13.02.2012
Справа № 2519/41/2012 року (2-49)
08 лютого 2012 року Семенівський районний суд Чернігівської області в складі головуючого -судді Поповича В. В., при секретарі Кекух Л. В., розглянувши у відкритому cудовому засіданні в місті Семенівка Чернігівської області цивільну справу за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення меж між суміжними земельними ділянками, усуненя перешкод у користуванні земельною ділянкою, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача -Семенівська міська Рада Чернігівської області,-
Позивач звернувся до суду з вимогами визнати неправомірною відмову ОСОБА_2 у підписанні актів встановлення та погодження меж між суміжними земельними ділянками, які розташовані в місті АДРЕСА_1 та земельною ділянкою, яка розташована в АДРЕСА_2; визнати за позивачем право на приватизацію земельної ділянки без погодження меж із відповідачем та дозволити її подальше здійснення; зобов'язати ОСОБА_2 звільнити частину земельної ділянки розташованої в місті АДРЕСА_1, яка належить ОСОБА_1, яка самовільно зайнята відповідачем та використовується ним під господарський сарай в якому утримує домашніх тварин, туалет, навіс для дров та компостну яму.
В обґрунтування позовних вимог позивач у позовній заяві вказав, що у 2008 році він придбав нерухоме майно -житловий будинок з надвірними будівлями по АДРЕСА_1 та нежитлову будівлю з надвірними спорудами по вулиці АДРЕСА_1. Позивач звернувся до користувачів суміжних земельних ділянок для підписання відповідних актів встановлення меж. Відповідач є користувачем земельної ділянки, яка розташована по вулиці АДРЕСА_2. Безпідставно відповідач відмовилась підписати встановлення та погодження меж між суміжними ділянками. Спочатку підписала акт, але потім відкликала свій підпис.
Відповідно до вимог статті 152 Земельного кодексу України, власник земельної ділянки або землекористувач може вимагати усунення будь-яких порушень його прав на землю, навіть якщо ці порушення не пов'язані з позбавленням права володіння земельною ділянкою, і відшкодування завданих збитків.
На думку позивача, дії відповідача по справі щодо безпідставної відмови від підпису акту встановлення та погодження меж земельної ділянки є такими, що порушують вимоги частини 2 ст. 152 Земельного кодексу України та особисті права позивача на приватизацію.
Окрім того, ОСОБА_1 самовільно прибудувала господарський сарай, навіс для дров та розмістила компостну яму. Туалет та вищевказані споруди знаходяться на земельній ділянці, якою згідно документів користується позивач.
У судовому засіданні представник позивача ОСОБА_1 повністю підтримав позовні вимоги з підстав наведених у позовній заяві та показав, що відповідач на земельній ділянці, якою користується позивач самовільно побудувала господарський сарай, навіс для дров та розмістила компостну яму при цьому не бажає зносити споруди. Туалет також знаходиться частково на земельній ділянці позивача.
Представник позивача ОСОБА_1 позов підтримала у повному обсязі з підстав наведених у позовній заяві.
Відповідач ОСОБА_2 позов визнала частково та показала, що дійсно вона побудувала на земельній ділянці позивача -господарський сарай, навіс для дров та розмістила компостну яму, але не самовільно, як вказано у позові, а з дозволу позивача. Вона готова знести вищевказані споруди. Щодо розміщення туалету, то доведено, що туалет частково знаходиться на території земельної ділянки позивача та частково на її земельній ділянці, тому вона не знає як саме знести туалет. Вважає, що у позивача є багато земельних ділянок, а у неї мало, тому бажала користуватись частиною ділянки позивача. Вона погоджується підписати акт встановлення меж земельних ділянок, які раніше не підписала.
Суд, заслухавши сторони та вивчивши матеріали справи вважає за необхідне позовні вимоги задовольнити повністю враховуючи слідуючі підстави.
По справі доведено, що на частині земельної ділянки позивача, відповідач побудувала та користувалась господарським сараєм, навісом для дров та компостною ямою, що підтверджується даними письмових доказів: відкоригованим планом забудови земельної ділянки за адресою АДРЕСА_1 -забудовник ОСОБА_1 у якому визначені межі, розміри та будівлі (житловий будинок, прибудова до будинку, господарський сарай, літня кухня, вбиральня, теплиця, трапезна, гараж) (а. с. 15-16); даними акту про встановлення меж землекористування в натурі від 06 травня 2011 року та даними генерального плану (а. с. 17, 18); даними акту обстеження від 12 грудня 2011 року, згідно яких виявлено, що на земельній ділянці ОСОБА_1 знаходяться самовільно збудовані споруди ОСОБА_2: господарський сарай, навіс для дров, туалет, компостну яму (а. с. 19, 20); даними договору купівлі-продажу від 30 січня 2008 року, згідно яких ОСОБА_1 придбав житловий будинок з надвірними будівлями в місті АДРЕСА_1 (а. с. 5-7, 10-12); даними про реєстрацію права власності на нерухоме майно, згідно яких ОСОБА_1, позивач по справі, на підставі договорів купівлі-продажу №160 та №162 від 30 січня 2008 року є власником будинку з надвірними побутово-господарськими будівлями за адресою: АДРЕСА_1 та не житлової будівлі з надвірними будівлями за адресою: АДРЕСА_1 (а. с. 8, 13).
Задовольняючи позовні вимоги у повному обсязі, суд враховує те, що відповідач по справі визнає незаконність своїх дій з приводу розміщення на земельній ділянці позивача: господарського сараю, навісу для дров, компостної ями, частково туалету на лінії межі між суміжними земельними ділянками. Самовільно збудовані будівлі: господарський сарай, навіс для дров, компостна яма -підлягають знесенню. Туалет частково розміщений на земельній ділянці позивача -підлягає знесенню з метою звільнення земельної ділянки позивача.
Згідно вимог ч. 3 ст. 103 Земельного кодексу України, власники та землекористувачі земельних ділянок зобов'язані співпрацювати при вчиненні дій, спрямованих на забезпечення прав на землю кожного з них.
Оцінюючи пояснення сторін, зокрема пояснення відповідача по справі, ОСОБА_2, яка у судовому засіданні фактично позов не заперечила, суд вважає, що відмова відповідача підписати акт встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки є безпідставними та такими, що порушують права позивача на приватизацію земельної ділянки з підстав передбачених п. «а»ч. 3 ст. 116 Земельного кодексу України у порядку встановленому ст. 1183 Земельного кодексу України.
Понесені позивачем судові витрати: судовий збір та кошти сплачені за юридичні послуги підлягають стягненню з відповідача на користь позивача на підставі ч. 2, п. 2 ч. 3 ст. 79 ЦПК України.
На підставі вищевикладеного, керуючись ст. ст. 10, 11, 60, 79, 208-209, 212-215, 294 ЦПК України, суд -
Позов ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про встановлення меж між суміжними земельними ділянками, усуненя перешкод у користуванні земельною ділянкою, третя особа, яка не заявляє самостійних вимог щодо предмету спору на стороні позивача -Семенівська міська Рада Чернігівської області -задовольнити повністю.
Зобов'язати ОСОБА_2 усунути перешкоди у приватизації ОСОБА_1 земельної ділянки шляхом визнання безпідставною відмову суміжним землекористувачем - ОСОБА_2.
Визнати за ОСОБА_1 право на приватизацію земельної ділянки для будівництва і обслуговування житлового будинку, господарських будівель і споруд за адресою: АДРЕСА_1, без підпису суміжного землекористувача, ОСОБА_2, акту встановлення та погодження зовнішніх меж земельної ділянки від 15 вересня 2011 року та 13 жовтня 2011 року.
Зобов'язати ОСОБА_2 звільнити частину земельної ділянки розташованої в АДРЕСА_1, що належить ОСОБА_1, яка самовільно зайнята ОСОБА_2 та використовується нею під господарський сарай, туалет, шляхом знесення вищезазначених будівель, навісу для дров та компостної ями.
Стягнути з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 судовий збір в розмірі 94 (дев'яносто чотири) гривні 10 копійок та 800 (вісімсот) гривень витрат на правову допомогу.
Рішення набирає законної сили після закінчення строку для подання апеляційної скарги, якщо апеляційну скаргу не було подано. У разі подання апеляційної скарги рішення, якщо його не скасовано, набирає законної сили після розгляду справи апеляційним судом.
Рішення може бути оскаржене до Апеляційного суду Чернігівської області через Семенівський районний суд Чернігівської області шляхом подачі в десятиденний строк з дня проголошення рішення апеляційної скарги. Особи, які брали участь у справі, але не були присутні у судовому засіданні під час проголошення судового рішення, можуть подати апеляційну скаргу протягом десяти днів з дня отримання копії цього рішення.
Суддя: В.В. Попович