30.01.12р.Справа № 8/5005/16479/2011
За позовом Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ЄвразРесурс" Україна", (м. Дніпропетровськ)
до Акціонерного товариства закритого типу "Страхова компанія "ДІСКО",
про стягнення страхового відшкодування за договором страхування наземного транспорту № 1184/ТС від 01.03.2010р. у загальному розмірі 3 839,27 грн.
Суддя Дубінін І.Ю.
Представники:
Від позивача: ОСОБА_1. - пров. юрисконсульт (дов. № 1/2012 від 10.01.12р.)
від відповідача: не з'явився
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ЄвразРесурс" Україна" (далі-позивач) звернулося до господарського суду із позовом до Акціонерного товариства закритого типу "Страхова компанія "ДІСКО" (далі-відповідач) про стягнення страхового відшкодування за договором страхування наземного транспорту № 1184/ТС від 01.03.2010р. у загальному розмірі 3 839,27 грн.
Сума позову складається з наступних сум: 3 394,13 грн. - основний борг, 347,36 грн. - пеня, 30,55 грн. - інфляційні збитки, 67,23 грн. - 3 % річних.
Позивач обґрунтовує позовні вимоги невиконанням відповідачем за договором страхування наземного транспорту № 1184/ТС від 01.03.2010р., в частині повного та своєчасного розрахунку страхового відшкодування.
Відповідач двічі у судове засідання не з'явився, витребувані судом документи не надав, але був належним чином повідомлений про час і місце судового засідання поштовим повідомленням № 4900091562532, яке знаходиться в матеріалах справи.
За таких обставин господарський суд вважає, що відповідач не скористався своїм правом на участь представника у судовому засіданні.
Статтею 22 Господарського процесуального кодексу України передбачено, що сторони зобов'язані добросовісно користуватися належними їм процесуальними правами, виявляти взаємну повагу до прав і охоронюваних законом інтересів другої сторони, вживати заходів до всебічного, повного та об'єктивного дослідження всіх обставин справи.
При цьому, суд вважає достатніми матеріали справи для слухання справи у відповідно до ст. 75 Господарського процесуального кодексу України за наявними в ній матеріалами.
В порядку ст. 85 Господарського процесуального кодексу України судом було оголошено вступну та резолютивну частини рішення.
Дослідивши матеріали справи, вислухавши доводи представника позивача, оцінивши докази в їх сукупності, господарський суд, -
01.03.10р. між Акціонерним товариством закритого типу "Страхова компанія "ДІСКО", як страховик, та Товариством з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЄвразРесурс" Україна", як страхувальник, було укладено договір страхування наземного транспорту № 1184/ТС, згідно п. 1.1. договору, предметом договору страхування, є майнові інтереси страхувальника, що не суперечить законодавству України і пов'язані з володінням, користуванням та розпорядженням засобом наземного транспорту, що належить страхувальнику на відповідній правовій підставі, та пройшов реєстрацію в органах ДАІ, автомобіль марки зазначений у додатку № 1 до договору.
Розділом 3 договору сторони визначили, що страхова сума за цим договором складає 745 000,00 грн., річний страховий тариф встановлюється в розмірі - 6,8% від страхової суми, сума страхового платежу складає 50 660,00 грн., страховий платіж повинен бути сплачений до 17.03.10р.
Як вказує позивач, платіжним дорученням № 600 від 15.03.10р. перерахував відповідачу, визначений п. 3.3. договору, страховий платіж у повному обсязі у розмірі 50 660,00 грн.
Пунктом 3 у додатку № 1 до договору, визначає одним із застрахованих транспортних засобів автомобіль TOYOTA COROLLS (державний номерний знак АЕ 0396 СН). Страхова сума цього автомобіля сторонами договору визначена у розмірі 115 000,00 грн.
09.03.11р. на Набережній Заводській в районі СТАНу-550 сталось пошкодження лобового скла в районі лівої стійки автомобіля TOYOTA COROLLS (державний номерний знак АЕ 0396 СН), власником якого є позивач у результаті попадання каміння, яке вилетіло з під коліс автомобіля КАМАЗ, що рухався попереду в попутному напрямку.
Згідно п. 5.5.2. договору на позивача покладено обов'язок негайно, але не пізніше однієї доби повідомити відповідача про настання випадку, що має ознаки страхового.
Позивачем було направлено страхувальнику повідомлення № 81 від 11.03.11р. про настання події, що має ознаки страхового випадку та заяву № 81/1 від 11.03.11р. про виплату страхового відшкодування, копії які знаходяться в матеріалах справи (а.с. 17, 18).
Отже, позивачем виконано передбачений договором обов'язок щодо письмового повідомлення відповідача про настання страхового випадку.
Згідно п. 6.1. договору, страхове відшкодування виплачується не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату страхового відшкодування та складання страхового акту.
Відповідно до п. 6.7.2. договору, при пошкодженні транспортного засобу чи його додаткового обладнання сума збитків визначається в розмірі витрат на його відновлення (з урахуванням зносу на день настання страхового випадку) згідно з кошторисом -розрахунком, який складено експертом.
Позивач зазначає, що страхова компанія запевнила про виплату йому страхового відшкодування в строк до 31.08.11р., але виплати відповідачем не проводилися.
Товариство з обмеженою відповідальністю "Торговий дім "ЄвразРесурс" Україна" в період з березня 2011 року по липень 2011 року неодноразово зверталося до відповідача з проханням здійснити виплату страхового відшкодування за вищевказаною заявою. Відповідачем страхове відшкодування позивачу так і не було виплачено.
Враховуючи невиплату страхового відшкодування страхувальником в строк, зазначений в гарантійному листі, позивачем 07.09.11р. було направлено на адресу відповідача вимогу № 820, відповідно до якої вимагав провести виплату страхового відшкодування в розмірі 3 572,77 грн. протягом семи днів з дати отримання даної вимоги відповідачем.
На вимогу позивача, 12.10.11р. отримана відповідь відповідача № 192/1 від 03.10.11р., в якій останній повідомляє, що випадок, який стався з автомобілем позивача визнаний страховим випадком, та гарантує при поліпшенні фінансової ситуації виплатити страхове відшкодування.
Враховуючи зазначені обставини, позивач за власні кошти у жовтні 2011 року звернувся до Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Алмаз Мотор, ЛТД" для здійснення ремонту автомобіля. На ремонт автомобіля було витрачено суму у розмірі 3 394,13 грн.
Пунктом 3.5. договору визначено, що в разі настання страхового випадку без вини водія франшиза складає 0% від страхової суми за цим договором. Таким чином, страховому відшкодуванню підлягає сума у розмірі 3 394,13 грн.
Вартість виконаних робіт щодо заміни лобового скла підтверджується копією рахунку № СФ-РР-1997 від 12.10.11р. Товариства з обмеженою відповідальністю фірми "Алмаз Мотор, ЛТД", що знаходиться в матеріалах справи (а.с. 23), копією акта здачі-прийняття робіт (надання послуг) № БН-02884 від 21.10.11р. (а.с. 25) та копією платіжного дорученням № 3134 (а.с. 24), відповідно до якого позивачем сплачено Товариству з обмеженою відповідальністю фірмі "Алмаз Мотор, ЛТД" суму в розмірі 3 394,13 грн. за виконані роботи із заміни пошкодженого лобового скла.
Згідно п. 6.1. договору, страхове відшкодування виплачується не пізніше 10 (десяти) робочих днів з моменту прийняття рішення про виплату страхового відшкодування та складання страхового акту. Відповідачем факт настання страхового випадку підтверджується.
Враховуючи вищевикладене, у відповідача утворилась заборгованість перед позивачем у сумі 3 394,13 грн.
Згідно п. 9.1. договору визначено, що у випадку невиконання однією стороною умов розрахунків за цим договором, винна сторона виплачує потерпілій стороні пеню в розмірі подвійної облікової ставки НБУ, яка склалася на день оплати, за кожний день затримки.
На підставі п. 9.1. позивач просить суд стягнути пеню, згідно розрахунку, які додані до позовної заяви. Розмір нарахованої пені за період з 21.03.11р. по 17.11.11р. становить у сумі 347,36 грн.
Також, на підставі ст. 625 ЦК України позивач просить суд стягнути з відповідача інфляційні збитки у сумі 30,55 грн. та 3% річних у сумі 67,23 грн.
Доказів виконання по оплаті за виконані роботи із заміни пошкодженого лобового скла за договором на суму 3 394,13 грн. на момент розгляду спору відповідач не надав, доводи позивача, наведені в обґрунтування позову, не спростував.
При викладених обставинах вимоги позивача щодо стягнення основного боргу, пені, інфляції та 3% річних підлягають задоволенню.
Приймаючи рішення господарський суд виходить із наступного.
Відповідно до ст. 979 Цивільного кодексу України, за договором страхування страховик зобов'язується у разі настання страхового випадку виплатити страхувальнику грошову суму, а страхувальник зобов'язується сплачувати страхові платежі та виконувати інші умови договору.
Згідно ст. 9 Закону України «Про страхування», страхова палата -грошова сума, яка виплачується страховиком відповідно до умов договору страхування при настанні страхового випадку. Розмір страхової суми та або (розміри) страхових виплат визначається за домовленістю між страховиком та страхувальником під час укладання договору страхування або внесення змін до договору страхування, або у випадках, передбачених чинним законодавством. Страхове відшкодування -страхова палата, яка здійснюється страховиком у межах страхової суми за договорами майнового страхування і страхування відповідальності при настанні страхового випадку.
Відповідно до ст. 173 Господарського кодексу України, господарським визнається зобов'язання, що виникає між суб'єктом господарювання та іншим учасником (учасниками) відносин у сфері господарювання з підстав, передбачених цим Кодексом, в силу якого один суб'єкт (зобов'язана сторона, у тому числі боржник) зобов'язаний вчинити певну дію господарського чи управлінсько-господарського характеру на користь іншого суб'єкта (виконати роботу, передати майно, сплатити гроші, надати інформацію тощо), або утриматися від певних дій, а інший суб'єкт (управнена сторона, у тому числі кредитор) має право вимагати від зобов'язаної сторони виконання її обов'язку.
Згідно ч. 1 ст. 193 Господарського кодексу України, суб'єкти господарювання та інші учасники господарських відносин повинні виконувати господарські зобов'язання належним чином відповідно до закону, інших правових актів, договору, а за відсутності конкретних вимог щодо виконання зобов'язання - відповідно до вимог, що у певних умовах звичайно ставляться. До виконання господарських договорів застосовуються відповідні положення Цивільного кодексу України з урахуванням особливостей, передбачених цим Кодексом.
Господарське зобов'язання виникає, зокрема із господарського договору (ст. 174 Господарського кодексу України).
Згідно зі ст.ст. 525, 526, 530 Цивільного кодексу України, одностороння відмова вiд зобов'язання або одностороння змiна його умов не допускається, якщо iнше не встановлено договором або законом. Зобов'язання має виконуватися належним чином вiдповiдно до умов договору та вимог цього Кодексу, iнших актiв цивiльного законодавства. Якщо у зобов'язаннi встановлений строк (термiн) його виконання, то воно пiдлягає виконанню у цей строк (термiн).
Згідно п. 2 ст. 218 Господарського кодексу України учасник господарських відносин відповідає за невиконання або неналежне виконання господарського зобов'язання.
У відповідності до ст. 610 Цивільного кодексу України, порушенням зобов'язання є його невиконання або виконання з порушенням умов, визначених змістом зобов'язання (неналежне виконання).
Боржник вважається таким, що прострочив, якщо він не приступив до виконання зобов'язання або не виконав його у строк, встановлений договором або законом (ст. 612 Цивільного кодексу України).
Згідно ст. 599 Цивільного кодексу України зобов'язання припиняється виконанням, проведеним належним чином.
Викладене є підставою для задоволення позову в частині стягнення основного боргу.
Відповідно до ст. 625 Цивільного кодексу України боржник, який прострочив виконання грошового зобов'язання, на вимогу кредитора зобов'язаний сплатити суму боргу з урахуванням встановленого індексу інфляції за весь час прострочення, а також три проценти річних від простроченої суми, якщо інший розмір процентів не встановлений договором або законом.
Статтею 992 Цивільного кодексу України встановлено, що у разі несплати страховиком страхувальникові або страхової палати, страховик зобов'язаний сплатити неустойку у розмірі, встановленому договором або законом.
За ст.ст. 611, 549, 551 ЦК України, у разi порушення зобов'язання настають правовi наслiдки, встановленi договором або законом, зокрема - сплата неустойки. Неустойкою (штрафом, пенею) є грошова сума або iнше майно, якi боржник повинен передати кредиторовi у разi порушення боржником зобов'язання. Штрафом є неустойка, що обчислюється у відсотках від суми невиконаного або неналежно виконаного зобов'язання. Пенею є неустойка, що обчислюється у вiдсотках вiд суми несвоєчасно виконаного грошового зобов'язання за кожен день прострочення виконання. Предметом неустойки може бути грошова сума, рухоме i нерухоме майно. Якщо предметом неустойки є грошова сума, її розмiр встановлюється договором або актом цивiльного законодавства.
За ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", платники грошових коштiв сплачують на користь одержувачiв цих коштiв за прострочку платежу пеню в розмiрi, що встановлюється за згодою сторiн.
Враховуючи викладене, та перевіривши розрахунки позивача за допомогою нормативно-довідкових таблиць системи "Ліга", судом встановлено, що розрахунок пені, інфляційних втрат та 3% річних відповідають вимогам чинного законодавства.
При викладених обставинах вимогу позивача щодо стягнення пені за період з 21.03.11р. по 17.11.11р. у сумі 347,36 грн., інфляційних втрат за період з квітня 2011р. по листопад 2011р. у сумі 30,55 грн. та 3% річних за період з 21.03.11р. по 17.11.11р. у сумі 67,23 грн. слід визнати обґрунтованими і такими, що підлягають задоволенню.
Викладене є підставою для задоволення позову у повному обсязі. Судові витрати по справі слід покласти на відповідача.
Керуючись ст.ст. 525, 526, 530, 549, 551, 599, 610, 611, 612, 625, 979, 992 Цивільного кодексу України, ст.ст. 173, 193, 218 Господарського кодексу України, ст. 1 Закону України "Про відповідальність за несвоєчасне виконання грошових зобов'язань", ст. 49, ст. 75, ст. 82 - 85 Господарського процесуального кодексу України, господарський суд, -
Позов задовольнити у повному обсязі.
Стягнути з Акціонерного товариства закритого типу "Страхова компанія "ДІСКО" (49000, м. Дніпропетровськ, вул. К. Лібкнехта, 4-Д; код ЄДРПОУ 13470552) на користь Товариства з обмеженою відповідальністю "Торговий Дім "ЄвразРесурс" Україна" (49064, м. Дніпропетровськ, вул. Ударників, 31; код ЄДРПОУ 34589080) -3 394 (три тисячі триста дев'ятсот чотири) грн. 13 коп. основного боргу, 347 (триста сорок сім) грн. 36 коп. пені, 30 (тридцять) грн. 55 коп. інфляційні втрати, 67 (шістдесят сім) грн. 23 коп. 3% річних, 1 478 (одна тисяча чотириста сімдесят вісім) грн. 00 коп. витрат по сплаті судового збору.
Видати наказ після набрання судовим рішенням законної сили.
Рішення суду набирає законної сили після закінчення десятиденного строку з дня його підписання і може бути оскарженим протягом цього строку до Дніпропетровського апеляційного господарського суду.
Суддя І.Ю. Дубінін
Повне рішення складено 06.02.12р.