Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 - 312 / 2012 р. Головуючий у 1 інстанції: Гончар М.С.
Суддя-доповідач: Дзярук М.П.
Іменем України
08 лютого 2012 року м. Запоріжжя.
Колегія суддів судової палати з цивільних справ апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів: Дзярука М.П.
Трофимової Д.А.
При секретарі: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні апеляційною скаргою Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»на рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2011 року по справі за позовом ОСОБА_3 до Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»про стягнення заборгованості,
У квітні 2011 року ОСОБА_3 звернувся до суду із вищевказаним позовом, в обґрунтування якого зазначав, що він працював у відповідача, 30.10.2009 року був звільнений на підставі п. 1. ст.. 36 КЗпП України, але у день звільнення йому не було виплачено заборгованість по заробітній платі у сумі 4737,65 грн., а лише 01.06.2011 року. За порушення строків виплати він вважав, що відповідач має право виплатити середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати у сумі 22746,90 грн.
Посилаючись на вищевикладене, просив суд, стягнути з відповідача на його користь середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати з дати звільнення по день фактичного розрахунку 22746,90 грн., та понесені витрати на правову допомогу у сумі 500 грн.
Рішенням Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2011 року позов задоволено частково.
Стягнуто з ПП «ФДС» на користь ОСОБА_3 середній заробіток за весь час затримки виплати заробітної плати з дати звільнення по день фактичного розрахунку 20909,99 грн., судові витрати на правому допомогу адвоката 500 грн.
Стягнуто з ПП «ФДС» у дохід держави судовий збір у сумі 209,10 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 110,31 грн., а всього 319,41 грн.
Стягнуто з ПП «ФДС» у дохід держави судовий збір у сумі 18,37 грн. та витрати на інформаційно-технічне забезпечення розгляду справи 09,69 грн., а всього 28,06 грн.
Не погоджуючись з рішенням районного суду, ПП «ФДС»подало апеляційну скаргу, в якій, посилаючись на порушення норм матеріального та процесуального права, просить рішення районного суду скасувати та ухвалити нове, яким в задоволенні позову відмовити повністю.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю-доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність та обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга не підлягає задоволенню з наступних підстав.
Згідно з ч.1 ст.303 ЦПК України під час розгляду справи в апеляційному порядку апеляційний суд перевіряє законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції в межах доводів апеляційної скарги та вимог, заявлених у суді першої інстанції.
Ухвалюючи рішення про задоволення позову частково, суд першої інстанції виходив з обґрунтованості позовних вимог та їх доведеності. При цьому визнав встановленим, що зарплата позивачу була виплачена несвоєчасно з вини відповідача, а відтак на користь позивача підлягає стягненню середній заробіток за час затримки розрахунку.
З такими висновками суду першої інстанції погоджується колегія суддів, оскільки вони відповідають матеріалам справи і вимогам закону.
Кодекс законів про працю України та Закон України «Про оплату праці»визнають власника зобов'язаним перед працівником у правовідносинах щодо заробітної плати і тому відповідальним за затримку розрахунку.
Як правильно встановлено судом першої інстанції, ОСОБА_3 звільнений з 30 жовтня 2010 року за п. 1 ст. 36 КЗпП України за згодою сторін.
При звільненні з позивачем не був проведений розрахунок заробітної плати, у зв'язку з чим він звернувся до суду. За час розгляду справи заборгованість по заробітній платі відповідачем була сплачена в повному обсязі лише 01.06.2011р.
Відповідно до ст. 117 КЗпП України в разі невиплати з вини власника або уповноваженого ним органу належних звільненому працівникові сум у строки, зазначені в статті 116 цього Кодексу, при відсутності спору про їх розмір підприємство, установа, організація повинні виплатити працівникові його середній заробіток за весь час затримки по день фактичного розрахунку.
При наявності спору про розмір належних звільненому працівникові сум власник або уповноважений ним орган повинен сплатити зазначене в цій статті відшкодування в тому разі, коли спір вирішено на користь працівника. Якщо спір вирішено на користь працівника частково, то розмір відшкодування за час затримки визначає орган, який виносить рішення по суті спору.
Таким чином, заходи встановлені зазначеною статтею визначаються як відповідальність. Підставою відповідальності підприємства відповідно до вказаної статті є склад правопорушення, який включає два юридичних факти -порушення власником строків розрахунку при звільненні ( ст. 116 КЗпП) та вина власника.
Як вбачається з матеріалів справи, ніщо не перешкоджало власникові належно виконати свої обов'язки перед працівником, якщо б власник проявляв належну дбайливість щодо цього. Зазначене підтверджує вину власника.
Колегія суддів не приймає до уваги доводи апеляційної скарги про відсутність вини відповідача у своєчасній виплаті заробітної плати у зв»язку з відсутністю коштів через фінансову кризу, оскільки відповідно до положень ст. 115 КЗпП України заробітна плата повинна була безумовно виплачуватися регулярно, не рідше двох разів на місяць, а в силу ст. 116 КЗпП України при звільненні працівника виплата всіх сум, що належать йому до виплати провадиться в день звільнення.
Розмір середнього заробітку розрахований судом відповідно до вимог чинного законодавства. Строк прострочення судом також встановлений вірно.
Таким чином, судова колегія вважає, що відповідач не надав доказів, які б могли спростувати висновки, викладені в рішенні суду першої інстанції, який повно та всебічно дослідив обставини справи, дав належну оцінку всім наявним в справі доказам, які надали сторони на засадах змагальності, та згідно зі ст.212 ЦПК України ухвалив рішення з додержанням вимог матеріального та процесуального права.
Згідно зі ст.308 ЦПК України, апеляційний суд відхиляє апеляційну скаргу і залишає рішення без змін, якщо визнає, що суд першої інстанції ухвалив рішення з додержанням норм матеріального і процесуального права.
Виходячи з наведеного та керуючись статтями 303,304, 307, 308, 314, 315, 324, 325 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу Приватного підприємства «Фабрика делікатесних сирів»- відхилити.
Рішення Шевченківського районного суду м. Запоріжжя від 09 серпня 2011 року в цій справі залишити без змін.
Ухвала набирає законної сили з моменту її проголошення, проте вона може бути оскаржена до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: