Справа №2-3269 Головуючий у суді у 1 інстанції - Алфьоров
Номер провадження 22-ц/1890/301/12 Суддя-доповідач - Білецький
Категорія - 48
09 лютого 2012 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Білецького О. М.,
суддів - Рибалки В. Г., Таран С. А.,
за участю секретаря - Кияненко Н.М., ,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_1
на заочне рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 08 грудня 2011 року
у справі за позовом ОСОБА_1 до ОСОБА_2, третя особа - Відділ Державної виконавчої служби Сумського міського управління юстиції,
про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів,
05 липня 2011 року ОСОБА_1 звернулась до суду з вказаним позовом.
Уточнивши вимоги, та посилаючись на те, що відповідач має заборгованість по сплаті аліментів на малолітню дочку, просила стягнути з нього неустойку (пеню) за період з 01 січня 2008 року по 01 липня 2011 року у розмірі 41424 грн. 54 коп.
Заочним рішенням Ковпаківського районного суду м.Суми від 08 грудня 2011 року позов задоволено частково. Стягнуто з ОСОБА_2 на користь ОСОБА_1 1624 грн. 24 коп. неустойки (пені) за прострочення сплати аліментів у період з 01 липня 2010 року по 01 липня 2011 року.
У стягненні неустойки (пені) за період з 01 січня 2008 року по 30 червня 2010 року відмовлено за пропуском строку позовної давності.
В апеляційній скарзі позивач, посилаючись на неповноту з'ясування фактичних обставин, невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення норм матеріального і процесуального права, просить це рішення суду скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову у повному обсязі. Вказує, що на вказані спірні правовідносини, які пов'язані з несплатою аліментів, позовна давність не розповсюджується.
Заслухавши пояснення позивача, заперечення представника відповідача, дослідивши матеріали справи та перевіривши рішення суду в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених у суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що рішення суду у частині відмови у задоволенні позовних вимог за період з 01 січня 2008 року по 01 лютого 2009 року підлягає скасуванню із закриттям провадження у справі з таких підстав.
Відповідно до ч.3 ст.303 ЦПК України, апеляційний суд не обмежений доводами апеляційної скарги, якщо під час розгляду справи буде встановлено порушення норм процесуального права, які є обов'язковою підставою для скасування рішення.
Згідно з ч.1 ст.304 ЦПК України, справа розглядається апеляційним судом за правилами, встановленими для розгляду справи судом першої інстанції з винятками та доповненнями.
П.2 ч.2 ст.122 ЦПК України зобов'язує суд відмовити у відкритті провадження у справі, якщо є таке, що набрало законної сили, рішення чи ухвала суду про закриття провадження у справі у зв'язку з відмовою позивача від позову, а п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України передбачає, що з цих підстав відкрите провадження підлягає закриттю.
Згідно з ч.1 ст.310 ЦПК України, рішення суду підлягає скасуванню в апеляційному порядку із закриттям провадження у справі з підстав, визначених ст.205 цього Кодексу.
Як встановлено апеляційним судом, копія позовної заяви та повістки у судові засідання на 22 вересня та 20 жовтня 2011 року, які направлялись позивачу за місцем його реєстрації, повернулись до суду без вручення за закінченням строку зберігання. Після чого, достовірно знаючи з копії постанови Зарічного районного суду м.Суми від 07 жовтня 2011 року про затримання ОСОБА_2 і обрання щодо нього запобіжного заходу у вигляді тримання під вартою (а.с.31), всупереч вимогам ч.6 ст.76 ЦПК України місцевий суд продовжував надсилати йому виклики до суду за місцем реєстрації. І лише рішення суду було адресовано начальнику слідчого ізолятора для вручення відповідачу.
Вказані обставини колегія суддів визнає поважними і на підставі ч.2 ст.303 ЦПК України досліджує нові докази надані представником відповідача та витребувані із суду.
Як вбачається з копії позовної заяви від 27 лютого 2009 року, ОСОБА_3 вже зверталась до суду з вимогами про стягнення неустойки за прострочення сплати ОСОБА_2 аліментів за період з 01 січня 2008 року по 01 лютого 2009 року (а.с.89-90).
З розписки, яка була складена позивачем 02 листопада 2011 року убачається, що вона одержала від ОСОБА_2 600 грн. у зв'язку з примиренням цих сторін у цивільній справі Ковпаківського райсуду м.Суми по стягненню пені за прострочку стягнення аліментів і претензій до відповідача щодо цих вимог ОСОБА_1 не має (а.с.88).
Ухвалою Ковпаківського районного суду від 07 грудня 2009 року (справа №2-2074/09) провадження у справі за вказаними вимогами було закрито у зв 'язку з відмовою позивача від позову (а.с.87).
За таких обстави, суду першої інстанції слід було в силу п.2 ч.2 ст.122 ЦПК України відмовити у відкритті провадження за позовом у даній справі в частині вимог за період з 01 січня 2008 року по 01 лютого 2009 року, або на підставі п.2 ч.1 ст.205 ЦПК України закрити вже відкрите провадження.
Однак, місцевий суд на це уваги не звернув і помилково вирішив по суті спір в цій частині вимог.
За такого порушення норм процесуального права заочне рішення суду першої інстанції в частині відмови у задоволенні позовних вимог про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів за період з 01 січня 2008 року по 01 лютого 2009 року підлягає обов'язковому скасуванню, а провадження у справі в цій частині вимог - закриттю.
Керуючись ч.3 ст.303, п.6 ч.1 ст.205, ч.1 ст.310 ЦПК України, колегія суддів, -
Заочне рішення Ковпаківського районного суду м.Суми від 08 грудня 2011 року в частині вирішення позовних вимог ОСОБА_1 до ОСОБА_2 про стягнення неустойки за прострочення сплати аліментів за період з 01 січня 2008 року по 01 лютого 2009 року скасувати із закриттям провадження у цій частині позовних вимог.
Ухвала набрала законної сили з моменту проголошення і з цього часу протягом двадцяти днів може бути оскаржена в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ.
Головуючий -
Судді -