"07" лютого 2012 р.Справа № 6/17-5025-2011
за позовом Одеського обласного комунального підприємства „Видавництво Чорномор'я”
до Товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежна газета „ЮГ”
про стягнення 52 255,50 грн.
Суддя Демешин О.А.
Представники сторін:
від позивача: не з'явився
від відповідача: ОСОБА_1 -за довіреністю
СУТЬ СПОРУ: Одеське обласне комунальне підприємство „Видавництво Чорномор'я” (далі - позивач) звернулось до господарського суду Одеської області з позовом до Товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежна газета „ЮГ” (далі - відповідач) про стягнення 52 255,50 грн.
Відповідач, позов не визнав, з підстав, викладених у відзиві на позов.
Власником цілісного майнового комплексу видавництва розташованого за адресою у
м. Одеса, площа Незалежності, 1, згідно Свідоцтва на право власності на нежитлові будівлі від 16 вересня 2008 року серії АА № 273046, зареєстрованим в КП „ОМБТІ та РОН” 4 листопада 2008 року, Витяг про реєстрацію права власності на нерухоме майно № 20798813, за реєстраційним номером 25286396, є територіальна громада сіл, селищ, міст Одеської області в особі Одеської обласної ради.
В обґрунтування позову позивач посилається на наступні обставини:
Комунальні та експлуатаційні витрати на утримання цілісного майнового комплексу видавництва розташованого за адресою м. Одеса, площа Незалежності, 1, несе позивач, про що вказує в позові.
Відповідач використовує нежилі приміщення -792 кв.м. за адресою м. Одеса, площа незалежності, 1.
Позивач вказує, що наказом № 77, від 19.07.2010 року, по підприємству було введено в дію затверджену власником калькуляцію тимчасових експлуатаційних витрат в розмірі на 1 кв.м. площі будівлі.
Тому, позивач виставляв рахунки по сплаті комунальних та експлуатаційних витрат згідно встановлених тарифів відповідно до площі приміщень, що знаходяться у відповідача в користуванні.
Крім того, позивачем рахунки та акти виконаних робіт щомісячно передавались відповідачу, однак жоден акт виконаних робіт не було повернено, рахунки не сплачено.
Отже, позивач вважає, що відповідач порушуючи діюче законодавство відмовляється сплачувати виставлені рахунки в результаті чого склався борг на 01.11.2011р. у розмірі 63288,63 грн.
Відповідач позов не визнав, посилаючись на відсутність будь-яких договірних відносин між ним та позивачем щодо порядку і умов обслуговування службових приміщень та прилеглої території, які займає відповідач.
Крім того, відповідач зазначає, що ним сплачено позивачу за фактично надані комунальні послуги згідно показань приладів обліку, що підтверджує наявний в матеріалах справи акт звірки взаєморозрахунків.
Заслухавши пояснення сторін надані під час розгляду справи та дослідивши матеріали справи, суд вважає, що у задоволенні позову слід відмовити, виходячи з наступного:
Відповідно до ст. 11 ЦК України цивільні права та обов'язки виникають з підстав,
передбачених цією статтею. Зокрема, підставою виникнення цивільних прав та обов'язків є договори та інші правочини.
Ст. 13 ЦК України закріплює, що цивільні права особа здійснює у межах, наданих їй договором або актами цивільного законодавства.
Крім того, ч. 1 ст. 173 ГК України встановлено, що господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
А підстави виникнення господарських зобов'язань визначено ст. 174 ЦК:
безпосередньо із закону або іншого нормативно-правового акта, що регулює господарську діяльність;
з акту управління господарською діяльністю;
з господарського договору та інших угод, передбачених законом, а також з угод, не передбачених законом, але таких, які йому не суперечать;
внаслідок заподіяння шкоди суб'єкту або суб'єктом господарювання, придбання або збереження майна суб'єкта або суб'єктом господарювання за рахунок іншої особи без достатніх на те підстав;
у результаті створення об'єктів інтелектуальної власності та інших дій суб'єктів, а також внаслідок подій, з якими закон пов'язує настання правових наслідків у сфері господарювання.
Всупереч наведеному, позивач не надав суду доказів існування між ним та позивачем будь-яких договірних відносин щодо порядку і умов обслуговування службових приміщень та прилеглої території, які займає відповідач.
Позовна заява також і не містить будь-якого посилання на Законодавство України, порушеного відповідачем, внаслідок чого виникла спірна заборгованість.
Крім того, позивачем в позовній заяві зазначається про наявність заборгованості відповідно до виставлених та несплачених відповідачем рахунків по сплаті комунальних та експлуатаційних витрат в розмірі 63288,63грн., а стягнути з відповідача позивач просить 52255,5грн.
З копій рахунків вбачається, що вони виставлялись за обслуговування приміщень, за воду, за стоки, за електроенергію та податок на землю.
Між тим в позовних вимогах не зазначено з яких сум складається, заявлена до стягнення сума в розмірі 52255,5грн.
Що стосується посилань позивача на затверджену наказом №77 від 19.07.2010р. по підприємству ООКП „Видавництво „Чорномор'я” калькуляцію тимчасових експлуатаційних витрат, то чинним законодавством не передбачено виникнення зобов'язань однієї юридичної особи на підставі актів (наказів, розпоряджень, вказівок тощо) іншої юридичної особи, оскільки ці акти стосуються тільки внутрішніх справ особи, органом управління якої вони приймалися.
Згідно ч. 1 ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Відповідно ст. 32 ГПК України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Ці дані встановлюються такими засобами: письмовими і речовими доказами, висновками судових експертів; поясненнями представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі. В необхідних випадках на вимогу судді пояснення представників сторін та інших осіб, які беруть участь в судовому процесі, мають бути викладені письмово.
Згідно п. 5 ч. 2 ст. 54 ГПК України позовна заява повинна містити: виклад обставин, на яких ґрунтуються позовні вимоги; зазначення доказів, що підтверджують позов; обґрунтований розрахунок сум, що стягуються чи оспорюються; законодавство, на підставі якого подається позов.
Таким чином, суд вважає, що позивачем не надано належних доказів в обґрунтування позову, оскільки не доведено факт порушення відповідачем будь-яких договорів, або Законів України, що призвело до виникнення спірного боргу.
На підставі викладеного, в задоволенні позову слід відмовити.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 ГПК України, суд
В задоволені позову Одеського обласного комунального підприємства „Видавництво Чорномор'я” до Товариства з обмеженою відповідальністю „Незалежна газета „ЮГ” про стягнення 52 255,50 грн. -відмовити.
Рішення суду набирає законної сили, в порядку ст. 85 ГПК України.
Суддя Демешин О.А.