Справа №2-2002 Головуючий у суді у 1 інстанції - Литовченко
Номер провадження 22-ц/1890/371/12 Суддя-доповідач - Сибільова
Категорія - 34
02 лютого 2012 року м.Суми
Колегія суддів з розгляду справ цивільного судочинства Апеляційного суду Сумської області в складі:
головуючого-судді - Сибільової Л. О.,
суддів - Криворотенка В. І., Лузан Л. В.,
при секретарі - Назарової О.М.,
розглянувши у відкритому судовому засіданні в приміщенні апеляційного суду цивільну справу за апеляційною скаргою товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімсервіс»
на рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 грудня 2011 року
у справі за позовом товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімсервіс» до ОСОБА_1 про зобов'язання вчинити певні дії та відшкодування матеріальної шкоди,
TOB «Укрхімсервіс» в лютому 2011 року звернулося до суду з вказаним позовом, вимоги якого мотивує тим, що відповідно до договору купівлі-продажу від 02 грудня 2005 року йому належить на праві приватної власності нежитлове приміщення (будівля холодильника), розташоване за адресою: АДРЕСА_1. Впритул до будівлі холодильника розташована естакада, яка належить відповідачу на праві приватної власності. Покрівля платформи № 2 естакади вище за будівлю холодильника на 1,83-3,05 м і має винос карнизу над нижче розташованою покрівлею будівлі холодильника, що належить позивачу, на 1,27 м. Покрівля над платформою, що належить відповідачеві, виконана з зовнішнім водовідведенням, без організованого водовідведення і влаштування козирків над входами.
Відсутність організованого водовідведення на звисі покрівлі платформи №2 над будівлею холодильника «Б-1», яка належить позивачеві, призводить до утворення та падіння полою і збігання дощової та талої води з вищезазначеної покрівлі безпосередньо на нижче розташовану покрівлю належної позивачеві сусідньої будівлі. Це збільшує навантаження на покрівлю будівлі холодильника, особливо в зимовий час, і зменшує загальну експлуатаційну придатність покрівлі, оскільки вона, окрім захисту будівлі холодильника від атмосферних опадів, також виконує роль водовідведення із покрівлі платформи, яка належить відповідачеві.
Висновком № 43 від 11 листопада 2010 року експертного дослідження щодо відповідності покрівлі, влаштованої над платформою № 2, яка належить ОСОБА_1 і розташована за адресою м.Суми, вул. Воровського, 20, вимогам державних будівельних норм, встановлено, що влаштована покрівля над платформою № 2 не відповідає вказаним вимогам.
У зв'язку з підвищеним навантаженням на покрівлю будівлі холодильника, пошкодженням покрівлі дощовою водою та неможливістю її подальшої експлуатації TOB «Укрхімсервіс» було змушене провести ремонт покрівлі на будівлі холодильника і уклало для цього 18 травня 2009 року договір підряду з TOB «СПМК» про ремонт покрівлі. Вартість виконаних підрядних робіт, тобто вартість ремонту м'якої рулонної покрівлі склала 175501,2 грн. У зв'язку з тим, що карниз будівлі, яка належить ОСОБА_1, виступає над покрівлею будівлі, яка належить TOB «Укрхімсервіс», на 1,27 м, ціна позову розраховувалась з наступних даних: ширина покрівлі - 2 м, довжини покрівлі - 42 м. Таким чином, площина покрівлі складає 2 x 42= 84 кв. м. Збитки, які завдані незаконною експлуатацією покрівлі, TOB «Укрхімсервіс» оцінює в 16262,62 грн.
Посилаючись на зазначені обставини та на те, що відповідач не відповів на надіслане йому 27 грудня 2010 року рекомендованим листом звернення з проханням здійснити будівництво зовнішнього водовідводу за допомогою спеціальної системи лотків (чи прикарнизних жолобів) і водостічних труб, позивач просив зобов'язати відповідача здійснити будівництво зовнішнього водовідводу за допомогою спеціальної системи лотків (чи прикарнизних жолобів) і водостічних труб та стягнути з відповідача на відшкодування матеріальної шкоди 16262 грн. 62 коп. та судові витрати.
Рішенням Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 грудня 2011 року в задоволенні позову ТОВ «Укрхімсервіс» відмовлено.
В апеляційній скарзі ТОВ «Укрхімсервіс», посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, неповне з'ясування обставин, що мають значення для справи, невідповідність висновків суду обставинам справи, просить рішення скасувати та ухвалити нове рішення, яким задовольнити позовні вимоги в повному обсязі.
Вислухавши доповідь судді-доповідача, пояснення представника позивача, який підтримав скаргу з мотивів, в ній викладених, представника відповідача, який заперечує проти задоволення скарги та вважає рішення суду вірним, дослідивши матеріали справи та перевіривши законність та обгрунтованість рішення суду першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно ст. 213 ЦПК України, рішення суду повинно бути законним та обгрунтованим. Законним є рішення, яким суд, виконавши всі вимоги цивільного судочинства, вирішив справу згідно із законом. Обгрунтованим є рішення, ухвалене на основі повно і всебічно з'ясованих обставин, на які сторони посилаються як на підставу своїх вимог і заперечень, підтверджених тими доказами, які були досліджені в судовому засіданні.
Оскаржуване рішення суду не відповідає вказаним вимогам процесуального закону.
Вирішуючи спір та відмовляючи у задоволенні позову в повному обсязі, суд першої інстанції виходив з того, що відповідачем права та законні інтереси позивача не були порушені, оскільки належні їм об'єкти були прийняті в експлуатацію та зареєстровані як такі, що відповідають державним будівельним нормам, приписи контролюючих органів щодо їх не відповідності державним будівельним нормам відсутні. Влаштування організованого водовідведення з покрівлі платформи, належної відповідачу, є його правом, а не обов'язком.
Проте з таким висновком суду повністю погодитись не можна, оскільки він не відповідає обставинам справи та вимогам матеріального та процесуального права.
Відповідно до ч. 4 ст. 319, ст. 322 ЦК України, власність зобов'язує; власник зобов'язаний утримувати майно, що йому належить, якщо інше не встановлено договором або законом.
Ч. 2 ст. 386 ЦК України передбачає, що власник, який має підстави передбачати можливість порушення свого права власності іншою особою, може звернутися до суду з вимогою про заборону вчинення нею дій, які можуть порушити його право, або з вимогою про вчинення певних дій для запобігання такому порушенню.
Відповідно до ст. 391 ЦК України, власник має право вимагати усунення перешкод у здійсненні ним права користування та розпорядження своїм майном.
Судом першої інстанції встановлено, що відповідно до договору купівлі-продажу нежитлового приміщення (будівля холодильника, побудована у 1964 році) від 02 грудня 2005 року ТОВ «Укрхімсервіс» придбало нежитлове приміщення (будівля холодильника) за адресою: АДРЕСА_1 (літера «Б»).
Відповідно до договору купівлі-продажу від 22 березня 2007 року ОСОБА_1 як фізична особа придбав нерухоме майно - бетонну платформу, зазначену на технічному плані під літерою «І-ІІ» за адресою: АДРЕСА_1.
В минулому вказані будівлі складали один майновий комплекс, який належав Сумському обласному комунальному виробничо-торгівельному підприємству «Холодильник», визнаному в 2003 році банкрутом.
Стіна будівлі холодильника, належної позивачеві, яка прилягає до платформи № 2, належної відповідачеві, проходить по червоній лінії, яка розмежовує дані споруди і ділянки, на яких вони розташовані. Покрівля над платформою, належною відповідачеві, нависає на ширину 1,27 м над покрівлею будівлі холодильника позивача на висоті від 1,85 м до 3,05 м. Покрівля платформи відповідача має зовнішнє водовідведення, без організованого водовідведення і влаштування козирків над входом.
Вказані обставини не оспорюються сторонами.
Відповідач також не спростував того, що відсутність організованого водовідведення на звисі покрівлі належної йому платформи № 2 над покрівлею холодильника позивача не виключає утворення та падіння полою і збігання дощової і талої води з покрівлі платформи на нижче розташовану покрівлю холодильника позивача, як не спростував і тієї обставини, що фактично дійсно це відбувається.
На думку колегії суддів, такі обставини дають підстави для захисту права власності позивача, оскільки є безсумнівним той факт, що така експлуатація об'єктів, належних сторонам, збільшує навантаження на покрівлю холодильника позивача та зменшує її загальну експлуатаційну придатність.
Покрівля над платформою відповідача, відповідно до пояснень експерта ОСОБА_2, є суміщеним покриттям (дахом). В ході виконання судової будівельно-технічної експертизи експертом проводилось вивчення ДБН В.2.6-14-97 «Конструкції будинків і споруд. Покриття будинків» щодо відповідності об'єкта, належного ОСОБА_1, вимогам ДБН та влаштування водовідведення та приведено вимоги, які висуваються для горищних дахів, хоча фактично над даною платформою влаштовано суміщений дах.
Не оспорюючи фактичні обставини справи, відповідач, з доводами якого помилково погодився і суд, заперечує проти позову, стверджуючи, що будівлі сторін побудовані та прийняті свого часу в експлуатацію як такі, що відповідають державним будівельним нормам і правилам, і вимоги до облаштування водовідведення суміщених дахів, до яких відноситься покрівля належної відповідачеві платформи, подібно горищним дахам, не містять.
Колегія суддів вважає такі доводи необгрунтованими, оскільки відсутність таким вимог до такого типу дахів не звільняє відповідача від обов'язку експлуатувати і утримувати свою власність в такому стані, щоб це не порушувало право власності інших осіб, зокрема, це стосується і забезпечення надійного водовідведення води з покрівлі платформи з метою не потрапляння її на покрівлю будівлі позивача.
Відповідач не спростував тієї обставини, що за висновком судової будівельно-технічної експертизи з покрівлі платформи можливе облаштування організованого зовнішнього водовідведення шляхом застосування прикарнизних жолобів або лотків та водостічних труб, прикріплених до залізобетонних конструкцій перекриття платформи № 2.
Суд послався в рішенні на п.2.25 примітка 4. ДБН В.2.6-14-97 , згідно якого на плоских покриттях (з похилом до 10%) з перепадами висот, на понижених площинах покриття, розміщених під зовнішнім неорганізованим водостоком з верхніх площ, слід передбачати захисний шар (усилення покрівлі) за типом експлуатованих покрівель на ширину не менше 0,75м, що відноситься до суміщених дахів.
З огляду на зазначене суд зробив помилковий висновок про те, що облаштування зовнішнього організованого водовідведення відповідачем є його правом, а не обов'язком, і позивач може сам усунути недоліки в такому способі експлуатації об'єктів шляхом усилення покрівлі його холодильника.
Такий висновок суду не ґрунтується на вимогах закону.
Згідно ст. ст. 15, 16 ЦК України, кожна особа має право на захист свого цивільного права у разі його порушення, невизнання або оспорювання; кожна особа має право звернутися до суду за захистом свого особистого немайнового або майнового права та інтересу. Способами захисту цивільних прав та інтересів можуть бути, зокрема, припинення дії, яка порушує право.
З огляду на вказані положення закону позивач не зобов'язаний нести тягар убезпечення себе від порушення його прав з боку інших осіб за доведеності такого порушення.
Враховуючи вищенаведене, оскаржуване рішення суду в частині відмови у зобов'язанні відповідача вчинити дії на усунення перешкод позивачеві у користуванні власністю не є законним та обгрунтованим, висновки суду не відповідають обставинам справи та вимогам матеріального та процесуального права, а тому рішення суду в цій частині слід скасувати та ухвалити нове рішення про задоволення позову з підстав, зазначених вище.
Згідно ст. 309 ЦПК України, підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення або зміни рішення є невідповідність висновків суду обставинам справи, порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права.
В іншій частині доводи апеляційної скарги є необгрунтованими.
Відповідно до ст. 1166 ЦК України майнова шкода, завдана неправомірними рішеннями, діями чи бездіяльністю особистим немайновим правам фізичної або юридичної особи, а також шкода, завдана майну фізичної або юридичної особи, відшкодовується у повному обсязі особою, яка її завдала.
Згідно ст. 10 ЦПК України цивільне судочинство здійснюється на засадах змагальності сторін, сторони та інші особи, які беруть участь у справі, мають рівні права щодо подання доказів, їх дослідження та доведення перед судом їх переконливості. Кожна сторона повинна довести ті обставини, на які вона посилається як на підставу своїх вимог або заперечень.
Частиною 1 ст. 58 ЦПК України встановлено, що належними є докази, які містять інформацію щодо предмета доказування.
Колегія суддів погоджується з висновком суду про недоведеність вимог позивача про заподіяння йому майнової шкоди вимушеними витратами на проведення ремонту покрівлі належної йому будівлі., пропорційно тій частині площі, яка, на його думку, псується від впливу стоків з покрівлі будівлі відповідача.
В справі відсутні докази тому, що такий стан даху утворився саме з часу, коли будівлі стали належати двом різним власникам - сторонам в справі, і тому, що до цього, коли всі будівлі належали одному власнику, покрівля приміщення холодильника позивача була в належному стані. Позивач не довів псування його майна саме з вини відповідача.
Доводи апеляційної скарги в цій частині не спростовують висновків суду першої інстанції. Обставини, на які посилається позивач, були предметом дослідження суду першої інстанції і отримали об'єктивну оцінку.
В зв'язку з частковим задоволенням позову на підставі ст. 88 ЦПК України з відповідача на користь позивача підлягають частковому стягненню судові витрати.
Враховуючи задоволення вимог позивача в частині зобов'язання відповідача вчинити певні дії, з останнього підлягають стягненню Ѕ частина витрат на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи судом першої інстанції в сумі 118 гр., судовий збір в розмірі 53, 65 гр. (оплата апеляційної скарги за вимогу немайнового характеру, виходячи з розміру мінімальної заробітної плати, встановленого з 1 січня 2012 року - 1073 гр.) - 53,65 гр., та витрати на проведення судової будівельно-технічної експертизи в сумі 2344 гр.
Всього підлягає стягненню 2515,65 гр.
Керуючись ст.ст. 303, 307, 309, 313, 314, 316 ЦПК України, колегія суддів
Апеляційну скаргу товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімсервіс» задовольнити частково.
Рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 грудня 2011 року в даній справі в частині відмови у задоволенні позову товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімсервіс» до ОСОБА_1 про відшкодування майнової шкоди залишити без зміни.
В іншій частині рішення Ковпаківського районного суду м. Суми від 29 грудня 2011 року скасувати.
Позов товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімсервіс» задовольнити частково.
Зобов'язати ОСОБА_1 влаштувати організоване водовідведення з покрівлі належної йому платформи за адресою АДРЕСА_1.
Стягнути з ОСОБА_1 на користь товариства з обмеженою відповідальністю «Укрхімсервіс» судові витрати в сумі 2515,65 гр.
Рішення набирає законної сили з моменту його проголошення і може бути оскаржене в касаційному порядку безпосередньо до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних та кримінальних справ протягом двадцяти днів з дня набрання ним законної сили.
Головуючий -
Судді -