02.02.12р.Справа № 21/5005/16851/2011
За позовом Приватного підприємства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна", м. Київ
до Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед", м. Дніпропетровськ
про відшкодування шкоди 12 605,80 грн.
Суддя Назаренко Н.Г.
Секретар судового засідання Булана Ю.М.
Представники:
від позивача - не з'явився;
від відповідача - ОСОБА_1., дов. б/н від 20.04.11р.
Позивач звернувся до господарського суду з позовом про стягнення з Відповідача суми шкоди в порядку регресу у розмірі 12 605,80 грн.
Відповідач у відзиві на позовну заяву заперечує проти задоволення позовних вимог у зв'язку з тим, що страхувальник взагалі не повідомляв страховика про настання страхового випадку, що, на думку відповідача, є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування та ні страхувальник, ні позивач в порушення п. 33.2. ст.33 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" п. 5.2. Наказу Міністерства юстиції України, Фонду державного майна України від 24.11.03р. N 142/5/2092 Про затвердження Методики товарознавчої експертизи та оцінки колісних транспортних засобів не надав страховику ПРАТ СК "Дніпроінмед" до огляду пошкоджений транспортний засіб, чим створив відповідачу перешкоди у визначенні обставин, характеру та розміру, що за законом є підставою для відмови у виплаті страхового відшкодування. Крім того, Відповідач зазначає, що Позивач не врахував коефіцієнт фізичного зносу автомобіля та франшизу в Полісі №НОМЕР_4 в сумі 510,00 грн.
В ході судового розгляду справи позивач направив до суду заяву про зменшення позовних вимог та просить стягнути з відповідача 12 095,80 грн. збитків в порядку регресу з врахуванням франшизи та коефіцієнту фізичного зносу автомобіля.
Клопотання про використання засобів технічної фіксації судового процесу при розгляді цієї справи представниками сторін не заявлялись.
В порядку ст. 85 ГПК України у судовому засіданні 02.02.12р. оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Розглянувши матеріали справи, заслухавши пояснення представника відповідача, оцінивши надані докази в їх сукупності, господарський суд, -
02.08.2009 р. між ПАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" (правонаступник ЗАТ «АСК «Інго Україна») та ТОВ "Перша лізингова компанія" був укладений Поліс страхування засобів наземного транспорту, цивільної відповідальності водія та пасажирів № НОМЕР_1 (далі - Договір страхування), за яким ПАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" було застраховано майнові інтереси Страхувальника, пов'язані з експлуатацією наземного транспортного засобу марки "Мітсубіші", державний номер НОМЕР_2.
Згідно розгорнутої довідки ДАІ, 06.02.2010 року на вул. Караваєва у м. Дніпропетровськ сталася дорожньо-транспортна пригода за участю автомобіля марки «Хюндай», державний номер НОМЕР_3, під управлінням водія ОСОБА_2 та автомобіля «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_2, що належить ТОВ «Перша лізингова компанія», під управлінням водія ОСОБА_3.
Згідно постанови Амур-Нижньодніпровського районного суду м. Дніпропетровська від 10.03.2010 р. (суддя - Воробйов В.Л.), 06.02.2010 р., ОСОБА_2., керуючи автомобілем марки «Хюндай», державний номер НОМЕР_3, рухаючись по вул. Караваєва у м. Дніпропетровськ, не врахував дорожньої обстановки, не справився с керуванням, внаслідок чого здійснив зіткнення з автомобілем марки «Мітсубіші», державний номер НОМЕР_2, що призвело до пошкодження транспортних засобів.
Таким чином, ОСОБА_2. порушив ПДР України, в зв'язку з чим його було визнано винним у вчиненні вищевказаної ДТП та притягнуто до адміністративної відповідальності.
11.06.2008 року представником страхувальника ТОВ "Перша лізингова компанія" було подано до ПАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" заяву на виплату страхового відшкодування.
Згідно Рахунку-фактури № Д-311 від 18.02.2010 р., наданого ФОП ОСОБА_4., вартість матеріальної шкоди, завданої внаслідок ДТП власнику автомобіля марки «Мітсубіші», (державний номер НОМЕР_2, склала 12 659,30 грн.
Крім того, з метою встановлення розміру матеріальної шкоди, ПАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" було замовлено проведення автотоварознавчого дослідження у ФОП ОСОБА_5. Відповідно до Висновку № 1656 від 25.03.2010 р. вартість матеріального збитку, завданого власнику автомобіля «Мітсубіші», номер НОМЕР_2, склала 12 605,80 грн.
На підставі Рахунку-фактури, ПАТ "Акціонерна страхова компанія "ІНГО Україна" було виплачено страхове відшкодування у розмірі 12 659,30 грн., що підтверджується платіжним дорученням № 3454 від 28.04.2011 р.
Відповідно ст. 993 Цивільного кодексу України та 27 Закону України “Про страхування” до страховика, який виплатив страхове відшкодування за договором майнового страхування, у межах фактичних витрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за завдані збитки.
Згідно частини 2 статі 1187 Цивільного кодексу України шкода, заподіяна джерелом підвищеної небезпеки, відшкодовується особою, що на відповідній правої підставі (право власності, інше речове право, договір підряду, оренди і т.п.) володіє транспортним засобом, механізмом, іншим об'єктом, використання чи збереження якої створює підвищену небезпеку.
Згідно ч. 1 ст. 1191 ЦК України особа, яка відшкодувала шкоду, завдану іншою особою, має право зворотної вимоги (регресу) до винної особи у розмірі виплаченого відшкодування, якщо інший розмір не встановлений законом.
Крім того, відповідно до ст. 27 Закону України "Про страхування" від 04.10.2001 року № 2745-ІІІ, "до страховика, який виплатив страхове відшкодування, в межах фактичних затрат переходить право вимоги, яке страхувальник або інша особа, що одержала страхове відшкодування, має до особи, відповідальної за заподіяний збиток".
Цивільна відповідальність ОСОБА_2. на момент настання страхової події була застрахована в Приватному акціонерному товаристві "Страхова компанія "Дніпроінмед" за договором обов'язкового страхування цивільно - правової відповідальності власників наземних транспортних засобів № НОМЕР_4 (надалі - поліс) (т. 2 а.с. 7).
Згідно полісу, ліміт відповідальності Відповідача за шкоду, заподіяну майну, складає 25 000, 00 грн.
Відповідно до п. 22.1. ст . 22 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" При настанні страхового випадку страховик відповідно до лімітів відповідальності страховика відшкодовує у встановленому цим Законом порядку оцінену шкоду, яка була заподіяна у результаті дорожньо-транспортної пригоди життю, здоров'ю, майну третьої особи.
Згідно ст. 29 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" у зв'язку з пошкодженням транспортного засобу відшкодовуються витрати, пов'язані з відновлювальним ремонтом транспортного засобу з урахуванням зносу, розрахованого у порядку, встановленому законодавством, включаючи витрати на усунення пошкоджень, зроблених навмисно з метою порятунку потерпілих внаслідок дорожньо-транспортної пригоди, з евакуацією транспортного засобу з місця дорожньо-транспортної пригоди до місця проживання того власника чи законного користувача транспортного засобу, який керував транспортним засобом у момент дорожньо-транспортної пригоди, чи до місця здійснення ремонту на території України. Якщо транспортний засіб необхідно, з поважних причин, помістити на стоянку, до розміру шкоди додаються також витрати на евакуацію транспортного засобу до стоянки та плата за послуги стоянки.
Відповідно ч. 1 ст. 3 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" оцінка майна, майнових прав (далі - оцінка майна) - це процес визначення їх вартості на дату оцінки за процедурою, встановленою нормативно-правовими актами, зазначеними в статті 9 цього Закону, і є результатом практичної діяльності суб'єкта оціночної діяльності.
Згідно ч. 1 ст. 5 Закону України "Про оцінку майна, майнових прав та професійну оціночну діяльність в Україні" суб'єктами оціночної діяльності є:
- суб'єкти господарювання - зареєстровані в установленому законодавством порядку фізичні особи - суб'єкти підприємницької діяльності, а також юридичні особи незалежно від їх організаційно-правової форми та форми власності, які здійснюють господарську діяльність, у складі яких працює хоча б один оцінювач, та які отримали сертифікат суб'єкта оціночної діяльності відповідно до цього Закону;
- органи державної влади та органи місцевого самоврядування, які отримали повноваження на здійснення оціночної діяльності в процесі виконання функцій з управління та розпорядження державним майном та (або) майном, що є у комунальній власності, та у складі яких працюють оцінювачі.
Відповідно до висновку судового експерта ОСОБА_5. № 1656 експертного автотоварознавчого дослідження по факту спричинених аварійних пошкоджень автомобілю від 25.03.2010р. розмір завданого збитку, з урахуванням зносу складає 12 605, 80 грн. (т.1. а.с. 37-39).
У зв'язку з тим, що між відповідачем та ОСОБА_2. полісом обов'язкового страхування цивільної відповідальності № НОМЕР_4 від 21.05.2009р. передбачена франшиза у сумі 510,00 грн., яка у відповідності до ст. 12 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів" не відшкодовується страховиком.
Таким чином, розмір страхового відшкодування відповідача складає 12 095, 80 грн. (12 605,00грн. - 510,00 грн.).
Розглянувши заперечення відповідача суд зазначає наступне: посилання ПАТ "СК "Дніпроінмед" на те, що винна у заподіянні збитків особа - ОСОБА_2. не повідомив страховика про настання страхової події, що є на їх думку підставою для відмови в позові необґрунтовані, у зв'язку з наступним.
Відповідно до підпункту 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (в редакції чинній на момент вчинення дорожньо-транспортної пригоди) учасники дорожньо-транспортної пригоди зобов'язані вжити заходів для невідкладного, але не пізніше трьох робочих днів, повідомлення страховика, з яким було укладено договір обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності, або, у випадках, передбачених цим Законом, МТСБУ про настання дорожньо-транспортної пригоди.
Вказана норма не містить підстав для відмови у задоволенні вимоги страховика, який виплатив страхове відшкодування згідно договору майнового страхування, до особи, відповідальної за завдані збитки, про відшкодування виплачених ним фактичних сум в межах передбачених договором обов'язкового страхування цивільно-правової відповідальності.
Статтею 38 ЗУ “Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів” (в редакції чинній на момент виплати страхового відшкодування) визначено, що страховик після виплати страхового відшкодування має право подати регресний позов до страхувальника або водія забезпеченого транспортного засобу, який спричинив дорожньо-транспортну пригоду, якщо він не повідомив страховика у строки і за умов, визначених у підпункті 33.1.2 пункту 33.1 статті 33 цього Закону. Тобто зазначена стаття передбачає наявність права у страховика на пред'явлення регресного позову, а не відсутність такого права.
Крім того навіть, якщо винна особа (страхувальник) не повідомила відповідача про настання страхової події, це не є підставою для відмови у відшкодуванні шкоди потерпілій особі, враховуючи що у позивача, до якого перейшло право вимоги від потерпілої особи, взагалі відсутній обов'язок повідомляти відповідача про настання страхового випадку із застрахованим ним транспортним засобом.
Вичерпний перелік підстав, коли шкода не відшкодовується, визначено ст. 32 Закону України "Про обов'язкове страхування цивільно-правової відповідальності власників наземних транспортних засобів".
Також слід зауважити, що позивач направляв відповідачу регресну вимогу від 29.12.2010р. 3 2364 від 26.08.2010р. з вимогою про сплату в порядку регресу страхового відшкодування, в якій було викладено всі обставини страхового випадку та додані всі необхідні для розгляду такої претензії документи та яка залишена відповідачем без виконання.
Відповідно до ст. 33 ГПК України кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог і заперечень. Докази подаються сторонами та іншими учасниками судового процесу.
Згідно ст. 34 ГПК України господарський суд приймає тільки ті докази, які мають значення для справи.
Обставини справи, які відповідно до законодавства повинні бути підтверджені певними засобами доказування, не можуть підтверджуватись іншими засобами доказування.
З огляду на викладене, позовні вимоги підтвердженні матеріалами справи та підлягають задоволенню повністю у сумі 12 095, 80 грн. страхового відшкодування в порядку регресу.
Дані висновки узгоджуються з позицією Верховного Суду України, викладеною у постанові від 07.11.2011р., постановах Вищого господарського суду України № 43/73 від 23.11.2011р., постановах Дніпропетровського апеляційного господарського суду у справах № 20/5005/9863/2011 від 29.11.2011р., № 35/5005/6168/2011 від 22.09.2011р. (т.2. а.с. 13-27).
Відповідно статті 49 Господарського процесуального кодексу України судові витрати покладаються на відповідача пропорційно до стягнутої суми.
Керуючись ст.ст. 993, 1187, 1191 Цивільного кодексу України, ст.ст. 1, 4, 22, 33, 34, 49, 75, 82-85, 87, 116 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити.
Стягнути з Приватного акціонерного товариства "Страхова компанія "Дніпроінмед" (49005, м. Дніпропетровськ, вул. Сімферопольська, 21, кім. 307, код ЄДРПОУ 21870998) на користь Приватного акціонерного підприємства "Акціонерна страхова компанія "Інго Україна" (01054, м. Київ, вул. Воровського, 33, код ЄДРПОУ 16285602)12 095, 80 грн. (дванадцять тисяч дев'яносто п'ять грн. 80 коп.) - страхового відшкодування в порядку регресу, 120, 96грн. (сто двадцять грн. 96 коп.) - державного мита, 236 грн. - витрат на інформаційно-технічне забезпечення судового процесу, про що видати наказ.
Наказ видати після набрання рішенням законної сили.
Рішення господарського суду набирає законної сили після закінчення строку подання апеляційної скарги, якщо апеляційної скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним господарським судом.
Суддя Н.Г. Назаренко
Дата підписання рішення, оформленого
відповідно до вимог ст. 84 ГПК України,
- 06.02.2012р.