Дата документу Справа №
Апеляційний суд Запорізької області
Справа № 22 -602/ 2012 р. Головуючий у 1 інстанції: Міщенко Т.М.
Суддя-доповідач: Дзярук М.П.
Іменем України
«08 » лютого 2012 року м. Запоріжжя
Колегія суддів судової палати у цивільних справах апеляційного суду Запорізької області у складі:
Головуючого: Крилової О.В.
Суддів: Дзярука М.П.
Трофимової Д.А.
При секретарі: Семенчук О.В.
розглянувши у відкритому судовому засіданні цивільну справу за апеляційною скаргою ОСОБА_3 на рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 листопада 2011 року у справі за позовом ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів, -
У жовтні 2011 року ОСОБА_4 звернулась до суду з позовною заявою до ОСОБА_3 про стягнення аліментів.
У позові зазначала, що 08.07.1988 року вона одружилась з відповідачем. Від цього шлюбу мають доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1, яка знаходиться на утриманні позивачки.
Життя у шлюбі з відповідачем не склалось. Протягом трьох років відповідач не надає матеріальної допомоги на утримання доньки.
З 28.08.2009 року донька навчається у Запорізькому Національному Університеті. Позивач оплачує доньці проїзд до м. Запоріжжя, проживання, харчування та інше, також вартість навчання, яка становить 5000 гривень на рік. Заробітної плати не вистачає на утримання доньки, також з нею проживає її старша донька з чоловіком.
Офіційно чоловік ніде не працює, але дохід має, оскільки працює за найом.
На підставі викладеного, просила суд, стягнути з ОСОБА_3 аліменти на її користь на утримання доньки ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1 у розмірі ј частини від доходу щомісячно з дня подання заяви і до 15.02.2014 року.
Рішенням Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 листопада 2011 року позов задоволено.
Стягнуто з ОСОБА_3 на користь ОСОБА_4 аліменти у розмірі ј частини з усіх видів заробітку, щомісячно, починаючи з 11.10.2011 року і до закінчення строку навчання, а саме до 15.02.2014 року.
Стягнуто з ОСОБА_3 судовий збір в дохід держави в розмірі 188, 20 грн.
Не погоджуючись з рішенням суду ОСОБА_3 подав апеляційну скаргу, в якій посилаючись на порушення судом норм матеріального та процесуального права, на
невідповідність висновків суду, невірну оцінкою наданих доказів та невірного встановлення обставин справи, просив скасувати рішення та направити справу на новий розгляд до суду першої інстанції в іншому складі суду.
Заслухавши у засіданні апеляційного суду суддю - доповідача, пояснення учасників апеляційного розгляду, перевіривши законність і обґрунтованість рішення суду першої інстанції та обставини справи в межах доводів апеляційної скарги і вимог, заявлених в суді першої інстанції, колегія суддів вважає, що апеляційна скарга підлягає задоволенню з наступних підстав.
Задовольняючи позов суд виходив з того, що відповідач має змогу надавати матеріальну допомогу повнолітній донці, яка навчається.
З такими висновками суду не може погодитися колегія суддів, тому що вони не відповідають обставинам справи, вимогам закону.
Відповідно до ч.1 ст. 199 Сімейного кодексу України, якщо повнолітні дочка, син продовжують навчання і у зв'язку з цим потребують матеріальної допомоги, батьки зобов'язані утримувати їх до досягнення двадцяти трьох років за умови, що вони можуть надавати матеріальну допомогу.
У п. 20 Постанови Пленуму Верховного Суду України від 15 травня 2006 р. № 3 «Про застосування судами окремих норм Сімейного кодексу України при розгляді справ щодо батьківства, материнства та стягнення аліментів», роз'яснено, що обов'язок батьків утримувати повнолітніх дочку, сина, які продовжують навчатися після досягнення повноліття (незалежно від форми навчання), виникає за обов'язкової сукупності таких юридичних фактів: досягнення дочкою, сином віку, який перевищує 18, але є меншим 23 років; продовження ними навчання; потреба у зв'язку з цим у матеріальній допомозі; наявність у батьків можливості надавати таку допомогу. Тобто, однією з умов для задоволення позову є можливість платника надавати матеріальну допомогу.
Судом встановлено, що 08.07.1988 р. між сторонами був укладений шлюб. Від шлюбу сторони мають повнолітню доньку ОСОБА_5, ІНФОРМАЦІЯ_1.
ОСОБА_5 є студенткою Запорізького національного технічного університету, заочного, контрактного відділення гуманітарно-правового факультету, з 01.09.2009 р., строком закінчення навчання 15.02.2014 р.
Позивачка працює в ДНЗ №30 вихователем з 11.12.2006р. по теперішній час. Її заробітна плата за період з 01.09.2010р. по 31.08.2011р. складає 20 966,93 грн. (а.с. 8).
Відповідач не працює, отримує з 01.03.2011р. щомісячну грошову виплату у зв»язку зі стійкою втратою професійної працездатності 5% у розмірі 102,24 грн. (а.с. 22). Крім того, він допомагає батькам, які є непрацездатними, пенсіонерами за віком. З урахуванням вказаних обставин, колегія суддів приходить до висновку що відповідач не має можливості допомагати своїй повнолітній донці, яка навчається на заочному відділенні.
Суд першої інстанції ухвалюючи рішення на зазначені обставини уваги не звернув, не з'ясував, чи має відповідач можливість надавати допомогу повнолітній донці.
Доказів в підтвердження працевлаштування відповідача та отримання ним заробітку (доходів) позивачкою ані суду першої, ані апеляційної інстанцій не надано.
Відповідно до ст. 309 ЦПК України підставами для скасування рішення суду першої інстанції і ухвалення нового рішення є порушення або неправильне застосування норм матеріального або процесуального права, невідповідність висновків суду обставинам справи.
Таким чином рішення суду підлягає скасуванню з ухваленням нового рішення про відмову у позові.
На підставі вказаного і керуючись статтями 304, 307, 309,313,316,317,319 Цивільного процесуального кодексу України, колегія суддів Судової палати у цивільних справах,
Апеляційну скаргу ОСОБА_3 задовольнити.
Рішення Мелітопольського міськрайонного суду Запорізької області від 17 листопада 2011 року в цій справі скасувати та ухвалити нове рішення наступного змісту.
У задоволенні позову ОСОБА_4 до ОСОБА_3 про стягнення аліментів на повнолітню доньку - відмовити.
Рішення набирає законної сили з моменту проголошення, проте може бути оскаржено до Вищого спеціалізованого суду України з розгляду цивільних і кримінальних справ протягом двадцяти днів.
Головуючий:
Судді: