10 лютого 2012 року справа № 2а/1519/6784/11
Малиновський районний суд міста Одеси, в складі головуючого судді Михайлюка О.А., розглянувши в порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання відмови відповідача виплатити щомісячну державну соціальну допомогу дітям війни безпідставною та зобов'язання вчинити певні дії, -
Позивач звернулась до Малиновського районного суду міста Одеси з адміністративним позовом, в якому просить суд визнати неправомірною відмову відповідача нарахувати та сплатити належне підвищення до пенсії та зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси нарахувати та сплатити недоотримане як дитиною війни, щомісячне підвищення до пенсії за період з 01.06.2011 року до моменту винесення судом рішення.
Ухвалою Малиновського районного суду міста Одеси адміністративна позовна заява ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання неправомірною відмову відповідача нарахувати та сплатити належне підвищення до пенсії та зобов'язання Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси нарахувати та сплатити недоотримане як дитиною війни, щомісячне підвищення до пенсії за період з 01.06.2011 року по 29.06.2011 року залишена без розгляду, у зв'язку з пропуском строку звернення до суду з адміністративним позовом.
Відповідачем надано письмове заперечення, згідно якого відповідач просить відмовити позивачу в позовних вимогах в повному обсязі, обґрунтовуючи свої заперечення тим, що Законом України «Про соціальний захист дітей війни»передбачено, що фінансування виплат по даному закону провадиться із Державного бюджету України, який затверджує Верховна Рада України, а не із бюджету Пенсійного фонду України, який затверджує Кабінет Міністрів України, тому в діях відповідача порушень законодавства не має.
Сторони в судове засідання не викликались, оскільки справа розглядається в порядку скороченого провадження без присутності сторін відповідно до ст. 183-2 КАС України.
Дослідивши наявні в справі докази, оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини суд дійшов висновку, що вимоги адміністративного позову підлягають частковому задоволенню з наступних підстав.
Правовідносини між сторонами є адміністративно-правовими та урегульовані положеннями КАС України.
Судом встановлено, що позивач є особою, яка відноситься до категорії «Діти війни». Згідно з приписами ст. 1 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»дитиною віійни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення 2 вересня 1945 року Другої світової війни було менше 18 років. Позивач отримує пенсію за віком та на неї роповсюджується дія Закону України від 18 листопада 2004 року «Про соціальний захист дітей війни»відповідно до довідки.
Статтею 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.11.2004 передбачено, що дітям війни пенсії або щомісячне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачується замість пенсії, підвищуються на 30 % мінімальної пенсії за віком.
Відповідно до ч. 1 п. п. 1, 6 ст. 92 Конституції України виключно законами України визначаються права і свободи громадянина, гарантії цих прав і свобод, основи соціального захисту.
Згідно до ч. 2 ст. 17 Закону України «Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії»від 05.10.2000 року № 2017-ІІІ мінімальний розмір пенсії за віком не може бути нижче прожиткового мінімуму, встановленого законом, а ч. 2 зазначеного Закону передбачено, що розмір мінімальної пенсії за віком визначається виключно законами України.
У відповідності із ст. 1 Закону України «Про обов'язкове державне пенсійне страхування»від 09.07.2003 року № 1058-ІУ розмір мінімальної пенсії за віком, як державної соціальної гарантії, визначається цим Законом і відповідними Законами України «Про державний бюджет»на відповідні роки.
Відповідно до ч.2 ст.19 Конституції України, органи державної влади та органи місцевого самоврядування, їх посадові особи зобов'язані діяти лише на підставі, в межах повноважень та у спосіб, що передбачені Конституцією та законами України.
Відповідно до ч.4 ст.9 КАС України, у разі невідповідності нормативно-правового акта Конституції України, закону України, міжнародному договору, згода на обов'язковість якого надана Верховною Радою України, або іншому правовому акту суд застосовує правовий акт, який має вищу юридичну силу.
Отже, за конституційними нормами, виходячи з пріоритетності законів над підзаконними актами, нарахування та виплата дітям війни підвищення до пенсії або щомісячного грошового довічного утримання чи державної соціальної допомоги, що виплачується замість пенсії, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни», а не до Постанови Кабінету Міністрів України, які істотно звужують обсяг встановлених законом прав.
Законом України від 14.06.2011 р. № 3491-IV «Про внесення змін до Закону України «Про Державний бюджет України на 2011 рік»прикінцеві положення останнього Закону доповнені пунктом 4, за яким установлено, що у 2011 році норми і положення статті 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»застосовуються у порядку та розмірах, встановлених Кабінетом Міністрів України виходячи з наявного фінансового ресурсу бюджету Пенсійного фонду України на 2011 рік.
На виконання п. 7 Закону України від 14 червня 2011 року № 3491-6, Кабінетом Міністрів України прийнято постанову № 745 від 06.07.2011 року «Про встановлення деяких розмірів виплат, що фінансуються за рахунок коштів державного бюджету», відповідно до п. 6 якої встановлено, що дітям війни до пенсії проводиться підвищення у розмірі 49,8 гривень. Дана постанова набрала чинності 23.07.2011 року. Тому, враховуючи вищевикладене, підвищення пенсії, як особі, яка має статус «Дитина війни»виплачується у розмірах передбачених діючим законодавством. За таких обставин кінцевою датою перерахунку та виплати щомісячного підвищення пенсій як дитині війни, повинні здійснюватися відповідно до норм Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з врахуванням ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування», є 23 липня 2011 року.
З огляду на те, що суд розглядає позовні вимоги в частині, в якій не пропущений строк позовної давності, тому, суд приходить до висновку про необхідність задоволення частини позовних вимог про зобов'язання відповідача здійснити нарахування підвищення невиплаченої державної соціальної допомоги у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»від 18.05.2004 року за період з 29.06.2011 року по 23.07.2011 року.
Відповідно до ч. 2 ст. 71 КАС України в адміністративних справах про протиправність рішень, дій чи бездіяльності суб'єкта владних повноважень обов'язок щодо доказування правомірності свого рішення, дій чи бездіяльності покладається на відповідача, якщо він заперечує проти адміністративного позову.
Відповідачем не доведені обставини правомірності дій щодо не нарахування та невиплати позивачу державної соціальної допомоги дітям війни за період з 29.06.2011 року по 23.07.2011 року в розмірі 30% від мінімальної пенсії за віком.
У відповідності до ст.11 КАС України суд може вийти за межі позовних вимог тільки в разі, якщо це необхідно для повного захисту прав, свобод та інтересів сторін чи третіх осіб, про захист яких вони просять. Суд може лише визнавати дії суб'єктів владних повноважень незаконними та покласти обов'язок на відповідача провести нарахування та виплату належних сум відповідно до закону за відповідний рік, і не є уповноваженим органом проводити розрахунок суми заборгованості та стягувати їх.
Крім того, суд зазначає, що обов'язок по здійсненню перерахунку належних до виплати позивачу грошових сум покладено на Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі м. Одеси. В зв'язку з чим суд не може виконувати обов'язки суб'єкта владних повноважень, покладених на нього законом, таким чином у задоволенні позовних вимог у частині зобов'язання відповідача виплатити вказане підвищення у певній сумі треба відмовити.
Керуючись ст. ст. 150, 152 Конституції України, рішенням Конституційного Суду України № 6-рп/2007 від 09.07.2007 року, рішенням Конституційного Суду України № 10-рп від 22.05.2008 року, ст. 6 Законом України „Про соціальний захист дітей війни” від 18.05.2004 року, Законом України „Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування” від 09.07.2003 року, ст. 19 Закону України „Про державні соціальні стандарти і державні соціальні гарантії”, п. 6 ст. З ЦК України, ст.ст. 6-14, 17, 19, 122, 159-163, 167, 183-2, 185, 186, 254 КАС України, суд, -
Позовні вимоги ОСОБА_2 до Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси про визнання неправомірною відмову нарахувати та виплатити щомісячну державну соціальну допомогу «Дітям війни»та зобов'язання вчинити певні дії -задовольнити частково.
Зобов'язати Управління Пенсійного фонду України в Малиновському районі міста Одеси здійснити перерахунок пенсії ОСОБА_2 з підвищенням її на 30% мінімального розміру пенсії за віком відповідно до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни»з розміру, встановленого ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове пенсійне страхування»та провести відповідні виплати за період з 29.06.2011 року по 23.07.2011 року включно.
В задоволенні іншої частини позовних вимог -відмовити.
Допустити негайне виконання постанови.
Апеляційна скарга може бути подана протягом десяти днів з дня отримання копії постанови, однак подача скарги не зупиняє її виконання.
Суддя: /підпис/ О.Михайлюк