Постанова від 16.01.2012 по справі 2-а/2506/237/12

Справа № 2-а/2506/237/12

ПОСТАНОВА
ІМЕНЕМ УКРАЇНИ

16.01.2012 року Деснянський районний суд м. Чернігова у складі судді Жук М.І., розглянувши у порядку скороченого провадження справу за адміністративним позовом ОСОБА_1 до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання вчинити певні дії,-

ВСТАНОВИВ:

30.07.2010 року позивач звернувся до суду в порядку цивільного судочинства з позовом до управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова про визнання протиправною бездіяльності та зобов'язання відповідача здійснити перерахування та виплату щомісячної державної соціальної допомоги, як дитині війни, у розмірі 30% мінімальної пенсії за віком, у відповідності до ст. 6 Закону України «Про соціальний захист дітей війни», ч. 1 ст. 28 Закону України «Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування»за 2009 рік.

Позивач звернувся до суду за захистом порушених прав в порядку цивільного судочинства до 09.09.2010 року, яка не була розглянута у зв'язку з ухваленням Конституційним Судом України Рішення від 09.09.2010 року №19-рп/2010 у справі за контитуційним поданням Верховного Суду України щодо відповідності Конституції України (конституційності) положень Закону України «Про внесення змін до деяких законодавчих актів України щодо підвідомчості справ, пов'язаних із соціальними виплатами», є поважною причиною пропуску строку звернення до адміністративного суду, відповідно до якого захист прав повинен був здійснювався в межах строку позовної давності за три роки.

04.02.2012 року ухвалою Деснянського районного суду адміністративний позов ОСОБА_1 залишено без розгляду.

Ухвалою Київського апеляційного адміністративного суду від 11.11.2011 року апеляційну скаргу ОСОБА_1 задоволено, ухвалу Деснянського районного суду м. Чернігова від 04.02.2011 року скасовано, а справу направлено до суду першої інстанції для продовження розгляду.

Позивач позовні вимоги мотивував тим, що позивач є дитиною війни та відповідно до Закону України "Про соціальний захист дітей війни" йому щомісячно повинна підвищуватися пенсія на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком. Всупереч того, що державні соціальні гарантії дітям війни, встановлені частиною 2 статті 3 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", не можуть бути обмежені чи скасовані іншими нормативно-правовими актами, розмір пенсії щомісячно протиправно не підвищувався на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Відповідач подав письмові заперечення проти позову, в яких зазначив, що здійснюючи нарахування і виплату позивачу доплати до пенсії він керувався положеннями законів України про Державний бюджет України на відповідний рік та постановою Кабінету Міністрів України від 28.05.2008 року № 530 «Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян», якою було встановлені розміри доплати до пенсії., яка здійснюється лише за рахунок коштів Державного бюджету, а за відсутності відповідного фінансування відсутні підстави для збільшення її розміру.

Згідно статті 1 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" дитиною війни є особа, яка є громадянином України та якій на час закінчення (2 вересня 1945 року) Другої світової війни було менше 18 років.

УПФУ в Деснянському районі м. Чернігова не заперечує того факту, що позивач є дитиною війни в розумінні Закону України "Про соціальний захист дітей війни".

Відповідно до статті 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", редакція якої діяла до 1 січня 2008 року, дітям війни пенсії або щомісячне довічне грошове утримання чи державна соціальна допомога, що виплачуються замість пенсії, підвищуються на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком.

Статтею 46 Конституції України встановлено, що громадяни мають право на соціальний захист, що включає право на забезпечення їх у разі повної, часткової або тимчасової втрати працездатності, втрати годувальника, безробіття з незалежних від них обставин, а також у старості та в інших випадках, передбачених законом.

Таким чином, щомісячна доплата до пенсії для дітей війни є формою реалізації конституційного права на соціальний захист громадян, які відповідно до спеціального закону, є дітьми війни.

За чинним законодавством розмір мінімальної пенсії за віком визначається лише за правилами, передбаченими частиною 1 статті 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", іншого нормативно-правового акта, який би визначав цей розмір або встановлював інший розмір, немає.

Відповідно до статті 22 Конституції України конституційні права і свободи гарантуються і не можуть бути скасовані. При прийнятті нових законів або внесенні змін до чинних законів не допускається звуження змісту та обсягу існуючих прав і свобод.

Посилання відповідача на постанову Кабінету Міністрів України №530 від 28.05.2008 року "Деякі питання соціального захисту окремих категорій громадян", якою відповідач керувався при нарахуванні позивачу підвищення до пенсії, суд вважає безпідставним, виходячи з наступного.

Виходячи із загальних засад пріоритету законів над підзаконними актами при вирішенні цього спору, суд приходить до висновку, що при розрахунку соціальної державної допомоги, передбаченої ст.6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни", застосуванню підлягає розмір 30% мінімальної пенсії за віком, а не розмір, визначений постановою КМУ №530 від 28.05.2008 року, якою керувався відповідач.

Положення частини 3 ст.28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування" не є перешкодою для обчислення інших пенсій чи доплат пов'язаних з мінімальною пенсією за віком, оскільки чинним законодавством не встановлено іншого, крім передбаченого частиною 1 цієї статті, мінімального розміру пенсії за віком.

Оцінивши повідомлені позивачем та відповідачем обставини та прийшовши до переконання про наявність достатніх підстав для прийняття постанови у даній адміністративній справі у скороченому провадженні, керуючись Законом України «Про соціальний захист дітей війни», ст.ст. 6, 183-2, 256 КАС України, суд

ПОСТАНОВИВ:

позов ОСОБА_1 задовольнити.

Визнати дії управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова щодо виплати ОСОБА_1 підвищення до пенсії у розмірі меншому, ніж встановлено ст. 6 Закону України "Про соціальний захист дітей війни" за період з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року - неправомірними.

Зобов'язати управління Пенсійного фонду України в Деснянському районі м. Чернігова провести перерахунок пенсії ОСОБА_1 з підвищенням її розміру як дитині війни на 30 відсотків мінімальної пенсії за віком, встановленої ст. 28 Закону України "Про загальнообов'язкове державне пенсійне страхування", з 01.01.2009 року по 31.12.2009 року здійснити відповідні виплати на користь позивача за виключенням виплаченого підвищення до пенсії за вказані періоди.

Постанова суду підлягає негайному виконанню в межах суми платежу за один місяць.

Постанова за результатами скороченого провадження може бути оскаржена до Київського апеляційного адміністративного суду.

Апеляційна скарга на постанову суду подається протягом десяти днів, які обчислюються з моменту отримання копії постанови.

СУДДЯ:
Попередній документ
21308854
Наступний документ
21308856
Інформація про рішення:
№ рішення: 21308855
№ справи: 2-а/2506/237/12
Дата рішення: 16.01.2012
Дата публікації: 13.02.2012
Форма документу: Постанова
Форма судочинства: Адміністративне
Суд: Деснянський районний суд м. Чернігова
Категорія справи: