Справа № 1309/170/12
Іменем України
03 лютого 2012 року
суддя Залізничного районного суду м.Львова Палюх Н.М. при секретарі Мицько О.М., з участю прокурора Дениса Т.М., адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, розглянувши у відкритому судовому засіданні в м.Львові скаргу на постанову про порушення кримінальної справи,
встановив :
Постановою старшого слідчого прокуратури Залізничного району м.Львова Сидіра В.В. від 12.01.2012р. відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 порушено кримінальну справу за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України. Згідно вказаної постанови, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб близько 18.00 год. 14.11.2011р., знаходячись по АДРЕСА_1, спричинили тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_7, що стали причиною смерті потерпілого. В цей час неподалік місця події знаходилися працівники міліції -оперуповноважені СКР Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_8, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які, помітивши протиправні дії ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 по побиттю ОСОБА_7, представились працівниками міліції і звернулись до тих з вимогою про припинення протиправних дій, у відповідь нащо ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 стали втікати з місця події, а працівники міліції їх наздоганяти. Під час переслідування ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 зупинялись та погрожували працівникам міліції застосуванням фізичної сили, замахуючись при цьому на них металевими трубами. В подальшому, під час затримання, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 стали застосовувати до працівників міліції фізичну силу, в результаті чого спричинили ОСОБА_11 струс головного мозку, рану тім'яної ділянки зліва, синяки на зовнішній боковій поверхні лівого та правого плеча, на передній поверхні обох колінних суглобів, що відносяться до легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_10 два садна на передній поверхні лівої гомілки, два садна у нижній третині лівого передпліччя, що відносяться до легкого тілесного ушкодження, та ОСОБА_9 садно третього пальця правої кисті, синяк біля основи четвертого пальця правої кисті, що відносяться до легкого тілесного ушкодження.
Адвокати ОСОБА_1 в інтересах ОСОБА_4 та ОСОБА_2 в інтересах ОСОБА_5 19.01.2012р. звернулися в суд із скаргою на вказану постанову, зазначаючи, що така винесена без достатніх даних, які вказують на наявність в діях ОСОБА_5 і ОСОБА_4 ознак злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, з порушенням вимог КПК України. Так, слідчим не встановлено, які саме обов'язки виконували працівники міліції близько 18.00 год. 14.11.2011р., не враховано, що ОСОБА_8, ОСОБА_9 і ОСОБА_10 не представилися працівниками міліції та не повідомили у зв'язку з чим вони мають претензії до ОСОБА_5 і ОСОБА_4, чому останні не виконували їхніх вказівок та рухалися в своєму напрямку, поки потерпілі не вчинили на них напад та що ОСОБА_5 і ОСОБА_4 не наносили ударів працівникам міліції, а лише виверталися від їхніх ударів. Просять постанову скасувати та відмовити у порушенні щодо ОСОБА_5 і ОСОБА_4 кримінальної справи.
В судовому засіданні адвокати ОСОБА_1 і ОСОБА_2 скаргу підтримали, посилаючись на мотиви такої, яку просять задовольнити.
Прокурор Денис Т.М. і ст.слідчий Сидір В.В. вважають, що постанова про порушення кримінальної справи відносно ОСОБА_5 і ОСОБА_4 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, винесена відповідно до вимог ст.ст.94, 97 КПК України, на підставі достатніх даних, що були ретельно перевірені дослідчим органом з приводу того, що обвинувачені чинили опір працівникам правоохоронних органів при виконанні ними своїх службових обов'язків та заподіяли тим легкі тілесні ушкодження.
Заслухавши адвокатів, слідчого, прокурора та розглянувши надані матеріали, на підставі яких було прийнято рішення про порушення кримінальної справи, вважаю, що скарга до задоволення не підлягає.
Відповідно до вимог п.1 ч.1 ст.94 КПК України приводом до порушення кримінальної справи є заяви або повідомлення підприємств, установ, організацій, посадових осіб, представників влади, громадськості або окремих громадян.
Відповідно до вимог п.5 ч.1 ст.94 КПК України приводом до порушення кримінальної справи є безпосереднє виявлення органом дізнання, слідчим, прокурором або судом ознак злочину.
Справа може бути порушена тільки в тих випадках, коли є достатні дані, які вказують на наявність ознак злочину.
Із наданих прокуратурою матеріалів кримінальної справи, що були підставою для порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за ознаками злочину, передбаченого ч.2 ст.121 КК України, вбачається, що приводами і підставами для порушення даної справи відносно ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 послужили зібрані матеріали за повідомленням лікаря травмпункту №3, згідно яких ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб 14.11.2011р. поблизу будинку АДРЕСА_1 умисно нанесли ОСОБА_7 множинні удари металевими трубами по голові та тілу, чим спричинили потерпілому черепно-мозкову травму, що відноситься до тяжкого тілесного ушкодження, після чого з місця вчинення злочину втекли, проте в подальшому були затримані працівниками міліції, а потерпілого ОСОБА_7 госпіталізовано у реанімаційне відділення КМК ЛШМД.
Як вбачається із постанови старшого слідчого прокуратури Залізничного району м.Львова Сидіра В.В. від 12.01.2012р., ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за попередньою змовою групою осіб близько 18.00 год. 14.11.2011р., знаходячись по АДРЕСА_1, спричинили тяжкі тілесні ушкодження ОСОБА_7, що стали причиною смерті потерпілого. В цей час неподалік місця події знаходилися працівники міліції -оперуповноважені СКР Залізничного РВ ЛМУ ГУ МВС України у Львівській області ОСОБА_11, ОСОБА_9 та ОСОБА_10, які, помітивши протиправні дії ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 по побиттю ОСОБА_7, представились працівниками міліції і звернулись до тих з вимогою про припинення протиправних дій, у відповідь нащо ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 стали втікати з місця події, а працівники міліції їх наздоганяти. Під час переслідування ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 зупинялись та погрожували працівникам міліції застосуванням фізичної сили, замахуючись при цьому на них металевими трубами. В подальшому, під час затримання, ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 стали застосовувати до працівників міліції фізичну силу, в результаті чого спричинили ОСОБА_11 струс головного мозку, рану тім'яної ділянки зліва, синяки на зовнішній боковій поверхні лівого та правого плеча, на передній поверхні обох колінних суглобів, що відносяться до легкого тілесного ушкодження, ОСОБА_10 два садна на передній поверхні лівої гомілки, два садна у нижній третині лівого передпліччя, що відносяться до легкого тілесного ушкодження, та ОСОБА_9 садно третього пальця правої кисті, синяк біля основи четвертого пальця правої кисті, що відносяться до легкого тілесного ушкодження.
На підставі зібраних по кримінальній справі доказів, рапортів працівників міліції, висновків експерта та матеріалів службової перевірки, проведеної УВБ у Львівській області ДВБ МВС України, старший слідчий прокуратури Залізничного району м.Львова Сидір В.В. дійшов висновку про наявність в діях ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 ознак злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України і прийняв рішення про порушення щодо них кримінальної справи, що не суперечить вимогам ст.94 КПК України.
З огляду на вищенаведене, суд не приймає до уваги покликання адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як на підстави для скасування постанови про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, що у діях ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 відсутній склад злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України, так як вони не знали, що чинять опір саме працівникам міліції під час виконання ними службових обов'язків та не наносили працівникам міліції ударів, оскільки такий висновок можна зробити лише на підставі всебічного, повного і об'єктивного дослідження всіх обставин справи в їх сукупності та оцінки доказів, що має вирішуватися судом під час розгляду справи по суті і, згідно з ч.14 ст. 236-8 КПК України, не входить у компетенцію суду, який розглядає скаргу на постанову про порушення кримінальної справи.
Суд також не приймає до уваги посилання адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2, як на підставу для скасування постанови, що оскаржувана постанова винесена з порушенням кримінально-процесуальних строків і що така не вручалася ОСОБА_5, чим порушено його право на захист, оскільки це не входить в межі судового розгляду, встановлені ст.236-8 КПК України.
Виходячи із наведеного, вважаю, що у старшого слідчого прокуратури Залізничного району м.Львова Сидіра В.В. були приводи і підстави для винесення оскаржуваної постанови, а також було достатніх даних, за матеріалами досудового слідства, щодо законності джерела отримання таких, а тому скаргу адвокатів ОСОБА_1 та ОСОБА_2 слід залишити без задоволення.
Керуючись ст.ст. 94, 97, 98, 2367, 2368 КПК України, -
постановив:
Скаргу на постанову старшого слідчого прокуратури Залізничного району м.Львова Сидіра В.В. від 12.01.2012р. про порушення кримінальної справи щодо ОСОБА_4, ОСОБА_5 і ОСОБА_6 за ознаками злочинів, передбачених ч.2 ст.342, ч.2 ст.345 КК України -залишити без задоволення.
На постанову може бути подана апеляція до апеляційного суду Львівської області протягом 7 діб з дня її винесення.