"08" лютого 2012 р.Справа № 9/17-4974-2011
За позовом: Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК"
До відповідача: Приватного підприємства "КАРОЛАЙН"
про стягнення 11900,74 грн.
Суддя Меденцев П.А.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1 (за довіреністю);
Від відповідача: не з'явився;
СУТЬ СПОРУ: 08.12.2011 р. за вх. №7574/2011 Товариство з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК" (далі -Позивач) звернулось до Господарського суду Одеської області з позовною заявою про стягнення з Приватного підприємства "КАРОЛАЙН" (далі -Відповідач) 11 900,74 грн.
Позивач на позовних вимогах наполягає.
Відповідач у судових засіданнях не з'являвся. Відповідач відзив на позов не надав, у зв'язку з чим справу розглянуто за наявними в ній матеріалами, у відповідності до ст.75 ГПК України.
Судом встановлено, що усі надіслані процесуальні документи на фактичну адресу відповідача - Приватного підприємства "КАРОЛАЙН", що приймалися та виносилися за момент розгляду справи, відправлялися за адресою: 65000, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. „АРКАДІЯ” пляж, буд. 17, що зазначалася у позовній заяві.
Поштові повідомлення поверталися до суду з відміткою „адресат не розшуканий”.
Тому, згідно з п. 4 Інформаційного листа Вищого господарською суду України від 02.06.2006 р. № 01-8/1228 і п. 11 Інформаційного листа Вищого господарського суду України від 15.03.2007 р. № 01-8/123 „Про деякі питання практики застосування норм Господарського процесуального кодексу України, порушені у доповідних записках про роботу господарських судів у 2005 і 2006 роках": до повноважень господарських судів не віднесено установлення фактичного місцезнаходження юридичних осіб або місця проживання фізичних осіб-учасників судового процесу на час вчинення тих чи інших процесуальних дій.
Тому відповідні процесуальні документи надсилаються господарським судом згідно з поштовими реквізитами учасників судового процесу, наявними в матеріалах справи, а примірники повідомлень про вручення рекомендованої кореспонденції, повернуті органами зв'язку з позначками "за зазначеною адресою немає", і т.п., з урахуванням конкретних обставин справи можуть вважатися належними доказами виконання господарським судом обов'язку щодо повідомлення учасників судового процесу про вчинення ним судом певних процесуальних дій.
З наведеного випливає, що Приватного підприємства "КАРОЛАЙН" належним чином було повідомлено про час та місце розгляду справи.
У судовому засіданні від 18.01.2012 року представником позивача було надано до суду Витяг з Єдиного державного реєстру юридичних осіб та фізичних осіб-підприємців, де зазначено юридичне місцезнаходження Відповідача, а саме: (65000, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. „АРКАДІЯ” пляж, буд. 17).
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника позивача, суд встановив наступне:
17 травня 2011 року між Товариством з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК" та Приватним підприємством "КАРОЛАЙН" було укладено договір поставки за № 1167, за яким Позивач зобов'язався передати у власність Відповідача товар, а Відповідач зобов'язався прийняти і оплатити цей товар.
На підставі вищезазначеного договору в липні та серпні 2011 року Відповідачу було поставлено чотири партії товару на загальну суму 11 128,32 грн.
З порушенням строків оплати, Відповідачем було сплачено 1 139,20 грн., що підтверджується банківською випискою.
Заборгованість Відповідача перед Позивачем на дату подачі цієї позовної заяви становить 9 989,12 грн.
Таким чином, станом на дату подачі цієї позовної заяви товар повністю не оплачено, що є порушенням (невиконанням) Відповідачем своїх зобов'язань за Договором.
Отже, за прострочення строків оплати товару Відповідачу на суму простроченої заборгованості була нарахована пеня у розмірі 529,36 грн., 20% річних у розмірі 683,03 грн. та штраф -699,23 грн.
Досліджуючи матеріали справи, аналізуючи норми чинного законодавства, що стосується суті спору, суд дійшов наступних висновків.
Відповідно до ч.1 ст.509 ЦК України, зобов'язанням є правовідношення в якому одна сторона (боржник) зобов'язаний вчинити на користь другої сторони (кредитора) певну дію (передати майно, виконати роботу, надати послуги, сплатити гроші тощо) або утриматися від певної дії, а кредитор має право вимагати від боржника виконання його обов'язку. Згідно з ч.2 ст.509 ЦК України зобов'язання виникають з підстав, встановлених статтею 11 цього кодексу.
У п.1 ч.2 ст.11 ЦК України встановлено, що однією із підстав виникнення цивільних прав та обов'язків є договір, який в силу вимог ч.1 ст.629 ЦК України є обов'язковим для виконання сторонами.
Згідно з вимогами ч.1 ст.712 ЦК України за договором поставки продавець (постачальник), який здійснює підприємницьку діяльність, зобов'язується передати у встановлений строк (строки) товар у власність покупця для використання його у підприємницькій діяльності або в інших цілях, не пов'язаних з особистим, сімейним, домашнім або іншим подібним використанням, а покупець зобов'язується прийняти товар і сплатити за нього певну грошову суму, а відповідно до ч.2 ст.712 ЦК України до договору поставки застосовуються загальні положення про купівлю-продаж, якщо інше не встановлено договором, законом або не випливає з характеру відносин сторін.
Як вище встановлено господарським судом, між сторонами у справі укладено договір поставки №1167 від 17.05.2011 року, згідно з яким, Позивач -Постачальник, зобов'язався передати у власність Відповідача -Покупця алкогольні напої (товар), а Покупець прийняти та оплатити товар на умовах цього Договору.
Стаття 193 Господарського кодексу України зазначає, що суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом. Зобов'язана сторона має право виконати зобов'язання достроково, якщо інше не передбачено законом, іншим нормативно-правовим актом або договором, або не випливає із змісту зобов'язання. Зобов'язана сторона має право відмовитися від виконання зобов'язання у разі неналежного виконання другою стороною обов'язків, що є необхідною умовою виконання. Не допускаються одностороння відмова від виконання зобов'язань, крім випадків, передбачених законом, а також відмова від виконання або відстрочка виконання з мотиву, що зобов'язання другої сторони за іншим договором не було виконано належним чином.
Між тим із вищевстановлених обставин справи випливає, що Позивач належним чином виконав свої договірні зобов'язання щодо поставки Відповідачу товару, що підтверджується накладними: № 29233/28746 від 19.07.2011р., № 32691/32189 від 29.07.2011р., № 34039/33675 від 04.08.2011р., та № 36035/35501 від 12.08.2011р., підписаними обома сторонами та скріплені печатками.
Відповідно до ч. 1 ст. 692 ЦК України покупець зобов'язаний оплатити товар після його прийняття або прийняття товаророзпорядчих документів на нього, якщо договором або актами цивільного законодавства не встановлений інший строк оплати товару.
Згідно з п. 6.1 Договору встановлено, що Відповідач повинен оплачувати отриманий товар по кожній партії протягом чотирнадцяти календарних днів з моменту отримання партії товару.
Як вбачається з матеріалів справи, Відповідачем було сплачено 26.09.2011 року -550,80 грн., 01.11.2011 року -588,40 грн.
Оцінюючи вищенаведене, заборгованість Приватного підприємства "КАРОЛАЙН" перед Товариством з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК" становить 9 989,12 грн.
Відповідно до вимог ч.1 ст.526 ЦК України, зобов'язання має виконуватися належним чином відповідно до умов договору та вимог цього Кодексу, інших актів цивільного законодавства. В силу вимог ч.1 ст.525 ЦК України одностороння відмова від зобов'язання або одностороння зміна його умов не допускається, якщо інше не встановлено договором або законом. Аналогічні вимоги щодо виконання зобов'язань містяться і у ч.ч.1,7 ст.193 ГК України.
Положеннями ст.611 ЦК України встановлено, що у разі порушення зобов'язання настають правові наслідки, встановлені договором або законом, зокрема, сплата неустойки.
Частиною 1 ст. 612 ЦК України встановлено, що боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом.
Згідно з п. 7.1 Договору у разі порушення строків оплати вартості одержаного товару, Покупець сплачує Постачальнику пеню у розмірі подвійної облікова ставка НБУ за кожен день порушення строків оплати.
Розрахунок пені, наданий Позивачем до позовної заяви, який становить 529,36 грн., перевірений господарським судом та встановлено його відповідність нормам чинного законодавства.
У відповідності з п. 9.2. Договору, Відповідачу нараховано 20% річних в сумі 683,03 грн.
Крім цього, на підставі підпункту 7.1. Договору, на Відповідача, у зв'язку з простроченням оплати товару більш ніж на 30 днів, покладено обов'язок сплатити на користь Позивача штраф у розмірі 7% від суми боргу, строк розрахунків порушено.
Оскільки по всіх чотирьох партіям товару, строк оплати прострочений більше ніж на 30 календарних днів, сума штрафу складає: 699,23 грн.
Відповідно до ч. 1 ст. 32 Господарського процесуального кодексу України доказами у справі є будь-які фактичні дані, на підставі яких господарський суд у визначеному законом порядку встановлює наявність чи відсутність обставин, на яких ґрунтуються вимоги і заперечення сторін, а також інші обставини, які мають значення для правильного вирішення господарського спору. Згідно ст. 33 Господарського процесуального кодексу України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень.
Враховуючи вищевикладене, оцінюючи докази у справі в їх сукупності, законодавство, що регулює спірні правовідносини, суд дійшов висновку, що позовні вимоги підлягають задоволенню повністю.
Витрати по сплаті судового збору віднести за рахунок Відповідача.
Керуючись ст.ст. 44, 49, 82-85 Господарського процесуального кодексу України, суд -
1. Позов задовольнити повністю.
2. Стягнути із Приватного підприємства "КАРОЛАЙН" (65000, Одеська область, м. Одеса, Приморський район, вул. „АРКАДІЯ” пляж, буд. 17, код ЄДРПОУ 24772581) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "БАЯДЕРА ЛОГІСТИК" (фактична адреса: 65005, Одеська область, м. Одеса, вул. Колонічна, буд. 7; юридична адреса: Донецька область, м. Горлівка, вул. Озерянівська, 2, код ЄДРПОУ 35871504, п/р 26004304743101 в ПАТ „Філія АБ Південний” в м. Києві, МФО 320917) основну заборгованість в сумі 9 989,12 грн., пеню -529,36 грн., 20% річних -683,03 грн., штраф -699,23 грн., суму судового збору у розмірі 1 411,50 грн.
Рішення господарського суду може бути оскаржене шляхом подання апеляційної скарги до Одеського апеляційного господарського суду, яка подається через місцевий господарський суд протягом 10-денного строку з моменту складення та підписання повного тексту рішення.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку на подання апеляційної скарги, якщо не буде подано апеляційну скаргу. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Меденцев П.А.
Повний текст рішення складено 10 лютого 2012 року.