість частково, внаслідок чого у відповідача залишився залишок заборгованість перед позивачем за поставлений товар на суму 10021,30 грн.
Відповідно до п. 1 ст. 509 ЦК України зобов'язанням є правовідношення, в якому одна сторона (боржник) зобов'язана вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послугу, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку.
Згідно ст. 526 ЦК України зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства, а за відсутності таких умов та вимог - відповідно до звичаїв ділового обороту або інших вимог, що звичайно ставляться.
Статтею 530 ЦК України встановлено, що якщо у зобов'язанні встановлений строк (термін) його виконання, то воно підлягає виконанню у цей строк (термін).
Частиною 1 ст. 229 ГК України встановлено, що учасник господарських відносин у разі порушення ним грошового зобов'язання не звільняється від відповідальності через неможливість виконання і зобов'язаний відшкодувати збитки, завдані невиконанням зобов'язання, а також сплатити штрафні санкції відповідно до вимог, встановлених цим Кодексом та іншими законами.
Статтею 1 Закону України „Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань” встановлено, що платники грошових коштів сплачують на користь одержувачів цих коштів за прострочку платежу пеню в розмірі, що встановлюється за згодою сторін.
А ст. 3 вказаного Закону зазначає, що розмір пені, передбачений статтею 1 цього Закону, обчислюється від суми простроченого платежу та не може перевищувати подвійної облікової ставки Національного банку України, що діяла у період, за який сплачується пеня.
Пунктом 3.2. договору поставки від 01.08.2008р. на відповідача було покладено зобов'язання по сплаті пені в разі прострочення виконання зобов'язання по цьому договору в розмірі 0,1 від суми заборгованості за кожен день прострочення.
Позивачем, з урахуванням обмеження стягнення пені розміром подвійної облікової ставки, правильно розрахував пеню, яка підлягає до стягнення з відповідача. Її розмір становить 1614,61грн.
Відповідно ст. 625 ЦК України боржник не звільняється від відповідальності за неможливість виконання ним грошового зобов'язання. Боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Позивачем у відповідності до вимог чинного законодавства розраховано суми інфляційних та сплати 3% річних. Їх розміри, відповідно, становлять 1441,29 грн. та 403,60 грн
Отже, суд вважає позовні вимоги обґрунтованими, підтвердженими матеріалами справи та такими, що підлягають задоволенню з покладенням на відповідача судових витрат.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд,
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути з Фізичної особи -підприємця ОСОБА_1 (АДРЕСА_1, код - НОМЕР_1) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю „Термекс” (58032, м. Чернівці, вул. Головна, 246, код - 32652485): 10021 гривню 30 коп. боргу; 1614 гривень 61 коп. пені; 403 гривні 60 коп. сплати 3% річних; 1441 гривню 29 коп. інфляційних, 135 гривень держмита та 236 гривень витрат на ІТЗ судового процесу.
Рішення суду набирає законної сили в порядку ст. 85 ГПК України.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Повне рішення складено 13.02.2012р.
Суддя Демешин О.А.